Сценарій загальношкільного свята випускного вечора "Шкільна казка"

ВИПУСКНИЙ ВЕЧІР

«ШКІЛЬНА КАЗКА»

Свято випускного вечора відбувається на подвір’ї школи.

Звучить повільна казкова мелодія. Зі школи виходять першокласниця та класний керівник випускників.

Першокласниця. А що зараз буде? Казка?

Класний керівник. Казка.

Першокласниця. Страшна?

Класний керівник. Ні, сумна.

Першокласниця. Але у неї буде щасливий кінець?

Класний керівник. Безумовно! Всі казки мають щасливий кінець. Але ця казка мала дуже щасливий початок…

     Багато-багато років тому, коли дерева були великими, тротуари в шкільному дворі довгими, а шкільні сходи високими, мами привели до школи 11 хлопчиків та дівчаток. Якимось дивом вони опинилися в одному класі.

     Так почалася ця дивна казка під назвою «Дитинство».

Першокласниця. Я цю казку знаю. Я сама в ній живу!

Класний керівник. Але для моїх дітей сьогодні ця казка закінчується. І вони підуть у великий дорослий світ.

Першокласниця. І в дитинство уже не повернуться?

Класний керівник. Ні, не повернуться.

Першокласниця. Ніколи-ніколи?

Класний керівник. Ніколи-ніколи…

Першокласниця. Тоді щасливої їм дороги.

(Під мелодію виходять зі сцени).

Звучать фанфари. З’являються ведучі.

Ведуча 1. Добрий вечір, дорогі друзі!

Ведуча 2. Доброго вечора. Шановні батьки, вчителі, гості!

Ведуча 1. Одинадцять років тривала наша шкільна казка.

Ведуча 2. У ній були і добрі чарівники-вчителі, які володіли ключиками до країни Знань.

Ведуча 1. І чарівні слова, які відкривали заповітні двері в цю країну.

Ведуча 2. Але шкільна казка закінчилася.

Ведуча 1. Залишилося перегорнути останню сторінку.

Ведуча 2. І сказати добре слово тим, хто вів наших випускників по цій чудовій казці під назвою «Країна Знань».

Ведуча 1. Тим, хто допомагав долати їм усі труднощі.

Ведуча 2. Тим, хто кожен день з року в рік допомагав їм рости.

Ведуча 1. Тож дозвольте розпочати неповторне, незвичайне казкове свято – випускний вечір, до якого одинадцять років, як по сходах, довелося підійматися нашим випускникам.

Ведуча 2. Щось забарилися наші винуватці свята… А ось і вони! Як справжні учні, завітали на свій останній шкільний бал на нашому казковому всюдиході.

(До шкільного ганку під’їжджає автобус, прикрашений кульками, із якого попарно виходять випускники).

Ведуча 1.

 Мелодіє, птахом злітай,

Серця молоді окриляй

І нашу гордість, випускників чарівних,

Запрошуємо на останній шкільний бал!

Ведуча 2.

 Зійдіть з дороги кривди і печалі,

Зійдіть з путі, невпевненість і сум.

Випускникам дорогу заквітчаймо

На щастя, долю, на добро й красу!

Запрошуємо на свято випускників 2013 року!

(Звучить мелодія пісні групи «Вай-Фай» «А мы любили…» Мами випускників створюють коридор та устеляють випускникам дорогу пелюстками троянд).

Випускники шикуються на почесному місці.

Ведуча 1. Щоб розділити з нами радість свята, до нас завітали почесні гості:

1. ___________________________________________________________
2. ____________________________________________________________
3. ____________________________________________________________

Ведуча 2. Отже, вся наша велика родина в зборі. Тож дозвольте урочистий вечір, присвячений випуску зі школи 20.. року оголосити відкритим!

Звучить Гімн України.

Ведуча 1.

Як птах, промчались шкільні роки,

Їх будеш згадувать стократ.

Старанно вчив ти всі уроки,

Тобі вручають атестат.

Ведуча 2.

Це ж історичний момент,

Коли вручають вам перший

Дорослий документ,

Зароблений трудом,

Не так задаром,

Він вам здавався недосяжним даром.

Настав сьогодні неповторний час –

Директор школи привітає вас.

Ведуча 1. Тож, просимо Вас до слова, Андрію Івановичу!

Виступ директора школи. Вручення атестатів.

Випускники співають пісню «Аттестат» (на мотив пісні «Пять минут».

1. Мы сегодня получили аттестат!

Аттестату ведь родитель каждый рад!

Походите вы по свету,

Без аттестата жизни нету,

Без аттестата счастья в мире нет.

Припев:

Аттестат! Аттестат!

Бой часов раздастся вскоре.

Аттестат! Аттестат!

Мы последний вечер в школе.

Аттестат! Аттестат!

Разобраться если строго,

Ведь вот этот аттестат

Может сделать очень много!

Аттестат! Аттестат!

В институт одна дорога

Прям со школьного порога!

2. Ну а кто нам подарил сей аттестат?

Аттестат, которому здесь каждый рад?

Ну конечно педагоги, что порой бывали строги.

Но вручили всё-же аттестат.

Припев:

Новый день уж грядёт,

Пожелать хотим вам счастья!

Впереди удача ждет,

Пусть не будет там ненастья!

Сто путей, сто дорог –

Все открыты перед нами!

По какой нам пройти –

Мы решим уж это сами!

От души вам удачи

В этот вечер мы желаем.

С аттестатом поздравляем!

Ведуча 2. А зараз до слова запрошуються гості.

(Виступ гостей)

Випускники.

1. Щоденник закрито назавжди.

Портфель спорожнів назавжди.

Останню пісню стоголосу

Вже проспівав шкільний дзвінок.

2. І ось настав прощальний час,

А в серці радість, смуток і тривога.

Сьогодні школа проводжає нас

У самостійну нелегку дорогу.

3. Від шкільного порогу

Ми підем у далекі світи.

Освіти нам дорогу,

Школо рідна, як зоря, освіти!

(Співають на мотив ДДМ «Осень»).

1. Что весною в школе происходит?

Что-то изменяется внезапно.

Просто это детство навсегда от нас уходит,

И не возвратить его обратно.

Припев:

Школа скажет тихо: «Прощай!»

Помнить школу ты обещай!

Снова вместе вернёмся сюда,

Школа, ты с нами всегда!

2. И учителей мы будем помнить,

Что же пожелать им на прощанье?

Были б мы волшебники,

Могли б для них исполнить

Все их сокровенные желанья.

Припев:

3. Что там впереди, пока не знаем.

У каждого из нас своя дорога.

Школьные года нам не вернуть, мы понимаем.

Грустно нам от этого немного.

Припев.

 

Ведуча 1.

У школі поколінь нема зупинки.

В шкільному літописі

Кожна паралель склада свою сторінку.

Була ця подорож цікава й нелегка.

А починалося усе із дитсадка.

Ведуча 2. Погляньте, яка гарненька гостя завітала до нас.

(Під мелодію пісні «Маленькая страна» танцює дівчинка із великою іграшкою, кульками та цукерками на паличці).

Дитинство.

Привіт! Невже це правда,

Що кілька років тому

Ось ці дяді й тьоті

В садок ішли із дому?

 

Невже ці гарні тьоті

 Бавились ляльками,

А ці великі дяді

Сиділи над горшками?

Сьогодні я прийшла,

Щоб щиро вас вітати,

І успіхів та щастя

Усім вам побажати.

А щоб ви не забули

Дитинства світлу мить,

Ці півники маленькі,

І кульки із дитинства

Усім вам подарить.

(Дівчинка-дитинство дарує випускникам повітряні кульки та цукерки на паличці).

Випускники.

1. А ми, неначе квіти, підростали,

         Й нестямились батьки, як доньки і сини

        Дорослими вже стали…

       Сьогодні вирій кличе нас у даль доріг,

       Покинем скоро батьківський поріг…

2. Майнем у світ широкий всі зі школи,

А в спогадах із нею не розлучимось ніколи!

І ще не раз згадаєм все-таки

Дитинства свого райдужні стежки.

3. Букварі і читанки,

Парти в два ряди.

Наша перша вчителька

З нами назавжди.

4. За провини, за сивини

Вчителько, прости.

Знов у радісні хвилини

З нами разом ти.

5. Дорога Катерино Іванівно!

Вибачте за недоспані ночі, які сиділи Ви, перевіряючи наші зошити, а у них – не добереш, що написано.

6. Пробачте за інколи невивчені уроки, лінувались, що й казати.
7. Спасибі, що завжди вірили у нас і казали: це найкращий клас, який мені довелося вчити.
8. Обіцяємо, що ми Вас не підведемо.
9. Ми хочемо подякувати Вам і побажати міцного здоров’я та злагоди у домі.

Ведуча 1. Слово першій вчительці _____________________________________.

Ведуча 2.

Пливуть кораблі з червоними вітрилами,

Од вітру мандрів будуть щогли гнутись.

Якими б не були усі дороги милими,

А в клас Василівни захочете вернутись.

Ведуча 1. Ну що ж, класний керівнику 11 класу. Проводжай своїх улюблених дітей!

Ведуча 2. До слова запрошуємо класного керівника випускного класу.

Виступ класного керівника.

Випускники.

1. У нас є класний керівник,

Який для нас такий, як мама.

До нас, таких, як є, він звик,

І любить нас усіх так само.

2. Усі уроки веде в життя,

Вчить поважати і дружити.

І проводжає в майбуття,

Щоб жити в світі і творити.

3. Тож вдячні за науку ми,

І кажемо, йдучи зі школи,

Ми будем справжніми людьми,

Й не підведемо вас ніколи!

Ведуча 1.

Дитинство залишило вас,

І юність вже прийти не забарилась.

Той час, що разом ви у школі провели,

Згадаєм знов, щоб серце звеселилось.

Ведуча 2.  А зараз сюрприз. Ви побачите фільм про шкільні роки наших випускників. А створила його, відгадайте, хто? Правильно! Незмінний режисер класу, Гусарова Каріна.

Ведуча 1. Увага на екран!

(Фільм про клас).

Ведуча 2. Привітати випускників прийшли дівчатка нашої школи із чарівним танцем «Дівчина-весна».

Звучить жартівлива пісня «Грицю-Грицю, до роботи». З’являється Стецько.

Ведуча 2. Хто ти? Теж випускник?

Стецько. Я? А що? Не схожий?

Звісно, випускник!

Як мені все надоїло.

І язик вам не болить?

І кому яке з вас діло,

Як я далі буду жить?

І кричать на всі заставки:

«Добивайтеся! Летіть!»

Я ж не встану вдома з лавки,

Буду їсти і сидіть!

Хай летить куди хто хоче,

А хто повзає, як рак!

А Стецько б поспав охоче,

Не такий вже я дурак!

Атестат мені вручили,

І освіта в мене є!

Хватить, вже мене навчили,

Знаю я тепер своє!

Розум щоб не розтрусити,

Сяду нишком на печі,

Буду спати, буду пити,

Буду їсти калачі!

І як сили наберуся,

Відпочину від тих слів,

Може, навіть оженюся,

Бо ще зараз не дозрів!

І візьму собі дружину,

Щоб варила борщ, супи…

Не дурний я гнути спину,

Вам Стецько не для сапи!

В мене все-таки ж освіта,

А у батька гроші є!

Географію, природу

Треба знати, хтось верзе!

Мене батько й на підводі

До базара довезе!

Ну, а там з усього світа

І для тіла, й для душі!

Нащо вам, дурним, освіта?

Нащо голову сушить?

Я от зовсім не журюся

І нічого не боюсь.

От од’їмся, одісплюся

І, напевно, оженюся.

Як то добре, що у школу

Вже не треба на урок!

І не будуть мати бити,

Що не хочу я читать.

Буду я спокійно жити,

До обіду буду спать.

Ну, а ви собі дерзайте!

І працюйте, і творіть!

Жили-нерви надривайте

І летіть собі, летіть!

Я ж не хочу того знати –

Тоже моду завели!

Ой, мене вже кличуть мати,

Може, жінку привели?

А, можливо, кличуть їсти,

Я вже знову зголоднів.

Ой, скоріш до столу б сісти,

То вже я б там попоїв!

Стецько вибігає.

(Звучить музика із кінофільму про Попелюшку. Танцюючи у вальсі, з’являється Попелюшка).

