Сценарій ювілею школи

 

                                       Сценарій ювілею школи

Зустріч гостей на порозі школи

Українець:

Вас гостинно вітає Щорсівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів

Українка:

Прийміть цей коровай, який випечений на мудрості вчителів- ветеранів,  на натхненні та творчості нинішнього покоління педагогів, на турботі та надії наших випускників, на різнобарв’ї  молодості і талантів наших учнів.

Разом:

Запрошуємо до нас на свято!

Святково прибрана зала. Звучить  весела музика, виходять діти

Справа була ввечері

Робити було нічого,

Хто співав, а хто мовчав,

Толя ніжкою махав.

 

Раптом всім сказала Оля:

-Ювілей сьогодні школі!

Вже аж 10 років має,

Ніби квітка розквітає!

 

Тут обурився Сергій:

• Ні, не так, не 10 їй

Моя мама вчилась тут,

Потім був ще й інститут.

Далі я ще народився,

В цій же школі опинився.

Отже, їй не 10, точно,

Знаю я це остаточно!

 

-А татусь мені казав,

Що піонером в школі став,

Їй  тридцять тоді було,

Святкувало все село!

Поважні гості були тут,

На честь школи був салют!

 

Тихо мовила Наташа:

• Тут училась бабця наша,

А бабусі 60.

Значить, школі 50.

(всі починають шуміти, сваритися)

Ведуча 1.

• Стоп!  Не треба сперечатись!

У цьому треба розібратись.

Що за шум і що за гам?

Як не соромно всім вам?

Руку краще підіймайте,

Що не ясно - запитайте.

Ведуча 2.

- Де стояла наша школа?

- Хто учився тут до нас?

- Хто усі ці дяді, тьоті?

- Привітать прийшов хто нас?

 

Ведуча 1.

• Запитань багато в вас.

Розібратись прийшов час.

Ви на свято завітайте

І історію пізнайте!

 

Ведуча 1. Доброго дня, дорогі друзі!

Ведуча 2. Доброго дня, пані та панове! Сьогодні незвичайна зустріч, сьогодні ми святкуємо ювілей нашої школи, якій виповнилося 50 років. Тож спочатку декілька слів про іменинницю.

Ведуча 1.Ім”я - Щорсівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів.

Ведуча 2. Дата народження - 1966 рік.

Ведуча 1. Місце народження село Щорсівка, вулиця Шабовти, 21.

Ведуча 2. Батьки - загальні збори колгоспу «Україна», виконком Щорсівської сільської ради.

Ведуча 1. Сімейний стан - мати-героїня. Діти - усі хлопчики та дівчатка, які навчалися, навчаються і будуть навчатися у ній.

Ведуча 2. Близькі родичі - районний відділ освіти, Генічеська районна рада.

Ведуча 1. Далекі родичі - Міністерство освіти і науки України

Ведуча 2.

Україно! Не зміряти віками.

Вроду твою журавлину.

Не обмежити навіть снігами

Мову твою тополину!

Ведуча 1.

Україно! Я школа жива

У твоїм сонячнім тілі!

 З твого цвіту і грому

Я в цей світ увійшла, Україно!

 

 Ведуча 1. Урочисте свято до Дня ювілею школи оголошується відкритим.

(Звучить Гімн України)

Ведуча 2. Для світової історії  50 - це  всього лише коротка мить, але для нас - це ціле життя.

Ведуча 1. Ювілей школи - це не тільки свого роду історична віха, але і як би кордон, що дає можливість оцінити пройдений шлях, згадати добрим словом тих, хто присвятив своє життя, свій педагогічний талант рідній школі, і, звичайно, уточнити плани на майбутнє.

Ведуча 2. Ювілей - це усмішки та квіти.

Ведуча 1.Музика і тости.

Ведуча 2. Вітання і побажання.

Ведуча 1. І, звичайно ж, гості.

Ведуча 2 У нашому залі присутні ...

(За списком представляють гостей свята.)

