Сценарій випускного вечора

Випускний вечір

 

Засяяв зал святковими вогнями,

І звуки музики у тиші наче тануть.

Гостей уже зібралось так багато,

І урочиста мить от-от настане!

 

Досягає вершин хвилювання,

І затихла в чеканні зала.

Тож дозвольте оголосити

Випускного початок балу!

 

Село живе, коли живуть лелеки,

Коли із виріїв летять далеких,

Приносять діток до домівок тихо

Нам залишають і відходить лихо.

Село живе, сміються діти,

Коли у травах пломеняться квіти,

Коли пшениця й жито заквітчає поле,

Коли живе й працює рідна школа.

Є дні веселі, коли свят багато,

Де музика лунає, чути сміх.

У нас сьогодні особливе свято -

Ми проводжаємо і зустрічаємо своїх випускників!

 

Вітаємо усіх на нашім святі

Воно і смутком й радістю дзвенить.

Це свято зрілості і свято розставання

І майбуття чудова світла мить.

 

Летить невпинно час- його нам не вблагати,

Але у серці кожного минули ті роки.

Прийшла пора вручати атестати:

Вже виросли красиві юнки й юнаки.

 

І святкова ця зала затихла в чеканні.

Ось вона- неповторна й хвилююча мить.

Наші учні найстарші на бал цей прощальний

Невпізнані зайдуть, щоб усіх підкорить!

 

Моє рідне село, родинне гніздо, мій отчий край, батьківська сторона, моя земля…

Яка ж красива ти, уквітчана весною,

Провіщана ключами журавлів,

Розбуджена бурхливою грозою

І пориванням річок до морів.

Безперечно, красива наша земля, і, без сумніву, тільки щедра, багата, красива земля народжує гарних, талановитих дітей. Ось вони - бентежні й зашарілі, горді й схвильовані, сором'язливі і впевнені.

Своєю легкою ходою вони сьогодні прокладають шлях у майбутнє, невідоме, зоряне, світле.

Отож,  на сцену запрошуються випускники 2011 року!

Діти заходять до залу під музику і стають перед сценою. їх по черзі представляють, і вони парами під звуки вальсу піднімаються на сцену, роблять уклін та стають)

За традицією, право відкрити останній шкільний бал надається директору школи Вовк Я. О.

 

11 років забрали лелеки,

11 раз вернулися із вирію далекого,

І як зніметься восени у небо ключ журавлиний

16 випускників у світ новий полинуть.

 

Дай вам , Боже, в лету журавлині крила,

Щоб ніякі сльоти вас вже не спинили.

На щастя, сьогодні ви ще між нами,

Тому і зовемо вас випускниками!

 

Сьогодні ваш день, сьогодні ваш бал і ви чекали його з таким хвилюванням, не раз бачили його у своїх снах, ви готувались до нього наполегливіше, ніж до випускних іспитів.

 

І нам усім хочеться, щоб цей день став для вас справді незвичайним, дивовижним, казковим,

щоб кожен відчув себе сьогодні принцом чи принцесою і як на справжньому балу ми проведемо вас сьогодні у різні зали, де ви зустрінетеся з дорогими для вас людьми.

 

А розпочнемо ми наш святковий бал із зали Особливих урочистостей.

 

Травневий вечір, синь безкрая.

Цей день вам довго не забуть.

Сьогодні, друзі, вам вручають

Всім атестати. В добру путь!

 

Ні, нема щасливіших на світі,

Ніж оті, кому 17 літ.

І слова, любов'ю обігріті,

Вам директор й завуч  промовляють вслід.

 

Для зачитання наказу про випуск учнів11 класу та вручення атестатів запрошуються директор школи Вовк Я. О. та заступник директора з навчально-виховної роботи Люба Г. І.

(Директор виступає з напутнім словом і вручає випускникам атестати.)

А зараз запрошуємо усіх вас до зали Спогадів.

1В       Швидкоплинні, гомінкі шкільні роки!

