Сценарій виховного заходу "Заповіді Божі - життєвий дороговказ"

 ЗАПОВІДІ БОЖІ –  ЖИТТЄВИЙ ДОРОГОВКАЗ 

Мета: поглибити знання дітей про Десять Заповідей Божих; допомогти усвідомити значення Божих Заповідей та важливість дотримання їх  у своєму житті; виховувати любов до Бога, бажання виконувати правила, дані Богом у Його Слові.

Зал урочисто прикрашений: на стіні образ Ісуса з діточками, з боків – плакати з текстами із Біблії

Ведуча І. Шановні вчителі, запрошені гості,учні нашої школи! Сьогодні ми поведемо мову про Божі Заповіді – ці моральні Божі закони,за якими повинен жити кожний християнин, які є найвірнішим дороговказом до Божого Царства, до щасливої вічності у ньому.(Слайд 1)

 ( Звучить тиха музика)

Ведуча ІІ. Іти по житті часом дуже нелегко. Правильний шлях завжди вузький, а страхи і привабливий гріх розгойдують у різні боки й запаморочують голову. Радників багато – усі підказують, як треба жити. І якщо слухати всіх підряд, то навряд чи колись дійдемо до мети. Головне – обрати правильний шлях.

Ведуча ІІІ. Ісус Христос казав : « Я Світло для світу, хто іде вслід за Мною, не буде ходити у темряві той, але матиме світло життя» (Ів.8: 12)

Ведуча ІV.  Ісус не просто підказує нам дорогу. Він кличе нас іти за Ним і довірити Йому своє життя.

Читець  Багато доріг є на нашій землі:

Шосе, залізниці, стежинки малі.

До гнізд через море прямують пташки.

І риби у морі знаходять стежки.

У різнії боки ведуть ці путі,

 І має людина свій вибір в житті.

Та лише єдина – вузька й непроста –

Є в світі стежина до Бога, Христа!

Прямує вона в Боже Царство святе.

Щасливий, хто вірну стежину знайде.

Йому подарує Господь майбуття,

І радість спасіння, і вічне життя.

Послухай, дитино, Христос тебе зве,

Шукай ту стежину, що в небо веде.

Шукай до спасіння Ісусовий шлях.

Повір, він зустріне тебе в небесах.

Читець. У сиву давнину, ще на початку світу,

(Це повідає нам Святе Письмо Старого Заповіту)

Творець землі і неба – Вседержитель –

Людину сотворив всевишній наш Учитель.

З великою любов'ю, мов оздобу

На образ свій і на свою подобу.

Він дав їй розум і свобідну волю,

Але і свій Закон – Декалог він їй дав.

А щоб людина мала добру долю,

Виконувати Закон заповідав.

А на горі Синай пророк Мойсей

Із вірою у Господа прийняв Закон оцей.

Ісус Христос як Божий Син в Новім Заповіті

Людському роду залишив слова він заповітні:

« Якщо знайти ти хочеш вічний рай,

То Заповіді Божі зберігай».

Ведуча І. Божі Заповіді дані для нашого життя. Вони – непорушний фундамент щастя й ладу. Вони є для людства тим, чим є фундамент для дому, мотор для машини, повітря для легень, крила для птиці. А щоб вони дали нам щастя, вдоволення і спокій серця на землі і запевнили вічне щастя, то треба їх знати, розуміти, любити та зберігати не десь – колись, а щодня через все своє життя.

Хто дотримується Божих Заповідей, той любить Господа Бога,як це навчає св. Євангелист Іван: «Це бо любов Бога: берегти Його Заповіді. А Заповіді Його нетяжкі»(1.Ів.5.3).(Слайд 2)  І ось сьогодні, перегортаючи сторінки усного журналу, я хочу закликати кожного зробити іспит совісті, запитуючи себе, чи виконуємо ми Заповіді Божі, чи дотримуємось їх постійно в повсякденному житті?