 

 (Пісня - привітання для гостей  «Зеленеє жито, зелене»)

Ведуча 1. Наше свято – це визначна подія  для всього району та області.  (Виносять кубик « Наставництво»)

До слова запрошуємо голову Херсонської обласної ради Мангера Владислава Миколайовича та  депутатів Херсонської обласної ради: Толубець Галину Олегівну та Черкашина_______________

 

Ведуча 2.  Протягом багатьох років велику увагу приділяє навчальним закладам Генічеська районна державна адміністрація. Отож, до слова запрошуємо голову районної держадміністрації Воробйова Олександра Степановича та заступника голови Генічеської районної державної адміністрації Бекірову Гульнару Рішатівну.

 

Ведуча 1. Не залишаються осторонь від важливих питань розвитку освіти і депутати Генічеської районної ради. До слова запрошуємо голову  Генічеської  районної ради Евстратова Андрія Олександровича та заступника голови Генічеської ради Краєвому Віктору Івановичу.

Ведуча 1.Шкільний дзвінок. Жоден день в школі неможливо уявити без нього. Дзвінком починається і закінчується урок, шкільний день, навчальний рік. Як символ школи передається він із рук в руки, з покоління в покоління.
Ведуча 2. 50 років тому шкільний дзвінок сповістив про відкриття нової школи і про початок першого навчального року. Почуємо друзі, сріблястий голос шкільного дзвоника, це він вас повертає у ваше шкільне дитинство, у ваші шкільні роки, до шкільного порогу. (Дзвенить дзвінок)
Ведуча 1. Йшли роки, плив дзвіночок наш по руках і через 50 років опинився у чарівної прекрасної малечі. Радості і хвилюванню не було меж.

 (Діти урочисто виносять кубик «Дитинство»)

Виступ 1 класу

1-й учень

Хай пісня тут лине!

Хай сміх скрізь лунає,

У кожного радісна усмішка сяє!

Всі дружні й веселі радійте за нас.

Прийшов привітати вас перший наш клас!

 

 2-й учень

У святковому школа вбранні -

Класи й коридори, і фойє.

А у дворі берізка, мов весна,

Око завжди радує моє.

 

3-й учень

Скільки тисяч хлопців і дівчат

Вийшло з її стін, її дверей!

Щорсівська школа відзначає

Нині  50-річний  ювілей.

 

 

Ведуча 2. Естафету сьогоднішнього свята від першокласників приймають випускники 2017 року. (Виносять кубик « Майбутнє»)
Випускниця 1.

Школо моя величава, дивишся вікнами в світ -

Наче в букет пов’язала мрії окрилених літ.

Перші відлунюють кроки, тут познайомились ми,

Школо, ти в небо високе нас поманила крильми.

Випускниця 2.

Хтось садитиме сад і гаї,

Хліб, як золото, сіяти буде.

Усі розкриють таланти свої,

Але школи ніхто не забуде.

Випускниця 3.

Пустували не раз і не два,

І уроки зривати уміли,

У вас боліла від нас голова,

Але ви все одно нас любили.

Випускниця 4.

Тож пробачте сьогодні за все!

Жарти, витівки наші невдалі.

Нас життя вже на крилах несе

У невідомі, незвідані далі.

Випускниця 5

Не старійте, вчителі, ніколи,

Молодість вам завжди до лиця.

Хай веде щоранку вас до школи

Споришева стежечка оця.

    

(Звучить пісня «Вчителько моя»)

 

Ведуча 1.

    Упродовж 50-ти років вірним помічником та наставником школи був районний відділ освіти, з яким у тісній співпраці заклад вирішував складні питання навчання та виховання підростаючого покоління, удосконалював свою матеріально-технічну базу.

Ведуча 2.

Слово для привітання надається начальнику  відділу  освіти  Генічеської райдержадміністрації Поповій Ірині Миколаївні. ( Виносять кубик «Співпраця») 

Ведуча 1.
За роки ці довгі, що пливуть, мов вітрила,
Ти, школо, гідних  дочок і синів для країни зростила. 

Учитель це особа, яка за дорученням народу має повсякденний доступ до найдорожчого - душі, розуму, думок, почуттів дітей, підлітків та юнацтва. Перед ним, з одного боку, моральні цінності, а з іншого - багатство суспільства, його майбутнє, надія.

Ведуча 2. 

Учитель творить  людину, суспільство, націю. Багатьма своїми учнями школа може пишатися. Нехай хтось не зривав зірок з неба, але запам'ятався дитячою безпосередністю, дотепністю, добрим відношенням до оточуючих.
Сьогодні  згадуємо учнів Щорсівської  школи, які є гордістю наших вчителів.

 

 (Перелік видатних випускників школи)

 

Ведуча 1. У школі багато випускників і в них різні професії. Сьогодні вони прийшли на поріг рідної школи, яких вона виряджала щороку в дорогу життя, і які знайшли себе на цій нелегкій та тернистій дорозі.
 

Ведуча 2.

Представляємо перших випускників школи.

(Поіменно перелічує всіх перших випускників школи, присутніх на вечорі, виносять кубик «Спогади»)

 

Ведуча 1. Слово надається випускниці 1966-1967 року Тараненко Тетяні Семенівні.

 

Ведуча 2. Випускники… Скільки вас полинуло за шкільний поріг, скільки розкидало по всьому світу. Та ми знаємо, що нам є на кого рівнятися. Протягом 50 років з відзнакою школу закінчило      школярів, з них 12  учнів закінчило школу з золотими та срібними медалями.

 

Ведуча 1. Відмінники навчання - невтомні підкорювачі вершин науки, творці безцінного багатства нації - інтелекту. Загартовані олімпіадами та конкурсами, ерудовані, творчі, вірні друзі найвищих оцінок. У житті вони стали талановитими спеціалістами: економістами, вчителями, лікарями, військовими, викладачами вузів. Золоту епоху медалістів розпочала випускниця 1980 року Литвиненко  Світлана Анатоліївна. (Виносять кубик  «Юність»)

 

Ведуча 2. Слово надається випускниці 1980 року, першій медалістці нашої школи Литвиненко Світлані Володимирівні.

 

Ведуча 2. У школі завжди навчалися і навчаються прекрасні учні. Вони  пам’ятають про неї завжди.
Я впевнена, що згадалася вам сьогодні перша вчителька і перша «2» і «5», перший танець і перший поцілунок. Бо все те вперше було в школі, у цих просторих класах і галасливих коридорах.

 

(Звучить лірична мелодія)

Виходить пара взявшись за руки.

Сценка «Зустріч»

       — Я стискую руку білу

       Отак, як колись було.

       Це стільки вже літ пролетіло

       Це стільки ж води утекло.

       Ми іншими зовсім стали,

       Лиш небо — таке голубе.

       …А як я… любив тебе…

       …А як я… тебе кохала?

       Кохала…Невже кохала?

       Любив…Та невже любив?

—        Так, чом же ти не сказала?

—        Так, чому ж ти, не говорив?

Валя зім’яла в жмені

Краєчок густої коси,

Чую: «Дочка у мене…»

—        Дочка? А у мене — син.

…Буває усе на віку,

Час не даремно мина.

Може твою дочку

Син мій колись зустріне?

Може ітимуть діти

Пліч-о-пліч в житті своїм

Та тільки — ніхто у світі,

Ніхто не розкаже їм,

Ні люди, ні клени опалі,

Ні небо оце голубе,

—        І як ти мене кохала…

—        І як ти любив мене.

Ведуча 2. Гадаємо, що діалог закоханих озвався луною у душах багатьох присутніх у цій залі та торкнув легенькою сумовитою посмішкою спогадів про шкільне нездійснене кохання. А імена ось цих випускників вписані в історію школи, як подружні пари, які знайшли свої половинки у рідному класі.

 

Ведуча 1. Йшли роки… Збігали, мов весняні струмочки… Кожен день приносив нове пізнання світу, нову радість і, звичайно, дорослість.

 

Ведуча 1. Кажуть, хороший будівельник ніколи не економить на фундаменті. Фундамент нашого шкільного будинку - це професійний і творчий потенціал педагогів. А також школа може гордитися випускниками, які повернулися в її ж лоно вже дорослими і продовжили справу своїх наставників.  Це Ізмайлова Олена Вікторівна, Горова Наталя Вікторівна, Татарникова Наталя Олександрівна, Діткун Людмила Семенівна, Стасевич Ірина Сергіївна. (Виносять кубик  «Вірність» )

Ведуча 2

У кожній державі є свій золотий фонд: у золоті, у валюті, у корисних копалинах. А в нашій школі золотий фонд складають вчителі, які мають лише один запис у трудовій книжці. Це Любінецька Алла Олексіївна, Стрілець Тетяна Володимирівна, Кондрацька Тетяна Іванівна, Лук’яненко Світлана Дмитрівна, Кобець Любов Олександрівна, Діткун Людмила Семенівна, Кравець Наталя Анатоліївна, Мороз Лариса Володимирівна, Пшонюк Владислава Сергіївна. (Виносять кубик «Золотий фонд»)

 

Ведуча 2. 

Наша школа пишається  династією працівників школи, загальний стаж якої 110   років. Це Лятуринська Зіна Григорівна, вчитель української мови та літератури, ветеран педагогічної ниви, стаж 36 років, її доньки: бібліотекар школи Кондрацька Тетяна Іванівна, стаж 41 рік, техпрацівник Ніконенко Лариса Іванівна ( за освітою вихователь), стаж  19  років, онука Кравець Оксана Вікторівна, секретар школи, стаж 14 років. Завжди відповідальні, доброзичливі, працелюбні.

(Виносять кубик «Династія»)

(звучить музичне вітання, пісня «Стежина»)

 

Ведуча 2. Особлива наша вдячність - педагогам-ветеранам. Вони досі вболівають душею за все, що відбувається тут, у стінах нашого спільного дому. Низький їм уклін і наша гаряча вдячність.

Що молодим без старших нікуди,

Ми згадали сьогодні неспроста.

Чиї тут працюють учні?

Хто своїм досвідом нам допомагав рости?

Адже школа народилася не рік тому,

В її успіхах є їх особистий внесок.

 

 

Ведуча 1.Найпочесніші гості нашого свята – наші ветерани педагогічної праці. Але вони молоді душею. Девізом їхнього життя стали слова: «Нам ніколи не буде 60, лише 4 рази по 15».

 

Ведуча 2. Дозвольте представити ветеранів школи: Чекмарьов Борис Миколайович, Лятуринська Зіна Григорівна, Корж Віра Макарівна, Божовська Ніна Кайтанівна, Ященко Олена Іванівна, Любінецька Алла Олексіївна, Гречанюк Ніна Євдокимівна, Домашенко Петро Костянтинович, Пасічник Віра Веніамінівна.

 

Ведуча 1. Очолював нашу школу з 1976 по 1998 рік Чекмарьов Борис Миколайович, який віддав їй 36 років свого життя, із них 25 - посаді директора. З його ініціативи було створено музей історії села Щорсівка, який на сьогоднішній день має паспорт та постійно поповнюється новими матеріалами. Це він започаткував ведення соціальних портретів випускників школи,  рукописних книг «Хроніка шкільного життя», «Історія села Щорсівка», на основі яких у 2011 році було видано книгу «Щорсовка - гордость моя… и боль». Це під керівництвом Бориса Миколайовича були створені кращі кабінети області, школа постійно посідала призові місця у  змаганні серед шкіл району. (Виносять кубик «Мудрість»)

Ведуча 1

Запрошується  до слова вчитель, ветеран педагогічної праці, екс-директор школи  Чекмарьов Борис Миколайович.