 

2В. Можливо, найщасливіші у вашому житті.

 

1В. Одинадцять років тому ви вперше прийшли до школи.

 

2В. Одинадцять разів з тих пір схилялися до шкільного порога осінні айстри.

 

1 В. Прошуміло над школою одинадцять зимових хуртовин.

 

2 В. Одинадцять весен буяли цвітом яблуні і паморочили голови пахощами бузку.

 

1В.      Одинадцять років кружляв над вами тополиний пух, як той вальс, що бентежить душу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Виступ випускників.

Ну ось і все, це та остання мить,

Яку ніхто у гості не чекає.

Для нас вона розлукою звучить

І нас усіх вона сьогодні розлучає.

 

Скільки радощів і бід тут пережито,

Скільки було і до нас випускників.

Сум стоїть в очах учителя і в тата —

Школа  виряджає нас, своїх дочок й синів.

 

Знов, чуєте, пісня звучить про стежину

І кожен до неї із нас уже звик

Матусю, учителю, я- доросла людина,

Гей, земле, простори, я  вже-   ( разом)-    випускник!

 

Останній день дитинства в нашій школі,

А завтра жде доросле нас життя.

Крізь всі роки ми збережем казкові

Дитинства нашого такі дзвінкі літа.

 

Було воно щасливим й веселковим,

Наповнене цікавим світом знань.

Тут перша вчителька, і друзі, а навколо

Життя кипіло знахідок й змагань.

 

Ми смішними й наївними були,

Та характер кожен вже мав.

Все було таємниче, незвичне

Світ, мов казка для нас існував.

 

Вірно ми між собою дружили,

Радість одна у всіх і біда.

Ми навчанням та школою жили,

Та настала прощання пора.

 

Там за горизонтом вже надія зріє

Там за горизонтом наше майбуття.

Там нові дороги, там жагучі мрії,

Там на нас чекає нове вже життя.

 

Всім заправляє час, його нестримний вітер

Відносить нас щодень на тисячі доріг.

Летять роки-птахи  і їх не зупинити

І вже нам час ступать на юності поріг.

 

Низький уклін усім, хто прийшов провести нас у дорогу самостійного   життя.

 

Доземний уклін батькам і матерям нашим, які завжди розділяли наші   радості й тривоги.

 

Доземний уклін учителям, що вивели нас у люди і віддали нам свою молодість і знання.

 

Щире спасибі рідній школі, у стінах якої ми набиралися розуму і яка дала нам крила для злету.

 

Спасибі тобі, колиско нашого дитинства, село моє рідне, що викохало нас на своєму лоні.

Прийми нашу вдячність, Україно- мати, за те, що дала нам змогу бачити тебе вільною і незалежною.

 

 

Україно, прийми мене в майбутнє

Всю силу і снагу тобі я віддаю

Усе, що маю, все є незабутнє

З тобою пов′язую долю свою.

 

Здавалось, 11 літ – це так багато,

Ніхто й не думав, що так швидко промайнуть.

Тепер нам хочеться, щоб перенесли свято,

Хоча б хвилинку в школі ще побуть.

 

Пройтися школою і тихо наодинці

Ще зазирнути в кожен, кожен клас,

Все пригадати до найменшої дрібниці,

Щоб залишилось в пам′яті у нас.

 

Все вирує, цвіте і буяє,

Травень мандрує у нас на лугу.

Одинадцять шкільних проминає,

Я на зустріч із юністю йду.

Є що нам сказати, до болю стискає

Жалю й невідомості дивна стіна.

Як швидко й раптово дитинство тікає,

А юність у нього штурвал відбира.

 

Та час зупинити, на жаль, ми не в змозі,

Прийшла та хвилина, усе, прощавай.

Нас юність чекає уже на порозі,

За руку веде у незвіданий край.

 

Ми сьогодні веселі, святкові,

Завтра разом не будемо ми.

Юнаками, (дівчина)--      вродливими юнками

Називатимуть нас, не дітьми.

