6 травня о 15:00Вебінар: Продуктивна робота наприкінці семестру: онлайн-тести, проєкти та творча діяльність

Сценарій виступу екологічної агітбригади

Про матеріал
Проблеми екології, охорони природи все більше хвилюють людство. Ми кров’ю, мозком належимо природі Землі, знаходимося всередині її і залежимо від неї. І ось зараз над усіма нами нависла загроза глобальної екологічної кризи. Загальними зусиллями людство повинно своєчасно попередити можливу катастрофу.
Перегляд файлу

Виступ

екологічної агітбригади

 

Вчитель.  Проблеми екології, охорони природи все більше хвилюють людство. І це зрозуміло. Ми кров’ю, мозком належимо природі Землі, знаходимося всередині її і залежимо від неї. Досить згадати, що без харчів людина може прожити 5 тижнів, без води – 5 днів, а без повітря – 5 хвилин.

І ось зараз над усіма нами нависла загроза глобальної екологічної кризи. Загальними зусиллями людство повинно своєчасно попередити можливу катастрофу.

 

Під  музику заходять учні

  1. Ми вас вітаємо радісно і щиро,

          Ми ва даруємо повітря свіжого ковток.

          Ми вам бажаєм щастя і миру.

          І хай природа усміхається вам кожен крок.

 

  1. На світі багато є всякої моди,

          Та краще нема чарівниці природи,

          Хто святість її береже, як зіницю,

          Тому відкриває вона таємниці.

 

Ведучий. Мабуть, найбільшу насолоду і радість, найпалкішу любов до рідного краю, до життя викликає спілкування з природою. Вона завжди чарувала і чарує, хвилювала і хвилює кожного із нас.

 

Ведучий. Шепіт блакитної води, зелених дібров, спів дзвінкоголосих птахів, запах і розмаїття квітів – усе це дорога серцю, ні з чим назрівнянна природа рідного краю.

 

Учениця.

 Послухай, як струмок дзвенить, як гомонить ліщина,

З тобою всюди кожну мить  говорить Україна.

Послухай, як трава росте, напоєна дощами,

І, як веде розмову степ з тобою колосками.

Послухай, як вода шумить - Дніпро до моря лине,

З тобою всюди кожну мить говорить Україна.

 

Ведучий.  Є давня приказка у мого народу, що має мораль нашій темі близьку: і, хто може понівечіти рідну природу, той здатний понівечити душу людську. І наше завдання зробити довкілля вічним джерелом натхнення.

 

Учні.

  1. Колись давно були в Європі безграмотні пітекантропи.

Ходили стадом по лісах, і безперечно, не в трусах!

  1. То були справжні джентельмени, дерев не нищили даремно.

Хоч екології не знали, але природу шанували!

  1. Не той тепер пітекантроп, хоч в джинсах перепрілих хлоп,

Із ноутбуком на руках, та з диким поглядом в очах!

  1. Колись були пітекантропи, хоч і ходили більше скопом,

Дерев із дуру не ламали, мурашок в лісі не займали.

  1. Кору не різали ножем, що був тут Петя й Надя М.

Була пітекантропка Жанна, бо цілувала тут Івана.

  1. Пітекантропів цих доволі та й так багато ще шпани,

Яка з міцним та вузьким лобом проти природи повна злоби.

  1. Та годі нам терпіти це!

Застерігаєм:

Схаменіться всі!

 

                 Лісова криниця

Колись у лісі був ставок – криниця лісова.

Поїла звірів і пташок вода його жива.

Та, кажуть люди, від добра, не довго до біди.

Прийшла до лісу дітвора, побігла до води.

 

Хтось камінці, жбурлявши гравсь, хтось черевик знайшов,

У воду кинув і смявсь, як той на дно пішов.

В криницю падали гілки, якийсь протрухлий пень

Всілякий мотлох і пляшки… то був жорстокий день.

 

Як вона плакала тоді! І з нею разом – ліс.

Але взабрудненій воді не видно було сліз.

Минув той день, та - не біда. Були і інші дні.

Вже не жива була вода: смітник чорнів на дні.

 

Колись зелені береги тепер були брудні.

Пташки літали навкруги зажурені, сумні.

Тепер вона вже заросла, красуня лісова.

Колись, розказують, була у ній жива вода.

 

Звучить сумна музика і виходить дівчинка у костюмі річки:

 

Ой, мене рятуйте люди, витягайте все сміття,

Що кидають в мене всюди й не дають мені життя.

Помирати рибка стала, так забруднена вода,

Вже купатись перестала в каламуті дітвора.

Мотлохом та склом побитим вкрились русло, береги.

Не хотять вже воду пити з мене коні та воли.

Задихаюсь від бензину, масла, бруду, хоч умри.

Як почнуть оті машини мити в річці шофери.

Стали люди добре жити, та невже ж оцей пргрес

Має річку погубити? Я полаю: «SOS»!

 

Виходять учні, в руках тримають малюнки із зображенням рослин і тварин, які занесені до Червоної книги України.

 

До Червоної книги ми занесли

Світ неповторний і чудесний,

Що поступово вимирає,

Порятунку в нас благає.

 

До Червоної книги України занесено:

41 вид ссавців, 67 видів птахів, 5 видів земноводних, 8 видів плазунів, 173 види комах, 541 вид рослин.

 

Учні по-черзі показують і називають рослини і тварини.

 

Учень.

             Невже в майбутньому на світі не будуть квітнуть дивні квіти –

             Конвалія й фіалки ніжні і вісник березня – підсніжник?

             Невже ми більше не побачим, як сон-трава росою плаче,

             Троянда степу, квітка мрій, жар-цвітом землю не зігріє?

          Учень.

                 Тату, ти знаєш, чого мені треба? Чистого дощику з синього неба.

                 Треба і чути й бачити літом, як заливається жайвір над житом.

                 Як підпадьомкають в мідній пшениці досвітком тихим перепелиці.

 Треба, щоб в лісі для лиса і лося місця живого хоч трохи знайшлося,

                 Треба ще рибок малих і великих в чистих-пречистих озерех і ріках.

                 Треба, щоб я по морському купанню не одмивавсь од мазуту у   ванні,

                 Треба сніданків і теба обідів тільки, будь ласка, без жодних нуклідів.

                 Треба, виходить, не так вже й багато…Люди, чи важко про все це            подбати.

           Учні.

  1. Що ж це сталося з нами, людьми?
  2. Це ж, як так, то нічого не буде.
  3. Ні річок, ні гаїв, ні криниць.
  4. Ні комах, ані звірів, ні птиць.
  5. Ані квітів, ні трав, ні повітря.
  6. Ні людей, хоч тепер вже повірте
  7. Зупинімось – останній є шанс,

       Оглянімось – благаємо вас.

      Де задумано мудро в прирді:

      Жити в усьому мирі і згоді.

  1. Річка хай куди хоче тече,

            пташеняті підставим плече.

  1. Як зрубаємо дерево – вмить

       Поспішаймо хоч два посадить.

  1. Як асфальт – то не через калину,

           джерельце хай не знає зупину.

  1.  Полюбімо природу палко,

       Не топчімо ногами фіалку.

  1.  Як розоремо світ оцей вщерть

Вирок нам – без війни буде смерть.

Зупинімось – останній є шанс,

Ця планета не тільки для нас.

 Всі: Люди, будьмо ж людьми!

 

Презентація (на фоні пісні «Наедине со всеми» демонструються слайди із зображенням природи України та різних куточків Землі)

          

 

 

docx
Додано
21 жовтня 2020
Переглядів
152
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку