Сценарій випусного балу "Прощавай, початкова школо!"

Сценарій випускного балу

Підготувала: вчителька початкових класів Серпневого НВК Тарасова Л.В.

Ведуча Вероніка

Розтанула зоря досвітня,

росою вкрилися поля.

Ласкава, щедра і привітна,

лежить навкіль твоя земля.

Вона тобі не пошкодує

свого добра, свого тепла:

і щедро хлібом нагодує,

води хлюпне із джерела;

для тебе цвітом зарясніє,

птахами виповнить ліси,

Вбере долини й полонини

у квіти дивної краси.

Твоя це Мати-Батьківщина,

твій дім з малих дитячих літ.

Звідсіль дороги і стежини

тобі лежать в широкий світ.

(Пісня «Вишиванко, моя вишиванко» вик. Діана, Ліза)

Ведуча Софія

У кожної людини є два береги: від одного людина відпливає, а до другого повинна неодмінно причалити. Річкою життя зустрічається чимало пристаней , але найрідні-ший берег – Берег ДИТИНСТВА

НАЙСВІТЛІША ПОРА – ДИТИНСТВО

БЕЗТУРБОТНА ПОРА – ДИТИНСТВО

НАЙЧЕСНІША ПОРА – ДИТИНСТВО

НАЙСВЯТІША ПОРА – ДИТИНСТВО

Дитинство-казка, мов чарівна мить,

Там завжди сонячно і світло.

І річка вдаль приваблива біжить,

А поле травами розквітло.

Там стільки сонця, радості, тепла,

Краси чарівної без краю!

Там наймиліша стежка пролягла,

Лиш вороття туди немає.

Ведучий Ваня

Там велетні-дерева до небес,

Струмочки чисті гомінливі,

Повсюди стільки казки і чудес...

Там ми були такі щасливі!

В дитинстві все яскраве і дзвінке,

Уміє серце милувати.

А малинове сонечко таке,

Що у словах не передати.

А неба синь нас кликала в політ,

Там чисті роси найсвітліші.

Там вперше пізнавали дивосвіт

Й були, мабуть, найщасливіші.

Ведуча Софія

Дитинство наше радісним було

Та раптом відзвеніло й відцвіло,

Злетіло тихо в сині небеса

І, мабуть, не повернеться назад.

Зачекай, моє дитинство! Зачекай!

Не спіши летіти у далекий край!

Наче птаха, білі крилоньки згорни,

Щоб по довше ми лишалися дітьми!

А я кричу дитинству: "Зупинись!"

А я його благаю: "Повернись!"

Воно сміється лагідно мені:

Я повернусь до тебе уві сні...

Голос із-за сцени

Альо! Управління Нечистої Сили? Терміново вимагаю допомоги! Висилайте Бабу Ягу і «компанію». Мені одній зірвати свято не під силу. Даю свої координати: Серпневий НВК, Валківський район, Харківська область, кабінет №4, актовий зал.

Звучить музика, з'являється Баба-Яга і «компанія».

Привіт! Не чекали? Навіть не сподівалися? А я прийшла! Сама без запрошення! У вас що тут святкова казка? А яка казка без нас, може і не завжди добрих, але дійсних казкових героїв.  І що  б ви, дорогі діточки будете робити, якщо б ми – казкові герої – навіть і такі вередливі, як я, дійсно всі разом підемо  на пенсію га?...... Отож то!!!

Ну що ж, тоді давайте вітатися. Привіт, хлопчики! А де ж ваші дівчатка?

Баба Яга.

Як багато народу в залі,

Славне свято буде тут.

Телеграму мені прислали,

Що мене тут і не ждуть

Ну, ось я і прийшла! Сама. А ви зустрічайте привітніше Бабусю-Ягусю  голосно плескайте.

Бабою Ягою я недарма зовуся,

Вічно над усіма жартую й сміюся.

Знаю секрет я, як весело жити:

Співати, танцювати, ні про що не тужити!

Я Зірка естради.

Ну хто ще ось так, як я,

Смішно заспіває і фокус покаже?

Яга я, і за пояс я

Заткну всіх конкурентів,

Так не шкодуйте для мене

Своїх аполодисментів.

Вед. А ти, Ягуся, як сюди потрапила, хочеш нам свято зіпсувати?! Хто тебе кликав?!