 

Однокласники, однокласниці!

Не забудемо друзів ніколи,

На вітрах життя не погаситься

Вогник рідної школи.

 

Твої ми, рідна школо, журавлі,

Які у перший вирій відлітають

І залишають всі земні жалі,

Утомлений далекий лет долають

 

Вертаючись до того джерела,

Де малі нектар цілющий пили,

Силу, гарт, наснагу, що вона дала.

Де росли і набирались сили.

 

Для лету наші крила вже зміцніли

Та ще повернемось ми до країв своїх

І в які б чужі краї не полетіли

Ми збережемо рідний оберіг.

 

Любити життя, поважати людину,

Честь роду усюди й завжди берегти

До Бога звертати думки щохвилини,

Ми зможем себе в круговерті життя віднайти.

 

Напутнє слово випускникам від учнів школи

 

Дорогі випускники!

Як швидко роки йдуть,

У вас сьогодні остання і перша путь.

Остання у школі. Перша у світ,

Щасливо і легко по ній ви ідіть.

 

Не забудьте ви своєї школи,

Що дала путівку у життя

І прийміть від нас сьогодні

Щирі, теплі напуття.

 

Села не забудьте і рідної хати

 І землі, де виростали змалку

Й мови дзвінкої, якою ненька

Співала  колискову веселеньку.

 

Добрими будьте, нелукавими,

Пам’ятайте, що зло- це каламуть.

Всякими будьте, не будьте холодними,

Щоб байдужими ні на мить не буть.

 

Поки очі сіятимуть сині,

Поки в серці бамкатиме дзвін,

Не схиляйтесь. Тільки Україні

Маєте ви право впасти до колін.

 

Хай квітами стелиться шлях

Хай будуть легкими дороги!

Ми просимо щиро для вас

Опіки і ласки від Господа Бога.

 

О Боже Всевишній і  Пречиста Діво!

Сповніть наші просьби

Сердечні й покірні.

 

 

Допоможіть кожному випускникові

Знайти своє місце в житті

І стати лише хорошими людьми.

 

Хай всі вони живуть у мирі!

Хай здійсняться їхні заповітні мрії,

Хай у кожного в душі не згаса вогонь,

Хай гордиться ними весь український народ.

 

Разом: Допоможи їм, Боже.

 

 

 

 

 

 

 

 

Зал Побажань з нетерпінням чекає на вас

Ви трішечки заздрите малечі шкільній ,

В них стільки ще буде цікавих подій.

Вони вас зібрались вітати неначе

Говорять,  що істина-- в  слові дитячім.

Шановні випускники вас вітають теперішні господарі країни дитинства. Скільки б  не шукали ми цю  країну  на карті – даремно,  не знайдемо. Лише приємні, щирі спогади і мрії мають чарівну здатність повернути нас у дитинство.

Для вас розсипала весна
Пахучий цвіт навколо.
І дзвоником для вас луна
Востаннє рідна школа.

Колись і ви були малі,
І мами вас вели до школи.
Тож не забудьте у житті
Своєї рідної ви мови.

А ви нівроку підросли
Змужніли, що й казати.
Дівча, як вишня он цвіте,
І хлопців не впізнати.

Які прекрасні, чарівні,
Немов весняні квіти,
Та не забудьте, ви усі
Для тата й мами — діти.

І де б вас доля не завела,
В які краї, в які міста,
Спішіть туди, де є оселя,
Де тато й мама вигляда.

А ще ви школу не минайте
І рідних друзів-вчителів,
Бо кожен з них, запам ‘ятайте,
За вас турбується усіх.

Вам ми хочем побажати
Завжди успіхів в житті
І про школу пам ‘ятати,
Де б не були в майбутті.

 Колись вона учила вас,
Тепер вже нас голубить.

Та пам ‘ятайте, що вона
Усіх-усіх вас дуже любить.

Пам ‘ятайте, що у школі
Ви зріднились назавжди.
Друзів тут у вас доволі,
Тож приходьте ще сюди.

 

Школярі вам всім бажають
І здоров′я, і добра,
Щоб були ви всі щасливі
І не знали горя й зла.                                                      

Дорогі випускники, а пам’ятаєте, як все розпочиналося. Одного вересневого ранку ви, дехто з радістю та завзяттям, дехто з острахом та сльозами на очах, прийшли до школи. Вас зустріла усміхнена та красива перша вчителька.

 

Тож запрошуємо всіх гостей нашого балу до зали Вчительської Мудрості.

 

Вчителько перша, Ви - як світла зоря,

Бо вкладаєте в душі зерна правди й добра.

Ви, як мама, голубите діток своїх,

Там, де ви, завжди чути і пісню і сміх.

 

Перша вчителько, рідна і мила,

Ми проміннячко ніжне твоє.

Ви нам крила любові зростили,

Тож  в серцях ви назавжди в нас є.

 

Ми щиро вдячні нашим вчителям

За те, що жити вони нас навчили.

Сьогодні шлем уклін доземний вам,

Любов′ю нам серця ви засвітили.

 

У цім вогні і мудрість, і добро,

В нім наша вдячність, щирість і повага.

Усіх сердець натхнення і тепло,

Любов, турбота, ніжність і увага.

 

Cьогодні вам найкращі побажання

 І найтепліші вдячності слова,

Хай сонце сіяє над вами щоднини і доля цвіте, як весна.

І хай вдячні учні здалеку линуть до вашої ласки й тепла.

 

Бажаємо злетів і нових висот,

Щоб труднощі зникли навіки.

Побільше щоб отримали державних нагород

І щастя плинуло, мов синьоокі  ріки.

 

Вчитель наш – він найкращий у світі

Допоможе в хвилину важку

І нехай тільки посмішки й квіти

Він знайде на своєму шляху.

 

Щоб ваша нелегка щоденна праця

Була ,як осінь, плідна і багата

І кожен день, що йде новий,

Щоб тільки радість приносив.

 

О час! Ти зупинися трішки,

Дитячих вуст послухай, зачекай!

Ти ще устигнеш виробити зморшки,

Моїй учительці ти долю дай!

 

 

 

Дай їй здоров'я, радості багато

На довгії, на многії літа.

Будьте здорові, щедрі і багаті,

Як наша українськая земля.

 

Любі, дорогі і милі наші вчителі!  Земний уклін вам, терпеливі наставники.

Знайте, де б ми не були, любитимемо вас і нестимо у своїх серцях золотий засів ваших мудрих повчань з дня у день, із року в рік.

Добра вам, щастя, чемних учнів! Віри, надії та любові.

 

Дорогі наші вчителі, сьогодні вам слова найкращі,

Щирі і відверті побажання.

Вдячні ми за все вам у житті,

Квіти вам оці з любов′ю на прощання.

 

Так дивовижно складається життя, що сьогодні ви ще разом, наші випускники, однокласники, а завтра - ваші шляхи розійдуться.

 І можливо, лише тоді ви по-справжньому зрозумієте, що саме вчителі  найбільше про вас думали, захищали і підтримували, дбали і прагнули лише найкращого.

А сьогодні востаннє спробуйте прислухатись та запам’ятати напутні слова вашого класного керівника.

 

(Виступ класного керівника.)

 

 

Серед гостей нашого прощального балу є  люди, які теж заслуговують на найщиріші слова подяки.

Шановні випускники! Погляньте на своїх батьків! Їхні очі сяють щастям, а десь у глибині затаїлася тривога. Вони хвилюються сьогодні не менше, ніж ви!

 

Ми впевнені- вам є що сказати один одному, тому запрошуємо всіх до зали Батьківської Любові.

 

Дорогі випускники, це їм, найріднішим, ви завдячуєте своїм життям, своїм сьогоденням. Їхня любов, безмірна і відкрита, надає сили в часи розчарувань, надихає під час негараздів, підіймає і бентежить в часи радості. Прийміть, шановні батьки, у цей урочистий  день освідчення у вічній любові від своїх дітей.

