Лунає мелодія.
Я: У ласкавому травневому повiтрi
Бузковий запах ллється i бринить.
Тож, на шкiльному нашому подвiр’ї
Останній дзвоник скоро продзвенить.

Це сльози й радiсть, свято i прощання.
Для когось вiн лунає перший раз,
Для когось справдi буде вiн останнiм,
А нас покличе у наступний клас!

-Дозвольте, шановнi гостi i дорогi дiти, розпочати наше традиційне шкiльне свято - свято прощання з початковою школою. Це перехiд на нову сходинку в нашому життi, а отже, дуже важлива, визначна подiя.
Вiтаю всiх вас зi святом! Нехай цей день, цей випускний бал запам’ятається вам i стане приємним спогадом у майбутньому.
 

І зараз до цієї зали ми запрошуємо нашу гордість та надію — наших випускників.

Линь же, музико, в небо гучніше,
В добру путь лунай, в добрий час!
Вище голови! Йдіть веселіше!
Ми ласкаво запрошуєм вас!

(вихід випускників під музику з іменами)

Я: Знайомтеся! Якщо ви, звичайно, не знайомі.
1.Веселий!
2. Дружній!
3.Пустотливий!
4. Галасливий!

5. ДопитливиЙ!

6. Найкращий!
Всі разом: Четвертий клас!

1.Зібрались дружно ми на свято,                                
Схвильовані, як в перший раз,
Щоб вам удачі побажати
І перейти у п’ятий клас.

2.Багато доброго, нового
Життя відкриє ще для нас.
Як перша сходинка до нього
Для всіх нас буде п’ятий клас.

3.Тож прощавай, четвертий клас!
Ти замалий уже для нас!
Та ми повернемось не раз
Думками в наш четвертий клас.

 4. Хоч сьогоднi в нас i свято,
Тiльки є одна печаль:
Вчителька не йде у п’ятий,
Розлучатися так жаль!

5. Ми всі були смішними малюками,
Коли зайшли уперше у свій клас,
Коли дали нам зошит з олівцями
Й за парти посадили в перший раз.

6. Iз Вами ми ділили
І радiсть, i печаль.
Ми так рости спішили!
Тепер прощатись жаль. 

Пісня Наталія Май «Школа»

Я: Пам’ятаєте, було навколо багато квітів і звуків.

Із добрих маминих рук учитель взяв ваші руки.

Він вів вас в 1 клас урочисто і рішуче

Ви  назавжди лишитеся в серці вашого першого вчителя.

-А зараз слово надається вашій першій вчительці Пилипенко Вірі Павлівні.

Слово першої вчительки

Учитель. Діти, згадайте, хто покликав вас перший раз на урок?
Діти. Шкільний дзвінок!
Дзвенить дзвоник.
Учитель. Пам′ятаєте, якими несміливими неумійками ви зайшли за вчителькою в шкільні двері? Як одержували свої перші бали? А сьогодні він дзвенить для вас у четвертому класі востаннє. Вітає вас із закінченням початкової школи.
Дзвенить дзвоник.

Я: Давайте разом згадаємо, якими вони були—наші роки навчання. Давайте заглянемо в минуле.

Дитячий   садок. 2013 рік

Ви не ходили до школи. Яким було тоді життя?

Сценка. (Батько сидить, читає газету. Заходить дочка).

—Тату, а чому іде дощ?

—Підеш до школи, дізнаєшся.

—Тату, а в Баби-Яги є бабенятка?

—Звідки я можу знати?

—Тату, а на що коняці коси на плечах?

—Запитай у коняки.

—Тату, а мотоцикл не любить цукерки?

—Не знаю, я його не запитував.

—Тату, а ти не сердишся, що я тебе про все питаю?

—Що ти, моя дитино? От же непосидюче. Хоч би швидше її до школи відправити.   

РІК 2014-й          1 клас  

Я: В цей рік першого вересня ви вперше переступили поріг нашої школи.

