Сценарій випускного вечора в початковій школі "Початкова школо, прощавай!"

               Сценарій випускного вечора в початковій школі

                         "Початкова школо, прощавай!"

Опис  роботи:  пропоную Вашій увазі сценарій свята прощання з початковою школою. У ньому є і жарти, і до сліз зворушливі моменти. Матеріал призначений для вчителів початкових класів.

Мета: створення святкової урочистої атмосфери прощання з початковою школою.

Завдання: формувати  у дітей почуття вдячності; розвивати дитячу комунікабельність, творчі  можливості  і фантазію;  виховувати    доброту, взаємодопомогу, шанобливе ставлення до батьків, педагогів і своїх однокласників.

Оформлення: зал оформлений повітряними кулями,  плакатом  "Прощавай, початкова школа!",  мультимедійна дошка з проектором.

Місце проведення: актовий зал.

Хід свята.

Звуковий сигнал 1.

 Ведучий: Життя – вічний вокзал, де  зустрічаються й прощаються, плачуть і радіють. І сьогодні ми з вами – на вокзалі прощання - прощання з початковою школою.

Звуковий сигнал 2.

 Ведучий:  До відома проводжаючих. Швидкий поїзд № 04  "Учнівський експрес”   подано на посадку до першої платформи. Всім необхідно пройти фейс-контроль і задекларувати наявні цінності та здібності. Час відправлення 11 година.

- Уявний потяг чекає біля перону, а пасажири щось запізнюються…

Увага,  гості! Мить ця особлива!                 

"Прощальний вечір” – дійсно свято з свят.                  

Хвилюються випускники щасливі                 

Бо зараз починають свій парад!

 ( Під музику виходять випускники, ведучий читає про кожного вірш)

1.Паша - справжній богатир,

Сильний та плечистий.

Він найкращий друг і брат,

Ну і мрія всіх дівчат.

2.Вона характер має просто бойовий.

Не ображай - вона дасть здачу!

Життєвий шлях, він, звісно, не легкий,

 Софію  жде в житті лише удача.

3.Ну, а  Денис

В школі кожен знає:

На олімпіадах  

Призові місця займає.

Він і вдома помічник,

І в навчанні трудівник,

І найкращий, щирий друг,

Жартівник і працелюб.

4. Софія 

Маленька мрійниця,

до того ж не проста.

Хто знає, про що  Софійка мріє?

Душа у неї просто золота!

Ми віримо: здійсняться всі її надії!

5.Настя 

Врівноваженість, серйозність.

Стать фігури. Граціозність.

І красуня на весь клас,

І старанна повсякчас.

6. Рома - парубок моторний,

І хлопець хоч куди козак.

Всю роботу робить вправно,

І на язик він теж мастак.

7. Настя

Обдарована чудовою рисою –

Мабуть, буде  вона   актрисою.

Тож як , Настя, будеш Оскар брати,

Не забудь про нас згадати.

8.Висока, струнка ця брюнетка-дівчина

Веселої вдачі й фігура спортивна

Настя    буде за збірну України

у волейбол грати,

 Вона волейболістом  мріє стати.

9.Наш любий  Матвій

Подобається всім дівчатам.

 Мабуть у майбутньому буде  депутатом

Бажаємо, щоб як у депутата,

В  нього була трьохповерхова хата

 10.Світла в нього голова

 І до всього має хист.

Про  Максима  ці слова-

Джентльмен та ще й артист.

11.Ніка   дівчина красива,

Як ніхто вона смілива!

Вдома брата доглядала,

  Про школу теж не забувала.

 12.Аліна  дівчина, спокійна,

І, як друг, вона надійна!

Бува й «коник» викидає…

 В школі часто не буває.

13.  Данило 

 Вчить уроки не хотів,

Але школу він любив.

 А коли приходив в клас

 На телефоні грав весь час.

14. Ярослав

 Говорить завжди і багато

Не шукає удалий момент.

До школи іде, як на свято,

 У класі  друзів має багато.

15.Єгор,як літній день, як сонечко ясне.

І характер золотий у цього дива!