 

Спасибі,матусю, тобі, за те, що я живу на світі.

У  цей прекрасний світлий день я подарую тобі квіти.

Найкраща, серцем золота,  тобі моя душа співає

Любов твоя і доброта на світі зло перемагає.

 

Спасибі, тату дорогий, за те, що всі 17 років

Ти вів мене за руку в світ , такий незнаний і широкий.

За те, що душу віддавав, допомагав в тяжку хвилину,

Усі образи ти прощав і захищав свою дитину.

 

Спасибі вам, мої батьки, за теплоту й любов родинну,

За дружбу й спокій у сім′ї і за турботу щогодинну,

За вашу відданість святу своїм уже дорослим дітям,

За людяність і доброту- (разом) –ми вдячні вам за все на світі!

 

Бабусю, рідна моя, мила, низенько я вклоняюся тобі

За те, що ти мене ростила, за дні і ночі у журбі.

За те, що ти молила Бога й  просила щастя, долі, талану.

Любов твоя невпинну має силу, бо зігріває не мене одну.

Де б я не була, до тебе, рідна, я завжди, завжди прийду.

 

 

 

Тобі ж, дідусю, дякую, що вміло підставив ти мені своє плече,

За всю любов твою і силу, і за печаль, що і тебе пече.

Твоя порада й настанова освятить все моє життя

Тебе ніколи не забуду, допоки жити буду я.

 

На загальношкільній раді випускників 11-го скликання від 29травня 2011 року ми прийняли закон « Про батьків випускника».

   Розділ 1.   Загальні положення.

  Стаття І. Батьки випускника відтепер стають самостійними, ні від кого не залежними,   вільними    й суверенними.

 

  Розділ ІІ.  Права , свободи й обов′язки батьків випускника.

  Стаття І.   Батьки випускника   втрачають права і свободи й обкладаються обов′язками.

 

  Стаття ІІ.   Батьки випускника:        

-забезпечують його вступ  до навчального закладу;

-годують, напувають, взувають, одягають;

-гарантують здачу екзаменаційних сесій;

 

  Стаття 3. Батьки учня користуються правом недоторканості під час виконання своїх              обов′язків.

 

Стаття 4. Батьки випускника  можуть передавати свої повноваження допоміжним організаціям- дідусеві й бабусі.

 

 Розділ 3.  Прикінцеві положення.

Стаття 1.   Основний закон випускника набирає чинності з моменту вручення атестатів.

 

Стаття 2 . День вручення атестатів є най більшим святом у  житті випускника й відзначається щороку із залученням фінансових  кредитів банку.

 

 

            Шановні випускники, батьки!

 Попереду ще іспитів багато

 Ви їх складете, буде все гаразд!

 Чого ви зажурились, мами й тата?

 Це ж зрілість до дітей прийшла в цей час!

 

 І ви, матусі не журіться,

 На славу й честь благословіть синів.

 І будьте певні, весело всміхніться,

 І доньок ви своїх благословіть.

 

 

Від імені батьків слово надається ________________________________________

 

           Традиції і звичаї народу…

 У них життя, характер і душа.

 Тож короваєм починається дорога,

 Коли дитя батьківський дім лиша.

 

 Сьогодні від батьків прийміть це диво

 Наш український, пишний коровай.

 І батько, й мамо, батьківська родино,

 Своїх дітей зі святом привітай.

 

(Виходять батько й мама з короваєм в руках)  

 

 

      Дорогі діти!

                 Ми вас у путь благословляєм хлібом,

Щоб не цурались рідної землі

Ділили із людьми і радощі, печалі і тривоги,

Не спотикались, і не відступали,

            Батьківського порогу щоб не забували.

 

                 Прийміть, діти, від нас цей хліб святий,

                  Як символ життя і достатку.

                  Пронесіть його з гідністю через усе життя,

                  Щоб вами пишалися і мати і батько.

