СЦЕНАРІЙ
ВИСТУПУ ЕКОЛОГІЧНОЇ АГІТБРИГАДИ «ЕКОС»
САМІЙЛІВСЬКОЇ ЗОШ І – ІІІ ст.
Близнюківської райради
Харківської області
«Збереження земельних ресурсів України»
Мета. Вивчити і проаналізувати стан ґрунтів в Україні, розглянути і популяризувати основні заходи з охорони природних ресурсів; сприяти формуванню наукового світогляду учнів, вихованню екологічної культури, бережливого ставлення до природи; привернути увагу учнів до проблеми виснаження ресурсів планети.
Обладнання: презентація природоохоронної діяльності учнів школи за минулий рік, костюми, реквізити, музичний супровід.
Презентація команди:
( На сцену виходить дівчина-планета Земля, співає пісню на мотив «Маленькая страна»)
Там десь у космосі безмежнім, серед холодних зір
Лине у даль одна планета –
Краща за всі – повір!
Там є ліси, моря і ріки,
Там навіть є життя.
Третя маленька донька Сонця
Зветься вона Земля!
Приспів: Краща з усіх планет, там тільки є життя.
Третя маленька донька Сонця,
Зветься вона Земля!
(Звучить тривожна музика)
( На сцену під музику виходять члени агітбригади з репліками)
-
На планеті Земля довгий час панувала гармонія.
-
Доки людина не відчула себе всемогутньою!
-
Заради власного комфорту та наживи почала нещадно нищити природу.
-
Через таку діяльність планета потерпає від катастрофічних наслідків.
-
Безслідно зникає багато видів рослин і тварин.
-
Вирубуються ліси, осушуються водойми, спустошуються надра.
-
Отруюються вода, атмосфера, ґрунти.
-
Земля не може сказати, але повірте, вона, як жива істота, доведена до відчаю!
-
Людям треба задуматись і рятувати її!
-
Наша агітбригада вже не перший рік закликає людей допомагати природі і робить це сама!
-
Цього року ми боролися за збереження земельних ресурсів України!
-
Ми активно боремося зі стихійними сміттєзвалищами.
-
Насаджуємо дерева.
-
Доглядаємо за шкільним подвір’ям та клумбами.
-
Боремося з бур’янами на пустирях, узбіччях та городах.
-
Вивчаємо склад та стан ґрунтів у дослідницьких роботах МАН.
-
Ведемо агітаційну роботу за бережне ставлення до земельних ресурсів серед аграріїв нашої сільради.
-
Ми твердо віримо, що нас, дітей обов’язково почують дорослі, які мають можливість діяти у глобальних масштабах.
-
А наша головна мета – змусити кожну людину почати з себе і власного ставлення до довкілля!
-
Ми – агітбригада Самійлівської школи.
-
Наш девіз «Врятуй природу і вона врятує тебе!»
Основна частина:
-
Нами виявлено: що стан ґрунтів нашої місцевості критичний!
-
Мені здається, щоб робити такі категоричні заяви, треба мати суттєві докази.
-
Докази? Елементарно! Пропонуємо згадати фільм минулого століття!
-
Увага блокбастер восьмидесятих років і наших батьків у сучасній обробці!
-
Гостя з майбутнього 2016!
(Звучить музика з кінофільму, виходять дві дівчини)
-
Привіт, я – Аліса!
-
Я – Юлька!Ти наче не місцева?
-
Ти навіть не уявляєш на скільки! Я прилетіла з майбутнього 2066 року.
-
Ага! Так я і повірила! Ти щось зовсім не схожа на зеленого чоловічка!
-
Є у нас і зелені чоловічки, і космічні пірати, але про це потім. Тридцять років тому сюди прилітала моя тітка – теж Аліса. Вона мені багато розповідала про життя у минулому і я не втерпіла і втекла сама сюди, подивитися на ваших людей, природу, ґрунти – мій тато працює в академії ґрунтознавства. Наш грунт унікальний, родючий, живий, на жодній планеті нема більш такого! Та що я тобі розповідаю, ти ж сама все знаєш!
-
Мушу тобі зізнатися, що за 30 років наш грунт дуже змінився. Його родючість та унікальність катастрофічно падає, люди тільки виснажують та забруднюють його…
-
Не може такого бути! Це ж небезпечно, невже вони не розуміють, я не вірю!
-
Дивись сама!
(музика про город, дачу, вибігають дощові черв’ячки, співають на мелодію «Все пучком»)
Ми друзі Землі, ми мешканці ґрунту,
Ми робимо землю пухкою, живою,
Родючість її підіймаєм.
Все пучком, а у нас все пучком.
Там де треба і пролізем і пройдем бочком
Все пучком, а у нас все пучком.
Під землею ходи риєм разом із кротом.
Все пучком, а у нас все пучком.
Там де треба і пролізем і пройдем бочком
Грунт увесь перемішаєм залюбки гуртом.
(Присідають, ховаються, виходить бабця, роздивляється, думає)
-
Оце заросло все бур’яном так, що і картоплі не видно ані цибулі! І що мені оце полоти та рвати? Та ні! Зараз я швиденько все оброблю комплексним срєдством від буряну та шкідників і від них і сліду не залишиться! От молодці ті хіміки! Уважаю! Сиди собі, серіали дивись, а на городі все само собою у порядок приведеться! (музика з кінофільму, бабця бризкає)
(Бабця виходить, черв’яки падають)
Аліса:
-
Який жах! Хіба так можна!
