Сценарій "Зі святом тебе, рідна школо!"

Зі святом тебе рідна, школа

 

1-й ведучий.   Доброго дня, любі друзі!  Шановні гості та господарі свята!

2-й ведучий. Є на планеті дороге серцю місце – рідна школа. Стрункі ялини, горять золотом клени і каштани, бабине літо снує павутину споминів. І кожного ранку, мов крихітні гомінливі струмочки, зливаючись у єдиний бурхливий потік, прямують сюди діти.

- І так багато років… Обличчя… Обличчя… Але ти, школо, пам’ятаєш усіх.

   - Скуйовджених і охайних.

   - Бешкетників і сором’язливих.

   - Веселих і сумних.

 

Ведучий.    Коли встеля багрянцем білий світ

                    Й летять ключі над рідною землею,-

                    Усі стежки юнацьких наших літ

                    Ведуть сюди до рідного порогу.

 

Ведучий.     Усі стежки, мов промені зорі –

                     Палкого серця обрії – скрижалі –

                     Скарби нетлінні в нашім вівтарі,

                     Моєї школи світлі магістралі!

 

Ведучий.      Ми знову тут. Спадає тиха ніч, -

                      Тремких зірок розкидані озарини…

                      Тут оживає мрія всіх сторіч

                      І цвіт душі моєї України.

 

- Так будь же завжди благословенна! Нехай від споминів про тебе світлішають обличчя, розгладжуються зморшки.

РАЗОМ:

Хай вічно звучать слова: «Здрастуй, школо!»

                                           ПІСНЯ

 

 

 

 

- Сьогодні у нас незвичайне свято, свято дитинства і юності,  130 років від дня  народження ніколи не старіючої Сватківської школи.

 

Ведучий. Школа це не просто уроки, сценарії, походи, книжки – це наші душі, наш час, наш труд, наші долі, наш світ.

 

Ведучий. Школа – це Вічність. Це мудра, втомлена, але завжди усміхнена Вічність, що дивиться на нас очима вчителів та друзів, очима незгасної любові, доброти.

 

Вед. Тож нехай повік у нашому світлому домі панує незламний дух творчості, затишку і пошуку, високих моральних ідей та невмирущої материнської любові.

 

                                    (Пісня  … )

 

Вед. А тепер давайте ближче знайомитись з іменинницею.

 

2-й вед.  Ім’я  - «Сватківський заклад загальної середньої освіти»

1-й вед. Місце народження і проживання – с. Сватки, Гадяцького району,Полтавської обл..

2-й вед. Батьки – адміністрація школи.

3-й вед. Сімейний стан – мати-героїня. Діти – усі хлопчики та дівчатка, які навчались, навчаються  будуть навчатись у ній.

2-й вед. Девіз нашої ювілярки: «Хто знання має, той мур ламає!»

А в гостях у нас сьогодні…

 

Давайте оплесками привітаємо їх!

1. Вітаємо вас у нашій рідній школі,

    У цім краю немов на рушнику.                                                      

    По всіх роках нещастя і неволі

    Знов рідна мова квітне у вінку.

 

2. Вітаємо вас під барвінковим небом,

    Де рідна пісня душу наповня,

    Бо нам так віри, віри в Бога треба. 

    Святих джерел доброго життя.

 

 

3. Нехай сія цей звичай наш народний,

    Гостям бажати віку і добра

    Дзвенить у душах наших дух соборний

     І кличе сіяти святі слова.      Пісня «                          »

 

Зі словами вітання до всіх хто любить рідну школу, звертається  в.одиректора школи Василенко  Г.О.

 

Вед. В ІІ половині ХІХ ст.., а точніше 130 років тому вперше за парти сіли наші ще маленькі тоді прапрадіди. Повернімося до тих далеких часів.

Вед. Тож почнемо й ми, як можем,

         Повість давніх і недавніх літ

         Про високий розум, честь, завзяття,

         Про немеркнучий, яскравий слід.