 

Доле! Де ти? Відгукнися!

Нашим дітям посміхнися.

Дай вдачу доброї людини,

Дай їм щастя  вірне, лебедине.

Жива традиція народу України

Зерном пшеничним у дорогу проводжать

І рушником, що вишитий червоним,

Дорогу у майбутнє вистелять.

 

          Обсипаю вас, діти, білим цвітом,

           Щоб життя було чистим і світлим.

           Обсипаю Вас, діти, зерном,

           Щоб життя на щастя щедрим і добрим було.

 

                  Ідіть же, діти, в світ по рушниках розшитих,

Нехай дорога вам квітками розквіта.

Червоний колір хай життя лише дарує

На щастя, на любов, на долю, на літа.

Хай щедрою для вас земля вкраїнська буде,

Вона зуміє всіх дітей своїх зігріть.

На радість і на труд ми вас благословляємо

І по правді, так, як слід, на цій землі живіть.

 

Благословляючи  у путь,

Ми, діти, щастя вам бажаємо,

На красну долю, на любов,

На радість Вас благословляємо.

Хай будуть добрими шляхи,

Якими судилося ходити,

Бажаєм Вам себе знайти

І не даремно вік прожити.

 

                     Несіть свої і мрії, і надії.

Хай вірність і любов в серцях живуть,

Благословляєм вас усіх  в щасливу путь.

 

 (батьки підносять коровай випускникам під мелодію Аве Марія )

 

    Дорогі батьки, ми дуже любимо і цінуємо Вас.

    Матусю, тату, ви  - неповторний мій початок

 Відкиньте геть журбу й тривогу,

 Хай милостивий Бог пророчить вам достаток

 А я завжди прийду вам на підмогу.

 

 

 

    Моя опора і надія – мама й тато,

Моє дитинство, юність щира й невмируща старість

Пошли їм, Боже, молодості так багато,

Здоров’я, силу, мудрість і запальність.

 

Доки батько живий, доки мати жива

Поспішаймо сказати найніжніші слова

Рідна мамо – живи, рідний тату – живи,

Найдорожчі у світі це ви, тільки ви.

 

Усе в житті міняється і в′яне

Усе мина, відходить назавжди.

Лиш батьківська любов ніколи не зів′яне,

Лиш батькові слова зі мною назавжди.

Усе, що є в житті- то долі повеління,

А все, що є в мені- то батьківське учіння.

 

Від батька в мене є терпіння і удача,

І розум, батьку мій,- це твоя добра вдача.

Люблю усе живе, що квітне і буяє,

Це батьку, мабуть, я також від тебе маю.

 

Ти передав мені усе, що сам умієш

І наділив мене усім, що сам ти знаєш.

Життя іде- бреде, квітує і згасає,

Науку цю твою я завжди пам′ятаю.

 

Нехай ідуть роки і дні у млі згасають,

А ти для мене, батьку, є теплом землі.

Твоє добро святе і людяність велика,

І відданість сім′ї, і совість у душі-

Це те усе в тобі, за що я поважаю
І голову свою в уклін тобі складаю.

 

Мало і серця обом вам віддати

І всі квіти в букети зібрати,

Що під небом цвітуть голубим,

Рідні мамо і тату, до землі ми вклоняємось вам.

 

 

   Син       (звертається до матері на сцені) 

         Ти бачиш, мамо, як вітри женуть від дому нас подалі.

Ти плачеш, мамо?

Обітри ті сльози і гіркі й незвані.

Не жалій мене, мамо, не треба,

І не думай, що я ще дитя.

Подивись у бездоннеє небо,

На своє ти оглянься життя,

Як було тобі важко в дорозі,

Як тебе заставала гроза.

Я стою на твердому порозі.

    Я-син, я- мамине крило.

    Я- син, я- татове крило.

 

 

 

 

 

Мама  -Сину мій, ти моя опора,

 Надія і радість у житті.