І серце має також золоте.

Розумний, скромний,а ще й кмітливий.

16. Андрій до всього має хист –

І артист, і футболіст

І в навчанні устигає.

І дівчат не обминає.

17. Данііл

 Він завжди спокійний

Відповідь стисло дає.

Тільки не дуже активний,

Надії усе ж подає.

18.Сашко хлопець-спортивний,

 завжди енергійний.

Ще й ніколи не змовчить,

І в хвилину будь – яку,

Всіх він може розсмішить.

       Випускники:

Добрий вечір, батьки і діти!

Гарне свято прийшло до нас!

Будем разом усі радіти —

Для канікул прилинув час!

Закінчились важкі уроки

І веселі перерви — теж!

Стало менше в дітей турботи

І свободи тепер — без меж!

Ну, а в нас — особливе свято,

Бо підуть діти в п’ятий клас.

Вчителів буде в них багато,

І турбот трохи більше — в нас!

Ведучий

 Вітаємо вас на нашому вокзалі. Та не поспішайте сідати у вагони — у вас іще є час. 

Любі випускники, а чи хотілося би вам  повернутись назад,  і прожити ці роки знову із своїми друзями, хвилюватись  під час контрольної,  писати шпаргалки, підказувати другові,  брати участь у змаганнях, концертах. 

 А знаєте, в якості  святкового подарунку,  я можу здійснити ваше бажання і повернути поїзд до початкової точки - у перший клас . Порядок небесних світил на небі дозволяє  на перехресті часів   заглянути в портал минулого.   У вашому розпорядженні лише одна година. Згадайте найкращі хвилини. У вас є нагода сказати слова вдячності всім, хто  розділив разом з Вами щасливі і сумні моменти.  

                                     Виступ учнів – пісня    

 Ведучий

Увага! Увага! Швидкий поїзд 04  "Учнівський експрес” прибув до першої платформи станції  «ТОЧКА ВІДЛІКУ.»

Отже, перша  станція – «Точка відліку» . Час швидко лічить свої хвилини. Ось і перші 4 роки промайнули. А 4 роки – це 2904 уроки,  2 433 запальних перерв, 136  класних години, гори прочитаних підручників і книжок, списаних зошитів і чернеток, безліч конкурсів і змагань, свят і екскурсій, сварок і примирень. За 4 роки  діти з’їли  400 кг  смачних булочок , стали важчими на  250 кг і  виросли на 7м 59 см. Давайте згадаємо разом, якими вони були – роки початкової школи.  

 Випускники:

Перший клас, наш перший клас!                           

Скільки справ зустріло нас!                           

Треба фрукти рахувати,                          

 По складах книжки читати.

 А письмо — це справжні муки:                         

 Від напруги ниють руки!                          

Вам би, пальчики-билинки,                      

 В ляльки гратись, у машинки!                         

Та коли ж? Весь час веди                          

Знаки, літери, склади!..

    Другий клас. Пішла таблиця              

    І ночами стала сниться.     

Ми її вчимо, вчимо,           

На уроках –«горимо».      

Стали в ряд частини мови

Забагато, чесне слово!

Як нам тут не розгубитись

 І хоча б чогось навчитись!

 Ми трудились що є сили,

 Цінне все, чому нас вчили.

 Всю програму ми пройшли,

 Другу висоту взяли .

Ведучий:  Шановні пасажири! Наш потяг прибув на станцію  «Третьокласники.»

Третій рік уже ми в школі,       

 Та сюрпризів ще доволі.                              

  Цифри вирівнялись строєм,                        

  Як солдати перед боєм.

   Скільки їх? Ну ж полічи!

 Стулиш рота і мовчиш.

  А ще ж множити, ділити

 Мізки б тут не розгубити.                          

Грізно потяги гудуть,                          

Пароплави десь пливуть…                          

Треба  швидко  шлях обчислить,            

Звідкись взяти час і швидкість.

Не задачі – просто мрія:                             

Розбери тут, яка дія!                                             

Нелегкі завдання в мові:

 Скільки звуків, букв у слові,

 Підмет, присудок знайди,

 Речення зі слів склади,

 З дієсловом розберись

Ще й відмінювать  навчись.

