Сценарій випускного вечора
Розробка сценарію випускного вечора на допомогу класним керіникам одинадцятих класів.
Випускний вечір 2016 року
Випуск розпочинається із сценки «Лебедята»
(Дві технічки за роботою: швабра, віник, відро...)
- Степанівно, агов, Степанівно!
- Чого тобі, Гаврилівно?
- Думаю собі, ще один рік у школі промайнув. Випускникам – у добру путь! Гай-гай… Яко ті лебедята. Оце за ними так би й полетіла….
- Еге, та роки не пускають. Дивися, а то ще відро перевернеш!..
- Хай уже… З тим відром. Вони, може, Степанівно, навік відлітають. У світле майбуття. А ми старіємо.
- А вони полетять…. Ти знаєш, Гаврилівно, як вони літати вміють! Особенно той, он, височенький.
- Оцей світленький, Сергійко?
- Ну да! Увесь світ бачив. І завидував.
- Та куди ж він літав?
- Не літав, а летів! На землю, з дерева. Гуп! Як той мішок з…
- З чим?
- З розумом.
- А другий, знаю, ту гілляку пиляв.
- Який? Може цей? Богдан?
- Ага! Кіно вони знімали. Та все в той, в интернет. В контактє оказалися. Із землею. Голівуд. Головне – не прошльопати моменту падєнія.
- Та Богдан шльопати уміє! Тілько, знаю, півуроку пройде, а хтось під дверми шльоп та шльоп ногами.
- І хто?
Богдан. І то – якщо по визову. А так би, може, і на урок не добрався.
- А хто його визивав? Класний?
- Та нє-е!.. Ярослав! Я тобі по секрету, то велика тайна…
- Яка?
- В нього мобільний телефон….
- Що?
- До руки приріс… Намертво. І кажуть люди, що й коло вуха паростки вже пустив… Тільки т-с-с…
- А Сашко? Як побачив те лихо, та з того переляку – зразу в туалет попросився.
- Справді? З переляку?
- Ну да… І то як пішов…. То цілих чотири роки не було. Аж у Києві в коледжі опинився..
- Жах!
- Ужас!
- Та хіба він один ходив? А Наташа? Її Вова через день в Бердичеві бачив!
- А Наташа ж чого туди, в той Бердичів?
- Та вона по всіх гуртках. Нема їй спочинку, геть і на уроках розминається. Як уже почне потягуватися!.. І так, і сяк... (показує) Спортсменка. Ну прямо тобі не історія на уроці, а та… як це її..
- Що?
- Аяробіка!
- Та що ти про той спорт? А як заспівають?
- І таке було?
- Аякже! Дівчата. А головно – Олі. Гарно співають, та художниками, ще кажуть люди, може будуть!
- Ти диви! Я й не знала! Малюють?
- А то! Усі контурні карти! До одної. Це тобі хіба не художники?
- Ти що не кажи, а найбільше не хоче зі школою розлучатися Вероніка.
- Справді?
- А ти що, не бачила? На останньому дзвонику? Не хотіла, щоб він той дзвінок і дзвонив!
- То це як?
- А так! Лєнточки до дзвінка зразу вдома оставила. Мовляв, прасувати треба. Ти думаєш, правду каже? ти думаєш, забула? Еге... Нарошне!
- Та ну, хіба вже…
- Я знаю, що кажу! І дзвінок у нас підсобці тоже залишила. Як прийшлося до діла, то класного керівника чуть інфаркт не схопив!
- А все ж от любві до школи! І школа за ними сумуватиме. Хороші дітки. Лебедята… Щасти їм! І сьогодні, і майбутньому…
- В добру путь!... В добрий час! (разом)
(Уходять зі сцени)
. Звучать фанфари.
У залі гасне світло, лунає повільна музика. На сцені тільки відблиски від дзеркальної кулі. Повільним, плавним кроком виходить випускниця, яка веде за руку першокласника.
Першокласник. А що зараз буде? Казка?
Випускниця. Казка.
Першокласник. Страшна?
Випускниця. Ні, сумна.
Першокласник. Але у неї буде щасливий кінець?
Випускниця. Безумовно! Всі казки мають щасливий кінець. Але ця казка мала дуже щасливий початок ...
Багато-багато років тому, коли дерева були великими, тротуари в шкільному дворі довгими, а шкільні сходи високими, мами привели в школу три хлопчика та дві дівчинки. Якимось дивом вони опинилися в одному класі ...
Так почалася ця світла казка під назвою «Дитинство».
Першокласник. Я цю казку знаю. Я сам в ній живу!
Випускниця. Але для нас сьогодні ця казка закінчується. І ми йдемо у великий дорослий світ.
Першокласник. І в дитинство вже не повернетесь?
Випускниця. Ні, не повернемось.
Першокласник. Ніколи-ніколи?
Випускниця. Ніколи-ніколи!
Першокласник. Тоді прощавайте, щасливої вам дороги!
Випускниця з першокласником сходять зі сцени, в залі вмикається світло.
Звучать фанфари. Ведучі заходять на сцену.