Читець. Усе робити треба нам на совість,

По Заповідях жити на землі,

Земне життя – це небезпечна повість,

Яку ми заповняєм день при дні.

Усе мине із плином часу й вітру:

І щастя, й горе, гроші й біднота,

Дорогу й небо вибираймо світлу,

Бо це Христова стежка пресвята.

Читець. Люби всіх ближніх, незважаючи на віру,

І нації ти інші поважай,

Святому Господу ти серце принеси в офіру

І за Христом іти не забувай.

Роби приємне навіть людям незнайомим,

Усім, без винятку,спіши добро творить,

Даруй любов і милосердя кожну мить.

Пісня « Тому, хто біля тебе, дай любов»

Ведуча ІІ. З десяти Божих Заповідей  лише перші три відносяться до прослави  і пошанування Бога. Сім інших Заповідей стоять на сторожі доброзичливих стосунків між людьми. То ж пропонуємо вам коротко ознайомитися із кожною із цих Заповідей.

Ведуча ІІІ. Перша Божа Заповідь повчає нас: «Нехай не буде в тебе інших богів, крім Мене».(Слайд 3)

Ця Заповідь стоїть на сторожі правдивої релігії. Вона наказує почитати тільки єдиного правдивого Бога, бо він Творець світу і про все дбає: про дерева, квіти , польові трави, про птиці небесні, про кожну комашку, рибку, тварину і кожну людину. Він дав нам життя, і ми залежні від Нього щохвилини.

Читець. Нас перша Заповідь навчає, щоби ми

В одного Бога вірили й любили,

Бо часто зустрічаємось з людьми,

Які богів десятки натворили.

А Бог сказав людині: «Ти не знай,

Інших богів крім Мене, чоловіче,

Фальшивій вірі ти не потурай ,

Бо на землі не житимеш ти двічі».

По Божій волі ти на світ прийшов,

По Божій волі ти його покинеш.

Йому одному віддавай любов,

А якщо зрадиш – в пеклі ти загинеш.

Ведуча ІV. Сьогодні проти першої Божої Заповіді люди грішать модерним ідолопоклонством (надають перевагу не Богові, а якійсь спокусливій матеріальній речі). Таке новітнє ідолопоклонство практикують навіть і християни, які свідомо чи несвідомо підпадають під вплив цих « модерних божків»: алкоголю, наркотиків,токсичних речовин, грошей, а також культу тіла, якому сьогодні люди намагаються чи не найкраще догодити.

Читець. Таких грішних блудників у світі є багато.

Наркоманів,п’яниць і розпусних синів,

Тих, що Бога хулять, і що навіть у свято

В Божий храм не ідуть, зневажають батьків.

Скільки вас вже ступило на блудні дороги!

Піднімайте ж до Бога жорстокі серця!

Повернутись на рідні батьківські пороги

Вам ніколи не пізно до Бога Отця.

Читець. Ну, що до того їм, що Бога розпинали?

Було це так давно вже…Ісус вознісся ввись,

Вони ж у цім житті лиш гроші заробляли,

Чи ж скарбом цим земним відкупляться колись?

А що їм до Голгофи…У них життя солодке,

Голгофа так далеко і так давно була…

Безпечні за столом…Життя ж таке коротке,

Не знають, що без Бога не буде їм добра.

Читець. Хіба жорстокі фільми їм зможуть замінити

Безкровну жертву в церкві Ісуса на хресті?

До Господа святого їм треба всім спішити,

Його перепросити за рани пресвяті.

За нашу бездуховність ми Господа благаймо

І пиймо живу воду з святого джерела,

Скарби земні для тіла надмірно не збираймо,

А думаймо про душу, щоб в Небо відійшла.