Учитель. Всі діти намагались навчатись якомога краще. Не один зошит списали за чотири роки навчання! А як важко було починати, як не слухались букви! Пригадайте.

 1.В той день світило сонце ясно,

Навколо так було прекрасно.

І вчителька промовила звертання:

«Ну що, розпочнемо навчання?»

 

2. До успіхів було далеко,

Нам заважали балачки.

І виявилось – ой, нелегко

Писати палички й гачки.

 

3.Так поступово ми звикали

Тримати ручки й олівці.

Вже нас контрольні не лякали,

Ми часто чули: «Молодці!»

 

4.Ми всі засвоїли чудово

Прикметник, суфікс, дієслово.

Диктантів купу написали.

Досвідченими трохи стали.               

 

6.Та такого не було,

Щоб робив це хтось на зло,

Бо усі ми повсякчас,

Дуже-дуже любим вас!

Я: А про перші ваші кроки

І круті стежинки

Нагадають вам, напевно,

Веселі смішинки!

1. Ой, провчились всі ці роки

Ми ну просто залюбки!

На уроках ми - сороки,

На перервах — козаки

5. Всі навчилися писати,

Ну і я навчився теж.

Кажуть вчителька і мати:

«З ліхтарем не розбереш».

 

6.В класі двоє лиш дівчат,

І аж четверо хлоп’ят

- Доведеться наречених

В інших класах позичать!

Я:  Дорогі мої діти! З святом вас вітаю,
 Здоров’ячка багато я усім бажаю!
 І радість, і смуток, заліг мені в душу.
 Радію за те, що дорослими стали,
 І знань чимало уже подолали.
 І сумно мені, признатися мушу,
 Що час вже прощання настав.
 Учіться, працюйте - моя настанова,
 Батьків поважайте, ви гідна опора.
 Про сум уже досить, ні жодного слова,
 Сьогодні в вас свято, прийшли привітати
Прийміть і мої найщиріші вітання,
Хай збудуться мрії і ваші бажання!

Нагородження дітей дипломами.

• А зараз дорогі гості, давайте подивимось кінофільм «Один день із нашого шкільного життя».

Фільм

• Я: Діти, чуєте — вже пролунав дзвінок, запрошую вас  на урок.

УРОК ЧИТАННЯ

Учитель. Міша, ти знову сьогодні запізнився на уроки?

-Так, я проспав, бо нікому було мене розбудити — мама й тато на роботі!

Учитель. А хіба у вас немає будильника?

-Є, але він дзвонить тоді, коли я сплю.

Учитель. Саша, де народився Тарас Григорович Шевченко?

- На 25-й сторінці читанки!

 

Учитель. Павло, які ти знаєш теплі й лагідні слова?

- (говорить, одночасно загинаючи пальчики). Шуба, рукавички, чай...

Учитель. Крістіна, як треба зберігати читанку, щоб вона завжди була новою і чистою?

-Краще її зовсім не носити до школи!

 

УРОК МАТЕМАТИКИ

Учитель. Діано, якщо я тобі дам три груші, то як ти їх розділиш на п'ятьох дітей?

-Зварю компот.

Учитель. Діано, припустімо, у твого брата п'ять яблук, а ти в нього два забереш. Який буде результат?

-Він мене відлупцює.

УРОК РІДНОЇ МОВИ

Учитель. Діти, перекладіть з української мови російською слова морква, квасоля, цибуля за зразком: картопля — картофель.

Усі (разом). Картопля — картофель, морква — моркофель, квасоля — квасофель, цибуля — цибуфель.

Учитель. Дітки, придумайте до слова трава спільнокореневе слово.

Усі (разом). Сіно!

Учитель. Як на твою думку, Саша, штани — слово в однині чи у множині?

-Я так собі міркую, що верхня частина в них — однина, а нижня — множина.

ВИХОВНА ГОДИНА

Учитель. Проведемо виховну годину.Міша, якби ти знайшов 5 гривень, що б ти зробив із грошима? Залишив би собі?

-Ні, вчителько.

Учитель. Молодець! А що б ти з ними зробив?