На фоні мелодії звучать слова:
Ведучий 1:Білокрилими птахами пролітають роки,
За світанками нові стають небокраї,
Відлітають у вирій малі дітлахи,
Вільним птахом у небо високе злітають.
Чи високо злетять? Тільки час їм суддя.
На світанку чекають їх нові дороги.
Зустрічай, Україно, нових громадян
їм іти у життя на твої перелоги!
Ведучий 2: В синьому небі, зірковий шлях уже помітен і приходить до людей добрий вечір.
Ведучий 1: В містах і полях в небесах і морях.
Ведучий 2: Добрий вечір.
Ведучий1: Молодим і сивим, незнайомим, дорогим.
Ведучий 2: Добрий вечір.
Ведучий 1: Добрий вечір.
Ведучий 2: Опуститься зоря тобі на плечі. І дорога тобі людина скаже добрий вечір.
Ведучий 1: Наша юність вірить в дружбу і любов, в добрий путь, і в добрий день, добрий вечір.
Ведучий 2: Хай летить вам музика на зустріч, і нехай говорять всі вам добрий вечір.
Ведучий 1: Добрий вечір, шановні друзі!
Ведучий 2: Ми раді вітати Вас усіх на традиційному шкільному випускному вечорі!
Ведучий 1: Ми сподіваємось, що цей вечір буде для вас добрим і приємним.
Ведучий 2: Добрим і щасливим, бо ним закінчуються шкільні роки і ним же починаються стежки в доросле життя для наших випускників.
Ведучий 1: З давніх - давен люди піднімали голову, спрямовуючи свій погляд на зоряне небо. Он Велика Ведмедиця, он Чумацький шлях, а он полетіла в небесній глибині комета, вітаючи нас вогненим хвостом.
Ведучий 2: А он загорілася зірочка. Вона така маленька, не смілива ще...
Ведучий 1: В народі кажуть: Загорілись на небі зірочки, то в родинах з'явились діточки.
Ведучий 2: Так-так! Саме народження дитини віщують зорі.
Ведучий 1: Рік 1998, рік 1999… В щасливих родинах солотвинців з'явились маленькі хлопчики і дівчатка.
Презентація №1
Ведучий 2: І ось рік 2016. Маленькі зірочки перетворились на принців та чарівних принцес…
Ведучий 1: Які за декілька хвилин з’являться на цій сцені.
Ведучий 2: Шкільний годинник працював невпинно,
Уроки і перерви рахував.
Час промайнув вже звуки вальсу линуть,
У школі вечір випускний настав..
Ведучий 1: Сьогодні музика так гучно лунає
І день в нас сьогодні якийсь не такий.
Школа майбутнє своє випускає,
Святкує із ними шкільний випускний.
Ведучий 2: Поруч знову і батьки, і діти,
Як тоді, як йшли у перший клас.
Ніхто не зрозумів і не помітив,
Як і куди сплинув цей час.
Ведучий 1: Радість в душі, і сльози, й тривога,
І почуття не зовсім зрозумілі.
Попереду в кожного власна дорога.
Перші кроки по ній такі ще не смілі.
Ведучий 2: Травневий вечір за шибками,
Гарячий, ніжний і легкий.
Як хочу обійнять руками
Весь світ, красивий і дзвінкий.
Ведучий 1: Нестримно хочеться співати,
Летіти просто до небес,
Політ від щастя відчувати,
Щоб щирий потяг цей не скрес.
Ведучий 2: Країну хочеться взнавати,
Людей великих, ділових,
Хвалу учителю складати,
В глибинах плавати нових.
Ведучий 1: Стрічайте, друзі, гідну зміну,
Красивих всіх випускників.
Твоя це гордість, Україно,
Гордість, щастя для батьків.
Ведучий 2: Дорослими вже стали наші діти,
Їх повноліття і тріумфу час настав!
Запросимо випускників востаннє
Зайти у цей знайомий , рідний зал!
Ведучий 1: Ми запрошуємо на сцену наш зірковий 11 клас.
Ведучий 2: Вітаємо їх і зустрічаємо оплесками випускників 2016 року
(На фоні музики в зал виходять випускники)
Ведучий 1: Найдобріший, найчесніший
Не підведе ніколи
Принц квітів, принц великої душі
Ільченко Володимир. Запрошуємо його на сцену.
Ведучий 2. Наступна принцеса квітів вийде за мить
до вузу вищого хоче вступить
Вдача, щирість, простота
Імпонує і краса
Просимо вітати – Здан Ольгу.
Ведучий 1. В країну веселощів хочеш потрапить?
Пасічник Наташу до себе запроси
Вона прожене відчуття самоти
Про смуток забудеш назавжди.
Зустрічайте, принцесу квітів, Пасічник Наталію.
Ведучий 2. Хлопчина цей незвичайний
За себе та інших постоїть
Хоче жити з усіма мирно
Це – Поліщук Богдан. Запрошуємо його на сцену.
Ведучий 1: До поставленої мети
Завжди прагне йти
Зовні крихітка й тендітна
Принцеса квітів Радкевич Вероніка. Запрошуємо на сцену.
Ведучий 2. Неговіркий і скромний.
Характер має мужній
Для батьків – примірний син
Це – Самченко Сергій. Запрошуємо на сцену.
