Сценка "Які вони - сучасні учні..."

“Які - наші сучасні учні”

(Вчитель, 2 учениці і 2 учні)

 (учні в цей час займаються своїми справами, дівчатка- фарбуються, роблять селфі, хлопці зависають в телефонах).

Голос за кадром: Сучасні учні – це така собі гаряча суміш екстриму і стриму. Вони- непосидючі, надміру впевнені в собі, балакучі та нестримні, а ще – відмінно володіють навичками володіння соцмережами, але при цьому, абсолютно забули про те, що спілкуватися можна без чатів та есемесок…Самі подивіться.

Учениця 1: з нафарбованими губами підходить до хлопців) Андрюх, заціни мій новий колір!

(хлопець абсолютно не звертає увагу, махає на неї рукою, мовляв: зникни)

(ображена учнениця 1 підходить до учениці 2 )

Учениця 2: Ну шо, не зацінили?

Учениця1: Нє-а, видать,-не то пальто, як каже мій папа.А в журналі ж ясно було написано: Нафарбуй губи кольором червоної фуксії, і він точно не встоїть перед тобою.

Учениця 2: А він і з стільця не піднявся. Видно в доту грають, такі серйозні.

Учениця1:Отож!Та не хвилюйся ти так, зроби ще може новий манікюр.

Учениця 2: Я на минулому тижні робила отой із отими, як їх – амонг ас, і нічо, такий самий ігнор.

(зникає світло)

Учень 1: Блііін, нет пропав!

Учениця 1: Альо,гараж!а те,що світло зникло, ти не помітив.

Учень 2: Так це ж – логічно,нема нета, значить і світла нема.

Учень 1: нема світла – мінус 1 гра і не загружені фотки в інстаграм, да, дівчата?

Учениця 1: ні,хлопці…Ви вже мабуть,за своїм телефоном забули і як нас звати.

Учень 2: (задумався) Чого це, я ваші ніки на пам'ять знаю. Ти – чіка, ти – буся.

Учениця 2: Яка чіка? Я – Вероніка!

Учениця 1: А я Ганнуся.

Учень 1:Глянь, а це хіба не те саме?

Учениця 1: Так, повторюйте домашку, бо до нас сьогодні вчителька нова прийде, а ми, як завжди покажем себе у всій красі.

Учень 2: а шо в нас там по розкладу?

Учениця 2: біологія. Ми вчимо будову людського скелета.

Учень 1: а шо її вчити. Ти вийдеш, як модель, а я все продемонструю.

Учениця 2: Це що знущання?

Учениця1: Ні, Буся…ой, Ганнуся, це – булінг!

Учень 1: о,друг, ти попав.Зараз будуть про свої права розказувать, феміністки.

Учениця 2: А чо, це непогано.В мене якраз там туш закінчується, а кешу нема. Так от скажу дома, що ти мене булиш,і ти будеш мені компенсацію платити.

Учень 1:Ганнусю, а може, ну…якось домовимося? Може там…морозиво?

Учениця 1:(підходить близько до учня) Хочу в кіно!!!

(учень уважно на неї дивиться)

Учень 1: у тебе новий блиск??

Учениця 2: Шухер»!хтось іде.

(заходить вчитель, діти думають що це  - новий учень)

Учень 2: О, привіт!А це ще шо за ботанік?

Вчитель: Доброго дня!

Учениця 1: І зовсім не ботанік, подивіться який підкачаний! мабуть в спортзал ходить. Як тебе звуть?

(Вчитель соромлячись): Володимир…Анатолійович…

Учень 1: Вовка значить. Ну, давай кулак.

Вчитель: А чого зразу кулак? Може якось мирно все вирішимо?

Учень 1: Ти шо, з Місяця прилетів? зараз карантин, ми так вітаємося(вітаються).

Учениця 2: Вов,а що ти знаєш про скелет?

Учитель: про який?

Учениця 2: Як про який, про людський?

Вчитель: А навіщо вам скелет?

Учень 2: та ви його перелякали. Слухай, у нас зараз буде біологія. Прийде нова вчителька,а ми вчимо будову людського скелета. Так може ти розкажеш,га.

Вчитель: Без питань. Сідайте за парти. Відкривайте зошити.

Учень 1: В смислі???ти про шо?

Вчитель: Ви не дали мені змоги, як слід представитися. Я – Володимир Анатолійович, ваш новий вчитель біології. І сьогодні ми поговоримо про будову людського скелета.

Учениця1: Оце так номер? Значить в нас учитель, а ми вчительку чекали…

Учениця2: це ж класно.Здорова конкуренція в колективі. Глянь, як Андрюха на тебе дивиться.Я казала…

Учень 2: А як ми будемо вчити, якшо немає світла і інтернета?на собі покажете?

Вчитель:чого ж на собі. В мене є помічник!Федя ,заходь(заносять скелет)