- Купив би собі цукерок.

Учитель. Павло, чому це твоя матуся не була на батьківських зборах?

-Я їй не сказав.

Учитель. Чому?

-Бо кожного разу, коли вона побуває на них, у неї голова болить. От я її й пожалів.

 

Учитель. Погляньте, дорогі діти, на своїх батьків. Їхні очі сяють щастям, а десь у глибині прихована тривога. Бо попереду ще стільки випробовувань! Батьки переживають у кілька разів більше, ніж ви самі. Тож любіть своїх рідних, будьте завжди гідними їх, дайте їм можливість пишатися вами! Зробіть так, щоб передчасні зморшки не лягли на їхні прекрасні обличчя, щоб їхні серця були спокійні за вас!

1.Прийміть наш букет
Із пошани й любові
Вклоняємось низько і дякуєм щиро
За ласку і ніжність,
За мудрість і віру.

2. Бо без батьків чого ми в світі варті,
Без маминої ласки і тепла,
без батьківської строгості і жарту,
і без свого родинного тепла.
 

3.Чотири роки нас водили вранці,
Несли портфелі наші й ранці,
Із вами ми уроки вчили,
І малювали. і лічили.

4.Писали з нами твори вдома,
І як встигали, невідомо,
При цьому готувати їсти,
Білизну прать, місити тісто.

5.Нести домашнії турботи,
ходити на свою роботу,
і залишитися на диво
красивими і молодими!

6.Ми любим вас, кохані мами й тата,
Ми вам бажаємо здоров′ячка багато,
Ми хочемо, щоб ви завжди раділи,
І щоб в житті ніколи не хворіли.

Пісня про батьків Кукоба «Мама і тато»+ сімейні фото
Вчитель.            Ви дяку прийміть за дітей хороших,

                     За втрачені сили, недоспані ночі,

За допомогу,за ваші уміння,

За віру в дітей, за ласку й терпіння.

За те, що у класі ремонти робили

І фарбували, і стіни білили,

Костюми красиві до свят готували,

У конкурсах участь ви брали.

Бажаю ще більше терпіння набратись,

Бо ще 7 років вам разом навчатись.

Отож, усміхайтесь, живіть щасливо,

Бо посмішка в нашому житті дуже важлива!

Я: Увага! Починаємо найурочистішу частину нашого свята. Від першого до четвертого класу з нами завжди були поруч наші найулюбленіші батьки, яких ми сьогодні хочемо привітати і нагородити почесними медалями « за Мудрість й терпіння".

Нагородження батьків медалями

Слово надається батькам

Я: А зараз проведемо екзамен. Кожен з дітей може взяти помічником одного з батьків.

1. Це нежива істота, але в неї є 5 пальців.( рукавичка)

2. Вантажівка їхала в село. По дорозі вона зустріла 4 легкові машини. Скільки машин їхало в село?(1)

3. Якою рукою краще розмішувати чай? (Краще розмішувати ложкою)

4. У бабусі Даші онук Паша, кіт Пушок, собака Дружок. Скільки у бабусі онуків?(Один)

5. У парку 8 лавок. Три пофарбували. Скільки лавок стало в парку?(8)

6. Дитина мого батька, а мені не брат. Хто це? ( сестра)

7. Яким гребінцем не можна розчесатися? (гребнем півня)

9. Чи може страус назвати себе птахом? він не вміє говорити

10. Що можна побачити із закритими очима? (Сон)

11. Ви сидите в літаку, спереду кінь, позаду автомобіль. Де Ви є? (На каруселі.)

12. Стоїть клен. На клені дві гілки, на кожній гілці по дві вишні. Скільки всього вишень? (немає вишень на клені)

13. У двох сестер по одному брату. Скільки дітей в сім’ї? (3)

14. Над річкою летіли птиці: голуб, щука, 2 синиці, 2 стрижа і 5 вугрів. Скільки всього летіло птахів? (5)

15. Горіло 7 свічок. 2 свічки погасили. Скільки свічок залишилося? (7)

16. Скільки горіхів в порожній склянці? (жодного)

17. З якого посуду неможливо нічого з’їсти? ( з порожнього)

18. Що станеться з білою хусткою, якщо її опустити в Червоне море? ( стане мокрою)

19. Міла і Наташа під каменем знайшли дві монети. Скільки монет знайшла б одна дівчинка? ( теж 2 монети).

