Сценарій виховного заходу "Вклонімось низько до землі тим, хто у серці буде вічно жити"

Про матеріал
формувати в учнів розуміння єдності й цілісності України, усвідомлення себе українцем, почуття особистої відповідальності за долю держави, готовність служити Батьківщині своєю працею та стати на захист державних інтересів країни; вшанувати пам’ять героїв Небесної сотні, прищеплювати любов до Батьківщини; виховувати патріотичну свідомість; розвивати бажання стати гідними громадянами України.
Перегляд файлу

 

Великоканівецький НВК

 

 

Відкрите засідання клубу «Що? Де? Коли?»

 

«Вклонімось низько до землі всім тим, хто в серці буде вічно жити»

 

 

 Підготувала і провела

лекторська група 8 – 9 кл.

 (керівник Кикоть Н.М.)

 

 

 

 Мета: формувати в учнів розуміння єдності й цілісності України, усвідомлення себе українцем, почуття особистої відповідальності за долю держави, готовність служити Батьківщині своєю працею та стати на захист державних інтересів країни; вшанувати пам’ять героїв Небесної сотні, прищеплювати любов до Батьківщини; виховувати патріотичну свідомість; розвивати бажання стати гідними громадянами України.

Учитель:            Весна у цьому році незвичайна,

                                  Пронизана вона слізьми людей,

                                  Слізьми за тим,хто не вернувсь з Майдану,

                                   Залишивши батьків,родину і дітей.

 

                                 Всім серцем вірили вони у кращу долю,

                                 За неї на Майдані полягли.

                                 За українців і за їхню волю,

                                 Своє життя не завагавшись віддали!

 

                                Бездонна прірва горя і скорботи

                                Панує в Україні на цей час.

                                І всі мої думки, і сльози, і турботи

                                 За тими, хто життя віддав за нас.

 

                               Ніколи їх не забувайте!

                                В історію внесіть кожне ім’я!

                                Онукам, дітям ви розповідайте,

                                Що наша Україна ще жива!

 

                                 І буде жити вона доти,

                                 Допоки люди в ній такі живуть!

                                 Такі, як на Майдані,іще й досі

                                  Війну з бандитами жорстокими ведуть

Рости, живи і пам’ятай! Такими словами ми б хотіли розпочати нашу інформаційно – пізнавальну хвилинку – реквієм за справжніми героями України, а  саме за Небесною сотнею. Вшанування їхньої пам’яті – це не просто наш святий обов’язок, це наша шана і гордість за справжніх героїв.

 

 

1 учень

Цей сум – не просто свічка, яку можна поставити десь на згадку. Болить  серце, болить душа. Та слава героїв невмируща! Майдан забути неможливо!Ви  в нашому серці назавжди!!!Небесна сотня України вірно береже від зайд Чумацький шлях! Жовто – блакитний прострілений вже вкотре… Та ні краплі страху в їхніх очах, бо в їхнім навіки лишились віра, відданість, патріотизм і героїчна мужність…Герої не вмирають! Вони – з нами!! Лише тихо свої життєві плани та мрії гомонять… Хтось згадує кохану, друга, а хтось – батька, маму, хтось – доньку і сина… Небесна сотня з вірою в життя йшла вперед свободу українцям здобувати й віддала свою душу та тіло  за нас усіх…

2 учень

Герої не вмирають! Вони тут з нами на Землі! Лише тихенько – тихенько сплять. Бо змучились від катувань, побоїв і голосу смерті, що на вістрі снайперської кулі…Ми плачемо, вони ж не плачуть. Їхні душі героїчним жовто  – блакитним полум’ям горять! А ми маємо жити гідно, щоб святу Небесну сотню нізащо ніколи не забути. Не дамо пам’яті застигнути, закам’яніти. Допоможемо пам’ятати іншим – друзям, родичам, сусідам. Може, не лише пам’ятати, а й знати, бо чи всі знають правду про криваві події в Києві зими 2014 року?

             Відеоролик про події на Майдані

3 учень На початку революційних подій, коли нікому і в голову не могло прийти, чим усе обернеться, слова «Слава Україні! Героям слава!» видавалися простим вітанням. Минуло три роки від початку протестів, і уже, мабуть, ні в кого немає сумнівів, хто ці герої  – Небесна сотня. Ті, хто віддали життя за кожного з нас. Із цими смертями «Слава Україні! Героям слава!» перестало бути просто вітанням. Тепер це віддання шани найкращим, котрі в найважливіший момент не злякалися і пожертвували собою заради кращого життя всіх у цій країні, а також засвідчення справжнього подвигу. Революція добре показала нам, хто є хто. Друг пізнався в біді. І часто цими друзями, братами по боротьбі стали ті, від кого ми цього не очікували. Ті ж, хто, здавалося, однозначно мав би стояти поруч на барикадах, виявилися раптом чужими. Згадаймо тих, хто були майже ровесниками і нашими земляками.Хто хне зважаючи на молоді роки, пішов у бій із несправедливістю – і все заради України.

Учитель: І мовчки сотня непокорених героїв

Відходила у чисті небеса,

І погляди знесилених мільйонів

Дивились вслід братам, батькам, синам.

Горять серця, палають вільні душі,

Зійшла зоря, гряде нове життя,

Герої не вмирають, кличуть нас на барикади,

І хай прийме тіла їх мерзла ще земля.

Витає дух нескореної волі,

Гримлять щити, молитви і пісні,

Рядами рівними між нас ідуть герої,

Усі, хто голову поклав в ці темні дні.

                                         Вшануймо їх хвилиною мовчання

                                               Звучить пісня «Пливе кача»

Учитель:Все стало на свої місця. По країні вже з’являються перші вулиці та площі,названі на честь героїв Майдану. Ми маємо докласти всіх зусиль, щоб домогтися справедливого суду для тих, хто винен у смертях, каліцтвах та інших злочинах проти нашого народу. Але гуртуватися маємо не довкола ненависті, а довкола любові.

Не плач за мною, мамо, не ридай,

Я не хотів війни, я боронив свій край…

Не плач за мною, мамо, я – герой,

Стояв я гордо, коли снайпер той

Стріляв у голову й таранив груди –

Не плач за мною, рідна, не лий сліз,

Пишайся мною, бо я патріотом виріс,

Ти, мамо, лиш за мене помолись,

І не вини себе – у цьому я , напевно,винен.

Я винен, що любив свою країну,

Я винен, що хотів здобути волю…

Але я не хотів стояти на колінах,

Пробач за стільки завданого болю…

Не плач за мною, мамо, я у Бога,

Бо кожен, хто загинув, за Вкраїну, йде до нього.

Я вже не повернуся, мамо, але знай –

Я стану ангелом і боронитиму свій край…

Слава Небесній сотні!

doc
Додано
9 грудня 2022
Переглядів
294
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку