Сценарій виступу екологічної бригади "Земля - наш спільний дім"

 

Міністерство освіти і науки України

Таврійська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів

 

 

 

 

 

 

СЦЕНАРІЙ

екологічної агітбригади

„ПУЛЬС ПЛАНЕТИ”

 

 

 

 

         учитель біології

         Беркута Юлія Михайлівна

 

 

 

 

 

 

 

 

с. Таврійське

 

 

 

С Ц Е Н А Р І Й

екологічної  агітбригади

„Пульс  планети”

Таврійської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів

 

 

1. Добрий день вам, шановна громада!

2. Всім шлемо привіт.

3. Щастя й радості бажаєм на багато літ.

4. Вас вітає екологічна агітбригада „Пульс планети”

5. Вас щиро вітати нам стала нагода.

6. На зльоті юних любителів природи.

7. Ми піснею славимо край наш чудовий.

8. На захист природи з нас кожен готовий.

9.  Любить душею гостей зустрічати.

 Щедро Таврійська земля.

10. Завжди є хліб і вечеря у хаті

 Звичай гостей  звеселя.

11. Тішусь тобою, мій сонячний раю,

 Батьківська земле свята!

12. В праці і пісні тебе прославляю

 Доки є сила й мета.

 

(Пісня „Квітуча Україна”)

 

  Мій край Таврійський -

  Келих доброти.

  Ти на долонях степу -

  Мов перлина.

  Десь поспішають димчасті хмарки,

  А я завжди в твої обійми лину.

 

1.  Не хлібом єдиним… резонні слова

  Та я пам’ятаю, бабуся казала

  „Як хліб на столі - не болить голова”, -

  Й окрайчиком хліба мене частувала.

 

2.  Чи знаєш ти, чим пахне хліб,

  Коли весною кілька діб

  Гуркоче трактор над рікою.

  Хліб пахне працею людською.

 

 

 

 

 

 

3.  Чи знаєш ти, чим хліб запах.

  Коли жнивують у степах

  Твої батьки в гарячу пору.

  Він пахне щастям хліборобу.

 

4.  Чим пахне хліб, чи знаєш ти,

  Як поведуть твої брати

  Зерном наповнені машини.

  Хліб пахне соками земними.

 

5.  Чи знаєш ти, чим хліб землі

  Пахтить на вашому столі

  Весною, влітку і зимою.

  Хліб пахне радістю земною.

 

6.   Пахне хліб, як тепло пахне хліб!

  Любов’ю трударів і радістю земною,

  І сонцем, що всміхається весною,

  І щастям наших неповторних діб -

  Духмяно пахне хліб.

 

7.  Він вічний і святий, цей житній хліб.

  Чи в паляниці на столі, у хаті.

  Чи зв’язаний у важкий тужавий сніп,

  Де колоски шепочуться вусаті.

 

8.  Віки проходять тисячами діб,

  І кожен день земля безмежно рада.

  Він вічний і святий, цей житній хліб,

  Так, як життя, добро, кохання, правда.

 

9.  Хліб-сіль на рушнику несем,

  Любов несем безмірну.

  Любіть людей ви над усе,

  Любіть як землю вірно.

 

(Пісня „Паляниця”)

(Виносять хліб на рушнику)

 

1 учень. Все що буде, було і що є на землі.

  І сто тисяч разів уже бачене й чуте:

  Сірі вузлики ранку - твої солов’ї,

  Все це тільки одне нерозгадане чудо.

 

 

 

 

 

2 учень. Знаю склад біосфери, структуру кислот

  Все е, що є у природі, сприймаю як данність.

  Я - людина ХХ віку і от

  Зачудована, бачу мине первозданність.

 

3 учень. Зачудована ти? Подивись навкруги!

  Де ж ота первозданність природи?

  Під кислотним дощем почорніли луги

  І в гріхах вимирають народи.

 

4 учень. Я не буду тобі про весь світ говорить.

  Про село розкажу, не чуже село, наше!

  Бо за долю його в мене серце болить,

  А воно не кричить і нічого не скаже.

 

5 учень. Люди милі, де ж та річка,

  Що судна ходили?

  Де ж та рибка подівалась,

  Чи переловили?

 

6 учень. Де поділись зелен-сади?

  Чом не зацвітають.

  Чом яблуні там не родять,

  А лиш помирають?

 

7 учень. А баштани які були!

  Отакенні дині!

  А городини якої!

  Нема того нині.

 

8 учень. Чи то сонце так не світить,

  Чи мороз лютує?

  І ми, мабуть, і природа

  З нами деградує.

 

(Входять бабуся з дідом)

 

Баба.  Здоровенькі будьте, люди,

  Оце їду з міста.

  Скільки всього надивилась!!!

  Розкажу, бо трісну.

  Ох, культура скрізь, удобства.

  Що то город, люди.

  Не „деревня”, що балакать

  Тут того не буде.

 

 

 

Дід.  Що верзеш ти? не „деревня”.

  В чому ж є різниця?

  Скільки барів ми „имеем”

  Є у нас крамниці.

 

  Сполошна цивілізація.

  Вода в хаті й у дворі

  І є каналізація.

  І тече усе оте

  По трубах до лісу

  Терпить погань всю в собі,

  А людям до бісу.

 

Баба.  Що ти, діду!

  Там машина сміття забирає,

  А у нас перед хатами де хто викидає.

  Банки, склянки та ганчір’я літає усюди.

  Ні, старий, мабуть, порядку тут таки не буде.

 

(Пісня „Ой, буде…”)

 

1 кум. Здоров, куме! Як врожай?

  Пшениця вродила?

 

2 кум. Що ти, куме, вже забули

  Ми про теє диво.

  Осот родить та свиріпа.