Ведучий 1. Як літній день, як сонечко ясне.
Розумна, ніжна і кмітлива!
Красою і вдачею відома всім здавна
Принцеса учкому – Тверда Ольга
За яку справу вона не береться -
Усе їй в житті вдається.
Зустрічайте, Тверду Ольгу.
Ведучий 2. Поряд з нею бравий молодець
Одвічний володар дівочих сердець
Він слабшого захистить,
Підтримає як друг,
Мудру дасть пораду – Запрошуємо, принца квітів, Тишкевича Ярослава.
Ведучий 1: Отже, випускники усі є , давайте їм поаплодуємо ще раз.
Ведучий 2: Сьогодні до нас на свято завітали почесні гості, щоб привітати випускників, сказати напутнє слово, побажати успіхів.
Сільський голова Овчаренко Віктор Миколайович.
Ведучий 1: До нас завітали: учні школи, батьки, рідні, друзі випускників, працівники школи:
- Директор Старосолотвинської школи, вчитель російської мови та світової літератури Ляшевська Марина Олексіївна.
- Заступник директора з навчально-виховної роботи, вчитель математики та економіки Король Олена Валентинівна.
- Заступник директора з виховної роботи, вчитель малювання та медико-санітарної підготовки Тимошик Зінаїда Петрівна.
- Педагог-організатор Тверда Тетяна Василівна.
- Перша вчителька, вчитель початкових класів Реєнт Світлана Петрівна.
- Класні керівники: Атаманчук Ярослав Федорович, Мазур Олена Юріївна та Барчук Олена Олександрівна.
- Вчитель фізики та основ здоров’я Степанчук Людмила Анатоліївна.
- Вчитель математики та інформатики Гуменюк Тетяна Іванівна.
- Вчитель інформатики, трудового навчання та захисту Вітчизни Гуменюк Валерій Васильович.
- Вчитель біології та географії Король Тамара Миколаївна.
- Вчителі історії та правознавства Карєтніков Олександр Борисович та Колодюк Тетяна Леонідівна.
- Вчителі української мови та літератури Михальчук Олена Василівна, Українець Наталія Віталіївна та Творчук Юлія Михайлівна.
- Вчитель російської мови, світової літератури та художньої культури Дєткова Климентина Едмундівна.
- Вчителі англійської мови Ярош Марина Сергіївна, Кульчицька Олеся Анатоліївна та Мазур Олена Юріївна.
- Вчителі фізичної культури Атаманчук Ярослав Федорович та Андрійчук Микола Олександрович.
- Вчителі хімії Семенюк Тетяна Василівна та Барчук Олена Олександрівна.
- Вчитель математики Коробко Людмила Миколаївна.
- Вчителі музики Обурко Євген Вікторович та Орлюк Оксана Володимирівна.
- Вчителі початкових класів Кусяк Надія Олексіївна, Макарчук Надія Феліксівна та Зайцева Оксана Василівна.
- Художній керівник сільського будинку культури Рисіч Руслана Петрівна.
Ведучий 2: Для відкриття урочистого вечора, присвяченого випуску учнів 11-го класу на сцену запрошується директор Старосолотвинської ЗОШ І-ІІІ ступенів Ляшевська Марина Олексіївна.
Директор: Урочистий вечір, присвячений випуску учнів 11-го класу Старосолотвинської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів оголошується відкритим.
Лунає «Гімн»
Ведучий 1: Невже це дійсно сталося? Скільки мріялося про цей вечір, завтрашню свободу, а тепер … не віриться.
Ведучий 2: І так чомусь сумно… і тривожно. Як складеться життя наших випускників?
Ведучий 1:У школі все простіше – уроки, екзамени і заповітна мрія – атестат.
Ведучий 2: А до речі, атестат їм іще не вручили, так що заповітна мрія ще не здійснилася.
Ведучий 1: А час летить від вечора до рання –
В минуле вже немає вороття.
Їх потяг мчить з республіки «Навчання»
В республіку «Дорослого життя».
Ведучий 2: А щоб їм на шляху не червоніти,
І мати для проїзду документ,
Ми просим атестати їм вручити –
Найголовніший проїздний білет.
Ведучий 1: Дорогі випускники! Настає урочиста мить нашого випускного вечора. Ще мить і ви будете тримати документ, у якому записана частина вашої біографії – атестат зрілості, атестат про повну середню освіту.
Ведучий 2: Слово для зачитання наказу про випуск учнів 2015-2016 н.р. та вручення атестатів надається директорові школи Ляшевській Марині Олексіївні та заступнику директора з навчальної частини Король Олені Валентинівні
Вручення атестатів
Виступ директора школи.
Випускник . Шановна Марина Олексіївна!
Прийміть від нас ці квіти, як подяку,
В них - часточка дитячого тепла.
Ми дуже вдячні Вам, що ви для нас зробили -
Здоров’я вам на многії літа!
(Вручають квіти і подарунок школі)
Ведучий 1: До нас на свято гості завітали.
Випускниками теж вони колись були:
Навчалися, знання і вміння здобували
І радістю бадьорою цвіли.