Ведуча 1. Що це за прекрасна незнайомка?

Попелюшка. Я – Попелюшка! Який чудовий бал! Як тут гарно! Вітаю всіх присутніх на цьому торжестві. Я просто у захваті від того, що відбувається. Та я не можу зрозуміти, що це за така країна «школа», у якій так багато любові й радості? Хтось може мені розповісти, хто ті люди, яким дорослі діти увесь час зізнаються у коханні?

Випускники.

1. Дорога Попелюшко, ти живеш у казковій країні, ніколи не чула про нашу школу і тобі, мабуть, не просто зрозуміти те, що ми відчуваємо серцем.
2.  Та все ж ми спробуємо відкрити тобі той дивний світ, який зветься школою і познайомити з людьми, які творять щастя і радість в ній.
3. Мила дівчинко, скажи, хто у твоїй казковій країні вирішує все, відповідає за все, керує всім, піклується про всіх? Хто найголовніший?

Попелюшка. Звичайно, король.

4. І у нашій країні є король. Це наш любий директор – прекрасний чоловік.

Попелюшка. А він що більше любить : карати чи милувати?

5. Ти не повіриш, Попелюшко, але наш король зовсім не вміє карати. Він навіть не вміє викликати на килим і грюкати кулаком по столу.

Попелюшка. А як же він тоді править країною?

6. Наша країна «Школа» - найкраща і найвідоміша в районі, мабуть тому, що править нею рішучий, прогресивний, талановитий, а, найголовніше, добрий і світлий король – Андрій І.
7. Дорогий наш Андрію Івановичу! Ми щиро дякуємо Вам за Ваш невтомний труд. У доросле життя кожен з нас візьме із собою Вашу добру посмішку, як світлий спогад шкільної юності.

Попелюшка. А хто допомагає королю правити країною? У нашого короля є три міністри. Це найкращі міністри у всьому казковому світі. Мабуть, тому, що вони уміють голосно і страшно сварити підданих. Їх боїться навіть сам король.

8. І у нас є свої міністри. Це три наші заступники директора. Тільки їх не бояться, а поважають.

Попелюшка. Поважають тому, що вони вміють гарно сварити підданих?

9. Ні, вони професійно роблять свою справу і вкладають у неї свою душу. І при цьому мають просто фантастичні результати.
10.  І зараз ми хочемо побажати заступникам директора:

• з навчальної роботи – Надії Володимирівні,
• з виховної роботи – Людмилі Вікторівні,
• з господарчої частини – Володимиру Володимировичу, міцного здоров’я, довгих років життя і терпіння, терпіння,  терпіння…

(Випускники співають пісню із кінофільму «Белое солнце пустыни»)

1. Ваши благородия,

 Впереди разлука.

Мы так сильно любим вас,

 Вот такая штука.

В жизнь уже більшую

Нам открыта дверь.

Грустно раставаться с вами нам тепер.

2. Ваши благородия,

Вам желаем счастья.

Пусть обходять стороной

          Чтоб на всех хватило здоровья и сил,

Чтоб мечты сбывались,

Очень мы хотим.

Попелюшка. І що, така велика країна тримається лише завдяки королю та міністрам?

11. Звичайно ж, ні. Жодна шкільна країна не може існувати без вчителів?А в нашій школі вони – найкращі.
12.  Дорогі наші вчителі!

Ми любимо ваші цікаві уроки,

Хоч з нами бувало немало мороки.

І вчительське серце частесенько в герці,

Бо неслухи сиплють густесенько перцем.

За те, що ви були за батька й матір,

Учи жити чесно на землі,

Що нам не поспішали двійки ставить,

Спасибі, дорогі учителі!

13. Учителю! Пораднику і друже!

Ви вибрали дорогу непросту.

Ми вам сьогодні дякуємо дуже

За вашу працю вчительську святу.

Випускники співають пісню «Heppi end”

1. Нарисую мелом, напишу: «Ухожу!»

Два сценария одной судьбы,

Разный взгляд и цвет одной игры.

Не забудем мы, что ты была,

Не вернёшься к нам ты никогда.

Помните, писали нам в открытках:

«Двери здесь для нас всегда открыты!»