Пісня «Славимо Христа»

Ведуча І. Друга Божа Заповідь повчає нас: «Не взивай намарно ім'я  Господа Бога твого». (Слайд 4)  Ця Заповідь є неначе доповненням до першої. Це означає віддавати належну пошану Божому імені і не вимовляти  його без пошанування, бо Він – всемогутній, бо Він всім керує, про все дбає. Друга Заповідь Божа застерігає: не можна божитися, взивати Бога за свідка, проклинати, кривоприсягати.Гріх зневажати святих, святі речі, святі місця.

Читець. Ось Друга Заповідь, що просить:

«Не взивай намарно ім'я Господа твого» -

Під ноги Боже слово не кидай,

Не насміхайся ти над ім'ям Бога!

Діла Господні ти не зневажай,

З погордою не говори про Бога,

Фальшивої присяги не давай,

З прокльоном, гнівом не роби нічого.

Намарне ім'я Боже не взивай, дитино,

Нехай святиться це ім'я в душі твоїй,

Лихі слова, злі помисли як гріх – провину

Ти не плекай ніколи в серденьку своїм.

Ведуча ІІ. Третя Божа Заповідь гласить: «Пам'ятай  день святий святкувати».(Слайд 5)

У Старому Завіті ця Заповідь приписувала святкувати суботній день. У Новому Завіті обов’язкове віддання пошани Богові переноситься на неділю тому, що в неділю Ісус Христос славно воскрес із гробу, в неділю Дух Святий зійшов на апостолів. Цей недільний святковий день було закріплено Декретом ІІ –го Ватиканського Собору «Про святу Літургію».

Читець. День святковий святкувати

Нас навчила рідна мати,

Щоб свої обряди знали

І традицій не топтали.

У неділю в Божім храмі,

Щоб Ісуса прославляли,

Щоб із серця смуток щез,

Бо в неділю Бог воскрес.

Читець. Як ти до церкви не вчащаєш,

То ти не повна є людина –

В душі найвищого не маєш,

І в тобі образ Божий гине.

Душа у церкві розквітає,

І в церкві вищає людина.

Дорога в церкву – путь до раю,

І до спасіння путь єдина.

Читець. Святковий день…Вже ранок…У затишній кімнаті,

Себе відмежувавши від світу й суєти,

Байдужі й досі сплять, а Бог своїм розп'яттям

Їх, грішних, відкупив, щоб душі їм спасти.

Тож, замість довго спати в затишних кімнатах,

Спішімо до Ісуса, що смерть за нас прийняв,

Для душ просім спасіння, щоб не прийшла розплата

За те,що хтось у свято  про Бога забував.

Ведуча ІІІ .Найдосконалішою спільною молитвою є Служба Божа. Ніколи не дозволяймо собі пропускати її або недбало брати в ній участь. Часом така байдужість приводить до сумних наслідків, як, наприклад, в інсценівці «Бабусина рада»                                                                       

Ніжно Ангел будить:

«Дитинко, вставай

І на службу Божу

В церкву поспішай».

Та в цей час Лукавий

Не спить, не дріма,

Тихо так у вушко

Дитині співа:

«Не вставай, дитинко,

А поспи ще трішки,

Бо тобі у церкві

Болітимуть ніжки».

Спить дитя блаженне,

У сні підроста.

Будить Ангел вдруге,

Будить неспроста:

«Уставай, дитинко,

Сонечко вже встало

І недільне свято

Знову завітало».

А Лукавий шепче:

«Не йди, не спіши,

Ти ж така натомлена,

В ліжку полежи».

Час проходить швидко

В клопотах буденних,

І роки спливають

У справах щоденних.

Стала вже бабусею

Дитинонька ота.

І вже вкотре сходить

Неділенька свята.

Все в житті минуло:

І добре, і зле.

Радо вже щебече

Внучатко золоте:

«Знаєш, люба бабцю,

Яка в мене мрія?

Щоб ти розказала,

Що то Літургія?»

«Як тобі сказати,

Серденько моє,

Що занапастила

Я життя своє?

