Виховний захід "Великдень" для учнів початкових класів

Мета: ознайомити дітей з українськими великодніми святами, удосконалювати навички виразного витання віршів, вчити виготовляти писанки, відроджувати звичаї та обряди нашого народу, виховувати у школярів повагу до традицій свого народу, любові до рідного краю. Познайомити учнів зі святкуванням Великодня в інших країнах світу.

 

Обладнання: малюнки, макети писанок, крашанки, писанки, дряпанки, розмальовки, відео презентація «Святкування свята Великодня в Україні та за кордоном».

 

Хід свята

Ведучий:

 В Україні здавна

 Є традиція славна:

 Воду брати з чистої криниці,

 Борошно з ярої пшениці,

 Руками добрими замісити

 І гостей на свято запросити!

 Тож привітаємо наших гостей.

 

 Весна - найпрекрасніша пора року. З її приходом оживає природа, повертаються із далеких країв птахи, зодягаються в зелень, квітнуть дерева, гаї перегукуються голосним пташиним співом.

 

 В усіх народів світу існують свої звичаї, свої традиції. В українського народу також є своя історія, свої звичаї і традиції. І сьогодні ми продовжимо вивчати їх. Після Різдва найбільшим християнським святом є Великдень або свято Пасхи.

 

 Цього дня воскрес Ісус Христос. Святкують цей день в Україні ще з Х століття і завжди припадає на неділю, тому й має назву Великий день, або Великдень.

 

1. Христос воскрес! Усе радіє,

Сміється сонечко з небес,

Прозора річечка леліє,

Христос Воскрес! Христос Воскрес!

 

2. Пташки співають в полі, в лісі,

І лине дзвін аж до небес,

Де білі хмарки розлилися,

Христос воскрес! Христос Воскрес!

 

 Ведучий. Сьогодні ми поговоримо про Великодні свята. Вони починають за тиждень перед Пасхою – Вербною неділею. Це свято дуже люблять діти. В Україні традиційно хлопці в суботу заготовляють вербові гілочки й приносять їх до церкви. В неділю священик святить їх і люди беруть вербу додому. По дорозі «б’ють» гілочками зустрічних, знайомих, а вдома – дітей, приказуючи:

Не я б’ю – верба б’є,

За тиждень – Великдень,

Недалечко червоне яєчко.

Будь векикий, як верба,

Будь здоровий, як вода,

А багатий, як земля!

І красивий, як весна!

 У нас є посвячена верба, наші дівчата покажуть, як це роблять люди на вербну неділю.

 

Сьогодні святкує

моя Україна.

У святій пошані

Вербова лозина.

Вона сповіщає,

Що лине за тиждень

Будем святкувати

Пресвятий Великдень.

 

Ведучий. Українці вважають вербу святим деревом, яке передає людині силу та здоров’я. Цей обряд має в основі спогад про те, як іудейський народ із гілками фінікової пальми, що називають її «єрусалимською вербою», зустрічав Ісуса Христа за шість днів до його смерті.

 

 Останній тиждень перед Великоднем називають ще Білим, чистим або Вербним. У ці дні очищають, прибирають усе в господарстві, в хаті, прикрашають хату витинанками, вирізаними з паперу, вивішують найкращі святкові рушники. Найважливіший день Вербного тижня – четвер. Його називають Страсним, Чистим або Живним. До цього дня в кожній хаті викачують, виливають з воску свічечку. Запалену на відправі в церкві свічку несуть додому в керамічних куришках. Така свічка називається страсною, громичною.

 Хворі люди купалися в ночі, «поки ворон дітей не купає», щоб очиститися від хвороби. Відкупавшись, хворий набирав зі свого купелю, ніс його на перехресну дорогу і виливав, «щоб там усе лихо зоставалося». А дехто ще й промовляв: «Господи, Ісусе Христе! Перехресна дорого! Дай, Боже, здоров’я у ручки, в ніжки і в живіт трішки!» У Чистий четвер дівчата заворожують собі красу. Вони збираються перед світанком на берегах рік і озер і там чекають сходу сонця. Як тільки сонце вийде з-за обрію, дівчата роздягаються і стрибають у воду, примовляючи: «Водане, Водане, на тобі русу косу, дай мені дівочу красу».

 У Чистий четвер купають до схід сонця і дітей, дівчата вмиваються в річках, озерах.

 

 Наступний день тижня – Страсна п’ятниця. Ні шити, ні прясти у цей день не можна; також не можна рубати дрова, або що-небудь тесати сорикою. У цей день можна лише пекти паски і садити капусту.

 

 У Страсну п’ятницю й суботу печуть паски, розписують писанки. Як тільки господині посадять паски у піч, вони ідуть на город і садять розсаду – «щоб капуста була здорова, як паска». Поки паска не посвячена, її не можна їсти – гріх!

