сценарій виступу команди на конкурсі "Українська паляниця"

Тема : Сценарій виступу  на конкурсі « Українська паляниця»

Мета: розширити знання учнів про різновид  традиційних хлібів нашого краю, розвивати увагу, пам’ ять, артистичні здібності, творчу уяву, виховувати повагу до народних традицій, бережливе ставлення до хліба.

                                     Хід проведення

Господиня
Добрий день, любі гості! Щиро вітаю вас у нашій господі.
Ось вже скоро до мого куточка
Завітають хлопчики та дівчатка.

Музика дівчат на вихід № 1
Під музику заходять дівчата в українському вбранні. Зупиняються півколом. Чути три удари в бубон.
Дівчатка (разом).
Ой, та це ж наші хлопці йдуть!

Музика 2
До зали входять хлопчики. Дівчатка в цей час пританцьовують на місці.
Хлопчики (разом)
Здорові були, дівчата!
Дівчатка (разом)
Здорові були, козаченьки!
Хлопчики стають поряд із дівчатками, всі разом співають пісню ( мотив « Червона рута»)

Із далеких країв

Ми до вас завітали.

І дарунки землі

Щиро ми представляєм.

Бо без них нам не жить

В них життя все і сила

Золотого зерна

Що земля нам зростила.

Приспів:

Ми – хліборобів, діти і онучата,

Представляємо школу

Й рідний край.

Бо михайлівська тут земля в нас багата

Ллється річкою золотий врожай.

1.З давніх-давен ведеться в Україні, що хліб у хаті – то багатство, сіль –то гостинність і щирість. Наше Поділля , наш край , називають хлібним раєм. Для українського народу хліб завжди  був не просто стравою – це була основа його життя і найдорожча святиня. В усі часи хліб берегли. Він з людиною від народження і до глибокої старості.

2.А сьогодні ми представляєм  нашу школу, наше село на фестивалі

Разом : « Українська паляниця»

1. Славні люди , працьовиті

У Михайлівці живуть.

Гордо славу хліборобську

Правнукам передають.

2. В нас музейна є кімната ,

Може гарно розказать .

Про героїв славних праці ,

А в Михайлівці їх п’ять.

Це Герої Соціалістичної Праці нашого села : Гончарук Антон Миколайович, Гарматюк Ганна Павлівна,Шаргало Віра Мартинівна, Козяр Ганна Степанівна,Наумчак Ольга Іллінічна.

3.Хочем з шаною згадати

Котюжанських славний рід.

Ми сьогодні вам на свято

Привезли від них привіт.

           4.Золотий ,неначе сонце,

          Знаменитий коровай.

           Із пшениці ,що приніс нам

           Сьогорічний урожай.

5. Кожен рік поля пшеничні

Добрий урожай дають.

Недаремно підприємство

« Золотий колос» зовуть.

6. Підприємство процвітає

Тут умілий керівник.

За людей найбільше дбає

І до слави добре звик.

7. Шановний Івасько Михайло-

Він – приклад для керівників.

Щоб нашу вдячність передати

Не вистачає гарних слів.

8. Учні наші добре вміють

Хліб насущний шанувать.

Ще й смаколики духмяні

Із пшениці випікать.

9. Ярмарку як влаштували,

Осторонь не став ніхто.

Бо всю виручку передали

Нашим воїнам в АТО.

11. Імен багато має хліб,
Є гарні і незвичні –
Рогалик, торт, батон, пиріг,
І паска, й паляниця.
Ще бакалійник і калач,
Перепічка і піца,
І завиванець, і рогач,
Галушка, коржик, пляцок,
І колобок, і легуміна,
І мандрик, і пампушки,
Книші, лангоші, пиріжки,
Сухарики і хрусти.

12. За 5-6 тисяч літ до нас
Вже пахло в світі хлібом.
І перший в світі хлібодар
Ним снідав і обідав.

З тих незапам’ятних часів
Хліб на столі – це свято;
Скажіть, святіше щось за хліб
Чи будемо ми мати?

