Сценарій виступу екологічної агітбригади на тему "Раціональне використання ресурсів"

Виступ екологічної агітбригади «Екоюнь».

Тема «Раціональне використання ресурсів.»

(Вихід під ритмічну музику)

Добрий день вам, газди добрі!

Щиро просим до господи!

 

Добрий день вам люди добрі!

Хай вам щастя всюди буде.

 

На сцені вже не перший раз

Покаже свій екологічний  клас

 

(Разом.)Команда «Екоюнь».

 

Ми вас усіх вітаєм!

І слухати нас закликаєм!

 

Хто подбає про тварин?

 

Хто подбає про  рослин?

 

Хто пожежу відведе?

 

І озера збереже?

 

Допоможе хто природі?

 

І завжди буде в нагоді.

 

(Разом)Він,вона, і я, і ти

Зможем землю зберегти.

 

Я часто думаю про те,

Що є одна земля,

Де виросли батьки,

Де виріс ти і я. 

 

 Пісня І. Федишин «Це моя земля»

Виростала я на Україні,

Виростала, де грона калини

Щовесни під вікном розквітали,

Білим цвітом мене забавляли.

Тут волошки в волосся впітала,

Тут матусю сльозами прохала,

Щоб сорочку мені вишивала,

Тут я вперше в житті покохала!

 

Приспів:

Це моя земля! Це моя країна!   

Тут моя сім'я! Тут моя родина! 

Це ліси, поля, гори й полонини,

Рідна ти моя Україна!       

 

 

Скінчився день, темніють далі,
Туман над річкою завис,
Хмарки на небі, як медалі,
Затих, відпочиває ліс.
За обрій сонечко сідає,
Вечірня зірка мерехтить,
Скінчився день, нас ніч вітає,

Яка чудова, дивна мить.

 

(Фонова музика. )

Флора.  Лихо, лихо, де це я?

Де домівонька моя?

Де матуся,де родина?

Що накоїла людина?

 

Фауна. Куди поділись чисті роси?

Пташки співучі в небесах?

Зеленої трави покоси?

Могутні дуби у лісах?

 

Природа. Я матінка – Природа молода

У мене донечки дві підроста.

І Флора й Фауна – обидві

Веселі, добрі і привітні.

 

Флора. Нам матінка Природа

В дарунок світ  дала

Рослинний і тваринний,

Щоб ми  його любили й берегли,

Як найціннішу із святиней…

Але зявилась ти – Людина!

Фауна. Спасибі скажемо тобі

За цей ось бруд,

Що ти дала його землі!

А як нам далі жити тут?

 

Флора. Чому не можем ми тобі сказати:

«Дякуємо – за красу лісів,

За чисте небо, водоспади,

Дзвінкий пташиний переспів…»

Чому зникають в нас тварини?

Чому птахи зникають в нас?

 

Разом . Виною всьому ти – Людина!

 

Фауна. Ми  не можемо більше  чекати.

 

Флора .Ми не можемо більше терпіти.

 

Разом . Треба діяти, що робити?

 

Природа. У мене є ідея. Давайте відправимо людство в екошколи.

 

Разом . Про ліцеї чули, гімназії, коледжі теж, а за екошколи – ні. Хіба вони існують?

 

Природа. Звичайно існують. Ось приклад однієї із них.

 

( Учасники готують сцену під фонову музику. Виносять кубики із буквами, маленьку дошку, кілька малюнків, килимок.  Вчитель заходить із дзвоником , решта присіли на килимок.)

Вчитель. Добрий день, діти. Сьогодні поговоримо про природні ресурси.

Діти: А що таке природні ресурси?

Вчитель. Природні ресурси - це корисні копалини, які містяться у надрах Землі.  Їх класифікують за принципом вичерпності і відновлюваності.

       Вичерпні природні ресурси – ресурси, кількість яких обмежено. Вичерпні ресурси, у свою чергу, поділяються на:

• відновлювані;
• невідновлювані.

Діти: А які це невідновлювані?