 

 Паски пекли ОДИН РАЗ на рік.

 

 За народним календарем у страсну п’ятницю не можна співати. Хто співає у Страсну п’ятницю, той на Великдень буде плакати.

 

 Наступний день тижня – Великодня субота. У суботу, напередодні Великодня, жіноцтво готувало писанки та крашанки. Писанки переважно виготовляли дівчата. У перший день Великодня, зібравшись біля церкви або у центрі села, дівчата дарували свої вироби хлопцям.

 

 Настає Великодня ніч.

1. Задзвонив воскресний дзвін,

І розкрились квіти –

Йде народ з усіх сторін

Як же не радіти,

Що Христос воскрес для нас,

Сонце засіяло.

Що настав весняний час,

Зла – зими не стало.

 

2. Розспівалися пташки,

Радісно, святково

Крила гори і горби

Знов трава шовкова.

 

3. На травичці веснянки

Там виводять в свято.

Не впізнати: чи квітки,

Чи в квітках дівчата.

 

4. Великий день!Великий день!

Весняне свято-

Радіють діти на землі, і неня, і тато.

 

5. Великий день! Великий день!

Який Великдень на землі!

Багато радості й пісень

Приніс нам янгол на крилі.

 

6. Веснянку діти хороводять –

Христос воскрес! Христос воскрес!

Сьогодні й сонце не заходить,

А сяє й сяє із небес.

 

7. Радість з неба ся являє,

Паска красна день вітає!

Радуйтеся щиро нині –

Бог дав щастя всій родині,

Бог дав радість нам з небес.

Христос воскрес! Христос Воскрес!

 

 Ведучий. У Великодню ніч колись не лягали спати і не роздягалися: Бог роздає щастя тим, хто не спить цілу ніч і день.

 

 Як тільки задзвонять дзвони, люди в святковому вбранні рушають до церкви. У руках – запалені свічки, кошики з пасками, крашанками, ковбасою, салом, сіллю, сиром, маком, пшоном. Не святять лише курку, бо як народився Ісус, саме курка начебто вигрібала немовля з ясел.

 Священик святить паску, крашанки і все, що кожна господиня принесла до церкви. З освяченим поспішають додому. Увійшовши до хати із свяченою паскою на руках, переступаючи поріг, тричі промовляють: «Свята паска в хату, вся нечість - з хати!» Сідають за святковий стіл, промовляючи: «Добро в кашу пускати, а погане забувати.»

Відео свято Пасхи

 Наступний день називається Поливальним понеділком. Хлопці й дівчата намагаються облити один одного водою, жартуючи і сміючись. Цей обряд символізує очищення. Святковим вважається і третій день.

 

Слайд писанка

Ведучий. Символом Великодня є писанка – як ядро народженого і воскреслого світу, благословення всього живого і солодкий святий хліб – паска.

 

 Писанка побутувала на Україні з сивої давнини. Це вид українського народного мистецтва, що має назву писанкарство.

 

 «Гарна, як писанка!» З давніх-давен так кажуть про вродливу дівчину.

 

 Яйце, як дерево, у слов’ян було не тільки символом весняного пробудження природи, а й символом перемоги життя над смертю. Тому й дотепер у народі існують перекази, що з писанки (яйця) почався світ.

 

 Послухайте легенди про писанки. Діти (по черзі) розповідають легенди.

 

ЛЕГЕНДИ

 1.У давнину яйце було символом життя, символом його зародження. В афінських оповіданнях зазначалося: «З однієї половини шкарлупи утворилася земля, з другої – небо, з жовтка – сонце, а з інших решток – зорі.»

 У стародавніх перських храмах зберігалися золоті зливки у формі яйця, розмальовані у різні кольори.

 

 2.Один убогий чоловік ніс на базар яйця, а в той самий час вели розпинати Христа. Ісус ніс хрест і падав, а убогому чоловікові стало його шкода. Кинув він свій кошик і допоміг Ісусові нести хрест. Поміг, повернувся, а у його кошику яйця стали крашанками і писанками.

 

 Ведучий. Назва «писанка» походить від слова «писати». Крашанки – однотоні, а писанки «писані» малюнками, орнаментами. Існує багато легенд про те, чому на Великдень фарбують яйця.

 

 Учень 1. Мені бабуся розповідала таку легенду

 Візерунки можуть бути рослинними, геометричними. Крім справжнього яйця відомі яйця з глини й дерева. У Коломиї відкрито цілий музей писанок. А в Америці в штаті Альберт є пам’ятник писанці.

 На Великдень писанку дарували:

• дівчатам – із зображанням зірки або квіточками;
• хлопцям – із дубовим листям – символом сили;
• господиням дарували яйця жовтого кольору – символу достатку.

Останнім часом особливо до Великодня малюють писанки (дерев’яні) і продають їх на ярмарках у художніх салонах. Їх охоче купують як подарунок.

 

ЗНАЙОМСТВО З ІГРАМИ

Ведучий. А які ж Великодні свята без розваг і забав молоді та дітей! Після церкви вони збиралися на левадах, вигонах, співали, грали в різні ігри. Чому б і нам не спробувати?

Гра «Набитки»

Двоє дітей стукають яйцями з двох боків. У кого крашанка розіб’ється- той програв.

 

Гра «Дзига»

Двоє дітей розкручують яйця. В кого довше буде крутитися, той і виграв.

 

 В сучасному світі яйця розмальовують, прикрашають, декорують порізному: кожен на свій смак і розсуд.

 

 Зараз наші діти продемонструють найпростіше декорування яєць. За допомогою серветок та клею. Наші гості можуть до цього долучитись.

 

 А ми заглянемо як святкують Великдень за кордоном.

 

Демонстрація відео, як святкують Великдень за кордоном

Польща.

 

 За святковим столом у Польщі збирається вся родина. Трапеза починається з молитви. Великодній сніданок складається з осяченої паски, яєць, хріну, м’яса та ковбаси. За пасхальною неділею настає Мокрий понеділок. Поляки щедро поливають один одного водою. Та ніхто й не думає ображатися, адже вважається, що вода неодмінно принесе здоров’я, успіхи та прибутки в господарстві.

 

Англія.

 

 В Англії Пасха для багатьох навіть більше свято, аніж Різдво. Школи закриваються на два тижні. Багато англійців ідуть на Пасхальну службу, після якої вітають один одного з закінченням посту і початком нового життя. Церкви на Великдень прикрашають гілками дерев, нарцисами та розписаними яйцями.

 

Австралія.

 

 Символ Великодня в Австралії – не традиційний пасхальний кролик, а звірятко білбі. Справа у тому, що кролики масово знищують фермерські врожаї та гризунів. А австралійці цінують свою флору та фауну.

 

Болгарія.

 

Болгари традиційно викладають навкого паски багато фарбованих яєць. Як і українці, вони полюбляють «цокатися» пасхальними яйцями, доки на одному з них не з’явиться тріщина. При цьому болгари бажають одне одному щастя і удачі. Найщасливішим вважається той, чиє яйце найдовше залишатиметься неушкодженим.

 

Швеція.

 

 У шведів існує чудова традиція прикрашати свої будинки квітниками – жовтого, білого та зеленого кольорів. Пасхальні яйця шведи виготовляють з картону, всередину якого неодмінно кладуть цукерочку.

 

Німеччина.

 

 Суботнього  вечора перед Пасхою німці традиційно влаштовують велике Пасхальне вогнище – символ закінчення зими і згорання всіх негативних почуттів.

 Ранок німецьких дітей починається з радісних почуттів корзинки з пасхальними яйцями, яку батьки надійно сховали напередодні. «Пасхальний кролик сховав від вас корзинки, ви маєте їх знайти,» - говорять вони своїм дітям, а ті з задоволенням перевертають дім у пошуках солодощів.

 

 Італія.

 

Тисячі італійців на Великдень збираються на головній площі Риму, аби почути привітання Папи. Вдома ж на столі кожного з них чекає коломба – щось на зразок нашої паски, але з вираженим лимонним ароматом.

 

Америка.

 

 В Америці існує дуже цікава традиція – гра: катання яєць по похилому газону. Діти обожнюють змагатися, хто далі всіх не зупиняючись зможе прокотити яйце. Найбільше змагання проходить пасхальної неділі під стінами Білого Дому у Вашингтоні. Діти з корзинами, наповненими яскравими яйцями, котять їх вниз по газону неподалік президентського палацу.

 

 Франція.

 

 До Великодня французи прикрашають свої будинки червоними стрічками і кольоровими гірляндами. А головний символ Пасхи – дзвіночок, що символізує продовження життя і веселощів.

 У Франції Пасха – сімейне свято. У пасхальну неділю діти шукають у своїх кімнатах шоколадні яйця, сховані батьками напередодні. Це дуже древня і весела традиція, що передається з покоління в покоління.

 

Підсумок свята.

Свято вам сподобалось?

Який сьогодні день тижня?

Що треба сьогодні робити?

 

Ведучий. Тиждень після Великодня називають Світлою седмицею або Поминальним тижнем. Згідно з давнім народним повір’ям померлі радіють, коли їх поминають, згадують добрим словом живі родичі та ще й приходять до них на могилу. Цієї неділі разом з батьками ви підете на могили своїх родичів. Поводьтеся, будь ласка, чемно, спокійно, виховано, не кричіть, не бігайте.

 

Хочу побажати нам усім добра, любові та ще й на той рік дочекатися світлого свята Пасхи в щасті й здоров’ї!