З вітальним словом до випускників звертається сільський голова Овчаренко Віктор Миколайович.
Виступ сільського голови.
Ведучий 2: Долаючи дитячий страх,
Тримаючись за руку мами,
Дівчам із бантиком в косах
Ти йшла на перший свій екзамен.
Ведучий 1: І сніг , і дощ, вишневий цвіт,
Бувало, заставав в дорозі...
Спливло чимало зим і літ –
І випускний вже на порозі.
Ведучий 2: Дитинства вже не принесе
На крилах плинність часу вічна.
Сказав мудрець: Минає все,
Лиш звуки музики одвічні.
Ведучий 1: Росте людина... її життя починається світанком душі - дитинством. Залишається воно у пам’яті, як потаємне і світле. І скільки б не пройшло років, берег Дитинства притягує до себе, повертає до найвіддаленідших куточків людської пам’яті.
Ведучий 2: Дитинство... Це справді найкраща пора життя людини і проходить вона у школі. Є на планеті дороге серцю місце - рідна школа. Схиляються до самої покрівлі сиві тополі, тихо кружляє пух споминів. Кожного ранку, мов крихітні гомінливі струмочки, зливаючись у єдиний бурхливий потік, прямують сюди діти. І так багато років. Обличчя... обличчя.. Але ти, школо, пам’ятаєш усіх.
Ведучий 1: Вересень. Букети .Діти .
Вчителі веселі. Квіти.
Два та два. Буквар. П'ятірка.
На штанах велика дірка.
Фараони. Глобус. Карта.
Розмальована кимсь парта.
Пушкін .Піфагор. Кислоти.
Океани .Моря. Ноти.
Танці. Турпохід. Гітара.
Перший поцілунок. Пара.
Травень . Вже дзвінок останній.
То чому ж це ти печальний?
Відповідь на це найпростіша-
Не повернеш дитинство більше
Сценка
Дитинство: Хто ти?
Юність: Я-Юність
Дитинство: Так швидко і непомітно пролетіли ці роки, що я і не помітив. Ти зачекай. Ще мої діти не натішиилися і не награлися досхочу, не находилися в бантиках.
Юність: Час вже їм відправлятись до моєї країни, саме тому я тут, щоб вказати вірний шлях. (Лунає бій годинника)О, чуєш? З небесної високості подається сигнал. Прощай, дитинство, ми вже вирушаємо...
(Віддає їй свою кульку… Всі випускники стоять коридором з кулькою в руках. На кульках написано – «Дитинство».Дівчинка проходить і кожен по-черзі віддає їй свою кульку…Дівчинка виходить із залу під мелодію «Куда уходит детство»…)
Ведучий 2: Так, дитинство - маленька безтурботна країна. Кожному з нас доводиться бувати лише один раз у житті. Згодом стежина до тієї країни заростає дорослими турботами та проблемами. І скільки б не шукали ми цю країну на карті - даремно, бо не знайдемо . Лише приємні спогади і мрії мають чарівну здатність повернути нас у дитинство.
Ведучий 1: Ви трішечки заздрите малечі шкільній , -
В них скільки ще буде цікавих подій.
Вони вас зібрались вітати неначе
Говорить що істина в - слові дитячім.!
Ведучий 2: Шановні випускники вас вітають теперішні господарі країни дитинства.
(виходять учні 1 класу)
1. Хто скажіть ці дяді й тьоті,
Що рядком сидять навпроти?
В пишні сукні повдягались,
В галстуки й костюми вбрались.
2. Не сором мене, благаю
Бо давно уже всі знають,
Люди, що сидять навпроти,
То не дяді, і не тьоті,
Всі зібралися на бал
В цей чудовий світлий зал
3. Вже вони дорослі, а не діти,
Руки склавши, не будуть сидіти,
Бо кожен з них має мету,
І в серці мрію золоту.
4. Одні мріють про вищу освіту,
Розкривати таємниці світу,
Мріють вкрити славою країну
Батьківщину свою - Україну!
5. Шлем привітання особливі
Дорогим випускникам:
Будьте ви завжди щасливі
На радість вчителям й батькам
6. Випускники, які ви красиві,
Усміхнені, веселі, чепурні,
Дивлюсь на вас, на обличчя щасливі
І дорослим стати хочеться мені
7.І не треба плакать у дорогу,
треба вам затанцювать і все
Хай про день цей - добрий, теплий спогад
кожен з вас у серці понесе
8.Вклоніться небу, вклоніться землі.
Радійте сонцю, ідіть по росі
Шануйте рід свій і свій оберіг
Моліться на матір, на рідний поріг
Разом: Хай вам щастить.
Щасливої дороги!
( танцюють танець _______________________)
Ведучий 1: Багатьом речам притаманна дивна властивість – повертати людям пам’ять про минуле, дарувати радість прожитих миттєвостей.
Ведучий 2: А коли ми оглядаємось на пройдений шлях, коли шукаємо підтримку і надійну опору, ми відкриваємо фотоальбом. Наш шкільний фотоальбом зберігає епізоди нашого шкільного життя – надзвичайні події і пригоди, радості і невдачі, схоплені фотоспалахом.