Вчитель. Чи знаєте ви, як пахне життя? Давайте затихнемо на хвильку і відчуємо цей запах… Це пахне хліб. Неповторний запах робить хліб живим, частиною душі кожного з нас. В усі віки хліб був обов’язковим атрибутом, що супроводжував найважливіші події в житті людини. Коли народжувалася дитина і йшли на хрестини, неодмінно клали в колиску срібний карбованець і хлібину – на здоров’я і достаток. На весіллі молодих стрічали хлібом-сіллю. На Великдень у красному куті виставляли високі паски.

Та не завжди хліб був таким смачним та буденним.

13. Є таке страшне слово – голод. Людина, яка пережила його, із жахом чує це слово. В роки Другої  світової війни не тільки від куль помирали люди, а й від голоду.

        Солдатський хліб – черствий сухар
        І в казанку незмінна каша.
        Ми винесли страшний тягар,
        Така вже, видно, доля наша.

        Тоді збагнули ми, що хліб,
        Здобутий боєм роти,
        Ми проміняти не змогли б
        На всі житейськії щедроти.


14.А ще був страшний голодомор в Україні 33-го року. Від голоду помирали і дорослі, і діти. Шматок хліба коштував стільки ж, як саме життя.

        У полі висохли криниці,
        Ніхто не сіяв, не орав.
        Голодний рік мов чорна птиця
        Над краєм змореним літав.

Вчитель: Цілими сім’ями, цілими селами вимирали люди страшною, лютою і повільною смертю — від голоду. І ніякої думки більше не могло бути у головах людей, окрім як про хліб. Це була людська трагедія. Її назвали Голодомор. Цю трагедію народ добре запам’ятав, зберіг у своїй пам’яті й передає від покоління до покоління. 

15.    Зростає колос золотий,
        Налитий сонцем й небом,
        Щоб ми вклонилися йому
        І багатіли хлібом.
        І кожен день, і кожну мить
        Дай, Боже, хліб насущний,
        Щоб ми могли у мирі жить,
        Щоб не були бездушні.
        Молись до хліба, не кидай,
        Хай хліб спасінням буде.
        Бо не черствіє хліб святий,
        Черствіють тільки люди.

Сценка «Бублик і паляниця»
Бублик житній паляниці говорив хвастливо:
- Ти засмагла, чорнолиця – зовсім не вродлива
Я ж біленький, солоденький, вигнутий красиво,
У малечі викликаю усмішку щасливу.
І сказала хвастунові паляниця свіжа:
- Ти для діток – подарунок, я – буденна їжа.
Я до кожної родини йду щодня до хати.
Ти, як гість, у дім приходиш,
Я ж – як рідна мати.

Ведуча 2. Існує багато народних повір'їв про хліб, своєрідних законів, переступати які було великим гріхом.
Учні. 1. Хліб ніколи не купували, щоб на нього не перейшов чужий дух, а випікали тільки круглої форми, як сонце. Бо на хлібові і сонці тримається людське життя.
2. Випікали хліб у суботу. І дивились — якщо хліб гарно вдається — то буде вдача цілий тиждень, глевкий — на сльози, підгорить — на смуток, потріскається — чекай новини.
3. Хліб пекли для кожного окремо: хлібина мамина, татова, бабусина, і малечі по паляниці. І одна чи кілька хлібин "на позику", бо позичати чиюсь наіменовану хлібину не можна — відведеш щастя від хати.
4. Із хати ніякий гість без хліба не йшов: скибочку відкраювали на дорогу — "на померлі душі".
5. По тому, який виходив весільний коровай, передбачали долю нової сім'ї. Тому пекти коровай просили людину добру і вмілу.
6. Зі столу ніколи не прибирали хліб, який лежав на вишиваному рушнику, або прикритий ним, щоб нечиста сила не потрапила в хату, щоб не перевівся достаток у домі.
7. А тепер дозвольте посіяти пшеничне зерно в цій господі, воно поселить в серцях добро і ласку, ніжність і повагу до рідної землі.
Учні говорять слова і засівають світлицю зерном.
Учень 1. Сієм щедро, сієм рясно,
Учень 2. Сієм радість, сієм щастя.
Учень 3 Засіваємо світлицю –
Хай росте овес, пшениця,
Хай шумить колосся в полі,
Хай цвіте щаслива доля.
Учень 4. Сієм, сієм зернята,
Щоб земля була багата,
З наших рук приймала ласку
На життєву щиру казку!