Сценарій виступу екологічної агітбригади «Привіт з 2115 року»

 

 

 

 

 

                      Сценарій

виступу екологічної

агітбригади

«Сонечко»

ЗЗСО № 33 м.Чернігова

«Привіт з 2115 року»

 до  95  років

юнатівському  руху

 

Автор Рагуліна Н.Г.

 

 

 

 

Мета: розширити знання учнів традиції українців, важливість кожного живого організму для сталості екосистем, про природні, культурні, водні об’єкти  Чернігова,  виховувати турботливе ставлення до природи та  бажання охороняти її і примножувати її  багатства, сприяти формуванню взаємовідносин людини й оточуючого середовища, формувати науковий світогляд на основі розуміння цілісності і єдності організму і середовища, розвивати пізнавальні і творчі інтереси, мислення.

Підготовка до виступу агітбригади: створення ініціативною групою костюмів , спільне написання віршів учасниками, підбір ілюстрацій  та відео матеріалів для презентації під час виступу.

Обладнання: мультимедійний проектор, екран,  музичний супровід, костюми учасників, символічне дерево з довгими різнокольоровими стрічками ( колір - це символ, як в українському вінку), іграшка на радіоуправлінні, квітка з пелюстками.

Використано:  дитячі загадки і лічилка автора Вознюк Лесі, вірш Павла Тичини, народна пісня веснянка, пісня гурту Антитіла “ Вірила”, фонограма до пісні “ Країно моя”.

 Для учасників спільним є футболки екобригади.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

На сцені завмерлі в різних позах 5 учасників. Виходить  6 - а учасниця, говорить свої перші слова, по черзі підходить до кожного , торкається його, той наче оживає і говорить свої слова в радіомікрофон.

Єва :В 2020 році відмічали 95 - річчя юнатського руху в Україні. Мине отак з півсотні літ, і , може, з високості.

Любомир: З чужих планет в наш рідний світ - злетять незнані гості.

Діана: Гостям назустріч вийде ліс, схиляючи вершини,

Саша : Озветься гомоном берез, перекликом пташиним.

Віка: В росі блищатиме гілля: торкни - і рине злива.

Катя: Ззирнуться гості: це - Земля.

( всі сходяться до центру сцени)

Разом: Яка ж вона красива.

( на сцені залишаються лише три учасники, інші непомітно, але красиво (прямо вперед, другий прямо трохи вправо і розходяться за лаштунки))

Єва: Окей, яка наша геолокація сьогодні?

Діана: Субтропіки, Україна, річка Десна.

Саша: Юні старенькі натуралісти України вперед.

( звучить космічна музика, юнати Любомир, Катя і Віка  з деревом і стрічками з'являються і співають веснянку, а інші здивовано його помічають, Єва в цей час пританцьовуючи відходить за куліси)

Веснянка.

Сонечко, сонечко,

Заглянь у віконечко.

Вийдем на забави

На зелені трави...

Будемо співати,

День наш звеселяти.

Саша: Дивись, воно майже не змінилось.

Діана: Наче не пройшло 190 років, все таке ж сильне і зелене, НАШЕ ! Юнатівське дерево. Дерево гаївок.

Віка: Кожна стрічка і листок - це згадка - пам’ятка.

Саша: Дерево пам’ятає все!( ці слова говорить  один і той же учасник і весь час залишається на сцені)

Любомир: Цікаво, а яким воно було наше минуле?

Катя: Як бриніли струмочки води навесні?

( Віка бере у руки блакитну стрічку і чує шум річки і говорить слова від імені Десни )

Віка :    Очей блакитна синь в словах привіту,

На мить лише залиште всі турботи,

Засяйте усмішками, люди – квіти!

Нічого це, що дощ весняний квилить,

Що не з’явилось ще весняне листя.

Ні, доброту мою ніщо не спинить,

Мрій не затьмарить – хвилі мої чисті!

До вас іду, мої хороші друзі,

Я цим живу і мов присягу знаю:

Не кинете мене в біді і тузі,

На цій Землі, де разом ми ступаєм!

(  Катя  підходить до дерева і бере  жовту стрічку)

Катя: Жовта стрічка - це Сонце. Як світила наша зірка в далекому 2020 році?

(  Звучить музика і  Єва танцює танець Сонця і уходить за куліси)

Катя: Тепло і світло. Як без цього жити?

Без світла і тепла життя нема.

І доки буде Сонечко світити,

Мине нас холод і страшна пітьма.

Саша: Дерево пам’ятає все!

Віка: Пам’ятає, як  змінився клімат в ХХІ столітті, коли молодь, юнати, всього світу закликали  “ Схаменіться люди, потепління вже наступило”.

Діана: Пам’ятає, як  тоді навіть малі діти думали про енергозбереження і сонячні батареї.

Катя( з жалем говорить):А у нас тепер субтропіки і повернути назад ми нічого не можемо.

Любомир (бере стрічку в руку): Біла стрічка - пам’ять  про загиблих і знищених рослин і тварин.

Віка: 2020 рік тривожні свідчення надходять з різних куточків планети Земля: зникають комахи.

Діана: У нас, в Україні, різко скорочується чисельність великих жуків, зникають намистинки Землі метелики.

( звук дзвона )

Саша: Дерево пам’ятає все!

Катя: Знайте  - хто це, пам’ятайте - хто це, відгадайте -  хто це.

Діана: Вони всюди проживають,
По шість лапок - ніжок мають.
Можуть мати й крила,
Що високо в небо так і не злетіли.

Любомир: Жучок цей – яскравий, моторний
Спинка червона у крапинку чорну.
Сам симпатичний, хоч і маленький,
Гарний на вроду та веселенький. ( Сонечко)

Катя: Зимою спить,
Літом бринить.

Понад садами літає
Солодку росу збирає. ( Бджола)

Віка: Заповзята трудівниця
Вона праці не боїться.
Дуже сильна ця комаха –
Називається … (Мураха)

( виходить Єва, рахуючи кожного і глядачів в тому числі)

Єва:Раз – метелик, два – жучок,

Три -  невтомний павучок,

А чотири - бабка спритна.

П’ять – то сонечко привітне

Шість – то джмелик-дивачок,

Сім – то джмелик-дивачок.

Вісім – бджілка-трудівниця,

Дев’ять – мушка-танцівниця,

Десять – коник-стрибунець .

Все це зникло і за мить.
Діана: 2020 року - вирішальна мить в історії, точка неповернення для шостої хвилі вимирання флори і фауни.

Саша: А дерево пам’ятає їх усіх поруч, ще чує їхні голоси.

( звук дзвона знову)

Діана: А ця стрічка коричнева - це ж наша земля - годувальниця.  Наш заклик до неї.

( пісня гурту Антитіла “ Вірила” - як звернення юнатів до Землі ,виконують всі хто на сцені)

Тримай мене міцно
Бо раптом на висоті
Забуду коріння
Нагадай ким я був. Ким я є!
Люби мене ніжно
І в час, коли низько ми
Впадем, не залізні...
Я знайду сили!
Стану стіною за тебе На зламі світів!
Я знайду сили!
Я буду поруч з тобою, Лиш тільки мені треба
Щоб ти вірила! Вірила! В мене
вірила! Вірила!
( Любомир уходить за сцену з мікрофоном непомітно)

Єва (підходить до дерева, бере стрічку в руки): Фіолетова стрічка - символ мудрості....нашої з вами мудрості.

Катя: Природу не треба рятувати, її треба захищати, від нас несвідомих. (  Віка  непомітно переміщає дерево в бік сцени, коли говорять Єва і Катя).

( на сцену виїжджає іграшка перероблена на мураху, керує нею і говорить за неї Любомир)

Іграшка: Актуально.

Діана: Саджати.

Іграшка: Не зрозуміло, застаріло.

Діана:  (наполегливо, переконливо): Саджати, саджати, саджати.

Іграшка (голосом робота): Уточнюю: Це передвиборні обіцянки партії «Слуга народу»: «Весною будемо саджати».

Діана: А от і ні.

Єва (наполегливо, переконливо): Саджати, саджати, саджати!

Разом (підхоплює і продовжує): Дерева!!!

Іграшка (голосом робота): уточнення, прошу уточнення.

Катя: Мурашко, ти ж просила «актуально»!

Іграшка (уточнення): І в 2020 і зараз актуальними були зелені легені Землі - дерева.

Саша: Дерево пам’ятає все!
Єва: Пам’ятаємо як кожний з нас садив дерева, а зараз ці велетні навколо нас дарують нам повітря, тінь і сили.

Діана: Тільки після 2040 року наші пращури зберегли таки нашу красуню Землю.

Катя: Тільки після 2040 року земляни змогли відновити  нашу красуню - екосистему .

Саша: За оптимізм я Україні дякую,

Вона всміхалася у будь - яку годину.

Віка: Веселий дух є першою ознакою

Здоров’я нації, суспільства і

(Разом приклавши руку до серця) : людини.

Любомир: І через 200 років будуть ліси українські

         Буде юнатівський рух.

   ( пісня на фонограму  “ Країна моя )

Серед хлібів волошки сині,

Сторіччя радують серця,

Мабуть тому, що Україні

Ці кольори так до лиця.

Кожна бджола, кожна рослина,

Потрібні й милі нам завжди,

Юнатом може стати кожен,

Ми є надією Землі!

За сонце, за небо, за спів солов’я,

Вже друге сторіччя наш рух не вмира!

За нас, за надію в космічні часи,

За чисте повітря і чисті ліси!

( В кінці пісні кожен учасник бере листок дерева, який лежить на сцені з початку виступу, де написані слова - побажання майбутнім юнатам)

Слова на листках дерева:

Віка - гідності.

Єва - наснаги..

Катя - віри.

Діана - любові.

Любомир - поваги.

Саша - надії.

Катя: Земля схотіла жити знов.

Єва: Шумлять потужно ріки

Любомир: Благословіть же чесну кров,

Діана: Хвала життю навіки!