Баба Яга. Темнота! Зовсім відстав від життя,  або у тебе склероз? Ви ж мене покликали на свято, мене й подругу мою. Замінять дівчат на випускному балі. Ми ще Кощея з собою прихватили.

КОЩІЙ:

Ах, який гарний педагог Кощій!

Він вміє робити безліч речей!

Капості, обмани з підлістю будь!

Поведу вас, діти, слідом за собою!

(Рахує на пальцях):

Три двієчника плюс два хулігана...

Так! Це вже п'ять юних кощенят!

КІКІМОРА :

Мені так щастило спочатку!

Дітей я привчала

Мою «Кикиморетту» невтомно жувати.

І якщо їх, буває, учитель викликає,

Жуючи гумку, рот не відкривати!

Але про мене діточки прочитали

Одного разу в книжці.

З тих пір не ходять в гості

І жуйку не беруть!

І навіть в день народження

В болоті Нудьги-Ліні

Одні лише жаби для мене співають!

КОЩІЙ: Я завжди говорив, що від грамоти одна шкода! Щоб їм пусто було! І в голові, і в кишені! З «Нечистою силою» вам довіку не впоратися! Від двійок, трійок вам не позбутися! Вже ми про це подбаємо!

КІКІМОРА: Ой, Кощеюшка! Як не б'юся, як не намагаюся, не можу хлопців у своє болото Нудьги-Ліні заманити! Замість того, щоб повалятися на дивані або хоча б похуліганити, вони всі тягнуться до комп'ютера!

КОЩІЙ: Неподобство! Дискета їм у бік!

КІКІМОРА: От і я кажу - не діти, а чисте покарання для нечистої сили! Я вже їм і жуйку зачаровану підсовувала: чим довше жуєш, тим гірше живеш!

КОЩІЙ: Відмінна думка! Ну і як результати?

КІКІМОРА: І сказати соромно! Ні – я – ко – го 

КОЩІЙ: хай відгадають загадки, то може і повернемо їм дівчат.

(загадують загадки)

Баба Яга. Добре, ваша взяла – забирайте своїх дівчат

Вчитель:

УВАГА! УВАГА! УВАГА!

Спішіть, поспішайте! Зали святкової не проминайте! Оплесками зустрічайте випускників 4 класу.(Оголошуються імена випускників)

1.Зібрались дружно ми на свято,                               

Схвильовані, як в перший раз,

Щоб вам удачі побажати

І перейти у п’ятий клас.

 

2.Багато доброго, нового

Життя відкриє ще для нас.

Як перша сходинка до нього

Для всіх нас буде п’ятий клас.

 

3.У нас у всіх святковий настрій,

Ми всі схвильовані украй.

«Середня школо, - скажем, - здрастуй!

А початкова – прощавай!

 

4.Тож прощавай, четвертий клас!

Ти замалий уже для нас!

Та ми повернемось не раз

Думками в наш четвертий клас.

 

5. Сьогодні ж свято – це для нас!

Лунає музика – для нас!

В садках бузок зацвів – для нас!

І сонця промінь – теж для нас!

 

6. Ми всі раді вас вітати

На нашому сімейному святі.

 

Привітання дитсадка

Четвертокласників ми вітаємо,

Щастя й успіхів бажаємо.

Не забудьте ви ніколи –

Першу вчительку і клас.

І дівчаток банти пишні,

І портфелики в руках,

Губки, наче стиглі вишні,

І цікавість у очах.

Хлопчики усі швиденькі

І рухливі, і меткі.

Ви були, як ми, маленькі,

А ось виросли які!

Фартушки, барвисті квіти,

Оченята золоті.

Всі:                 Хай щастить вам, милі діти,

                        І в навчанні, і в житті!

(Вручають медалі «Випускник»)

7.Сьогодні на нашому святі

Ми хочемо день той згадати,

Коли опинились тут вперше,

Без затишку рідної хати.

 

8. Давним – давно тому, чотири роки,

Коли осінні дні були,

Почулись в школі тихі кроки:

Це ми у перший клас пішли.

 

9. Батьки привели нас до школи,

Маленьких синочків і дочок.

Малих громадян України.

Школа зустріла гостинно.

 

10. Мене до школи мама привела,

Та вчительці, як скарб, передала.

Так гарно й радісно було в той день мені,

Бо з того дня матусь вже мав я дві.

 

11. Я пам’ятаю навколо було

море квітів, посмішок, звуків.