Припев:

          Не пиши ты «End».

Мы придумаем «Heppi end”.

Вспомним вас мы так,

Чтобы серце забилось в такт.

Всё ведь как в кино,

Разреши нам до снять его.

Не пиши ты «End».

Мы придумаем «Heppi end”.

2. Мы исправить ничего не можем,

Зачеркнуть, переписати обложки,

Переснять все сцены, діалоги,

Из сюжета вычеркнуть так много.

Этот день наш детство всё уносит,

Про испуг сейчас никто не спросит.

Это получилось неслучайно,

Мы будем вместе – это наша тайна.

Припев:

Не пиши ты «End».

Я придумаю «Heppi end»,

Повернём жизнь так,

Чтоб сердца наши бились в такт.

Школа, как кино,

Разреши нам доснять его,

Не пиши ты «End»,

Мы придумаем «Heppi end».

14.  

14.Вже позаду залишились уроки,

Екзамени нам більше не складати.

Минуло одинадцять років

І нам сьогодні хочеться сказати.

15. Спасибі, рідні вчителі!

Уклін доземний рідній школі.

Ви всі - найкращі на землі!

За це ми дуже вдячні долі!

 

Усім працівникам школи присвячуємо…

Співають на мотив пісні «Марш высотников»

Не кочегары мы, не плотники,

Но сожалений горьких нет, как нет.

Вы тоже школьные работники, да!

Мы шлём вам пламенный привет.

Вы на прогресс не уповаете.

Зачем вам нужен пылесос? Вопрос?

Вы старой тряпкой или веником , да,

Блеск наведете через час после нас.

Випускниця.

Учителю,  прийми уклін доземний

За щире серце і любов святу,

За людяність і чесний труд щоденний.

За відданість, а ще за доброту,

За те, що ти даруєш дітям крила,

Щоб їм летіти у далекий світ,

За мрії світлі, знайдені вітрила,

І за щасливий радісний політ.

Співає пісню «Нам не забыть пути-дороги дальние…». Випускники дарують квіти  усі працівникам школи та гостям свята.

 

Звучить у записі пісня із кінофільму «Кавказька полонянка»

З’являється Гість зі Сходу.

Ведуча 1. До нас у гості завітав гість. Він прибув, аби теж привітати наших учителів.  Так як це гість зі Сходу, то привітання його адресовані прекрасній половині нашого колективу. Він не знає української мови, та наші випускники такі  знання одержали, що перекласти те, що він вам скаже, не складе для них труднощів.

Гість. О, уно-іюно, випуска-учитель!

Перекладач. О, дорогі наші учителі!

Гість. Емансіпація сделал із вас трудяга!

Перекладач. Ви прекрасні, як чайна троянда на Південному березі Криму!

Гість. Язик на плечё: кухара, стірара, работа бежара, дігтяра нянь чара, мужа встречара, короче – доходяга!

Перекладач. Руки ваші білосніжні, як крила райської пташки, стан ваш тонкий, як гірська стежина.

Гість. О, уно-іюно, випуска –учитель!

Перекладач. О, дорога наша вчителько!

Гість. Уно-іюно раз в году!

Перекладач. Цілий рік діти дарували вам квіти, боготворили вас!

Гість. Ізумруде, алмазо, рубіно, бамбіно-забіяки!

Перекладач. Учні ваші слухняні, як ангелочки.

Гість. Дворецо, фантино, дві кімнати, ванна.

Перекладач. Будинок у вас величезний, просторий, повний розкоші.

Гість. Еники-беники, нету вареники, ябедо- картопля, делікате – вермішель.

Перекладач.  Їжа на вашому столі – чудова: фрукти, полуниця у шампанському.

Гість. Каріно, автобусе, пуговіци.

Перекладач. Шикарний автомобіль чекає на вас біля двору.

Перекладач. О, уно-іюно, випуска учитель!

Перекладач. О, дорогі наші учителі!

Перекладач. Секрето, фантасте, як умудрято красавіцей бито?

Перекладач. Як не бути красунею при такому житті?

Гість.  Желанто?

Перекладач. Що побажати вам?