Книжок не читала,

В церкві не була

І про Літургію

Знати не могла.

Одну добру раду

Дам тобі,внучатко:

Як тебе будитиме

Твоє Ангелятко,

То вставай швиденько,

Умивайся вмить

І не прислухайся,

Що тобі болить.

Бо минеться молодість,

Як виростуть діти,

Будуть ще сильніше

Ніженьки боліти…

А на старість буде

Боліти душа,

Що життя змарноване

Не варте й гроша.

Пісня « Іду до церкви»

Ведуча ІV. Четверта Божа Заповідь повчає: «Шануй батька і матір свою, щоб тобі добре було і щоб ти довго прожив на землі».(Слайд 6)

   Ця Заповідь єдина із десяти дає обіцянку винагороди за її сповнення. На цій Заповіді будуються відносини в родині, між батьками і дітьми. Батьки дають дітям життя, вони є співтворцями Божими у справі продовження людського роду, тим самим є для дітей першими заступниками Божими на землі, тому їм належить пошана.

Читець. Четверта заповідь нас просить:

  Пошануй  свого отця і матір скільки можеш,

  І добре тобі буде, їх пильнуй,

  І довго на землі ти жити зможеш,

  Бо батько й мати заступають нам

  Святого Бога на землі щоденно.

  Вони земне життя дарують нам,

  Вони для нас – земна вселенна!

  Бо хто ж є ще найдорожчий

  Від батьків рідненьких?

  Вони ж усіх нас доглядали –

  Немічних, маленьких.

  Усім дітям треба знати Заповідь четверту,

  Своїх батьків доглядати до самої смерті.

Ведуча І.  На жаль, найчастіше  ми ображаєм тих, кого любимо найбільше. Напевно, це тому, що з ними почуваємось невимушено і іноді переходимо межу.

Ми і не задумуємося над тим, що тягне за собою суперечка. Давайте поглянемо на екран. Ця презентація створена за притчею  Бруно Ферреро  «Коли Бог творив маму». Я б хотіла, щоб кожен із вас замислився над тим, що дуже часто своєю впертістю, гордістю, небажанням поступитися, самі того не розуміючи, ми завдаємо болю.

Інсценізація притчі Бруно Ферреро «Коли Бог творив маму…»(Голоси Бога та ангела тільки чути із-за сцени, текст притчі висвітлюється на екрані

(слайд 7-19  ))

Одного разу добрий Бог вирішив створити... маму. Шість днів та ночей Він роздумував і експериментував. Та ось з’явився ангел і каже:

– Ти стільки часу тратиш на неї!

– Так... Але чи ти читав вимоги замовлення? Вона повинна складатися зі 180 рухомих частин, які можна було б при потребі замінити, її поцілунок має лікувати все – від зламаної ноги до розчарування в коханні, також вона мусить мати шість пар рук.

Ангел похитав головою і недовірливо спитав:

– Шість пар рук?

– Не в руках проблема, – відповів Бог, – а в трьох парах очей, що вона повинна мати.

– Аж стільки! – скрикнув ангел.

Бог ствердно кивнув. Потім додав:

– Одну пару, щоб бачити через зачинені двері, коли питає: «Що ви там робите, діти?», навіть якщо вона вже знає, що вони роблять. Іншу пару – на потилиці, щоб бачити те, що не мала би бачити, але що має знати. Ще іншу пару, щоб таємно сказати синові, який попав у халепу: «Розумію, сину, і люблю тебе».

– Господи, – сказав ангел, – вже пізно, йди відпочивати.

– Не можу, – відповів Господь. – Вже майже закінчую.

Ангел поволі обійшов навколо моделі матері.

– Надто ніжна, – сказав, зітхаючи.

– Але витривала! – відповів Господь із запалом. – Ти не можеш уявити собі того, що може зробити чи перетерпіти мати.

– Вміє думати? – спитав ангел.

– Не тільки думати, а вміє також дуже добре користуватися своїм розумом і пристосовуватися до обставин.