Із теплих маминих рук

Учитель взяв мою руку

І повів мене в перший клас.

(Пісня про вчительку) Ліза, Діана.

12. Чотири роки назад в перший раз

В нашу школу і в наш клас,

В нових формах, як годиться,

Ми прийшли з тобою вчиться.

13.Читати ми іще не вміли

Писати ж зовсім не могли,

Батьки нас рахувати вчили, -

Такі маленькі ми були!

 

14.Ще довго літери вивчали

І по складах ледь – ледь пливли…

Колись на пальцях рахували,

І до мільйонів аж дійшли.

 

15. Тепер вже нас і не впізнати,

Бо скільки знань ми здобули!

Писать навчилися, читати,

Чотири сходинки пройшли

 

16. Підросли у нас таланти:

Співаки і музиканти,

Віртуози-танцюристи,

Ну хіба ж ми не артисти?

(танець) Ліза

 

17. А, що згадаємо, хлоп’ята,

Всі вісім сотень днів важких?

Нехай почують мами й тата,

Чого ми вчились тут  без них.

Частівки

(Частівки, виконують хлопці)

Ми частівки заспіваєм

Вам сьогодні від душі,

Як віднині ми вже стали

Горезвісні школярі.

 

У ту школу ми ходили

На початку зі слізьми.

Та сьогодні ми вже плачем,

Бо не хочем в старшу йти

 

З нами клопоту зазнали

І батьки, і вчителі,

Поки букви ми вивчали

У нещаснім букварі.

 

Та й навіщо нам потрібна

Математика оця?

Щоб так мучити щоденно

Бідних діток без кінця.

 

А у зошиті у мене

Букви лягли спати:

Скільки їх не ставлю,

Не хочуть стояти

 

Слава Богу, що скінчили

Ми нарешті вже цей клас

Хай скуштує цього хліба

Ще хтось інший після нас.

 

18. Другий клас – пішла таблиця,

І ночами стала сниться.

Ми її вчимо, вчимо,

А на уроках – мовчимо.

 

19. Різні дії як насіли –

Розібратися нема сили!

Додавання, віднімання –

Жарти, мінімум старання.

А от множити, ділити –

Годі,браття, й говорити.

 

20. Англійську мову ми вивчали

Не розуміючи слова

Але ми вчили, вчили, вчили.

Що аж боліла голова.

Тепер ми можемо сказати,

Що вже готові за кордон!

Та тільки б долари дістати.

 

21. Ми у класі всі спортсмени.

Зі спортом дружимо завжди.

І не тому, що в нас є гени.

А тому, що вчитель в нас такий.

Вона навчила спорт любити,

І з фізкультурою дружити,

Про хвороби забувати

І здоровими зростати.

 

22. Ми всі закінчили четвертий  клас,

 І старше життя вже чекає на нас.

 Але ми сьогодні в останнє свято

 Велике «спасибі» повинні сказати

 Всім вчителям в урочистий цей час,

 За те, що навчили ви добре всіх нас!

23. Учителі найкращі, рідні,

Ну як не дякувати вам в цей час

За те, що розум, щирість, вміння –

Все віддавали ви для нас. (Пісня «Вчителі»)

Вибігає Баба Яга.

Не вдалося з першої спроби зіпсувати свято, спробую ще раз

 Б.Я. Вот проклятая метла, мимо чуть не пронесла,

 А у бабушки сегодня есть вот тут как раз дела,

 Так что вы в своем кругу поприветствуйте Ягу.

Вед. Вибачте, ви хто така будете?

 Б.Я. Как, меня и не узнать? Да вы что?

 Я ж ведь модная старушка,

 И к вам пришла я неспроста.

 Я спою вам и станцую, не бабулька, а краса.

 Ну почему меня вы невзлюбили

 И мной всегда пугаете детей.

 А я ведь очень добрая старушка

 И заменить могу я всех учителей.

 Ну, дайте, дайте мне детишек, я б научила их всему.

 И как читать, и как писать, и как на ступе полетать.

 Б.Я. Теперь вам понятно кто я? У- чи – тель – ни - ца!

 Вед. Вчителька?

 Б.Я. А что не похожа?

 Вед. Ні.

 Б.Я.А какой же должна быть учительница.

 Вед. Доброю.

 Б.Я. Так я же сама доброта. Я даже никого еще не сьела.

 Вед. Красива.

 Б.Я. Так я же одеваюсь как американская звезда.