Гість. Зарплате виплате, сило громадо, терпето, учеників благодатно. Мужчина шоб помагато, щастя, удачі!

Спасібо за вніманто!

(Гість виходить зі сцени)

Ведуча 1 говорить (під тиху колискову музику):

Тихо. Тихіше. Мати дитину колише недремно.

Вона не раз змахне краплину поту.

Тож прислів’я мовить недаремно:

Хто не мав дітей, не мав клопоту.

А зросли, то скільки дум у неньки

І тривог за кожне їхнє діло.

Голова боліла від маленьких,

Від дорослих серце заболіло.

Ведуча 2. Від імені батьків до слова запрошуємо Дроздову Олену Іванівну.

Мама (обсипаючи дітей житом-пшеницею)

Благословляю вас житом-пшеницею,

Щоб лихо не зачепило.

Благословляю вас житом-пшеницею,

На вдачу і на добре діло.

Хай вас Бог благословляє,

А Мати Божа оберігає.

Випускники

1. Кожне батьківське слово – то є оберіг,

 Що осяює шлях, де багато доріг.

Де ж стежина до щастя, якою піти?

Слово батьківське, ти нам вічно світи.

2. Люби своє село, - сказала мені мама,

Тут народилась ти, твої батьки й діди.

Тут перше слово ти навчилась вимовляти

І звідси вдалеч поведуть тебе шляхи.

3. Дорогі наші батьки! Ми різні. Але ми – це ви, більш сміливі і сучасні, неспокійні і вродливі.
4.  Ми – це ви, якщо б ви просто стали нами сьогодні. Ми – це ви у майбутньому.
5. Спасибі вам, батьки, за сьогодення і за те, чого ще нема. Завдяки вам ми пірнаємо в океан життєвої безодні.
6. За кожен день, що був, ми вдячні вам! За кожен день, що є, ми вдячні вам! За кожен день, що буде, ми вдячні вам, тато і мамо!
7. Минають роки, все дуже зміниться, я знаю,

Ще стільки буде у житті знайомств, подій.

Та в щасті і печалі я завжди згадаю

Сумний і світлий, мамо, образ твій.

(Співають пісню на мотив «Дорогие мои старики»)

1. В этом зале находятся те,

Кто дал жизнь нам и выростил нас,

Кто в далёком уже сентябре

Нас привёл в самый первуй наш класс.

Десять лет шаг за шагом за мной

Вы шагали, поддержку даря.

Но сегодня у нас выпускной,

И о вас нам не помнить нельзя.

Припев:

Вам спасибо мы все говорим

И желаем здоровья більшого.

И поклон от детей до земли

За любовь вашу  шлём мы вам сново.

2. Я хочу, чтоб и дальше со мною

Вы шагали, піддержку даря.

Чтоб подставили вы мне плечо,

Если сделал вдруг я не тот ход

Берегите себя, просим вас,

Нет дороже у нас никого.

И простите, родители, нас,

Если вас забывали порой.

Припев.

Випускники

1. Проведи мене, мамо, будь ласка,

Проведи до воріт.

Хай простелиться доля, мов казка,

Мені, рідна, услід.

2. Відгородить мене вона всюди

Від печалі й біди

Проведи мене, тато, між люди,

В білий світ проведи.

3. Рідна мамо, подай мені руку,

Я у танці тебе поведу.

4. Попрощаємось разом з дитинством,

Вдячним серцем до ніг припаду.

Ведуча 1. А зараз традиційний батьківський вальс.

Звучить у записі пісня Р. Веремейчика «Помолимся за родителей». Випускники запрошують на танець своїх батьків.

Під запис пісні «Гномы-гномы – удивильный народ» виходять у танці гноми.

1 гном. Ось і настав час прощання з дитинством і чарівною казкою під назвою «Школа». Ви виходите у нове життя, покидаючи рідну домівку. Попереду вас чекає безмежний Всесвіт.

2 гном. Сьогодні юність прощається з дитинством, яке відлітає на чарівних крилах казки. У цю хвилину на небосхилі дорослого життя з’являється 10 нових зірочок.

3 гном. Ким ви станете, залежить від вас. Тож давайте зазирнемо в майбутнє! Готові?

4 гном.