Ведучий 1: В різні роки вчителі нашої школи навчали теперішніх випускників. Поряд з ними всі ці роки були найдорожчі їм люди – батьки, їхня сім»я…Абсолютно кожному з них хочеться приурочити сьогодні хоча б декілька кадрів.
Ведучий 2: Отже приготуйтеся! Посміхайтеся разом із нами! Відкриваємо фотоальбом!!!
РАЗОМ : Увага – знімаємо!!!!
Презентація №2
Ведучий 1: Колись Сухомлинський сказав: "Найкращий учитель той, хто духовно спілкуючись з дитиною, забуває, що він учитель і бачить у своєму учневі друга , однодумця. Такий учитель знає найпотаємніші куточки свого вихованця. Саме такою нашим випускникам стала їх перша вчителька.
Ведучий 2: Учителька найперша вчила вас
Виводили ви палички невміло
І відкривали дивну книгу знань
Сторінку ту життя для вас закрило.
Ви кожного уміли розуміти,
І похвалити, трохи покарать,
Уміли вимагати і жаліти,
Ну як же вас сьогодні не назвать?
Ведучий 1: В усіх учнів є перший вчитель, ім’я якого в пам’яті зберігає кожен. Для наших випускників такою є Світлана Петрівна Реєнт.
Ведучий 2:Ти перша в клас ввела їх в день осінній
Була малятам – як ласкава мати.
Та виросли школярики маленькі
І вже зібрались школу покидати.
Згадай їх першокласниками знову
Згадай веселий, невгамовний клас,
Скажи своє напутнє мудре слово,
У цей і світлий і печальний час.
Слово надається першій вчительці наших випускників Реєнт Світлані Петрівні.
Привітання першої вчительки.
Випускник: Перша вчителька!Навічно вона залишиться в пам’яті кожного випускника. Вчителька, яка відчинила двері до країни знань, яка навчила читати і писати, бути добрими і уважними до людей, добросовісно відноситися до праці.
Випускник: Шановна Світлана Петрівна! Вас вітають ті, в чиїх серцях ви запалюєте багаття жаги пізнань, кому віддаєте свої знання, чистоту свого серця, своєї душі.
Випускник: Нас в школі різні вчителі учили,
Як вирости достойними людьми.
Але для одної з них, я знаю серцем,
Були ми найріднішими дітьми.
Випускник : Учителько найперша, добра й щира,
Я не боявся в клас до вас іти.
Виводив букви старанно й невміло,
І відкривав незвідані світи.
Випускник:Будьте здорові і живіть, будь ласка,
Ведіть малечу зранку за поріг.
Багато вже від вашого серденька
Протоптано і пройдено доріг.
Випускник:І це нічого, що вже сріблить коси
Така непрохана і рання сивина.
Для нас завжди ви будете найкраща,
Найперша, рідна вчителько моя.
І в дарунок від нас прийміть квіти та музичний подарунок.
(Вручення квітів )
(Худ. номер)___________________________
Ведучий 2: Дорогі випускники! Сьогодні ми хочемо разом з вами погортати сторінки вашого шкільного життя , життя за 11 років у школі.
Ведучий 1:Усе було за ці роки у школі:
Веселі жарти, спогади сумні.
Усе спливло... І нині в дружнім колі
Згадаймо ті щасливі дивні дні...
( презентація-відео випускників про шкільне життя)
Ведучий 2: Переглядаючи фотографії шкільної пори, можна побачити на них, як поряд з вами, випускники, дорослішали і мудрішали ваші вчителі…
Поряд з вами з 5 класу були наймудріші, найрозумніші, найдобріші ваші класні керівники ….
Ведучий 1: На сцену запрошуємо класних керівників Атаманчука Ярослава Федоровича, Мазур Олену Юріївну та Барчук Олену Олександрівну.
Ведучий 2: Слово надається Атаманчуку Ярославу Федоровичу.
(Виступ кл. керівника)
Ведучий 1: Слово надається Мазур Олені Юріївні.
(Виступ кл. керівника)
Ведучий 2: Слово надається Барчук Олені Олександрівні.
(Виступ кл. керівника)
Випускник: В хвилини радості й дитячої печалі
Учитель був нам вірний помічник.
Його ми руку дружно відчували, -
Він був - наш класний керівник.
Випускник: Дорогий наш класний керівник!
Хай щастя лине до вас крилате
Щоб на здоров’я були крилаті
А мир і достаток
Повік хай панує у вашій хаті
Випускник: Ще будуть нас тривожити дзвінки,
Оцінки ж нас не обминуть ніколи,
Але не буде мрій таких легких,
Які плелися за партою у школі.
Не стане в списках та журналах нас,
Тривог в житті нам випаде немало,
І вже ніколи захищать не буде нас
Турботлива й сувора класна мама.
Випускник: Шановний класний керівник серед яскравого та неповторного сузір’я наших шкільних учителів найяскравішою зіркою сяє для нас наш класний керівник
Випускник:Шановний Ярослав Федорович!