 Прическа модная, тапочки – мечта.

 Ну, чем не « Мисс Красавица».

 Вед. Вчителька повинна все знать і мати відповідь на любе запитання.

 Б.Я. А я все знаю. Например, как заколдовать. Нагнать ужас, довести до слез.

 Настоящая учительница –Бабулечка Ягульевна.

 А что это вы меня все спрашиваете, спрашиваете?

Вот я вам сейчас задам вопросики и посмотрю, чему вы в школе научились.

 Загадки.

 1. Раз к зайчонку на обед прискакал дружок – сосед,

 На пенек зайчата сели, и по 5 морковок съели.

 Кто считать, ребята, ловок? Сколько съедено морковок?

 

2.Вяжет бабушка лисица трем внучатам рукавицы.

 Подарю вам скоро, внуки, рукавицы по две штуки.

 Берегите, не теряйте. Сколько их? Пересчитайте!

 

 3. К серой цапле на урок прилетели 7 сорок.

 А из них лишь 3 сороки приготовили уроки.

 Сколько лодырей – сорок прилетело на урок?

 

Б.Я. Вижу, что к школе вас подготовили хорошо.

 

Вед. А українською мовою ти умієш розмовляти?

Баба Яга

У лісі чарівнім, де казка живе,

Старенька бабуся поволі іде.

Ніс великий, горб на спині, кістяна нога.

Мабуть, ви мене впізнали:

Я – Баба Яга, Я -  Баба Яга.

Більш за все люблю битися і брехати,

І дітей малих носом своїм лякати,

Може я й страшна, але всі кажуть люди,

Казка без Яги Вам нецікава буде.

Проходять століття, минають роки,

Та казку чекають завжди малюки.

Але що ж скажіть мені за казочка буде,

Коли стара Яга візьме й на пенсію піде

Ведуча. Родина посідає особливе місце в житті людини. Тато й мама дали вам життя, вони доглядали за вами, коли ви були ще зовсім маленькими, співали вам колискову, притискали до свого серця. Вони й зараз допомагають вам, турбуються, радіють вашим успіхам і сумують через невдачі. Ваші батьки виховують вас, привчають вас до праці, дуже люблять вас.

24. Ми до батьків сказати хочем слово

І привітати хочем від душі. 

Подарувати пісню вам чудову,

Найкращі прочитати вам вірші.

(Пісня «Батькам»)

Ведуча. Мати — найдорожче слово на землі, перед яким усі народи низько схиляють голови.

Знаю я слово у цілому світі,

Краще й тепліше від сонця і квітів.

Слово це пестить, голубить і гріє,

В душу дитячу вселяє надії.

Слово сягнуло в родинну основу,

Стало початком рідної мови.

Помандрувало від роду до роду

І освятило людину й природу.

Хай же це слово завжди буде святом,

Будемо маму свою шанувати.

 

Мамо, матусенько, мамочко, ненько,

Матінко, усміх твій ніжний ловлю.

Мамонько рідна, моя дорогенька,

Я над усе тебе в світі люблю!

(Пісня «Мама, мілая мама») Квіти мамам дарують діти після виконання пісні.

 

Як добре нам жити і знати,

І вірити, друзі, весь час,

Що кращого слова, як Мама,

Немає у світі для нас.

Вона — мов зоря світанкова,

Як хліб і людська доброта,

Як мова твоя колискова,

Як доля і правда свята.

Із ним веселіше нам жити,

Бо матір’ю в ріднім краю

Назвали дорослі і діти

Вітчизну любиму свою.

 

І де б не закинула доля вас, діти,

Завжди пам’ятайте коріння своє.

Бо ми — українці, велика родина,

Одна у нас мова і пісня батьків.

І мати у нас є одна — Україна!

Любімо ж усіх українців-братів.

(Пісня «Україно моя») Діана

 

Батько і мати - два сонця гарячі,

Що нам дарують надію й тепло.

Батько і мати... У долі дитячій

Треба, щоб кривди між них не було.

 

А без батьків чого ми в світі варті?

Без маминої ласки і тепла,

Без батьківської строгості і жарту,

Без нашого родинного житла.

 

Татку, татусенько, таточку, тату,

Кращого в світі немає навкруг!

Татоньку, хочу тебе я обняти –

Ти – мій порадник, заступник і друг!

(Пісня «Татові») виконує Софія

Любі!

