Сценарій "Яблучний спас"

 

 

 

 

 

 

Яблучний спас

(Розвага)

Для всіх груп

 

 

 

 

Підготувала:

Музичний керівник

Левицька-Терентюк

Мар’яна Іванівна

 

18.08.2010

Ведуча: Налило соком цілющим, зарум’янило щічки яблукам у садах щедре літечко. Вони милують око, приваблюють до себе. Та починати їсти їх можна, за давніми віруваннями, лише на Спаса (19 серпня), ісля освячення в церкві.

Ведуча: Добрий день вам, люди добрі! Спасибі, що до нас завітали.

Гостинно вас у дворі нашому приймаємо,

Балачок зайвих до вас не маємо,

Словами щедрими пригощаємо

Та всього найкращого на довгі літа бажаємо.

Дівчинка: Кучерява яблунько, дай мені хоч яблучко!

Яблуня: Ти носила з річки у відрі водичку?

Мене доглядала? Мене напувала?

Дівчинка: Так, носила, яблунько, з річки я водичку.

Хоч сама я, яблунько, ростом невеличка.

Яблуня: Спасибі тобі, дівчинко, що про мене дбала,

Водою напувала, щоб я виростала,

Щоб я на гілочках своїх багато яблук мала.

Інсценізація вірша Вадима Крищенка «Сонячне яблуко»

1 дитина: Медом яблуко налите

Зачепилось на гіллі.

По садочку ходить літо

У солом’янім брилі.

2 дитина: Літо яблука зриває

І підносить дітлахам.

Гарну пісеньку співає.

Літо (з кошиком у руках): Трам-трам-тара-рам,

Цьому дам і тому дам…

А маленькому – найбільше –

Подарую цілий ківш.

Покуштуйте, любі діти, подаруночок від Літа.

Літо хоче пригостити дітей яблуками, ведуча зупиняє його.

Ведуча: Постій, Літечко, постривай,

Яблучка не роздавай,

Яблучка не роздавай,

Хай діти впізнають вкраїнський звичай.

Ведуча (тримає в руках яблуко): Подивіться, яке гарне яблуко тримаю в руці! Позмагаймося: хто ліпше про яблуко скаже, тому воно до кишеньки ляже. (Відповіді дітей.)

• Яблучко солоденьке;
• Велике і красиве;
• Червоне і смачне.

Ведуча: Колись яблука були незамінні при лікуванні. Печеними яблуками лікували кашель, а тертим з жиром – рани на губах і руках. Свіжим соком антонівки терли бородавки. Цілющий чай із листя і пелюсток давали дітям від застуди і кашлю. У нашого народу був гарний звичай: першими пригощали старших людей. От і на нашому святі перше яблучко – для бабусі. (Підходить до бабусі і пригощає її яблуком.)

Бабуся: Дякую за частування, але я не можу до Спаса ні яблук, ні якоїсь іншої садовини їсти.

Ведуча: Чому?

Бабуся: Та є такий звичай. У кого дітки помирали, то не можна їсти яблука та іншу садовину до Спаса. Бо всі діточки в райському саду смакуватимуть ними, а тій дитинці не дадуть і вона плакатиме.

Ведуча: А чому на Спаса можна їсти?

Бабуся: Бо Петрівка – голодівка, а Спасівка – ласівка. До Івана не можна їсти чорниць, а до Спаса – яблук.

Ведуча: Діти, давайте запам’ятаємо те, що сказала бабуся, і не їстимемо зелених недозрілих плодів. (Бере в руки великий кошик із фруктами, гарно прибраний барвінком, накритий вишиваним рушником, показує дітям.)

Ведуча: Чи подобається вам цей гарний кошик? Чи хочете знати, що у ньому? Про це дізнаєтеся, коли відгадаєте мої загадки:

• Яким словом можна замінити слово «фрукти»? (Садовина)
• Соковите, наливне, кругле, червоненьке. А яке ж воно смачне! Просить: «Покуштуй мене»! (Яблуко)
• Золотаві ліхтарики на дереві тріпочуть,

А діти на них дивляться, скуштувати хочуть. (Грушки)

• Синя спинка, жовта серединка, а в серединці – гарна намистинка. (Слива)

Ведуча: Молодці! Всі загадки відгадали. Так, у нашому кошику різна садовина, якою потім вас Літечко пригостить.