 

Ведуча 2.

Для вас, дорогі ветерани, звучить музичне вітання, пісня «Чорнобривці»                

 

Ведуча 1.

Як шкода нам, що рідшають ряди,

І багатьох вже серед нас немає,

Забрали їх з собою журавлі.

Ви назавжди вже з нами розпрощались.

 

Ведуча 2.

Хороший настрій в нас усіх,

Та навіть у свято сум нас не лишає.

З минулого нам не повернуть людей.

Чиєї усмішки так усім не вистачає.

 

Ведуча 1.

Сьогодні ми не можемо не згадати, що поруч з нами уже немає людей, з долями яких пов’язала нас школа. Відійшли у небуття, у вічність.

Слайди с фотографіями померлих вчителів.

1.Здор Софія Яківна

2.Радченко Віра Іванівна

3.Карачкова Надія Іванівна

4.Бузько Єфросинія Андріївна

5.Мороз Валентина Миколаївна

6.Волошин Олександр Сергійович

7.Літвінов Петро Тихонович

8.Волощук Алла Михайлівна

9.Левіцький Анатолій Порфирович

10.Гречанюк Йосип Олександрович

11.Наврузов Олександр Гайбетович

12.Ватаманюк Наталя Василівна

13.Єршов Станіслав Георгійович

14.Плохущко Людмила Степанівна

15.Домашенко Віра Іванівна

16.Фесенко Галина Іванівна

17.Ткач Людмила Леонтіївна

18. Камінський Леонід Іванович

19. Мурахас Абедін Ідрисович

 

Ведуча 2.

 Та забуття в серцях у нас немає.

То ж пам’яті вогонь хай не згасає.

І хоч їх всіх забрала вже зима,

Та кожен з вас людей цих пам’ятає.

 

Ведуча 1.

 Ми здоров’я бажаємо живим.

Не поспішайте у клин журавлиний.

На землі ви живіть, дорогі,

Енергійні, сповнені сили.

Ведуча 2.

 Хай завжди торжествує життя,

І як символ цього торжества,

Хай звучать молоді голоси,

Пісня дзвінка нехай пролуна.

(Музичне вітання, пісня «Лелеченьки»)

 

Ведуча 2. Спорудження  шкільної будівлі продовжується.

 

 

Ведуча 1. Дуже приємно, коли відчуваєш, що про тебе хтось дбає, хтось допомагає. Що інтереси школи не байдужі. І сьогодні в залі знаходяться люди, яким ми вдячні за їхнє добре серце, за допомогу, за те, що вони не байдужі до нашого шкільного життя. Ми хочемо висловити подяку тим людям, завдяки яким наша школа і надалі зростає. З кожним роком вона стає все кращою та багатшою. Від імені всього колективу нашої школи, учнів та батьків велике вам спасибі.

 

Ведуча 2. Це директор ПП «Україна» Коберник Василь Петрович, генеральний директор ПП Агрофірми «Промінь» Русак Анатолій Борисович, заступник директора ПП Агрофірми «Промінь» Шемечко Андрій Степанович, сільський голова Шарлай Володимир Миколайович, дружні родини фермерів Батюхів, Шейнових, Кравця Олександра Васильовича, Зяблова Віталія Вікторовича, колишнього  учня школи, приватного підприємця Апоріна Олексія Юрійовича. (Виносять кубик «Взаємодопомога») 

 

Ведуча 1. Слово надається  районному депутату, генеральному директору ПП Агрофірми «Промінь» Русаку Анатолію Борисовичу

 

Слово надається сільському голові Шарлаю Володимиру Миколайовичу

(Танець «Квітка надії»)

 

 

Ведуча 2. Усе, що стосується школи і її учнів, пов’язане з батьками дітей. Вони – це частина нашого шкільного колективу. Отож, сьогодні висловлюємо щиру подяку усім батькам, бабусям та дідусям, які беруть активну участь у житті школи.