 Ми вам обіцяємо: учитись, дружити,

 Гарні оцінки додому носити,

 Щоб дарувати радість вам,

 Любесеньким нашим батькам.

(Пісня «Тато й мама»)

Я й до бабусі з любов'ю звертаюсь:

Бабцю, бабуню, бабусю моя!

І до бабусиних рук притуляюсь,

І відчуваю в них лагідність я.

 

Бабусі кохані, найкращі у світі,

Безмежно Вам вдячні усі ваші діти

За те, що всі пустощі нам пробачали,

За те, що ніколи на нас не кричали,

За те, що пельмені й борщі нам варили,

За те, що ніколи ви нас не сварили,

За те, що навчили нас господарювати,

За тишу і спокій у затишній хаті.

Мій рідний, лагідний дідусю,

Я до землі тобі вклонюся

За теплоту твою і ласку

За мудре слово, гарну казку.

 

Й до дідуся я іду по науку:

Діду,дідуню, навчи в світі жить!

Він на голівку кладе свою руку,

Голос струмочком сріблястим біжить.

 

Ми любим бабцю, діда, маму й тата,

Ми вам бажаємо здоров’ячка багато,

Ми хочемо, щоб завжди ви раділи,

І щоб в житті ніколи не хворіли.

 

Хоч часом ми буваємо нечемні,

 І дуже ви хвилюєтесь за нас,

 Але у серці знаємо, напевно:

 Ми більше радуємо вас.(Пісня про бабусю)

 

Пройшло чотири роки – багато це чи мало?

Коли нас, шестирічних, вели за руки мами.

З великими букетами, з портфелями новенькими,

Боялись всього ми навкруг, бо ще були маленькими.

 

Прощавай, наша вчителько перша,

Ми сьогодні від Вас ідем.

Та сюди ще не раз повернемось,

Свою радість тобі принесем.

 

Ми йдемо дружно і сміливо

В середню школу в п’ятий клас

Життя цікаве і щасливе

Що розпочинається для нас.

 

А завтра інші сядуть за наші парти

То першокласники увійдуть у наш клас

І знову буде дзвоник заливатись

Та кликать буде він сюди не нас.

 

Прощавай, наша вчителько перша,

Ми сьогодні від Вас ідем.

Ми підемо, а в вашім житті

Всі залишимось — Лізи і Васі —

Пустотливі, верткі і меткі,

Як колись, ще, у першому класі.

 

Ой, нема де правди діти,

Було всяке серед нас.

Той у школі звик шуміти,

Той урок не хотів вчити,

Той запізнювався в клас.

Ви хвилювалися за нас.

 

Пустували не раз і не два,

І уроки зривати уміли,

В вас боліла від нас голова,

Але ви все одно нас любили.

 

Та такого не було,

Щоб робив хтось щось на зло.

 

Справа в тому, що сьогодні

Свято в нас велике,

І про все, що вже минуло,

Можна сміло говорити.

І про те, як на уроці

Зовсім не сиділось,

І задачі розв'язувати

Чомусь не хотілось.

На урок до нас Сова

Часто прилітала.

Друкувать склади й писать

Нам допомагала.

 

До успіхів було далеко,

Нам заважали балачки.

І виявилось — ой нелегко

Писати палички й гачки!

 

Ой, мороки було з нами

Вчительці багато,

Як по 100 слів за хвилину

Вчились ми читати!

Ваня

Молився хлопчик Богу,

Просив про допомогу:

—  О Боженьку, не погуби!

Молю, благаю, так зроби,

Щоб Наполеон із Данії

Потрапив до Іспанії!

У Біле море щоб Дніпро

Впадав, молю, не в Чорне!

Бо на контрольній саме так

Я написав учора...

 

Останнє нині в нас побачення

Нам сумно розлучатися із Вами

І просимо у вас пробачення

Ми найщирішими словами.

 

За те, що колись

Хтось не вивчив урок,

Домашнє завдання

Не виконав вчасно.

 

А хтось одержав знову двійку,

Встрявав з товаришем у бійку.

Базікав часто безупинно,

Та ви прощали нам провини.

 

Дуже просимо простити

Нам маленькі всі грішки.

Ми правдиво будем жити

І трудитись так, як ви.

Сьогодні ми прощаємося з вами

І більше ви не будете нас вчить.

У клас до нас прийде вже інша мама

Щоб за неправильні вчинки посварить.