 Виступ учнів – пісня.

 Ведучий: Шановні пасажири! На платформі знайдено незвичайний капелюх. На ньому є надпис: «Відгадую думки». Поки не знайшовся власник, давайте дізнаємося, про що ж думали учні та їх батьки під час навчання.

( Конкурс « Капелюх»)

Ведучий:  І, нарешті,  довгоочікувана  зупинка   «Четвертий рік навчання.»                  

Призвичаїлись ми трошки,                     

 Вже не страшно біля дошки.               

 Взяли зошити, книжки –          

 І в четвертий клас прийшли.  

 Види речень ми вивчали,                    

Та не все  запам`ятали.                   

 І відмінки ми пройшли,

 І прислівники знайшли.                               

 Чи погано працювали,                        

  Чи перевідпочивали?                      

Чи програми щось не ті,       

Чи в нас голови пусті?

 Діти показують сценки з шкільного життя.

            1. Повернувся мій онучок із школи додому.

          Ніс в чорнилі, мов мазнули квачиком по ньому.

-        Що з тобою, мій онучок? – почала питати.

-        Та невже ти в школі носом учишся писати?

-        Смійся, смійся - каже хлопчик.

          Зараз ти заплачеш,

          Коли двійку у моєму зошиті побачиш.

      2. А в мене ось що було.

         Сидимо з онуком дома, раптом стукотить,

         Може це прийшла сусідка, під вікном стоїть?

-        Хто, онучку в двері стукав ?

         Каже: «Та якийсь дідок.

         Зовсім лисий, у куфайці, у руках ціпок.

         Він говорить, що приїхав із села до нас,

         Що колись ходив з тобою у четвертий клас».

-        Йди скажи: хай йде додому у своє село,

          У четвертім нашім класі лисих не було!

     3. Питаю я онука якось раз:

-        Ну де ж твій табель за четвертий клас? Він відповідає:

-        На деньок у мене попросив Марат.

-        А чого це раптом?

-        Каже, напрокат. Учиться він класно,

           Не на «три» та «п’ять».

           Хоче моїм табелем предків полякати,

           Щоб вночі спокійно ті не могли спати.

 Ведучий: Від першого і до четвертого класу з вами завжди поруч були ваші мами і тата, бабусі й дідусі, яких ми хочемо сьогодні привітати і яким щиро дякуємо  за сумлінну допомогу, щиру підтримку, неабияку силу волі, за терпіння, наснагу, за витрачене здоров`я , за те, що весь час допомагали нам у навчанні.

Учитель:  Ваші успіхи- це заслуга і ваша, і ваших рідних, які підтримували вас, допомагали боротися з труднощами, водили вас до школи, турбувалися про Вас!

Сьогодні я хочу подякувати всім батькам за виховання своїх дітей! Дякую Вам за підтримку, допомогу і взаєморозуміння!

Шановні батьки! Ви нагороджуєтеся медалями: «Батьківська слава». І ми не маємо жодного сумніву, що ви варті цих нагород!

( Звучить  музика , діти вручають медалі).

 А також я хочу вручити подяки  батькам, за вагомий вклад у виховання та навчання.

 Виступ учнів – пісня.

Випускники:

Наша перша вчителька, наше любе сонце!

Нам знання давала, вчила нас усіх.

І, як перший промінь ластився в віконце,

В школі линув дзвінко наш дитячий сміх.

Нас привчала вчителька працю поважати,

З добротою в серці завжди йшла до нас.

Нас вона навчала розуміти жарти

І тоді сміявся весело весь клас!

Ще ми полюбляли, коли в школі свято,

Кожен був артистом, говорив слова.

Готувались діти весело й завзято,

А в душі звучала музика жива.

Перші кроки в школі просто не даються,

Сміх тут був і сльози, радість і печаль.

А сьогодні з вчителькою діти розлучаються,

І прощатись дітям з вчителькою жаль.

Незвичайно якось стислося серденько,

Спогади, як хвиля, зрушили назад.

