Сценарій "Випускний вечір"

   Блок   1.    Школа.    Вручення   свідоцтв.

Ведучий:

 Бувають дні, яким нема ціни –                    Коли коханий поруч чи кохана                                                                                                                          Коли хмелієш в пахощах весни,                                                                                                        Та дні такі не раз ще будуть з вами.

Ведуча:

Усе повторюється – радість і печаль                                                                                                У вас в житті усе ще може бути –                                                                                                       І лиш дитинства світ не повернути.                                                                                                    І дощ, і сніг, і щастя, і журба –                                                                                                                                     І тільки випускний , святковий бал                                                                                                   У кожного із нас один – єдиний.

Ведучий:

Червневий день відлунює святково,
І сміх, і квіти, й гомін голосний…
Зібрало нині свято нас чудове
Прощальний вечір, вечір випускний.

Ведуча:

Непрохана сльозина у зіницях,
В душі із смутком радість обнялась.
Випускники сьогодні, як годиться,
З дитинством попрощатися зійшлись!

(Виходить дівчинка з квіточкою в руці)

Дівчинка: Лети, лети, пелюстинка
Через гори і долини
Через море, океани
Через вітри і бурани
Як торкнешся ти землі
В країну дитинства мене поверни

  Танець   «Маленькая   страна»   танцюють  маленькі   учні   з  тканиною.

Звучить   пісня  «Куда   уходит  детство»  .  Випускники  виходять   і   танцють  з  шариками,  які   відпускають  у  небо.

Після  танцю   стають   шахматним  порядком,   спереду   три   пари   з короваями,   звертаються    до  присутніх   гостей.

Гімн.

Директор — батько в рідній школі,
Ми вдячність вам свою несем.
В житті не так, як в чистім полі,
Та ми в життя сміливо йдем!

 

Шановний   …….прийміть   цей    запашний    коровай   від   випускників    20….року.

Вручають   коровай   директору.

Село живе,  коли   не   сплять  лелеки,             Із   виріїв   вертаються    далеких,                                                                                                                                Приносять   діток  до  домівок  тихих,                                                                                                                          Нас   захищають   і  відводять  лихо.                                                                                                                             Село   живе,  коли  сміються   діти,                                                                                                                               Коли  у   травах  пломеніють   квіти,                                                                                                                                 Коли  пшениці   заквітчають   поле,                                                                                                           Коли   живе,  працює  рідна  школа.

Шановний    …..прийміть   цей    запашний    коровай   від   випускників    20…року.

Вручають   коровай   голові   с/р.

Вас, шановні вчителі, вітаєм короваєм.                Щастя й радості бажаєм.                                                                                                                  Не журіться в нас на святі,                                                                                                             Веселіться, будем раді.                                                                                                                   Хліб — сіль на рушнику ми вам несем,                                                                                    Любов свою несем безмежну, щиру,                                                                                                   Ми любим вас понад усе,                                                                                                                 Як любим  рідну Україну.

Вручають   коровай   вчителям.

 

Ведучий1:

Любі випускники!
Сьогодні для вас наступить історичний момент – 
Ви отримаєте свій перший дорослий документ,
Зароблений трудом, який здавався недосяжним даром.
Та ось якась година ще пройде
І цей момент у вічність відійде.

В.2. Як вважаєте, свідоцтво – це серйозно?

В 1. На перший погляд, нічого особливого, така собі непримітна річ.

В.2. Але в ній – результати зусиль багатьох років.

В.1. А ще, мабуть, - це символ звільнення від власної скутості, дитячої обмеженості, від, від опіки дорослих.

В.2. А ще – знак того, що ти можеш пізнати життя у всій його повноті.

 

В.1. Ось і настає ця хвилююча мить,
Що спогад у серці надовго залишить:
Випускникам свідоцтва вручають
І на стежину життя проводжають.

 

Очікуванням кожне серце б'ється,          

 Надії вогник ще в очах не згас           

 Директорові слово надасться.                                                                                                          Він сьогодні з радістю вітає вас!
 