Вчитель. Невідновлювані природні ресурси абсолютно не відновлюються (кам’яне вугілля, нафта і більшість інших корисних копалин) або відновлюються значно повільніше, ніж йде їх використання (торф’яники, багато осадових порід). Використання цих ресурсів неминуче веде до їх виснаження.

       Відновлювані природні ресурси у міру використання постійно відновлюються (тваринний світ, рослинність, грунт). Процеси відновлення протікають з різною швидкістю для різних ресурсів: для відновлення тварин потрібно кілька років, лісу – 60-80 років, грунту – кілька тисячоліть.

        Невичерпні природні ресурси – ресурси, кількість яких необмежена . Невичерпні природні ресурси включають:

• ресурси водні (води Світового океану);
• космічні (сонячна радіація, енергія морських припливів).

     Тому треба раціонально  використовувати ресурси, застосувавати технології, що дозволяють більш повно переробляти сировину; повторно використовувати  відходи виробництва, охороняти  тварини і рослини.

 

Діти.Ну це такі масштабні проблеми. Хіба ми можемо тут щось вдіяти.

 

Вчитель. Ну звичайно так!  Наприклад  вияснимо, що ми викидаємо. Сміття – невід’ємна складова життєдіяльності людини. Однак у той час, коли у всьому світі привчаються переробляти відходи і отримувати від того прибутки, Україна у цьому питанні поки що пасе задніх. Щороку в Україні утворюється майже 450 млн тонн відходів, з яких на переробку йде не більше ніж 3%. Решту захоронюють на полігонах, площа яких - 167 тисяч гектарів – перевищує територію природно-заповідного фонду країни. За приблизними даними, на сміттєзвалищах зосереджено близько 30 млрд тонн побутового сміття.  Однак, замість того, щоб перероблювати відходи і отримувати від цього вигоду, як це відбувається у цивілізованих країнах, де переробляється до 60% скла, паперу, пластику та інших відходів, потенційні бюджетні кошти України роками перегнивають на полігонах, паралельно забруднюючи навколишнє середовище. А що ви можете добавити?
 

Діти:Викидаючи папір та паперові упаковки, варто знати про те, що це сировина, яка замінює деревину при виготовленні туалетного паперу, газетного паперу, руберойду. 45 тисяч аркушів паперу збережуть життя одному дереву, яке буде й далі забезпечувати нас киснем, плодами. (Картинку кріплять на дошку. )

 

 Справжній українець викидати папір у смітник не буде.

 

Скло піддається переробці, перетворюючись  в склобій. Виготовлення нового скла з вторинного зменшує споживання енергії на 40%. З вторинного скла виробляється скляна тара, декоративна плитка та інші вироби. При виробництві 1 тонни скла зі склобою зменшується використання піску на 600 кг, вапняку на 170 кг, кальцинованої соди на 190 кг та польового шпату на 70 кг. (Картинку кріплять на дошку.)

 

Отже, скло – це вторинна сировина.

 

Звикли ми до пляшок, які не б’ються – пластикових. Але ця вигода перетворюється у масове забруднення річок і лісів . 100 років не розкладається «зручний» матеріал пластикових пляшок. Ще гірше, коли пляшки попадають у вогонь – виділяється надзвичайно шкідливий для людини діоксин. Є великий попит на зібрані пляшки, але проблема у збиранні і здаванні цього вторинного ресурсу. З перероблених пляшок отримують гранули, з яких знову ж можна мати пляшки, тару, іграшки.

(Картинку кріплять на дошку.)

 

Здавайте пластик у пункти приймання.

 

Все частіше з’являються активісти громадських екологічних організацій з пропозиціями здавання на переробку відпрацьованих батарейок. Про це повинен знати кожен!  Кожна викинута батарейка здатна отруїти до 20 кв.м ґрунту. Подібну небезпеку несуть і економні лампи, які мають вміст ртуті. Крім шкоди довкіллю, ртуть вражає нервову систему людини, печінку, нирки, легені – великі кількості таких ламп на сміттєзвалищах саме цьому сприяють.