Тоді ангел схилився над моделлю і доторкнувся пальцем до її обличчя.

– Тут щось стікає, – сказав здивовано.

– Так, це – сльоза, – відповів зі смутком Бог.

– А для чого вона? – спитав ангел.

– Щоб висловити радість, смуток, розчарування, біль.

– Господи, Ти – справді геній! – вигукнув захоплено ангел.

Тихим меланхолійним голосом Бог прошепотів:

– Правду кажучи, це не Я створив... ту сльозу...

Бог не створив сліз. То чому їх творимо ми?

Читець. Хто батька – матір зневажає,

Не має у душі спокою –

В житті він щастя не зазнає

І не розлучиться з журбою.

Хто батька – матір не шанує,

Того забудуть діти власні,

Від них пошани не почує,

І в хаті згода й спокій згасне.

То ж не забудь ти , доню й сину,

Коли твій батько у біді,-

Віддай  й  одежину єдину

І поможи йому тоді.

Читець. А в неділю, любі діти, до Святого Храму,

Йдіть до Бога помолитись за тата і маму.

Батьків шануймо все своє життя,

Бог нам зішле своє благословення.

І буде в нас щасливе майбуття,

І буде в нас щасливе сьогодення!

Ведуча ІІ. Четверта Божа Заповідь закликає нас шанувати свій народ, рідну мову, свої традиції та звичаї, а  понад усе – нашу Україну

Читець. Кожен день раненько руки в небо зношу,

Господа Святого і пречисту прошу,

Я до Них звертаюсь такими словами:

«Ісусе й Пречиста! Змилуйтесь над нами.

Дай нам , Мати Божа, здоров'я і силу

В праці величати Україну милу,

Щоб ми прислужились Вітчизні для слави

Змилуйся, Пречиста, змилуйся над нами.

Злі спокуси й лихо дай нам оминути,

В рідній Україні щастя осягнути,

Щоб ми проживали щасливо з батьками

Змилуйся, Пречиста, змилуйся над нами.

Пісня «Молитва за Україну»

Читець. О земле рідна – вічна доле наша!

Яка твоя казкова широчінь!

Мої Карпати, мов висока чаша,

Збирають з  неба неосяжну синь.

Яких лісів,яких ланів простори!

Які річки блакитні і моря!

Які величні і високі гори!

Над ними вже засяяла зоря.

О краю рідний! Навіть в непогоду,

Коли дощить, і блискає,й гримить,

Люблю всім серцем я твою природу,

Тебе кохаю, земле, в кожну мить.

Ведуча ІІІ. Велика шана належиться від нас рідній матері, Матері – Вітчизні .

Та найбільше любов наша повинна бути спрямована до Матері Божої, Яка для нас є зразком великої, чистої, неземної любові і святості.

Пісня «О Матусенько Небесна»

Ведуча ІV. П'ята Божа Заповідь гласить: «Не вбивай».(Слайд 20)

На світі є дуже багато вартісних речей, але найдорожче з них – людське життя. Його не можна купити за жодну ціну. Живучи, ми не задумуємось, що Бог нам дав життя в дар. Господь Бог проголошує себе абсолютним Господарем життя людини, яка створена на Його образ і подобу. Тому ніхто не має права ані собі, ані іншим його відбирати. Ми повинні відкидати все, що шкодить чи руйнує наше здоров'я : куріння, алкоголь, наркотики, не наражати своє життя на небезпеку без вагомих причин. Самогубство або вбивство – це найбільший гріх проти  П'ятої Заповіді. Ця Заповідь забороняє нищити невинних дітей у лоні матері.

Пісня «Люблю цей світ»

Читець. П'ята Заповідь нам каже:

 «Не вбивай»,

Людське життя – дарунок , даний Богом,

Воно належить Богові – і край,

Тобі до нього зась, не вбий нікого.