Серед усього присутнього народу
Вручаємо зіркову нагороду
Ви серед всіх зірок шкільних
Були найяскравішою для нас усіх
Щедрість своєї душі, доброту серця віддали ви нам
А сьогодні ми вручаємо серця нашого класу
Бо не висловить словами
Безмежну вдячність нашому класному тату.
(вручення сердець-кульок з написами імен випускників -2016)
Випускник: Назавжди не прощаємось з вами,
Ми ще зустрінемось, вірте, не раз.
То ж всміхніться до нас на прощання,
І прийміть оці квіти від нас!
Вручення квітів класним керівникам
Танець з Ярославом Федоровичем
Ведучий 1: Любі випускники! У мене в руках свіча – символ родинного вогника школи, бо школа стала вам другою домівкою. Родинний вогник школи - вогник любові і добра - буде супроводжувати вас усе життя, він буде освітлювати вам життєву дорогу, він запалить ваші серця на гарні справи, цей вогник зігріє ваші душі у люті холоди та скрутні часи, він пам’ять про безхмарне рожеве щасливе дитинство. Не забувайте ніколи дорогу до рідного порогу, не забувайте про тих, хто дав вам життя - ваших батьків – і про тих, хто давав вам знання і ділився своїм життєвим досвідом – про вчителів.
Цей вогник ви зараз передасте по черзі один одному, додавши до нього часточку свого тепла, жаринку свого серця. Загадуйте бажання, бо ваша енергія лине сьогодні до неба. Поїхали…
(вальс Є. Доги «Мой ласковый и нежный зверь» - випускники передають свічу)
Ведучий 2: Зачекай, дитинство, зачекай,
Не спіши від нас в далекий край,
А ти кричиш дитинству: «Зупинись!»
А ти його благаєш : «Повернись!»
Воно сміється лагідно тобі:
«Я повернусь до тебе уві сні».
Трепетний вогник спогадів залишиться з вами назавжди. Ця свіча буде з вами весь вечір.
Ведучий 1: Хай будуть кораблі ваші з вітрилами.
Дивлячись уперед, не забудь оглянутися.
Хай будуть дороги щасливими й милими.
А в школу і клас ти захочеш вернутися.
Ведучий 2: Школа – це величезний світ, всесвіт, у якому є два центри – вчитель і учень. Саме вчителі і учні перетворюють звичайну будівлю в особливий, гамірливий, бурхливий, але доброзичливий будинок, де з кожним роком одні розумнішають, інші мудрішають всі разом стають ближчими і рідними один одному.
Ведучий 1: Багато гарних і ніжних слів сказано сьогодні вам, шановні випускники. А тепер ми хочемо послухати і вас. Запрошуємо до слова випускників 2016 року.
Випускник: Як довго ми чекали цього свята,
Здавалось, радості не буде меж,
І ось прийшло воно, останнє в школі свято,
Та радості нема, і сміху теж.
Випускник: Нам хочеться дуже багато сказати,
І кожному щастя в житті побажати.
Але найпалкіші слова нині вам,
Рідним, улюбленим учителям.
Випускник: Дорогі вчителі! За роки навчання в школі
всього було і сльози, і гарні оцінки і погані.
А які дивні сни ми бачили…
А які мрії перед уроками, до яких не готувались.
Випускник: Рідні наші, любі й милі,
Людьми нас бути ви навчили,
Батьків шанувати і допомагати,
В школі були ви нам і мамою й татом.
Випускник: Як часто дуже ми хотіли,
Щоб раптово всі ви захворіли.
І щоб на місяць чи на рік один
Оголосили в школі карантин.
Випускник: Щоб математик забув про наш урок,
З уроку пролунав швидше щоб дзвінок,
А зарубіжка на уроці щоб заснула,
А українська – зошити забула.
Випускник: Щоб на фізиці всі прилади зламались,
На хімії всі колби підірвались.
І щоб перерва 45 хвилин тривала,
А на урок щоб 10 вистачало.
Випускник: Щоб наш коханий класний керівник
Десь на безлюдний острів зник.
І прихопив з собою,
І щоденники й журнал.
Випускник: Щоб прилетів Горинич Змій –дванадцять глав
і інформатика з комп’ютером украв.
Поніс у замок свій і щоб там вона
Сиділа там з комп’ютером одна.
Випускник: А як частенько ми бажали,
Щоб завучів чорти украли,
Їх десь далеко понесли,
Щоб ми без розкладу жили.
Випускник: Щоб воєн рук взяв протигаз
І з ним поїхав на Кавказ,
Щоб він назад не повернувся,
І наш урок щоб не відбувся.
Випускник: Щоб всі трудовики взяли сокири і пилки
Й пішли в тайгу і ліс рубали.
І назавжди, і навіки,
Щоб школу всі позабували.
Випускник: Історики, щоб в Спарту всі пішли
Й назад дорогу довго не знайшли.
І щоб англійчани загубили словники –
Нехай у них гніздяться павуки.
Випускник: Щоб географічка так-сяк,
Зібравши карти у рюкзак,
Пішла в пустелю чи у гори,
Ну в крайнім випадку – на море.
Випускник: Щоб дощ на фізкультурі йшов,
Або щоб вчитель не прийшов
І завалився щоб спортзал,
Але у нас сьогодні бал.