 

 

Слово  надається  директору   школи.  Вручення   свідоцтв.

 

Шкільне   дитинство   дзвоником  злетіло,                                                         Доросле   починається  життя.

Нам  щойно  свідоцтва  вже   вручили,              Путівку   в  невідоме   майбуття.

 

Здалося,   9  літ  -  багато,                       Ніхто  й  не думав,   що  так   швидко   промайнуть.                                                                                    Тепер  нам  хочеться,   щоб  перенесли   свято,                                                                                                  Хоча би  тиждень   в  школі   ще  побуть.

 

Пройтися   школою   і  тихо  наодинці                     ще   зазирнути   в  кожен-кожен  клас.                                                                                                                Все пригадати   до  найменшої   дрібниці,                                                                                                    Щоб  залишилось   в   пам’яті   у нас.

 

Напевне  не  раз  нас до себе  кликали  зорі,                    Збентежено   очі  до  них  ми  здіймали  свої.                                                                                                  Й  думками   могли   враз  полинути   легко   угору,                                                                                    Й   ніщо   не   могло   нас  утримать   тоді   на  землі.                           

 

А  вранці   ми  йшли,  повертались  знову   до   школи.

Вона,  ніби  зірочка,   кликала  кожного   з  нас.

Хіба   думав   хтось,  що   ми  підемо   звідси?

Ніколи!

Та  ось  вже  прийшов  назавжди  розлучатися   час.

 

 Пісня   про  школу.        

 

 

 

 

 

 

Блок   2.  Вчителі.      

Випускник.

Пройшли шкільні роки - ми вирушаємо в незнану путь,
Дитячих років більше не вернуть...
Лунає музика і так хвилює нас,
Цей вечір випускний згадаємо не раз.
Прощайте, рідні наші вчителі,
Прийміть низький уклін наш до землі,
Спасибі за знання, цікаві відкриття,
Які ми пронесем через усе життя.

Випускник.

Учителю!  Наставнику   наш   віщий,       

Спасибі   вам   за  ваш   щоденний   труд.

Найкращий   наш,   безцінний,  наймиліший,

На всі   віки   благословенний   будь!

Випускник.

Учителю! Ти - наче нездоланність,

Крізь все проносиш іскру доброти,

Щоб засвітити в серденьку дитячім

Вогонь священний розуму й краси.

Випускник.

Учителю! Невже ти не втомився

У юні душу класти щось нове?

Для цього ти на світі народився,

В навчанні є покликання твоє.

Випускник.

Учителю!

І слів не підібрати епітетів, метафор, порівнянь,

Щоб вдячності рядочки проказати

За все, що ти так щиро віддавав.

Випускник.

Випускник.

Учителю!

Прекрасного ти гідний,

Бо вибрав у житті свою мету.              Від імені усіх кажу "Спасибі!"                                                                                                                          За твою працю вчительську, святу.

Вручення  квітів.

Пісня  про   вчителів.

 Сьогодні стала вже доросла

Із школи коридором більш не пройду я

Та завжди в памяті моя хороша

Найперша рідна , вчителько моя,

І це нічого, що сріблясті коси

Така непрохана і рання сивина.

Для нас ви завжди будете найкраща

Найперша рідна вчителько моя .


Вип.. Як мати до зірок,

як сонце до квіток

Горнулася до класу вона

І гарна, і люба

І мила, і тиха

Учителька перша моя !

Добріша ніж фея

Миліша ніж мрія

Світліша від сонця

У світі єдина

У серці одна –

Вчителька перша моя.

 

Слово   першої   вчительки.

Я пам’ятаю перший день осінній

Запах вересневих трав

Коли перший дзвінок з велінням

У п’ятий клас нас всіх позвав.

Я пам’ятаю все як вперше

Ваш образ всю мене проник

Коли ви в клас зайшли, сказавши

Мої хороші! Я ваш класний керівник !

