Тема: Ми проти насилля

Психолог  – Доброго дня! Сьогодні наша мова піде про насилля. Як відомо з  25 листопада по 10 грудня в Україні проходить акція «16 днів проти насилля». Початок акції припадає на 25 листопада – Міжнародний день ООН проти насилля до жінок, кінець акції 10 грудня– Міжнародний день Прав людини. В усьому світі така акція проводиться з 1991 року, в Україні – з 2000 року.

 Ведуча1  В жорстоке двадцять перше століття
В час заздрості, злості  і помсти
Пам'ятай, що ти людина.
І не втрачай ні краплі честі.

Коли почуєш грубий сміх
Жорстокість, низькість - не зламайся;
Ти пам'ятай, що ти людина...
Людиною ж  і залишайся!

Ведуча2 Всесвітня організація охорони здоров’я визначає насильство як глобальну загрозу здоров’ю. Згідно із соціологічними дослідженнями, проведеними в різних країнах світу, фізичного чи психологічного насильства зазнає кожна 4 жінка та кожен 10 чоловік. Насильство може бути: 
- Фізичне – побиття, штовхання та нанесення інших тілесних ушкоджень; 
- Психологічне – глузування, образа, приниження, переслідування, пліткарство, примус; 
- Сексуальне – ймовірна або фактична сексуальна експлуатація людини; 
- Економічне – умисне позбавлення житла, їжі, одягу, коштів та іншого майна, що може призвести до смерті чи завдати шкоду здоров’ю. 

На жаль, багато дій можна назвати насильницькими. Не всі про це знають. Можливо, саме тому багато підлітків зазнають насильства, не усвідомлюючи цього.

Читець  - Живём мы с вами параллельно,
Не замечая, что вокруг.
Жить, как амёба, – это дельно.
Но стоит ли так жить, мой друг?

Не замечать чужих страданий,
Не слышать горестных стенаний.
Свободным быть от обещаний,
Себя закрыв в зеркальный круг.

Вселенная кипит от злобы,
Трагедии нам посылает, чтобы
Остановить безумный ход судьбы.
Но не готов понять всё это ты.

Мольбы о помощи не внемлет слух,
Ещё не развит в твоём теле дух.
А над Землёю черный шар распух,
Но разум человека будто глух.

Я призываю всех вас стать добрей,
Задуматься о жизни, быть мудрей.
Ведь внешне мы похожи на людей,
Но наши души превращаются в зверей.

Ведуча1 - А ти знаєш, Яна, що у кожній людині відбувається боротьба, дуже схожа на боротьбу двох вовків. Один вовк символізує зло: заздрість, егоїзм, амбіційність, брехливість, жадібність. Другий вовк символізує добро: миролюбність, любов, доброту, відданість.

Ведуча2 І який же вовк усе ж перемагає?

Ведуча1 Завжди перемагає той вовк, якого ти годуєш.

«А якого вовка годуєте ви?»

Ведуча2    Приходить зло лише до злих,

Про те хай кожен пам’ятає,

Той, хто копає яму для других,

У неї сам і потрапляє.

Ведуча1  Мудрець сказав: живи, добро звершай

Та нагород за це не вимагай.

Лише в добро і вищу правду віра

Людину відрізня від мавпи й звіра.

Нехай ця істина стара:

Людина починається з добра

Ведуча2 Мій улюблений світ — без насильства,
Без жорстокості, болю і зла,
Де народом заспівана пісня
Містить тільки хороші слова…

(Пісня «Не смійся з мене»)

Ведуча1 Ми з вами живемо в непростий час. Час, коли нашу країну рвуть на частини, йде боротьба, процвітає насилля серед людей.

Ведуча 2 А страшно спати вже вночі!

Бо той, хто вчора був ще братом,

сьогодні більше захотів!

Тупцює, ріже нам кордони,

 кидає злі, страшні слова!..

Він хоче, хоче, хоче крові!

 Подумать страшно -це війна!