А ось яких результатів ми уже досягли

 Випускники рапортують

•   За час навчання вивчено 33 літери українського алфавіту. Опанувавши грамоту, всі учні перейшли до 5 класу. Вивчили багато правил українського правопису, навчилися читати, писати, розв'язувати приклади, задачі.

•  Ми провели разом 2450 уроків.

•  Ми провели 1800 годин за партою, і це не рахуючи часу, витраченого на виконання домашнього завдання.

•   Учнями класу перечитано,  недочитано,   зачитано  до  дірок  багато художніх творів і книжок.

•    Списано,    не   дописано, переписано 1829 зошитів (але не кожен з них був пока-заний батькам).

•   Отримано   1600   оцінок високого    рівня,    2200    — достатнього, 1540 серед-нього (про   початковий  рівень   —  промовчимо).

• Почуто, недочуто, перечуто 7 000 дзвінків.

•   Загублено 150 ручок, 60 олівців, з десяток гумок, 30 ґудзиків, багато копійок і 144 погані звички.

•  Списано 13 кг крейди,  12 штанів, 4 руки і 3 щоки.

•   Біля   школи   розбито  10 носів, 2 шибки,1 двері і поставлено 5 синців під оком

• Порвано одну шторку.

(Танець . Виконує Діана)

Ведуча: Ми, учні 4 класу, вступаючи в ряди учнів середньої школи, перед обличчям своїх товаришів, батьків, вчителів урочисто обіцяємо:

Клятва випускників

Біля дошки стояти, як кращий воротар, не пропускаючи повз вуха жодного питання, навіть найбільш важкого і підступного.

Всі. Обіцяємо!

Не доводити вчителів до температури кипіння — 100 градусів за Цельсієм.

Всі. Обіцяємо!

Бути швидким. Але не підвищувати швидкості до 60 км/год при пересуванні шкільними коридорами.

Всі. Обіцяємо!

Витягувати із учителів не жили. Витискувати не піт, а міцні знання і навички.

Всі. Обіцяємо!

Плавати тільки на «добре» і «відмінно» у морі знань, пірнаючи самих глибин.

Всі. Обіцяємо!

Бути гідними своєї першої вчительки.

Всі. Обіцяємо!

Прибігати до школи на перший урок з очима, що палають від до­питливості.

Всі. Обіцяємо!

Із вовчим апетитом «поглинати» всі знання і «перетравлювати» їх до кінця, щоб не гальмувати.

Всі. Обіцяємо!

Підтримувати вогонь любові та поваги до вчителів та адміністрації.

Всі. Обіцяємо! Обіцяємо! Обіцяємо!

- Часом для щастя багато не треба:

- Пілотові досить чистого неба,

- Вчителю — наша охота до книжки,

- Стрічному досить буває усмішки.

- Мамам — щоб діти здорові зростали.

Для щастя й мені захотілося мало:

Буду щасливий, якщо усі люди

Будуть щасливі завше і всюди,

Кожну хвилину, у будь-які дні —

Більшого щастя й не треба мені.

Найбільше я хочу, щоб мир був у світі,

Як небо — у зорях, а сад — наш у цвіті.

Найбільше я хочу, щоб сонце щоранку

Зі мною віталось, присівши на ґанку.

Найбільше я хочу, щоб рідна матуся

Всміхнулась мені, коли я усміхнуся.

Слово вчителя . Я нагадаю казку вам В. Сухомлинського «Співуча пір’їнка »

Наші діти всі щасливі, бо кожен має свій талант. По – перше, як ви уже переконались, наші діти справжні артисти і співаки, і танцюристи,ще до всього й футболісти, читають вірші і гарно малюють. Тому кожен із них одержить сьогодні диплом про закінчення початкової школи.

Вручення дипломів

Пісня «Не давайте суму жити»

Баба Яга  Хочемо побажати вам удачі у всьому,

Щоб ви вірили в казку вночі і вдень,

І щоб веселилася вся ваша родина.

1-й ведучий. Наші любі тата й мами —

Найдорожчі в світі люди!

Хай Вам щастя-доля буде

Не на день і не на рік,

А на довгий-довгий вік.

2-й ведучий. Немає України без калини,

Як і нема без пісні солов'я.

I ми — народ, зернина від зернини,

В біді і щасті

Всі: Ми — одна сім'я!

 

При підготовці використовувала інтернет ресурси