Для нас ви стали вчителем і другом,

Суддею справедливим, мамою шкільною

Ви нас навчили гідно в світі жити

Завжди іти дорогою прямою!

Спасибі вам! За душі ваші світлі,

За мудрість, що ви несли у долонях!

Пробачте нас за прикрості й тривога

Слово    класного   керівника.

Випускник.

Я  вклоняюсь,   учитель  сьогодні  тобі!                     Твоя   мудрість  живе   вже   мільйони  літ                                                                                                                       З  неї   виріс   мій  батько   і  дід,                                                                                                                                     З  нею   сонце   сходить  і  світять  зорі,                                                                                                                       І   моя   пов’язана   з  нею  доля.                                                                                                                             

Я  вклоняюсь,   учитель  сьогодні   тобі!         Вже прощання   наше   стукає  в  шибку.                                                                                                                       Тужить  -  плаче  десь  тихо  самотня  скрипка                                                                                                               Та  невже  все  пройшло?   Так   швидко!

Я  вклоняюсь,   учитель сьогодні  тобі!                    Синім  небом,  зелен  дібровою,                                                                                                                             Тихим   ранком,  травою  шовковою                                                                                                                          Співом  жайвора  і  журавлями.

Випускник. 

Я  вклоняюсь,   учитель  сьогодні  тобі!             Бо солодка   вода  з  джерела,   у  полі                                                                                                                     Бо  літа  посріблили  твої   вже  скроні                                                                                                                     Бо  життя   дітей   у  твоїх  долонях                                                                                                                                   Бо  теплом  своїх   зігріваєш   їх ти.             

Я  вклоняюсь,  учитель   сьогодні  тобі!            Не  тому,  що  добро  ти  сієш у   світі                                                                                                                                    Не  тому,  що  тебе   зустрічають  радісно  діти                                                                                                        А   тому,  що  ти  є!                

Я  вклоняюсь,   учителю  сьогодні  тобі!                 Бо  вдяглася   земля   щедрим   колосом  жита,                                                                                                       Бо  схилились   в  пошані  трави   і   квіти                                                                                                                     Бо  з  твоєї   усмішки   починається   світ.             

   Пісня  «Вчительська    доля».

   

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 Блок   3.  Батьки.

Ведуча. 

Мати йде...

Тихо йде...

У болючій своїй сивині.

Сонцем палить

Слово ніжності та доброти - "Мати”.

Світлом її усміхається поле весні.

Руки її - щоб добро голубіло в зеніті,

Губи її - щоб не згасли розрада і сміх...

Всі ми, усі материнським теплом обігріті.

Тож шануймо й возвеличуймо її.
 

Ведучий.

 Хто дітей ростив, кохав, 

Ніченьки не досипав

За прокази хто сердився, 

Навіть часом   сторожився

Терпеливо, день за днем 

Іх виховував ремнем.

Помагав учителям...

Дякуєм кому?

Разом: БАТЬКАМ.

учень 1

Тату і мамо – лебеді мого дитинства,

Кохані, рідні, найдорожчі і найближчі,

Ми вдячні вам, що вчили жити без презирства.

Заклали в душу почуття найвищі.

Учень 2

В житті ще буде іспитів багато —
Ми їх складемо, буде все гаразд!
Чого ж ви зажурились, мамо й тату?
Це ж наша зрілість вже прийшла до нас!

Учень 3

Мої рідненькі, вам низький уклін

За ваші пильні і ласкаві очі,              За неповторний часу плин,

За ті недоспані в турботах ночі.

Учень 4

Матусю й тату, ви – неповторний мій початок,

Відкиньте геть журбу й тривогу!

Хай милостивий Бог пророчить вам достаток.

Я вам прийду завжди на допомогу.

Учень 5

Моя опора і надія – мама й тато.

Моє дитинство, щира юність й невмируща старість,

Пошли їм, Боже, молодості так багато,

Здоров’я, силу, мудрість і запашність.

   Мати( виходить з дочкою)

Неначе вчора народилась на світ ти,

Таким маленьким крихітним дитям.