 Сину мій, ти залишаєш школу,                                                          

 Йдеш шляхом дорослих відкриттів.

 Став тепер ти вже таким дорослим,

 Але для мене   ж ти іще дитя

 Лети у світ, широкий і щасливий,

 Синочку мій, мій соколе ясний,

 Завжди будь щирий, незлобливий,

 Будь людяним, мій сину дорогий.

 

Дочка   Мамо, мамочко, посидь зі мною,

Хай та казка ще примариться мені,

Як колись, давно, була малою

Й засинала під твої пісні.

Мамо, мамочко, та ти ж така красива,

Ти ж у мене лагідна така.

І моє волосся золотаве

Ніжно пестила твоя рука.

 

Мати: Доню моя, ти подібна сьогодні

 На ніжну троянду, квітку Господню.

 Юність безгрішна – ніжність ранкова,

 Все ще в почині – і дія і слово.

 Та я вже бачу і серцем знаю:

 З квіту такого зла не буває.

 

 

 

 

 

Рідні наші! Мамо! Тату! Дякуємо за те ,що дали нам життя, що завжди любили й вірили в наші сили.

Ваші натруджені руки, добре серце завжди допомагатимуть у житті, а промінь сімейного вогника світитиме в далекій і незвіданій дорозі.

 

Рідні наші, дякуємо за те, що ростили нас, віддаючи свою молодість і життя, раділи та сумували разом з нами.

 

Вибачте нас за всі прикрощі, що вам завдали, і повірте, що ми будемо гідними називатися вашими дітьми.

 

Рідні наші, припадаємо до ваших колін за життя і ваші турботи.

Любі наші, доземний вам уклін!

 

 

Батько і мати дали вам життя і живуть для вашого щастя.  Не завдавайте їм болю. Все, що вам дають батьки,- це їхня праця, піт, утома. Вмійте поважати працю батьків. По-справжньому любити їх – означає приносити в дім мир і спокій.

 

Все має свій початок і кінець.

 Наш святковий випускний бал ми закінчуємо в останній залі -  залі Прощання.

 

 

 

 

 

 Друзі! Сьогодні ви ввійдете в абсолютно новий для вас світ.

 Весь цей час ви стояли тільки біля його дверей.

 Віримо, що талант і щастя будуть вірними супутниками на цій дорозі, а чарівна музика                                                     дитинства звучатиме у вашому серці ритмом останнього шкільного вальсу.

 Ще будуть сьогодні танці, сміх, радість, погляд крадькома, передчуття чогось незвичайного. А урочиста частина нашого випускного вечора добігає до кінця.

 

 

Ось і пролетіли наші будні й свята.

Непомітно швидко збігли ці роки.

Вже прощальний вечір. Рідна альма матер

На обличчі в когось сліз сумні рядки.

 

Ми тепер молодшим хочем побажати

З гордістю прожити не один ще рік.

Ми з впевненістю можемо сказати

Що таку ще школу не знайдеш повік.

 

Сьогодні ми із світлою печаллю

Перейдем всі через шкільний поріг.

Хай буде нам бентежний вальс прощальний

Провісником незвіданих доріг.

 

Спасибі вам за добрії слова,
За щирі привітання й побажання.
Хоч кажуть, усього в житті бува,
Та ми стрічати будемо світання.

У праці й пісні, у навчанні теж

Збудуєм щастя власними руками.

Усім вам дякуємо щиро і без меж,
І ви гордитись будете ще нами.

 

 

І день новий горить уже світанням,

У путь – дорогу знову кличе вас,

І обіймає музика прощальна

Ваш одинадцятий, найкращий в школі клас.

 

Дай, доле, вам джерельної води,

Дай сонця і щедрот, що серце гріють.

В майбутнє всіх окрилено веди,

Дай благодаті Божої й надії!

 

Як кораблю велике плавання бажають,

Так ми проводимо своїх випускників.

І хай Господь усіх благословляє

На добре, на майбутнє, на віки!

 

(бенгальські вогні)