  Між ними й пшениця.

  Є волошки, є ромашки.

  Та інша пашниця.

  Земля наша хвора дуже.

  Їй без допомоги

  Дуже важко хліб родити…

  Та ще ж ті дороги!

  Як таможня тут з’явилась,

  По полях усюди

  Мчать машини по країні

  Багатіють люди.

  Цілі траси міжнародні

  Полями лягають.

  Душать землю, топчуть душу,

  Сорому не мають.

 

1 кум. Треба ж, куме, перед полем поставить табличку:

  „Заміновано! Не можна підходити близько”

 

 

 

1.  День весняний так пахне квітками,

  Білий цвіт все навкруг полонив.

  Де не глянь: всюди барви казкові,

  Так багато в природи є див.

 

2.  Наше серце чутливе до звуків,

  Що весна нам дарує в ці дні.

  Тут дзюрчання струмка, шепіт листя,

  І дзвінкі солов’їні пісні.

 

3.   Природо рідна, всі ми твої діти,

  Про тебе дбати мусимо весь час,

  Щоб все жило, щоб все цвіло довкола

  Й не соромно тобі було за нас.

 

4.  Природо! Ти - наш другий дім,

  Колиско мила, берегине славна.

  Щоб нам у ньому затишно було,

  Зусиль прикласти треба нам не мало.

 

5.  Весна іде, і нас вона зове

  Світанки сині в поле зустрічати.

  Та правило святе повинні знати ми:

  Що треба все садить, а не ламати.

 

6.  Коли зустрінеш ти комашку десь -

  Ступай легенько, щоб її не затоптати.

  Якщо ж не ми, то хто ж у цім житті

  Малих істот цих буде захищати?

 

7.  Калину посадити під вікном своїм,

  До неї птахи будуть прилітати.

  Повір, мій друже, з вдячністю вони

  Для тебе будуть весело співати.

 

8.  Захищайте Землю! Захищайте!

  І повітря, і воду, і веселок мости.

  Журавлине прощання, клекотання орлів,

  Яблуневе світання чорнобрових полів.

  І правічну криницю, джерело степове.

  І розмай, і росицю - все земне і живе.

 

(Пісня „Голопристанська земля”

 

1.  Я вірю в те, що схаменемся ми

  І будем жити за її законом.

  Колись ми справді станемо дітьми

  Тієї, що з дитятком на іконах.

 

2.   Любити землю завжди будем ми,

  Один другого поважати будем,

  Я вірю – станем справжніми людьми.

  Про заздрість, зраду і брехню забудем.

 

3.  Я вірю в те, що церква в нас в селі

  Колись для нас відкриє двері знову.

  Я хочу, щоб співали солов’ї

  І всі згадали материнську мову.

 

4.  Я вірю в те, що кожен з нас усіх

  Посадить сад, чи дерево, чи квіти.

  І буде у Таврійському щастя і сміх,

  І завжди тут здорові будуть діти.

 

5. А для птахів ми зробимо житло,

  Щоб з вирію в Таврійське повертали.

  Чекатиме завжди на них село,

  Бо для людей птахи пісні співали.

 

6. Я вірю в те, що Бог простить нас знов

  Що захистить Природа – рідна мати,

  Що буде мир і щастя, і любов,

  І сонце буде білий світ ласкати.

 

„Пісня „Я зійду колоском…”

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Я зійду колоском…

 

Я зійду колоском на землі, що так пахне полином.

Теплим літнім дощем упаду на родючі поля.

Все для тебе зроблю, тільки б ти ожила Україно.

Ти для мене як мати єдина і рідна моя.

Приспів:

Ти – у весняній красі.

Ти – у прозорій сльозі.

У червоній калині, у піснях солов’їних.

Ти у серці моїм – Україно.

 

Я з вітрами надій над тобою розвію тумани.

І дорогу любові до серця твого простелю.

Зачарую тебе найщирішими в світі піснями.

Синє небо до тебе, Вкраїно моя - прихилю

Приспів.

 

Рідна земле моя – у майбутнє твоє я дивлюся.

Треба жити у злагоді сестри мої і брати.

Бо земля в нас одна і за неї я Богу молюся.

Тільки взявшись за руки Вкраїну врятуємо ми.

Приспів.

 

Паляниця

 

   Біла паляничка – це вам не дрібничка.

   Де немає хліба – там нема обіда.

   Де хороший пекар – не потрібен лікар,

   Кожен день, як свято,

   І пісень багато.

   

Приспів:   Добрі люди, в Україну

  Завітайте у гостину!

  Всіх запросимо до столу

  В добрий день і в добрий час.

  А духмяна паляниця  І

  Серед столу, як годиться, І

  На квітчастім рушникові, І 2 р.

  Щоби все було гаразд.  І

 

   Де працює пекар – навіть взимку спека,

   В тих містах і селах дітлахи веселі.

   В них рум’яні лиця, наче паляниця,

   Голова усьому – хліб у кожнім домі!

 

    Приспів:

 

 

Голопристанська земля

 

   У Херсонським краю Гола Пристань цвіте.

   Сонцем ясним дзеркаляться плавні.

   Дніпр-Славутич тече

   З давнини-сивини козаки постають славні.

   

   В предких славних таких і нащадки такі

   Як робить так робить, як гулять так гулять

   Козаків діти ми, любим землю свою

   І чайки над лиманом летять.

 

   Приспів.

 

   Як і двісті тому на затоках твоїх

   На блакитній воді лілії

   Гола Пристань мені нагадала про тих,

   Хто створив її працею щирою.

 

   Виноградна лоза пов’язала роки

   Молодими іскристими гронами

   Гола Пристань мені нагадала про тих,

   Хто в степу поселявся з іконами.