Тож давайте,разом, вклонимось низенько,

Подаруємо квіти вчительці від нас.

Директор у школі – фігура центральна,

Як кажуть в народі – всьому голова!

Директор на місці – то й школа у шані,

І як він керує – так підуть діла!

Тож ми особливе й найбільше вітання

Вітаємо директора з різних боків.

Бо він і учитель, господар і нянька

І педколективу, і учнів, і батьків.

Особі такій побажання сердечні,

Аби не боліла її голова

Аби вистачило їй сили й здоров’я

І школа найкраща в світі була.

Збувались щоб вчасно  всі задуми й мрії

Прийміть наш дарунок

ВСІ : Ці квіти для Вас!!!

А у директора є права рука –

так завучів в народі називають

робота в них зовсім не легка

і всі про це у школі знають

Завучам вклоняємось, вами ми пишаємось

Ви наче перлинки, для кожної дитинки

За те що б ви були прихильні до нас –

Прийміть ці квіти від нас!

Вчитель:

На жаль, я змушена залишитись тут. До мене прийдуть такі самі першачки, якими колись були ви. Та я завжди пам’ятатиму вас, любі діти, і ще довго сумуватиму за нашими уроками.

Перша вчителька обв’язує всіх дітей довгою стрічкою і вручає їх, як подарунок, новій вчительці разом із ключем від дитячих сердець.

Вчитель:  Шановна   (Ім’я,  по батькові)! Я передаю вам  у старшу школу цих  чудових дітей. Передаю не просто, а по акту прийому-передачі. Хочу також передати правила догляду за моїми випускниками.

Правила догляду за випускниками:

1. Влаштовувати «прочуханку» даного виробу не рекомендується.

2. Гладити дозволяється і як можна частіше, не звертаючи уваги на його поведінку.

3. Використовувати  виріб рекомендується тільки за його прямим призначенням: годувати, поїти, прогулювати, розважати.

Вчитель

– Діти мої! Малі пташенята! Крила вже в вас підросли!

Сили набрались! Навчились літати! Та ще не справжнії лебеді ви!

Все ще попереду! Треба учитись! Знань набиратись! Рости!

Мужніми бути! Мудрість здобути! Друзів своїх берегти!

Заздрість і скупість нехай не торкнуться Ваших відкритих сердець!

Оченькі гарні хай завжди сміються! Смуток зійде на нівець!

Радість і щастя, удачу і успіх Всі ви в дорогу візьміть!

Діти мої! Малі лебедята! Сміливо, гордо летіть!

 Ведучий: Ну, от і все. Ще 2-3 акорди, і – школо початкова, прощавай!

Ми - у вагоні! Радісні та горді! А машиніст чекає на команду: «Вирушай!»

Тож , вступаючи в ряди учнів середньої школи, давайте урочисто пообіцяємо:

Прибігати до школи з вогнем допитливості в очах! -Обіцяємо!

З вовчим апетитом поглинати всі знання і завойовувати їх! -Обіцяємо!

Не доводити вчителів до температури кипіння – 100 оС! -Обіцяємо!

Витягувати з учителів не жили, а міцні знання і навички! -Обіцяємо!

Бути швидкими, але не перевищувати швидкість 60км/год при пересуванні шкільними коридорами. -Обіцяємо!

Плавати на «добре» та «відмінно» у морі знань, пірнаючи до самих глибин! -Обіцяємо!

Гідно нести високе звання «Учень  Мереф’янської школи №4»-Обіцяємо! -     

 П'ятий клас тепер чекає нас,

Будемо продовжувати вчитись.

Згадувати доведеться ще не раз

Все те, що дав нам мудрий наш учитель.

Щоб марку школи високо тримати,

Ми маємо багато ще пізнати,

Навчитися всього , що знають люди,

Щоб за знання нас поважали всюди.

Тепер належить нам майбутнє України,

І нам долати сходинки життя.

Бо ми - надія ваша, ваша зміна,

Бо ми – це ваше світле майбуття.

Пісня « Україно, ми твоя надія»