Випускник: Сьогодні день останній, день прощання,
Пробачте нас за наші ті бажання.
Ми хочемо, щоб ви були здорові,
Щоб більше не сивіла ваші скроні.
Чекайте завжди ви від нас вістей
І обіцяйте щиро нас зустріти,
Коли ми в школу приведем своїх дітей.
Випускник: Не старійте, вчителі, ніколи,
Молодість вам більше до лиця.
Вас веде щораночку до школи
Яворина стежка без кінця.
Випускник: Дорогі ви наші вчителі!
З вами нам було цікаво жити.
Наш уклін вам, любі, до землі
Й ці прекрасні і яскраві квіти.
(випускники дарують квіти вчителям)
Худ. номер _________________________________________
Ведучий 2:Ось такі вони сьогодні:
Чарівні, дорослі всі,
Креативні, стильні, модні –
Аж очей не відвести.
Ведучий 1: Та давайте пригадаєм,
Хто ввесь час про все це дбає?
Хто ночей не досипали,
Гарний одяг купували,
Телефони дарували,
Днями плідно працювали,
Вранці в школу підіймали,
Вдома вірш перевіряли,
І хвалили, і повчали,
Вас любили й шанували,
Помилки усі прощали?
Бо для них ви – найрідніші,
Кращі і найрозумніші...
Хто ж оці чарівники?
Звісно, ваші це БАТЬКИ!
Ведучий 2: Нема нічого святішого за батьків, нема нічого важливішого за батьківське благословення.
Ведучий 1: З давніх-давен в Україні існує звичай, що перед важливими подіями людину благословляють хлібом і сіллю на вишитому українському рушникові. Шановні батьки, благословіть і ви своїх дітей на нові починання, на успішну та щасливу долю.
Батьки виходять на сцену ( КОРОВАЙ НА РУШНИКУ)
Батько
У світлій парі щастя на землі
Встає для вас за ясним видноколом
Цілуйте хліб гарячий на столі,
Що пахне сонцем, щедрістю і полем.
Мати
Ми вас у путь благословляємо хлібом,
Щоб не цурались рідної землі
Ділили із людьми і радощі, печалі і тривоги,
Не спотикались, і не відступали,
щоб і шкільного і батьківського порога не забували.
Батько
Благословляємо вас в путь!
Вам, діти, щастя ми бажаєм.
На гарну долю, на любов,
На радість вас благословляєм..
Хай будуть добрими шляхи,
Які судилося сходити,
Бажаєм вам себе знайти
І не даремно вік прожити.
Мати
Рідні наші діти!
На щастя на долю на довгі роки
Хлібом вирощеним на рідній землі,
Благословляємо Вас.
Запам’ятайте смак свого хліба,
І хай завжди через роки кличе він до рідної домівки.
(Підносять коровай випускникам, а ті його цілують)
Ведучий 2: Якщо є щось на землі святе, то це перш за все мама й тато, і батьківська хата, і мамине слово, і стежки, по яких ми ходили.
Ведучий 1: Уже зміцніли ваші крила, щоб літати,
Та не забудьте про рідних маму й тата.
І встиги добре слово їм сказати,
Допоки ти живеш у рідній хаті.
Ведучий 2: Слова подяки за дитинство щасливе, юність, лунають для батьків.
Пісня «Батьки мої»
Випускник. Дякуємо вам, дорогі батьки, за хліб – сіль, за добрі побажання. Обіцяємо не забути їх і користуватися ними, щоб прожити гідно своє життя.
Випускник. Промайне, як мить наше свято, і всі ми розлетимося з рідних гніздечок, де мов ті невтомні пташки, нас доглядали, ростили, навчали наші рідні матусі й татусі.
Ми безмежно вдячні вам, дорогі батьки, за турботу, за працю, за ласку. Без вас ми не змогли б досягти успіхів.
Випускник. Бо без батьків чого ми в світі варті?
Без маминої ласки і тепла,
Без батьківської строгості і жарту,
Без нашого родинного житла.
Вони ж нас, як пташок, в гнізді зростили,
Давали дітям раду, як могли,
І в наших душах сонце засвітили,
І крила для польоту нам дали.
Випускник. Мамо, берегине життя,
Мамо, неспокійного серця биття,
Вічна ніжність і вічна журба –
Ти для мене завжди молода!
Випускник. Кожне слово батьківське – то є оберіг,
Що осяює шлях, де багато доріг,
Де ж стежина до щастя, якою піти?
Слово батьківське, ти нам вічно світи!
Випускник. Спасибі вам, мої батьки,
За теплоту й любов родинну,
За дружбу й спокій у сім’ї.
За турботу щогодинну
За вашу відданість святу
Своїм уже дорослим дітям,
За людяність і доброту, -
Ми вдячні вам за все на світі.
Випускник. Вклоняємось низенько до землі.
Усім батькам, які прийшли на свято.
Прийміть уклін, шановні, дорогі.
І найдорожчі в світі – мама й тато.
Випускник. Нагороджені ми любов’ю.
Хай святиться ваше ім’я.
Зичим доброго ми здоров’я,
Тату й мамо, родинонька вся!