Я: Діти, та здобувати знання вам допомагав не тільки Буквар, підручники з математики та української мови, але й добрі, лагідні вчителі:  директор школи Ігнатенко Іван Петрович, вчитель інформатики Кикоть Костянтин Петрович, вчитель музики Смірнова Ірина Василівна, вчитель фізичної культури Шалімов Максим Олексійович, вчитель англійської мови Маркова Інна Володимирівна, бібліотекарі Поворозняк Наталя Петрівна та Муравйова Наталя Миколаївна.

Спасибі усім, хто працює у школі 
За ласку, увагу, турботу й привіт! 

І техпрацівницям і кухарям!

Я: Між уроками завжди перерви. Пропонуємо відпочити разом з нами.
Двійки.
1.А ти, тату в школі вчився?
Учився Андрійку.
А це правда, що ти одержував двійки?
Було таке траплялося…
Тоді мама правду каже, що я в тебе вдався.

2.— Сергію, ти зізнався вдома, що одержав погану оцінку з математи­ки?

— Так.

— Ну і що?

— А нічого. Тоді якраз у нас нікого вдома не було.

3.— Татусю, допоможи мені задачу розв'язати.

— А ти вже над нею думав?

— Так.

— І що ж придумав?

— Що краще запитати в тебе.

— Артеме, ти зовсім не вчиш анг­лійську мову. А нею ж розмовляє по­ловина світу.

— А що, хіба вам цього замало?

Учні стають в ряд

Я: Ми учні 4 класу, що переходимо до 5, обіцяємо: 
- прибігати до школи на перший урок з очима, що горять від допитливості. 
 Обіцяємо! (разом) 
- З вовчим апетитом поглинати всі знання і переварювати їх до кінця, щоб не було гальма. 
 Обіцяємо! (разом) 
- Клянемось перетворити нашу їдальню до 2010 року в розкішний Макдональс! 
Клянемось! (разом) 
 - Обіцяємо підтримувати вогонь любові та поваги до вчителів і адміністрації школи. 
Клянемось! (разом) 
-Клянемось з гідністю донести високе звання ”Учень школи” до закінчення навчання! 
 Обіцяємо! Обіцяємо! Обіцяємо!(разом) 

Повільний танець
Учень :Ти, як фея, і добра, і мила
Усміхаєшся радісно нам.
Як же щиро ти всіх нас любила, 
Як нас завжди хвалили батькам!
Учень: Дуже різна у всіх нас вдача,
Та усмішка усім до лиця.
То ж любов твоя щира й гаряча 
Буде гріти нам завжди серця!
Пісня про вчителя Н. Май «Вчителько моя»+ класні фото
Учитель.

Дорогі батьки! Ми вдячні вам, що ви довірили нам своїх маленьких діточок. Злетіли роки, а з ними виросли й наші діти. Та як би не поверталась наша доля, ми повинні пам’ятати, що діти – наша радість, наша надія, наше життя.

Дорогі мої діти! Ось ви вже майже п’ятикласники! Ми не на завжди прощаємось із вами. Будемо зустрічатись, цікавитись справами, інколи тільки обміняємося посмішкою чи кивком голови. Але більше ніколи я, як господиня, не зайду до вашого класу, ніколи не запитаю уроку. Я твердо впевнена, що ви і у старшій школі будете гарно вчитися, виростете справжніми людьми.

Учитель. Любі діти на прощання –
Мої сердечні побажання.
Хай вам сонечко сміється, і наука хай дається,
Хай щастить вам, діти, всюди!
Хай ростуть з вас гарні люди!
Пісня Н. Май «Не давайте суму жити!»