(Виносять  кубик  «Батьківська любов») 

Ведуча 1. Слово надається батькам, які вчились у цій школі та привели сюди своїх дітей.

 

Батько:

Школа велика дитяча країна

У ній відкривається білий наш світ.

Дитина:

Тут пізнає себе кожна людина

І відправляється звідси в політ.

 

Мати:

Знань надається тут першооснова,

Жити, дружити учились ми в ній.

Дитина:

Школу закінчимо і линемо знову

У дзвінкоголосий і радісний рій.

 

Дитина:

Уклін доземний від усіх батьків

І подяка найщиріша, добра, світла.

Мати:

Ви заслужили найщиріших слів,

Бо наших діток ведете до світла.

 

Ведуча 2.

У народі кажуть: який господар, такий і дім. Нам, учням,  вчителям та працівникам школи, пощастило. Школою завжди керували, керують  мудрі, далекоглядні наставники на життєвій ниві, невтомні, самовіддані — аж до самопожертви — трудівники, терплячі, лагідні.

 

Ведуча 1. У різні роки школу очолювали: 

Радченко Віра Іванівна 1959 - 1976 р.р., Чекмарьов Борис Миколайович 1976 - 1998р.р., Стрілець Тетяна Володимирівна - директор школи з 1998 року.

 

Ведуча 2. Шкільна біографія цього дивного педагога налічує тридцять п’ять років. З них 18 років вона присвятила створенню цього будинку, нашої шкільної родини, розпалила вогнище, до якого тягнуться люди, який зігріває і об'єднує людські душі. І ви, звичайно ж, здогадалися про кого йде мова. Це директор школи Стрілець Тетяна Володимирівна.

Ведуча 2. Отож до слова запрошуємо директора школи Стрілець Тетяну Володимирівну, якій надається право закінчити будівництво школи  дахом Любові.

 

Ведуча 1. Шкільний будинок - це співдружність дітей і дорослих: учнів, вчителів та батьків.

Ведуча 2. Шкільний будинок - це кузня знань і майстерня духовного виховання, де дитину оточують краса, пошук, фантазія, творчість.

Ведуча 1. Шкільний будинок - це пошук сенсу життя, професійного самовизначення, пошук ідеалів добра, любові, правди і краси.

Ведуча 2. Шкільний будинок - це місце де вчаться бути щасливими, здобуваючи знання, осягаючи закони природи і суспіства.

Ведуча 1. Творіння може пережити творця:

Творець піде, природою переможений.

Ведуча 2. Але образ будинку, тут відображений,

Століттями буде зігрівати серця. (на сцену запрошуються вчителі, у їхньому виконанні звучить пісня «Команда молодости нашей»)

 

Ведуча 1.

У кожного свята є свої традиції.

На День народження є чудова традиція запалювати свічки на святковому торті ( вивозиться святковий торт, звучить весела мелодія).

 

Ведуча 2.

Шановні всі присутні! 
Ми щиро вітаємо вас з Днем школи! 
Бажаємо вам здоров'я міцного, щастя п'янкого!
Чистих ранків, сонячних світанків! 
 

Ведуча1.

Променів сонця у кожне віконце! 
Ніжної ласки, душевної казки!
Грошей без ліку, довгого віку! 
 

Ведуча 2.

 Бувайте веселі, бувайте здорові! 
В багатій оселі, взаємній любові! 
Купайтеся в усмішках, жартах, цілунках 
І щедрої долі, дзвінких подарунках. 

Разом: Зі святом!!!

(на сцену виходять працівники школи, батьки, випускники минулих років, першокласники, випускники 2017 року)

 

Ведуча 1.

Рідна школо!  Нехай тече голубим безмежжям щастя твоїх вихованців, хай врожайною буде твоя педагогічна нива, хай високо в небі, обнявшись із сонцем, пливе веселкою доля твоєї великої дружної сім”ї, і лунатиме задушевна українська пісня.

 

Звучить пісня «Мій край».

 

Діти кидають до зали кольорові кульки, конфетті.