Бабуся: Я ще хочу сказати, що раніше (тепер подекуди) в таких кошиках носили святити садовину до церкви, щоб на другий рік добре родила і людям сили додавала.

Ведуча: Яблуко для людей завжди було символом добра, добробуту. Навіть побажання є такі:

• Як яблучко добре і гарне, щоб такою гарною і доброю душа була.
• Щоб такою гарною була, як це яблучко наливне та рум’яне.
• Як це яблучко кругленьке та гладеньке, щоб таким життя було добрим та любеньким.

     Є ще звичай вішати яблука на ялинку, щоб вони принесли добро, любов і достаток у родину на цілий рік. Ось такі звичає у нас в Україні. Ми з вами повинні їх знати і пам’ятати, та іншим про них розказати.

Бабуся: Годі, годі розмовляти. Дітям час уже погратись.

Гра «Хто збере більше яблук?»

Дітям потрібно зібрати на швидкість яблучка в кошик. Участь беруть по двоє дітей. Можна повторити кілька разів (залежно від кількості бажаючих дітей). Якщо багато повторити можна в кінці свята.

Ведуча: А хто ліпший віршик нам про фрукти розкаже, тому першому в кишеньку подарунок ляже.

Діти розповідають вірші про фрукти.

1. Засоромилась суничка,

Що маленька, невеличка.

Та й сховалася в травинках

Красна ягідка – краплинка.

2. Кущ великий з колючками.

Враз не візьмешся руками!

Щоб, коли ми аґрус рвали,

Гілочок не поламали.

3. На кущах висять порічки,

Вони зовсім невеличкі

І, хоч трішки кислуваті

Вітамінами багаті.

4. Малина червоненька

Зростає рясненько,

Всім вона смакує,

Від хвороб лікує.

5. І смачні, і соковиті,

Літнім сонечком налиті –

Свіжі фрукти на столі.

Ми нарвали їх в селі.

6. На деревах там і тут,

Фрукти, ягоди ростуть.

А мені в садку –

Груша до смаку!

7. Соку повні китиці

Сонечками світяться.

Тато радий, ненька рада –

Я росту від винограду!

8. Скуштувати я хотів.

Фіолетових плодів.

І тепер щасливий –

Поспівають сливи!

9. Під проміннячком зростала,

Наливалась соком,

То ж тепер смачною стала

Диня жовтобока.

10.                     Яблуні в саду розкішні,

Яблучка на гілках ніжні,

Смачні, соковиті,

Сонечком налиті.

11. – У садочок я іду.

Що за лампочки в саду

На гілочках сяють?

– Це груші достигають.

12. Сині сливи звисають,

У садок усіх скликають:

– Їжте фрукти чудові,

Будете здорові.

13. Виглядають із травички

Дві повнесенькі сунички

Мабуть зовсім вже поспіли

Бо, як жар, почервоніли.

Ведуча: Літечко, Літечко, підійди,

Яблуньку в танок запроси.

Хай танцюють вишеньки та сливки,

Покружляють весело залюбки.

Хай по всьому саду іде новина,

Як рясно вродила у нас садовина.

Танок фруктів

(музика за вибором, діти танцюють)

Ведуча: Ось і закінчується наше свято щедрого літа, свято Спаса Яблучного. Їжте яблучка на здоров’я. І хай кожне червонобоке яблучко додасть вам сили, здоров’я, доброти. Сподіваємося, діти, що ви ніколи не ламатимете дерева, берегтимете природу.

Ведуча читає вірш.

Яблуко

На галузці яблуко висіло.

Каменем я кинув – перебив

Гілочку. Аж серце заболіло:

І навіщо я таке зробив?

Не подумав. Лютий недотепа.

За добро я розплатився злом.

І стоїть коло дороги щепа,

Наче птах з підстреленим крилом.

Яблунько моя зелено крила,

Може, ти й заплакала тихцем.

Ти для мене яблуко вродила,

Я ж у тебе кинув камінцем.

                                    Д. Павличко

Ведуча: Ви танцювали, співали і гралися.

І про звичаї вкраїнські дізналися.

Нумо, Літо, мерщій, поспішай,

Дітям дарунки роздай!

Літо роздає дітям яблучка.