Ти посміхалася і сонечку і квітам

Й раділа ніжним маминим рукам

 

  Мамо, мамочко, посидь зі мною,

Хай та казка ще примариться мені,

Як колись, давно, була малою

Й засинала під твої пісні.

Мама Доню моя, ти подібна сьогодні
На ніжну троянду, квітку Господню.
Юність безгрішна - ніжність ранкова,
Все ще в почині - і дія і слово.
Та я вже бачу і серцем знаю:
З квіту такого зла не буває.
 

Мамо, мамочко та ти ж така красива.

Ти ж у мене лагідна така.

І моє волосся горно – синє

Ніжно пестила твоя рука.

 

 

Сину, синочку, соколику мій!   

Швидко злетіли дитинства ці дні

Виріс ти сину, незчулася я

В путь проводжає тебе вся сім*я.

Син

Мама, матусю, рідна моя.

Чому на коси лягла сивина?

Чом на очах заблищала сльоза?

Мамо, не плач, подорослішав я.

Мама

Сину мій, сину, опора в житті,

Ти моє дитя, кровинка моя,

В майбутнє своє щасливо лети

За тебе в дорозі молитимусь я.

Син

Цілую матусю, натруджені руки

Цілую я скроні твої посивілі.

Візьму у життя твою я науку,

Твої всі поради, якими зростила.

Я знаю, ти , мамо, ночей недоспала

Коли ранії зморшки лягли на чоло

Пробачте, матусю, за все,що було.

Мама

Синочку, хай стелиться доля твоя рушником.

Завжди у тривозі за діток їх мами

Коли ти хворів, все я Бога благала.

Хай ангел хранитель тебе береже

Й додому стежинка завжди хай веде.

Випускник

 У глибині душі десь дзенькнула струна

То, мамо, б’ють роки у дзвони,

То, мамо, лине вже пора,

Умита в слізоньках солоних

Ти бачила, мамо, як вітри

Женуть із дому нас подалі,

Ти плачеш, мамо, обітри 

Ті сльози гіркі і неждані

Мені ти, мамо, коси заплети,

Як ти колись їх заплітала,

А потім тихо цілувала,

Щоби їм довшими рости.

  Танец  з   матерями.

Мій рідний тату,                  Добрий наш господар,
Мені ти дав і силу, і снагу,
До тебе йтиму в сонячні обнови,
За все я в безоплатному боргу.

 

Уклін тобі наш рідний тату,
За те, що ласка в тебе є,
Нехай же рідну нашу хату
Біда і горе обмине.

 

За те, що можем мирно жити,
За те, що все ти бережеш,
За те, що вмієш нас любити,
То ж будь щасливим ти без меж

Нехай над вами небо голубіє,
Не знають втоми руки золоті,
Нехай душа ніколи не старіє
І серце не втрачає доброти.

 

Нехай для вас не згасне сонце,
Нехай не віють в душу холоди.
Хай жито на столі і Бог на небі
Вас завжди порятують від біди.

 

 

    Пісня про  тата.

 

Мати.Як же час пролітає швидко!
Наші діти так скоро ростуть.
Білі плаття, як крила лебідки
Вас у вальс легкий понесуть.
Закружля ваша юність чудова,
і наповниться щастям зал.
Перший раз, як Наталка Ростова,
Ви сьогодні прийшли на бал.
Перший бал... Зашарілі і ніжні.
Як збентеження приховать?
Мов лебідоньки білосніжні,
Ви збираєтесь відлітать.
І на досвітку, як проміння
Сонця ясного забринить,
Ви гніздо своє неодмінно,
Вже покинете, щоб летіть.
Хай же буде вам небо високе,
Ясне сонце і світла путь
Щастя, радості і світ широкий.
Як же років цих не забуть?!
Сьогодні ви із світлою печаллю
Ступили всі через шкільний поріг.
Хай буде цей бентежний вальс прощальний       Провісником незвіданих доріг!

      Випускний   вальс

Блок  4. Родина.