-
І це ж тільки на городі, уяви, що у нас на полях робиться! (Допомагають черв’якам піднятись. Виходять)
(музика піратів, пірати виходять, озираються)
-
А ти впевнений, що це Земля? Через той космічний шторм, ми могли заблукати.
-
Зараз проскануємо. (На руці годинник-сканер, вмикається відповідний звук, голос за кадром: «Виявлено живі організми, повітря, ґрунти – залишки чорноземів та інших видів ґрунтового покриву – встановлено: планета Земля 2016 рік»)
-
Привіт, Земляни!
(Музика «Земля в илюминаторе», виходять космічні пірати, співають)
Космічними піратами /2р
Нас кличуть, але це уже не так.
Давно ми стали чесними /2 р.
Служимо на стороні добра.
Тепер ми охоронцями /2 р.
Піклуємось про спокій на Землі.
До поки світить Сонце нам / 2 р.
Планету бережемо від біди.
Приспів: І віримо, що вже не буде воєн,
І запанує мир на всій Землі.
Не буде зла й жорстокості довкола,
Що дружба і любов з’єднає всіх!
-
От і добре, ми на місці. І де те неслухняне дівчисько Аліса? Треба її швидше знайти, поки з нею нічого поганого не сталося.
-
Так, у цей час на Землі ще неспокійна ситуація, їх суспільство не дійшло ще нашого рівня миру та поваги, тут ще не діють закони Галактики.
-
Але перш ніж шукати Алісу, нам треба поповнити запаси енергії. Ну що, рідна матінка – Земля – дай нам сили твоєї цілющої! (Припадають до Землі, завмирають)
-
Ти щось відчуваєш?
-
Ні! А ти?
-
Ні, тільки запах хімікатів!
-
Про це я читав у космонеті. Жителі Землі за останні роки зовсім перестали піклуватися про ґрунт. Аграрії зовсім не дотримуються сівозмін і виснажують його.
-
Тоді переходимо на резерв енергії і швидше на пошуки Аліси. (Виходять)
(Входять дівчата) Аліса:
-
Що це за сморід такий?
-
А це наші сміттєзвалища.
-
Що таке сміттєзвалище?
-
Ну місце, куди з міст та сіл звозять все сміття, тут його спалюють, загортають бульдозерами у землю!
-
Та це ж дуже шкідливо! Небезпечно в першу чергу самим людям, я вже не говорю про землю та ґрунтові води. Ми всі відходи переробляємо і знову використовуємо. Навіть папірці на землю не кидаємо!
-
А у нас на жаль на переробку сміття не виділяються кошти і від смітників потерпають всі міста та села, річки, ставки, лісосмуги та ліси!
-
Це ж катастрофа. А чи знаєте ви як це впливає на все живе?
-
Знаємо! Наша агітбригада вивчила вплив на довкілля та час перетворення різних видів відходів.
(виходять члени агітбригади з речами у руках. Тривожна музика.)
-
Викинутий в папір «житиме» в природі один місяць.
-
Металева бляшанка з консервів та напоїв, фольга, фантики від цукерок від 60 до 100 років.
-
Поліетиленові мішки, пакети – створені людиною штучно, зовсім чужорідні для природи тіла пролежать у ґрунті 10 – 20 років.
-
Пластик – також цілковито штучна речовина розпадеться приблизно через 400 років.
-
А ця скляна пляшка пролежить в землі 1000 років.
-
(Аліса) Ви все це знаєте і нічого не робите, щоб цьому завадити? Це ж неймовірно! Як можна власноруч нищити себе і все навкруги? Я цього не розумію!
-
(Разом) А ми розуміємо!
-
І прагнемо, щоб на почули всі!
-
Починати треба з себе!
-
Не сміти!
-
Прибирай!
-
Бережи!
-
Закликай!
-
Не залишайся байдужим!
-
(Аліса) Зачекайте, друзі! Я ж прилетіла з майбутнього! А у нас, у 2066 році ґрунти родючі, повітря і вода чисті, всі живуть у мирі та злагоді. А це значить…
-
А це значить, що нас почують!
-
Нас зрозуміють і допоможуть!
-
Допоможуть зупинити самознищення людства!
-
І прийде той переломний момент, коли кожному буде не байдуже, що залишиться на планеті після нього!
-
Бо ми – українці! Ми живемо у такому гарному краї, про який хочеться сказати словами Ліни Костенко.
-
Буває, часом сліпну від краси.
Спинюсь, не тямлю, що воно за диво,–
оці степи, це небо, ці ліси,
усе так гарно, чисто, незрадливо,
усе як є – дорога, явори,
усе моє, все зветься – Україна.
Така краса, висока і нетлінна,
що хоч спинись і з Богом говори.
Танок, Пісня:
Хто сказав що в нас лишилась на душі тревога,
Хто сказав що в нас немає вільної дороги,
Що на небі тільки хмари, хмари грозовії,
Що на нашій Україні згинула надія.
Приспів.
Доки в нас цвіте калина й сонце в небі світить,
Буде рідна Україна піснею радіти.
Доки в нас цвіте калина й разом ми у колі,
Не розділять Україну вороги ніколи.