 

 Вед. Першу школу у селі було відкрито у 1889 році по вулиці Лихоменівка . Ця школа була лише на один клас (25-30 учнів),з одним учителем. Зрозуміло ,що це була невеличка селянська хатина,але діти в ній могли відкрити для себе світ «грамоти».

Пізніше у 1894 році відкрилася двокласна церковно –приходська школа.Вчителем був священник, який вчив дітей читати і писати.

Згодом школа стала трьохкласною і такою залишалася до 1917 року.Діти тяглися до науки , треті-четверті класи у двадцятих роках

налічували близько 120 чоловік. Лише початкова школа у Сватках була до 1927 року. З 1927 року по 1930 рік існувала семирічка.

 

 Вед. 30 –ті роки були нелегкі у житті нашого села, але Сватківська школа жила,діяла,вселяла надії.

Багато лиха принесла війна 1941 року. Навчання деякий час велося, а потім школу закрили. Недіючою школа була до 1944 року,а з1 –го вересня 1944 року діти із хвилюванням і радістю йшли до школи.

 

Вед. Статус середньої  Сватківська школа одержала 1951 року.Тепер уже у Сватки,щоб закінчити десятирічку ходили учні Римарівки, Максимівки ,Галаївця, Ціпок, Бірок,Мельникового, Змаженого, Слобідки.

 

Вед. У 1954 році закінчилося шкільне життя для перших випускників Сватківської середньої школи. Випускники надзвичайно гордилися тим, що одержали середню освіту.Адже середня освіта була ще однією сходинкою до  кращого життя. Згодом хотілося побудувати нову школу,яка б стала окрасою села .І в 1986 році мрії почали збуватися. Будівництво розпочалося.Через два роки виросла нова двоповерхова школа, якій ми навчаємося і нині.

 

Вед. Як бачите, спочатку наша школа була маленькою, тендітною, але уже впевненою в собі. Вона йшла тернистою дорогою часу і вбирала в себе тільки найкраще, найсвітліше, що було у ту добу: доброту, духовну красу, щиру дружбу, жаль до знань і віру в майбутнє.

 

Вед. Так, з кожним роком росла наша школа, утверджувалася, розквітала. Тепер уже вона ділилася своїм добром, світлом, красою. Десятиріччями сіяла паростки мудрості, досвіду, знань у дитячі серця. І вони проросли. І стало й цвіту по всьому світу. Розбудовував цей храм науки разом із педколективом тоді директор, а сьогодні  заступник сільського голови Краснолуцької сільської ради, мудрий наставник і надійний помічник Дудка Петро Васильович                                     

Запрошуємо його до слова.

1.     Вклонімось, друзі, вчителю своєму,

        Володареві слова і пера,

        Крізь біль і радість, роздуми і втому

        Любов його безсмертна проросла.

 

2.     Любов учителя не зна ані кінця, ні краю

        Не рветься ні на мить гаряча нить, 

        Любов учителя ніколи не вмирає,

        Вона у серці учня пломенить.

 

 

 

 

 

1-й вед. Ці чудові щирі слова учні нашої школи адресують своїм учителям. Звичайно, у кожного з нас є свої улюблені предмети, уроки, на які поспішаємо з особливою радістю. Чому? Відповідь на це запитання проста – ці предмети ведуть улюблені вчителі, люди, які стали для нас більш, ніж педагогами. Вони – наші справжні друзі, мудрі порадники і чуйні наставники.

 

2-й вед. За багато років у нашій школі змінилось кілька поколінь учителів. Проте незмінними залишаються і досі її чудові традиції. Вона не просто навчальний заклад, а друга домівка для нас, учнів, і для освітян. Усі ми – шкільна родина, у якій поважають одне одного, піклуються про молодших, допомагають старшим, діляться досвідом.

1-й вед. Кому завдячуємо тим, що шкільні традиції передаються з року в рік? Звичайно, нашим найстаршим і наймудрішим учителям. Скільки дитячих сердець пройшло через їхні турботливі руки, скільки широких шляхів відкрили ці люди для своїх вихованців!

 

2-й вед. Наша школа – світла оселя, у якій завжди панують порядок і чистота. Дбайливі руки працівників – господарників кожного дня піклуються про те, щоб нам було затишно та приємно навчатись і відпочивати тут. Недарма про них кажуть – «майстри на всі руки».