У  сім’ях в нас   хвилюючий дебют,
Бо діти вже в життя доросле йдуть.
Отож прийшли сьогодні проводжати
Їх всі:бабусі, мами й тата.

2. Нелегким для нас був рік, є про що згадати,
Як учила вся сім’я тести разом з братом.
Добре, що вже все позаду – час відпочивати,
Та у мами новий клопіт – треба поступати!

3. Я теж похвалюся: моя сестра  Ріта
Не тільки красуня, ще й розумниця велика!
Ось подивіться – це вам не жарти,
Такою сестрою пишатися варто!

4. Й моя сестричка нині школу закінчила
І всі фінанси в свої руки захопила.
Ой, плакали всі грошики, які ми назбирали,
Мені з них на морозиво лиш тільки перепало!

2. В мене брат – найкращий в світі!
Нехай заздрять люди,
Бо не соромно з таким прогулятись всюди.
Та шкода, на мене в брата часу небагато,
Бо у нього в голові вже інші дівчата!

3 Сьогодні в цей святковий день
Ми хочем привітати
Своїх сестричок і братів
І щиро побажати:
Щоб все, що задумали,
Вам у житті збулося.
Й сім’ю свою прославити
Іще не раз вдалося!

А зараз наша  сім’я
Сказати хоче слово щире.
Бабуся, дідусь
Бажаєють  всім щастя й миру!

Бабуся

Пройшло з тих пір вже …. літ,
Як вийшла я з шкільного порогу.
А й досі у душі той цвіт
І творчість, що зове в дорогу.
Неспокій і стрімкий політ,
Що в юних душах запалили.
І досі я лечу у світ
На чарівних і світлих крилах.
І всім бажаю на путі
Удачі і людей хороших.
І знайте, що не все в житті
Придбати зможете за гроші.
Є доброта і співчуття,
Є в світі почуття красиві.
Сміливо йдіть у майбуття
І будьте мудрі та щасливі.

   Танець   «Родина»

 

Закінчення.  Вихід.

Ведуча:
Рідна матусю! В далеку дорогу
Діти твої вирушають сьогодні.
Дай їм на щастя свою настанову,
Усмішки сяйво і теплі долоні!

ведучий

Таточку рідний, в далеку дорогу

Ти проводжаєш орляток своїх.

Їх проведи ти з шкільного порогу

І подаруй їм святий оберіг.

Мати.

Сини і дочки наші рідні діти ,

Ось зрілості прийшов нестримний час

Ви самостійно вже почнете жити у добрий час благословляєм вас!

 

Батьки:

Живе традиція народу України

Зерном пшеничним у дорогу проводжать

І рушником, що вишитий червоним,

Дорогу у майбутнє вистелять.

Ідіть же, діти, в світ по рушниках розшитих,

Нехай дорога вам квітками розквіта.

Червоний колір хай життя дарує

На щастя, на любов, на долю, на літа.

 

Хай щирою для вас земля вкраїнська буде,

Вона зуміє всіх дітей своїх зігріть.

На радість і на труд ми вас благословляєм

І по правді, так, як слід, на цій землі живіть.

Випускники.

До побачення , мамо! До побачення , тато!

Настав час і мені вирушати в дорогу.

Десь моя не протоптана стежка згубилась в житах,

Десь чекає кохання, десь чатує тривога,

Все то доля моя, мій ніким не торований шлях.

 

Я вертатимусь, мамо і тату,

І в негоду, і в сонячний день,

Все ітиму до вас крізь важкі перелоги

І стрічатиму долю, ступивши на рідні пороги,

І вклонюся низенько, шукаючи ласки й порад.

 

Від шкільного порогу

Ми йдемо у далекі світи.

Ти світи нам в дорогу,

Наша школо, як зірка, світи!

Вже учителя слово

В наші душі лягло, як зерно.

Проросте колосково і врожаєм дозріє воно.

Ми зустрінемо світанок,

Уклонившись школі своїй.

Голубі полустанки нас позвали

До праці і дій.