Сценка "Випускний і піони"

Йде сільська жінка. Несе піони. Нюхає.

1- От та павонія пахне школом! Хто би що не повідав, а воно таки так є! Павонія, школа, останній дзвінок, випускний! Кругом вона – така файна, пахуча! А особливо та вишнева! Ну, горит! Я вам кажу: горит!

2- Маню, то що , на старість тобі твій Васька надумав квітки тобі дати?

1- Угу! Васька! Та він би їх мав, то обміняв би в Гальки на горівку. Ага. Як сама собі не виростеш, не нарвеш, не поставиш файно в слоїчок, то ніц не буде.

2- А вже ж вони файні! Дай но одну, хай понюхаю, бо мої чогось занепали. (Бере, нюхає) Як згадаю школу!!! Боже! Ти , Маню, памятаєш, як ти, я, Толька з нашого класу, Надя таво, що зараз школі на роботі, Микола, Люба вночі перед шкільними екзаменами крали ті павонії у людей?

1- Та чо нє! Памнітаю! Ми мали алгебру здавати в девятому класі.

2- Та яку алгебру? Твір мали писати, а ті шпори були пришиті до фартухів, то ми весь стіл комісії краденими букетами обклали, щоб їм не було видко нас.

1- Ой було-було. Я ще тоді до цівака щтани роздерла, а мамі казала, що пес на мене напав, то мама ще жалувала мене!

2- Що теперішні діти знають?! Тіліфон і гроші! Всьо! Що воно знає що то таке той екзамен!

1- А від 5-го класу треба було  здавати їх! Кожнісінького року! А в 10-м то їх було аж сім!

2- А випусний! Та як йдуть селом дівчата-випусниці, та всі в одинакових платтях! Та свято в селі!!!

1- А тепер посідали в машини, переїхали, що  їх ніхто не бачи і всьо!

2- А я цего року піду. Піду і подивлюсі. Подивлюсі хто в що ся вбрав, хто що буде кому дарувати.  Колись не було тих дарів. Та то дурне тово. Колись такого не було…

1- Підем вобі! Подивимся, може хто яку грамоту буде отримувати, може яку відзнаку.

2- Та то вилазка для села. Та тра кудись йти. Аво, ти чула каже мені одна з тих випусниць, не буду казати котра, хай з мене не виходить, каже: «Цьоцю Маню, в нас вальсу не буде». Я кажу: «Як то так, дитинцю, не буде? А то що то за випускний без вальсу? Та то ми таково, Маруська, я, Волена, Маринка, та ж всі збираємося йти на той випуск заради того вальсу . Та й з Лісовід, з Вівся чулам, що ся збирають. Хтіли би м ся подивити. Та як то не буде?

1- Я чула! Була м на пошті, то повідали жінки, що хлопців не хватає, та й вальсу не буде. А то, що нема в 8-му класі? Та й позичте собі, та й зробіть той вальс.

2- Та ніби так зробили. А 8-й на рік, як знайде! Вже буде вміти. Носом крутили, але послухали… а ти во таково підеш вбрана?

1- Та нє! Я маю! Маю файне вбранє! Модне! Олені чи як там називаються…Штани такі…

2- Сама ти ОЛЕНІ! Лосіни!!!

1- Ая! Ая! Лосіни! Піду сі вберу!

2- Йди! В тих лосінах лосиці  по лісу бігають! Халат якісь файний знайди, як плаття не маєш!!! (штовхє її, ніби хоче , щоб та йшла)

1- О на маєш тобі! А ти в чім підеш?

2- Мені купили КАРГО! Кажуть тепер дуже модні!

1- Ото то! Тобі якраз до лиця! Карга все була в моді!

Штовхаються. Виходять з сцени.