 

2-й вед. А якщо ми трохи зголодніли, про нас завжди попіклуються працівники шкільної їдальні. Попри всі негаразди і складнощі вони, наче чарівники, вміють смачно й корисно нагодувати велику шкільну родину.

3-й вед. Можливо, ми не завжди помічаємо цих «бійців невидимого фронту», проте хочемо запевнити їх, що батьки всіх учнів нашої школи щиро вдячні їм за піклування про їхніх дітей.

                                       Пісня …..

Вед. Творчість… Вона одна і водночас її так багато. Ми малюємо пензлем на білому аркуші – це вона. Ми вкладаємо душу в кожне слово і з вуст випливає – теж вона. Учні нашої школи працюють творчо. Це видно з їхніх ідей, сили, душі, у якій так багато переживань, сумнівів, турбот і водночас стільки мрій, бажань, сподівань. І перші досягнення у цьому навчальному році уже з’явились. Це місця у спортивних змаганнях. Ми вітаємо усіх, хто творить цікаве шкільне життя.

        1.О, школо рідна! Ти-як зірка в небі

Серед складних космічних поєднань.

            Ми тягнемось душами до тебе,

            До зібрання скарбів твоїх і знань.

 

2.О, школо рідна! Ти – світило в небі,

У тьмі прозрінь і мороці доріг,

Я все життя вертатимусь до тебе,

             Переступаючи із трепетом поріг.

 

3.Долати перешкоди ти навчила,

Упевнено іти до світлої мети,

Щоб сильні ми були і все на світі вміли,

Щоб все здолати у житті змогли.

 

4.Повертайтесь до рідної школи,

Повертайтесь в будь-який час

Вона вас не забуде ніколи

Двері завжди відкриє для вас.

 

 

1. Обійме, як мати дитину

До своїх, пригорнувши грудей,

Адже мати однаково любить

І малих, і дорослих дітей

 

 

2. Повертайтесь до рідної школи,

Щоб в дитинство своє зазирнуть,

Щоб, хоч в пам’яті роки минулі

На хвилинку назад повернуть.

 

1-й вед. За час свого існування наша школа відзначила безліч  випускних балів. Вона виховала не одне  покоління  учнів. Залишаючи шкільний поріг, випускники через деякий час знову повертаються до нього, ведучи за руку своїх дітей.

                                          ПІСНЯ

 

 

 

На сцену виходять усі ведучі

 

Вед. Багато ще гарних слів ми можемо сказати про свою школу. Кожен, хто вчився і працював тут, відшукає у своїй душі найтепліші спогади про неї. Нехай минають роки, десятиріччя та все одно серцем ми завжди повертаємось сюди, тому що кожен залишив тут частинку себе. Тож дякуємо тобі, школо, за все!

 

1. Рідна школо, ти даєш нам крила

І любов до матері-землі.

За усе, чого ти нас навчаєш,

Дякуємо, школо, ми тобі!

 

Джерело науки-рідна школа,

Чарівна скарбниця пізнання.

Відкриває вона дітям знань простори,

Щоб прославити Вітчизну наші імена.

 

Тебе ми памя’татимо всюди,

Нехай святиться твій простий поріг!

Від нього нас веде стежина в люди -

Початок ще не пройдених доріг.

Вед. Пам’ятаймо минуле, думаймо про майбутнє і творімо сьогоднішній день. І нехай допоможе нам Бог у всіх наших починаннях.

Вед. Ми вдячні всім, хто прийшов на наше свято. Вдячні вам за підтримку, за вашу щиру вдачу, щиру любов!

1.вед  Літа, мов ріки, веснами пливуть,

     Їм вороття не буде більш ніколи

     Торуючи у завтра світлий путь,

     Не забувай ніде своєї школи.

2.вед.  І не треба сумувати на прощання,

      Треба заспівати нам- і все

      Хай про цей день добрий, теплий спогад

      Кожен з нас у серці пронесе!

                          ПІСНЯ