(Кліп про війну)

Ведуча 1   Прокидається наша людина
Лише з думкою, кожного дня:
– Стала мирна моя Україна…
– Боже, хай закінчиться війна…

Ведуча2 Війна закінчиться рано чи пізно. Але чи пройде без сліду ця війна для нашого народу, для тих, хто зараз воює за наше мирне небо? Скажу вам із 100%-вою впевненістю багато ран  залишиться невилікованими, багато стосунків зруйнованими, багато солдатів без душевного спокою. І доказом цього є учасники бойових дій у війнах в Афганістані, Іраку, Чечні, які повернулись до мирного життя і не змогли пристосуватись до нього.

            (Кліп «Five Finger Death Punch - Wrong Side Of Heaven»)

Письмо неродившегося сына

   Представь себе, а если б я родился?
   То жизнь твоя пошла б другим путём.
   Характер твой, конечно б, изменился –
   Ведь не одна теперь ты, а с дитём.
   
   Увидела б ты, мама, мои глазки,
   Точь-в-точь твои – печальные чуть-чуть.
   И гладила б, рассказывая сказки,
   Мне мягко ручки, ножки, мою грудь.
   
   Услышать ты смогла бы запах нежный –
   Так пах бы я, твой сын, твой милый сын.
   И делать много дел, порой небрежно,
   Чтоб быть со мной, чтоб я был не один.
   
   И грудь твоя, красивая такая,
   Давала бы мне пищу и покой.
   Твоя улыбка, к свету увлекая,
   Любовь даря, звала бы за собой.
   
   И был бы сыном я тебе послушным,
   Хоть сложности, волнения подчас
   Случались бы. Но быть неравнодушной
   Я знаю, ты смогла б, здесь и сейчас.
   
   И, засыпая у моей кроватки,
   И, чувствуя усталость, знаю я –
   Меня б любила ты и не украдкой,
   За жизнь мою бы Господа моля.
   
   Когда болел бы я, ты б замирала,
   Тревогу в сердце за меня тая.
   И всё б боялась сделать очень мало,
   Ведь наша жизнь одна – твоя, моя.
      

Ты помогала мне бы разбираться
   Про суффиксы, Печорина, моря.
   И чаще бы могла ты улыбаться
   На милые каракули смотря.
   
   А коль случалось бы тебе сердиться,
   Ты б принимала сторону мою.
   И я бы мог всегда тобой гордиться,
   Любить тебя – защитницу свою.
   
   Когда б я вырос, то с твоей защитой
   Я б стал красивым, сильным смельчаком.
   И прикрывал тебя б в бою открытом
   Словами, позой, просто кулаком.
   

 И я не мог не стать иным, родная,
   И ты б гордилась мною навсегда.
   И от меня подарки принимая,
   Ты б забывала про свои года.
   
   И, если б, в тот промозглый день весенний
   Решила б ты не слушать вся и всех,
   Я б жизнь узнал в различных построениях,
   Узнал бы небо, птиц, весёлый смех.
   
   Почувствовал, как пахнет снег весною,
   Узнал бы боль отвергнутой любви,
   Цену победы над самим собою
   И долгие прогулки до зари.
   
   Но ты идёшь по чавкающей грязи,
   В руках платочек мокрый теребя.
   Ведь, мать моя, используя все связи,
   Меня забрать решила у себя.
   

   Забрать совсем, чтоб ты одна осталась,
   Забыв меня: вот был – и вот уж нет.
   Чтоб никогда с тобой не повстречались,
   Чтоб не узнал я, что такое свет.
   
   Ты думаешь – тебе не будет больно,
   И ты забудешь быстро обо мне.
   Но, знаешь мама, я вернусь невольно,
   Туда, где ты не ждёшь меня – во сне.
   
   Тебе я буду сниться часто, мама,
   Но не затем, чтоб ты могла страдать.

   Я просто был, я - есть, я - без обмана.
   И это факт, который надо знать.
   
   Мне очень жаль, что встреча не случилась,
   И жизнь моя совсем не началась.
   Коль получилось то, что получилось,
   Хочу тебе сказать на этот раз -
   
   Нас много здесь таких, нас миллионы,
   И я тебя, как мать свою молю:
   «Живите по любви и по закону,
   А я тебя прощаю и люблю!»