Рідну землю бережи і чисті води,

Без потреби навіть квітку не зривай,

Диких звірів бережи як дар природи,

Тільки в собі звіра лютого вбивай.

До злих вчинків ти не закликай,

Бо душу ти вбиваєш у людини.

Душа безсмертна – ти запам’ятай!

І виправ, якщо можеш, шкоду нині.

В житті лиш добрий приклад подавай,

Про душу свою дбай і про своє тіло,

Із ближніми у згоді проживай,

Щоб їм до тебе все прийти кортіло.

Ісус Христос навчав не вбивати ні фізично, ні морально навіть своїх ворогів, а молитися за їх прозріння.

Ведуча І. Шоста Заповідь «Не чужолож»  перекликається з дев'ятою  «Не пожадай жінки  ближнього свого».(Слайд 21)   Ці Заповіді Божі стоять на сторожі  моральної чистоти і невинності, чистоти нашого серця і вірності у подружньому житті. Сам Господь Бог поблагословив перше подружжя – наших прародичів Адама і Єву у раю. Отож, подружжя – то Божа установа, в основу якої покладено єдність любові і нерозривність подружньої присяги.

Читець. Чужого ложа не бажай, людино,

На грішний шлях розпусти не ступай,

Бо це великий гріх, моральне зло – провина ,

Лиху спокусу цю від себе відганяй.

В чужому ложі чистоти й невинності не зрадь,

Бо чистота й невинність – скарб у наших душах,

Ти помисли лихі, мов чорну гадь,

Від себе відганяй, бо це диявола спокуса.

Читець. Не зрадь в коханні! Щоб бути серцем чистим,

Пильнуй, аби ніхто тебе не звів,

Щоб шлях твій був, як сонце, променистим,

По стежці вірності крокуй до скону днів.

Присягу шлюбну ти не смій стоптати,

Бо перед Богом ти її давав,

Подружню вірність зберігати

Своїй коханій ти до смерті обіцяв.

То ж жінки ти чужої не жадай,

З'єднав тебе у пару Бог великий.

Лиш суджену свою люби й кохай,

Подружню вірність збережи навіки!

Ведуча ІІ. Сьома Божа Заповідь «Не кради» перегукується з десятою Заповіддю «Не пожадай нічого того, що є власністю ближнього твого».(Слайд 22)  Щоб людина могла вільно і спокійно використовувати дані Богом дари на Божу славу і для свого добра, то на сторожі приватної власності Господь Бог поставив сьому і десяту Заповіді Божі. Від дотримання цих Заповідей залежить добро всіх людей – особисте, родинне і суспільне. Ці Заповіді закликають нас бути чесними людьми, щоб ми ніколи нічого і ні в кого не крали, не зазіхали на чужу власність.

Читець. Сьома і десята Заповіді вчать:

Не красти і чужого не жадати,

Щоб свого ближнього не ошукать,

Що не твоє – того не можна брати.

Що не твоє – ніколи не бери.

Чужим в житті ніхто не збагатився,

Своєю працею собі добро твори.

За крадіж не один вже поплатився.

Ведуча ІІІ. Восьма Божа Заповідь гласить «Не свідчи ложно на ближнього твого».(Слайд 23)

Восьма Божа Заповідь стоїть на сторожі не матеріальних, а духовних цінностей, таких як: знання, мудрість, слава, добре ім'я, моральна чистота і ін. Господь Бог  дав нам дар мови, щоб ми могли порозумітися з нашими ближніми. Тож ця Заповідь наказує нам завжди говорити правду і попереджає проти всякого лихого слова чи свідчення, що могло б пошкодити ближньому, його доброму імені і славі. Не засуджуйте ближнього, особливо, коли це неправда. У Святому Євангелії сказано: «Не судіть, щоб вас не судили, бо яким судом судите, таким і вас будуть судити».(Мт. 7.1)

Пісня «Люблю Тебе»

Читець. Великий гріх поміж гріхами- То фарисейство є лукаве,

Бо фарисей солодко скаже –

І честь твою лукавством змаже

Та поза очі злобно лає,

Бо в сущі Бога він не має.