Випускник.Рідні наші! Мамо! Тату! Дякуємо вам за те, що дали нам життя, що завжди любили й вірили в наші сили. Ваші натруджені руки і добре серце завжди допомагатимуть нам у житті. А промінь сімейного вогника світитиме у далекій і незвіданій дорозі.
Випускник. Рідні наші, дякуємо за те, що ростили нас, віддаючи свою молодість і життя. Раділи та сумували разом з нами. І вибачте нас за всі прикрощі, що вам завдавали і повірте, що ми будемо гідними називатися вашими дітьми.
Випускник: Рідна мамо, подай мені руку
Я у танці тебе поведу.
Попрощаємось разом з дитинством.
З вдячним серцем до тебе я йду.
Ведучий 1: Хвилюєтесь, щемить у вас серденько
В цей радісний і урочистий час.
То ж запроси своїх ти тата й неньку
На свій шкільний і ніжний вальс.
(Випускники виконують вальс з батьками)
Ведучий 2. Дорогі випускники, погляньте на своїх батьків, їхні очі сяють щастям, а десь у глибині затаїлася тривога,адже недавно вони також були випускниками. А зараз перед ними стоять їхні діти.
Тож любіть своїх батьків, будьте завжди гідними їх, і дайте їм можливість пишатися вами.
Ведучий 1. Всі батьки сьогодні хвилюються і радіють за своїх дітей. Але у деяких ця радість і хвилювання особливі, бо найменша дитина закінчує сьогодні школу, вони присутні на такому святі у ролі батьків востаннє.
Ведучий 2. Більше не будуть вони щоранку проводжати своїх дітей до школи, ходити на батьківські збори, перевіряти щоденники своїх синів і доньок.
Ведучий 1. Запрошуємо на сцену батьків:
- Здан Марину Петрівну та Володимира Івановича.
- Стецюк Валентину Ігорівну.
- Поліщук Лідію Іванівну та Романа Миколайовича
- Радкевич Ларису Петрівну.
- Тверду Тетяну Василівну та Твердого Михайла Володимировича.
Ведучий 2. Шановні батьки! Дякуємо вам за виховання дітей.
Худ. номер ______________________________________________________
Ведучий 1: Дорогі випускники! Попереду незвідана даль. Позаду різні дороги, протоптана стежка у шкільному двору, незрадлива мамина усмішка…
Ведучий 2: Знайти себе, своє місце в житті, вирости і стати людиною – що є святішого?
Ведучий 1: Тому, хоч би де ви не були, хоч куди б не закинула вас доля, отой солодкий та терпкий дим рідного краю, рідної домівки, рідної школи не полишатиме вас.
Ведучий 2 : Ми віримо, що Талант і Щастя будуть вам вірними супутниками в цій дорозі, а чарівна музика дитинства звучатиме у вашому серці ритмом останнього шкільного вальсу.
Ведучий 1: Дорогі випускники !
Сьогодні ви ввійдете в абсолютно новий для вас світ.
Весь цей час ви стояли тільки біля його дверей.
Ми віримо що талант і щастя будуть вам вірними супутниками в цій дорозі, а чарівна музика дитинства звучатиме у вашому серці ритмом останнього шкільного вальсу.
Ведучий 2: І день новий горить уже світанням,
У путь – дорогу знову кличе вас,
І обіймає музика прощальна
Ваш одинадцятий, найкращий в школі клас.
Ведучий 1:Ну а тепер, хай всі поаплодують:
Сьогодні вперше нам випускники
Свій перший вальс вжитті своїм станцюють!
Пишайтесь ними, дорогі батьки!
Шановні випускники запрошуємо вас до останнього прощального
шкільного вальсу.
Прощальний вальс випускників.
Ведучий 2:Ну ось і все – випускникам пора
Їх корабель майбутнього чекає
Вчорашня галаслива дітвора
Вже виросла й назавжди відпливає.
Ведучий 1:Проводимо їх поглядом ласкавим
Хай звершують все нові перемоги
Ми лиш гуртом від серця побажаєм
Випускникам ЩАСЛИВОЇ ДОРОГИ!!!
Ведучий 2: Ось і прийшов розлучатися час
Ви підросли і дорослими стали
Роки шкільні не вернуться до вас
Як би ви довго на них не чекали
Ведучий 1: Їхня мрія хай зіркою світить
Кличуть вдаль їх дороги твої
Україно! Ось твої діти,
Ти прийми їх в обійми свої!
Разом: У добрий путь і в добрий час
Ми проводжаємо усіх вас
Фінальна пісня ________________________________________________
Ведучий 2: Для закриття урочистого вечора, присвяченого випуску учнів 11-го класу на сцену запрошується директор Старосолотвинської ЗОШ І-ІІІ ступенів Ляшевська Марина Олексіївна.
Директор: Урочистий вечір, присвячений випуску учнів 11-го класу Старосолотвинської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів оголошується закритим.
Лунає «Гімн»
Ведучий 1: На цьому урочиста частина свята закінчена.
Ведучий 2: Дякуємо всім за увагу.
Ведучий 1: Рідні, друзі! Вітайте випускників!
1
про публікацію авторської розробки
Додати розробку