Добра дівчина, спокійна,

І, як друг, вона надійна!

Бува, й «коники» викидає…

Дуже гарні очі має!

Після відступів ліричних –

Буде в амплуа незвичнім –

Кандидат Наук Медичних!

5 гном.

Добре він на нервах грає,

Гол в ворота забиває,

Вміє всіх розвеселити…

Буде ще й ням-ням варити!

1 гном.

У шкільних святах немало

Танечку запам’ятало!

Спробуй – не запам’ятай!

Голос - як в Наталі Май!

Танечка - це факт, їй Богу,

Стане класним психологом!

2 гном.

Сергій – саме той хлопчина –

Сохне не одна дівчина!

В техніці він – супер - ас!

І дівчата кажуть: «Клас!»

Гном 3.

Вірш напише, поспіває,

З хлопцями канат тягає.

Ні на мить не засумує!

Ще й усіх сфотографує!

Карінка, це вже не секрет,

Вступить в університет!

І вона це точно знає:

Пари там не прогуляє!

4 гном.

Пролетіла чутка селом:

Стане Владик менеджером!

Є прохання: потрудитись,

В універі не лінитись.

Ще Владько наш футболіст

І заядлий скутерист.

5 гном.

Ліля – вдома помічниця…

І коли встигала вчиться?

Вміє смачно готувати,

Про порядок в домі дбати.

Менеджером стане Ліля –

Знатиме все про довкілля.

1 гном.

Він веселий і кмітливий,

І сьогодні теж щасливий!

В школу завжди він іде.

Знають всі – не підведе!

Дружить з гумором Віталій,

Футболіст і хлопець гарний.

2 гном.

Любить Юля спілкування

В вільний час й після навчання.

Піде вчитись в ВНЗ –

Починається лиш все!

Спокій – теж її краса.

Всім би Юлі рівновагу!

Хлопці, ви зверніть увагу!

3 гном. Це, звичайно, жарти. У кожного мрія своя. Та вона обов’язково здійсниться.

4 гном. Погляньте на небо. Оберіть свою зірочку. Подивіться на неї, загадайте бажання. Пам’ятайте: мрії збуваються! Головне – дуже хотіти!

5 гном.  А ці чарівні казкові птахи донесуть до зірок ваші мрії.

Звучить у записі пісня із кінофільму «Гостья из будущего». Гноми передають у руки випускникам голубів (дівчаткам – білі, юнакам – сірі).

Запускаючи голубів , випускники разом викрикують: «Раз! Два! Три! Мріє, лети!».

Ведуча 1.

Як багато зірок на небі!

Де вона, твоя зірка щастя?

Шукайте її! Не зупиняйтеся!

Не згубіться на нашій землі!

Ведуча 2.

Скільки літ промайнуло відтоді,

Як косички злилися в косу…

Ви побачили вперше сьогодні

В чистім погляді чисту сльозу.

Ведуча 1.

Світ багатий на добрих людей,

Та вдивляйтесь ровесникам в лиця.

Може, більше ніколи й ніде

Вам не випаде з ними зустріться.

Ведуча 2.

Тож щасливий хай буде ваш обраний шлях,

Хай вам добре у світі живеться.

А цей вальс випускний у ваших серцях

Добрим спогадом хай озоветься.

Випускниця.

Ми уже готові відлітати

У синє небо, простір голубий.

Давайте у вальсі весело кружляти,

Щоб не забути вечір випускний.

Вальс випускників.

Ведуча 2. Дорогі випускники! Зараз вас востаннє заведуть у школу ваші батьки, так, як привели уперше 11 років тому.

(Підходять батьки)

Ведуча 1.

Ідіть в життя замріяні, вродливі,

Між квітами і добрими людьми.

Несіть свої мрії й надії.

Хай вірність і любов в серцях живуть.

Благословляєм всіх у добру путь!

Разом. В добру путь, випускники!

Під оплески і мелодію пісні «Песня на выпускной» випускники разом із батьками виходять зі свята.

Ведуча 1. Ще будуть сьогодні танці, сміх, радість, погляд крадькома, передчуття чогось незвичайного. А наш урочистий вечір підійшов за завершення. Усього вам найкращого! А зараз святкова дискотека!