Лукавий другу риє яму,

  І підставляє спритно ногу.

 За гроші зрадить він і маму,

 І душу продає убогу.

 Нечесні друзі – то хвороба.   

 Вони зведуть тебе до гроба.

Читець. Тож восьма Заповідь нам каже:

«Не свідчи на ближнього свого ніколи ложно».

Говори правду в вічі, не кажи

Того, чого казать не можна.

Брехнею,люди кажуть, світ пройдеш,

Але назад не буде вже дороги.

Подумай добре перед тим, як йдеш,

 Якщо підеш – навіки втратиш Бога

Ти ближнього ніколи не суди,

За те не будеш Господом судимий,

Неправдою кривою не свідчи,

 Ступай на шлях побожний і правдивий.

Ведуча ІV. Ось і закінчилося наше знайомство з 10 Заповідями Божими. Як бачимо, наслідки гріхів, якими ми порушили Заповіді Божі є болючі і руйнівні. Тож намагаймося жити духом віри і любити ближніх, як самих себе, бачити в них Божих дітей і навіть самого Ісуса Христа, що каже: «Усе,що ви зробили одному з братів моїх найменших – ви мені зробили».

Пам’ятаймо, що немає любові до Бога без любові до ближнього. А вступ у щасливу вічність вирішує тільки життя за Заповідями Божими тут, на землі.(Слайд 24)

Читець. До неба в нас дорога є одна,

Її позначки – Заповіді Божі.

Не виконаєш їх – нам гріш ціна,

Ніхто туди пройти не допоможе.

Живімо так, як Господь Бог велить,

І станьмо біля нього на сторожі.

Земне життя хвилинне – одна мить,

Тож виконаймо Заповіді Божі.

Посланий, щоб принести плоди (інсценізація)

Ведуча І. Одному хлопцеві приснилось, що він увійшов у магазин. За прилавком стояв ангел.

Хлопець. А що ви тут продаєте?

Ангел. Усе, чого забажаєте…

Хлопець. Я хотів би, щоб закінчились усі війни на світі, щоб бідні люди мали кращі умови для життя, щоб усі безробітні мали працю, щоб діти-сироти мали батьків, щоб у церкві та державі панувала любов, щоб…

Ангел. Пробачте, але ми не продаємо плодів, ми продаємо лише насіння.

Якщо садитимеш чесність — жатимеш довіру.

Якщо садитимеш доброту — пожнеш друзів.

Якщо садитимеш покору — жатимеш велич.

Якщо садитимеш витривалість — пожнеш перемогу.

Якщо садитимеш поміркованість — жатимеш гармонію.

Якщо садитимеш важку працю — жатимеш успіх.

Якщо садитимеш прощення — жатимеш примирення.

Якщо садитимеш відкритість — жатимеш близькість.

Якщо садитимеш терпеливість — жатимеш покращення.

Якщо садитимеш віру — жатимеш чуда.

Якщо виконуватимеш Божі Заповіді — матимеш благословення.

Ведуча ІІ .Отож, будьмо уважні, бо що нині садитимеш, те жатимеш завтра. Те, що сієш тепер, зробить твоє життя гіршим або кращим у майбутньому. Колись радітимеш плодам або розплачуватимешся за неправильний вибір.

Ведуча І.Божі Заповіді – це квиток до Неба, який ми собі заробляємо своїм земним життям за Законами Божими. Отже, тільки від нас особисто залежить наше вічне щастя. Що тут посіємо, те колись у вічності пожнемо. Тому настав час у пісні – молитві попросити Господа Бога проводити нас по розбурханому життєвому морю до Неба за нашим дороговказом – десятьма Божими Заповідями.

Пісня «Молитва»