(Картинку кріплять на дошку.)

 

Справжній українець батарейки та лампи в сміття викидати не буде!

 

Деревні відходи і гілки зрізаних дерев переважно спалюють на відкритому просторі.  А  вони повинні стати основою палива для котлів – з них роблять паливні гранули. Крім того, що не буде неконтрольованого недоцільного вуличного спалювання, паливні гранули замінять газ при опаленні будинку. 

 (Картинку кріплять на дошку.)

 

Кожні два-три роки кожен автомобіль «перевзувається» у нові покришки. Багато старих покришок використовують для обгородження майданчиків, доріжок. Але є й варіант отримання з них енергії через спалювання методом піролізу з отриманням сировини для наступного використання. Подрібнені покришки є основою виготовлення килимків для підлоги і підошв для взуття, покриття для тенісних кортів і є добавкою в дорожнє покриття. (Картинку кріплять на дошку.)

 

Осіннє спалювання листя, яке ніхто не штрафує, повинне стати теж полем «бою» за екологічність. Воно придатне для компостування, перетворюючи негатив у вигідний бізнес.

(Картинку кріплять на дошку.)

 

Придатною для переробки є і алюмінієва банка з під напоїв, яка важить тільки 25 грам, але повинна стати вторинною сировиною, а не сміттям. Кожна тонна переробленого алюмінію економить 4 тонни бокситів, а економія енергії на виробництво алюмінію сягає 95%.

(Картинку кріплять на дошку.)

 

Поліетиленові матеріали розкладаються приблизно 200 років. Створення біо -, фото- і водорозкладуваних полімерів спочатку розглядалось як один із оптимальних шляхів вирішення проблеми утилізації відходів. Але над цим ще працюють. (Картинку кріплять на дошку.)

 

І так що ми можемо із  цього робити?

 

Номер один – це сортувати сміття.

 

Номер два – раціонально використовувати воду та електроенергію.

 

Номер три – використовувати  для покупок сумки багаторазового використання.

 

Номер чотири – не купляти непотрібні речі.

 

Номер п’ять – органічні відходи використовувати як корм для тварин і птахів, а що залишається компостувати.

 

Якщо ми будем дотримуватись цих простих правил, то з економимо сімейний бюджет і збережемо навколишнє середовище.

 

(Фонова музика)

Не плачте,вкраїнці , з нестач

Бо сльози не час утирати.

Ніхто не почує ваш плач.

То скільки ж будете чекати?

Чекати на риб золотих,

На сталінів і піночетів,

На мужніх і дуже крутих,

Що трощать усе з пістолетів.

 

Чекати на манну з небес,

На уряди та президенти,

Зупинений кимось прогрес,

Що нині не важить і цента.

Пора від плачу і образ

Творити свою Україну!

До праці, народе мій, час

Вперед без упину!

 

Не розчаровуйсь в Україні,

А розумій її печаль.

Що робиш ти для неї нині –

У себе спершу запитай.

Вона свята, а грішні – ми,

В її недолі часто винні

ЇЇ ж бо дочки і сини.

Не розчаровуйсь в Україні!

 

Заключна пісня ( Десь по світу)

Стій і озирнись, що навколо тебе є:

Ліси,сади,поля, моря і гори.

Скрізь, де не глянь, ти почуєш спів пташок.

Сяє сонце для кожного з нас.

Ми повинні все це для нащадків зберегти,

Це повинні зробити і я, і ти.

І закликати кожного до цього.

Разом землю ми зуміємо покращити.

Насаджай дерева, сміття прибери.

Ми тут хочем жити, а не виживати.

Приспів:

Десь по світу ти шукаєш іншу Україну,

А вона живе в твоєму серці

Незалежна вільна і єдина.

Десь по світу майбуття ти сам собі будуєш,

В пошуках добра й багатства ти мандруєш,

Повертайся Україну будувати,

Справжню Батьківщину!