Сценарій заходу "Гірчить Чорнобиль крізь роки..."

Чорнобильський вітер по душах мете,

Чорнобильський пил на роки опадає…

Годинник життя безупинно іде,

Лиш пам'ять, лиш пам'ять усе пам’ятає…

 

 

Чути звук Маятника на фоні початку презентації «Гірчить Чорнобиль крізь роки…»

Під огляд презентації ведучий читає вірш:

Ведучий. «Третій Ангел просурмив і впала з неба велика звізда, що горіла, немов світильник. І впала на третину рік і на джерела вод. Ім’я цієї звізди — полинь. І третина вод стала полином. І багато людей вмерли від вод, тому що вони гіркими стали…» (Біблія. Новий завіт. Откровення святого Івана Богослова).

 

 

Ведучий. До 30-річчя аварії на ЧАЕС Президент Петро Порошенко оголосив 2016-й рік роком вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і пам'яті жертв Чорнобильської катастрофи. Аварія на Чорнобильській АЕС сталася 26 квітня 1986 року, аварії, яка змінила життя сотень тисяч людей. весь світ був приголомшений страшною новиною – сталася аварія на четвертому енергоблоці ЧАЕС, що стало однією з найжахливіших техногенних катастроф у світі. З тих пір пройшло три десятка років, пішли з життя тисячі людей, які допомагали ліквідувати наслідки аварії, які постраждали внаслідок цієї аварії, і ті, хто став її жертвами, поклавши своє здоров’я, життя у кратер радіації. О 1год. 23 хв. вибухнув реактор 4-го енергоблоку Чорнобильської АЕС, Руйнування мало вибуховий характер, реактор був повністю зруйнованим, і в довкілля було викинуто велику кількість радіоактивних речовин. Відбувся радіоактивний викид потужністю в 300 Хіросім.

Катастрофа вважається найбільшою за всю історію ядерної енергетики, як за кількістю загиблих і потерпілих від її наслідків людей, так і за економічним збитком. Радіоактивна хмара від аварії пройшла над європейською частиною СРСР, більшою частиною Європи, східною частиною США. Приблизно 60% радіоактивних речовин осіло на території Білорусі, що призвело до радіаційного забруднення величезної території сучасних України, Білорусі і Росії (220 тис. км кв. з населенням понад 15 млн чол.) і подальшого відселення понад 200 тисяч людей, величезних фінансових витрат, спричинило зростання смертності і захворюваності. В Україні до так званої «Чорнобильської» зони віднесено 2293 населених пункти у 12 областях, у т.ч. у Рівненській.

 

Кліп «Чорний біль України»

Ведучий. Вслухайтеся в цей звук. Це звук смерті, і ім’я його – радіація.

(звучить звук Гейгера)

 

 Вона немає смаку, вона немає кольору, вона не має вигляду. Вона жах на все живе: людей, тварин, воду, землю, повітря, які одночасно стають смертю, коли їх вразить радіація. Вона з насолодою впивається в кров і тіло, та спостерігає, як поступово гине живий організм: дні, місяці, роки, десятиліття, віки… 26 квітня 1986 року вітер поніс цю радіацію на Європу. І коли, весь світ знав про трагедію у Чорнобилі, то місто Прип’ять спокійно спало.

( звучить самий страшний дзвінок про аварію на ЧАЕС На екрані миготить виклик диспетчера для пожежників про аварію на ЧАЕС у 4 блоці і про збір всіх ближніх бригад.)

 

А вся Україна змогла дізнатись лише завдяки, радіо «Голосу Америки». Бо в Радянському Союзі не могло бути трагедій, аварій, лиха, що підтверджувало про неспроможність керівництва СРСР  у політиці , науці, та вирішенні проблем. Під забороною смерті замовчувалось все…Адже,  Комунізм вів до світлого майбутнього та кращого життя, яке трагічно обривалось. Але герої були і на той час. Бо завдяки їм, вдалося пожежу загасити на 3 добу. Це були пожежники, ліквідатори, наукові співробітники, медики, військові, міліціонери і не байдужі. Вони були першими, ціною свого життя.

 

Читці читають вірші про перших ліквідаторів, хто кинувся рятувати світ.

Перші, хто собою закрили вогонь…

Першим важко. Ви ж були найперші,

Із вогню та в полум’я шугали

Не до подвигів і не до звершень:

Ви ж собою людство заступали.

Та серця, мов кремені, не вгасли,

Залишались іскрами на тверді.

Тільки жити в нас бунтує спрага

Та продовжить пісню родоводу.

А лишилась вірності присяга.

Батьківщині. Матері. Народу.    (В. Стащук)

 

Ті, що згоріли в огні

В перші хвилини двобою,

Землю прикрили собою,

В цій вогняній війні.

Не залишили свої пости,

Мужньо стояли на герці,

Пам’ятник їм вознести

Треба у кожному серці…

 

Кліп «Ліквідаторам аварії наЧорнобильській АЕС присвячується».

 

...Сьогодні, через три десятиліття після найбільшої техногенної катастрофи людства, вже виросло покоління, представники якого навіть не народилися в ті страшні дні. Але і вони, а також їхні діти й онуки повинні не забувати тих, хто захистив світ.

Згадаймо їх у своїх душах хвилиною мовчання.

( під стук метронома  пам’яті хвилина мовчання за загиблими)

Доля нашої днини після Чорнобильської катастрофи сумна та нелегка, але все дається в порівнянні. Щастя нашої днини в тому, що ми живемо, що ті діти, які й після 1986 року народжуються, живуть і вчаться творити прекрасне. А на квітучій українській землі з’явилися пусті міста і села, мертвий ліс, до якого не можна ходити, сади з яблуками, насиченими радіоактивною отрутою, вода, яку не можна пити, і навіть повітря, яким дихаємо, стало небезпечним.

Загадили ліси і землю занедбали.

Поставили АЕС в верхів'ї трьох річок.

То хто ж ви є, злочинці, канібали?!

Ударив чорний дзвін. І досить балачок.

В яких лісах іще ви забарложені?

Що яничари ще занапастять?

І мертві, і живі, і ненароджені

Нікого з вас довіку не простять!

 

Давайте подивимось яким було, стало, і зараз є мертве місто Прип’ять.

(кліп про наслідки аварії на ЧАЕС та мертве місто Прип’ять)

 

у 2009 році було вирішено створити Меморіальний комплекс "Героям Чорнобиля" як нагадування про трагедію, що сталася вночі 26 квітня 1986 року.

(слайд про створення меморіалу героям ЧАЕС)

 Уже наступного, 2010 року, було зведено Стіну пам'яті, на якій встановили 48 гранітних плит із зображенням покинутих їх жителями населених пунктів України, Білорусії та Росії. Великі Кліщі, Буряківка, Деркачі, Залісся, Лелів, Нова Єльня, Прип'ять, Товстий Ліс, Шелухівка, Довляди, Самотевичі, Ушаков, Савицький Лог... Всього назавжди спорожніло 458 міст, селищ і сіл.

 26 квітня 2013 р. відбулося відкриття скульптурного елемента "Земля", виконаного у вигляді знака радіаційної небезпеки та розташованого перед центральною скульптурою комплексу, що зображує прикутого до скелі Прометея з вогнем у руках, викраденим ним для людей зі священного Олімпу.

А 14 грудня того ж року – у День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС – було відкрито ще один архітектурний елемент Меморіального комплексу – Ротонду "Пантеон пам'яті".

 Ротонда "Пантеон пам'яті" є єдиним в Україні меморіалом, який уособлює в собі об'єднання в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС усіх колишніх республік Радянського Союзу. Саме ця ідея закладена в архітектурно-художній зміст Ротонди.

По периметру кола розміщено 15 колон, що символізують держави – колишні республіки Радянського Союзу, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської аварії. У центрі композиції як символ пам'яті загиблих ліквідаторів розташована скульптура Покрови Пресвятої Богородиці – покровительниці українського народу. У верхній частині кожної колони прикріплені відлиті з бронзи герби держав – колишніх республік Радянського Союзу, а на арковому фризі колон – золоті букви тексту гімну Чорнобиля: "Побратими! Здолаємо смерть стократ, переможемо біль і розлуки, дай-но руку, чорнобильський брат, хай в нас будуть гарячими руки. Ми стікаємось знову сюди, як до моря стікаються ріки: все це – ми, чуєш, Господи, ми, ті, що землю спасли в тому квітні. Попри біль будуть діти рости – наша радість крізь присмак полину. Боже правий! Прости нас, прости! І спаси, якщо можеш спасти. Ми спокутуєм інших провину".

ЧОРНОБИЛЬ 

Чорнобиль не минув нікого, 
Це наша біль і прокляття. 
Роки ідуть на фоні нього, 
І через нього йде життя. 

Це і тягар наш і нещастя, 
Перебудова і розвал, 
Це розкрадань часи не кращі, 
Ну і, нарешті, – це Майдан! 

Це боротьба й пора надії, 
Це наші діти й внуки теж, 
Це і сьогоднішні події, 
В яких нічого не поймеш. 

Живемо поряд тонн урану, 
По лісу гамма-фон блука, 
І відчуття тяжкої рани 
В душі ніколи не зника. 

Про все це не напишеш вірші, 
Та будь людиною весь час. 
Про те, що може бути й гірше, 
Господь попереджає нас! 

 

 

(слайд про пам’ять героям  та тим подіям на ЧАЕС)

Чорнобильський дзвін.

За ким же б’є він?

За тим, хто пішов

У високу блакить,

Щоб звідти на мудрість

Нам очі відкрить.

Щоб пам’ять не згасла,

Щоб ти пам’ятав,

Як розлючений той

Там реактор палав.

Чорнобильський дзвін.

Печаль і журба,

За тими б’є він,

Кого вже нема...

 

 

...Сьогодні, через три десятиліття після найбільшої техногенної катастрофи людства, вже виросло покоління, представники якого навіть не народилися в ті страшні дні. Але і вони, а також їхні діти й онуки повинні не забувати тих, хто захистив світ

Чорнобильський вітер по душах мете,

Чорнобильський пил на роки опадає…

Годинник життя безупинно іде,

Лиш пам'ять, лиш пам'ять усе пам’ятає…

 

Тож хай дзвони Чорнобиля нам нагадують про  людську необачність, про силу природи, яка не прощає огріхів, про втрати знедолених переселенців, про страшенні муки хворих,про героїчний подвиг тих, хто врятував світ. Дякую за увагу!