Що таке майстер-клас? (Методичні рекомендації)

 

 

Зміст

Що таке майстер-клас? (Методичні рекомендації)………………….		4
Алгоритм підготовки та проведення майстер-класу…………………..		14
Конспекти майстер-класів …………………………………………….		15
	План-конспект майстер-класу «Виготовлення поробок в стилі «Tunnel book»………………….	16
	План-конспект майстер-класу «Виготовлення саморобок  в техніці орігамі»………………….	21
	План-конспект майстер-класу «Виготовлення саморобок  в техніці орігамі - кусудама»……..	27
	План-конспект майстер-класу  «Виготовлення саморобок  в техніці модульне орігамі»……….	30
	План-конспект майстер-класу «Виготовлення саморобок  в техніці квілінг»……………………	35
	План-конспект майстер-класу «Виготовлення поробок з солоного тіста»……………………….	40
Список  використаної літератури………………………………………		47

 

 

 

 

 

 

 

 

Що таке майстер-клас?

Організація та проведення майстер-класів

Методичні рекомендації

Однією з ефективних форм розповсюдження власного педагогічного досвіду є майстер-клас. Дане поняття широко використовується в багатьох сферах діяльності людини, в тому числі й в освіті. Найчастіше в педагогічному співтоваристві під майстер-класом розуміють відкрите заняття, захід, презентацію досягнень педагога.

У поданих рекомендаціях дані відповіді на наступні запитання:

• що таке майстер-клас,
•  які вимоги до його підготовки та подання,
• які критерії його ефективності.

У педагогічній літературі існує кілька десятків визначень поняття «майстер-клас».

У першу чергу, Майстер-клас - це відкрита педагогічна система, що дозволяє демонструвати нові можливості педагогіки розвитку і свободи, що показує способи подолання консерватизму і рутини.

Майстер-клас - це особливий жанр узагальнення та поширення педагогічного досвіду, що представляє собою фундаментально розроблений оригінальний метод або авторську методику, що спирається на свої принципи і має певну структуру.

З цієї точки зору майстер-клас відрізняється від інших форм трансляції досвіду тим, що в процесі його проведення йде безпосереднє обговорення запропонованого методичного продукту і пошук творчого вирішення педагогічної проблеми як з боку учасників майстер-класу, так і з боку Майстра (під Майстром ми маємо на увазі педагога, який проводить майстер-клас).

Майстер-клас - це головний засіб передачі концептуальної нової ідеї своєї (авторської) педагогічної системи. Учитель як професіонал протягом ряду років виробляє індивідуальну (авторську) методичну систему, що включає ціле покладання, проектування, використання послідовності ряду відомих дидактичних та виховних методик, уроків, заходів, власних «ноу-хау», враховує реальні умови роботи з різними категоріями учнів тощо.

Майстер-клас - це ефективна форма передачі знань і умінь, обміну досвідом навчання і виховання, центральною ланкою якої є демонстрація оригінальних методів освоєння певного змісту за активної ролі всіх учасників заняття. Майстер-клас - це особлива форма навчального заняття, яка заснована на «Практичних» діях показу і демонстрації творчого вирішення певного пізнавального та проблемного педагогічного завдання.

Майстер-клас - це форма заняття, в якій сконцентровані такі характеристики: виклик традиційній педагогіці, особистість вчителя з новим мисленням, не повідомлення знань, а спосіб самостійної їх побудови за допомогою всіх учасників заняття, плюралізм думок та ін..

Отже, узагальнюючи представлені вище визначення, ми можемо виділити найважливіші особливості майстер-класу, а саме:

•        новий підхід до філософії навчання, ламає усталені стереотипи;
•        метод самостійної роботи в малих групах, що дозволяє провести обмін думками;
•        створення умов для включення всіх в активну діяльність;
•        постановка проблемного завдання і рішення його через програвання різних ситуацій;
•        прийоми, що розкривають творчий потенціал як Майстра, так і учасників майстер-класу;
•        форми, методи, технології роботи повинні пропонуватися, а не нав'язуватися учасникам;
•        подання можливості кожному учаснику поставитися до пропонованого методичного матеріалу;
•        процес пізнання набагато важливіше, цінніше, ніж самі знання;
•        форма взаємодії - співпраця, співтворчість, спільний пошук.

Слід звернути увагу при підготовці майстер-класу на те, що в технології проведення майстер-класу головне - не повідомити і освоїти інформацію, а передати способи діяльності, будь то прийом, метод, методика, чи технологія. Передати продуктивні способи роботи - одна з найважливіших завдань для Майстра. Позитивним результатом майстер-класу можна вважати результат, що виражається в оволодінні учасниками новими творчими способами вирішення педагогічної проблеми, у формуванні мотивації до самонавчання, самовдосконалення, саморозвитку. Це досить технологічно складний процес, тому зупинимося на вимогах до його організації та проведення.

Вимоги до організації та проведення майстер-класу

1. Демонстрація конкретного методу.

Майстер-клас як локальна технологія трансляції педагогічного досвіду, повинен демонструвати конкретний методичний прийом або метод, методику викладання, технологію навчання і виховання. Він повинен складатися із завдань, які направляють діяльності учасників для вирішення поставленої педагогічної проблеми, але всередині кожного завдання учасники абсолютно вільні: їм необхідно здійснити вибір шляху дослідження, вибір засобів для досягнення мети, вибір темпу роботи.

2. Актуалізації знань учасників

 Майстер-клас повинен завжди починатися з актуалізації знань кожного за пропонованою проблемою, що дозволить розширити свої уявлення знаннями інших учасників. У технології проведення майстер-класу ми пропонуємо використовувати певний алгоритм пошуку рішення педагогічної проблеми. Алгоритм - це формалізація технологічного процесу в вигляді послідовності деяких кроків, блоків діяльності, які залежать від змісту педагогічної проблеми, але мають і загально педагогічну частину, яка визначається загальними способами діяльності.

3. Алгоритм проведення майстер-класу

Примірний алгоритм проведення майстер-класу повинен складатися з наступних компонентів:

• виділення проблеми,
• панель,
• об'єднання в групи для вирішення проблеми,
• робота з матеріалом,
• представлення результатів роботи,
• обговорення та коригування результатів роботи.

Панель - це етап актуалізації знань у цій проблемній площині. Він дає можливість всім бажаючим висловити свою точку зору про проблему, для вирішення якої і проводиться майстер-клас.

4. Уточнення і корегування формулювання проблеми майстер-класу .

У ході обміну думками в учасників майстер-класу можуть виникнути думки як на підтримку висловлених ідей, так і в їх спростування. Тим самим відбувається уточнення і коректування формулювання проблеми майстер-класу. Шлях прийняття будь-якого рішення - робота з запропонованими матеріалами: текстом, літературою, документами, фарбами, звуками, природним матеріалом, моделями, схемами і т.д. Цей етап можна назвати «деконструкцією»: відбувається перетворення матеріалу в «хаос», змішання явищ, слів, подій, вичленення необхідної інформації. Потім відбудеться «реконструкція» - створення свого тексту, малюнка, моделі, схеми, закону, світу. Отже, панель, слово Майстра, яке актуалізує діяльність учасників за визначенням, шляхи вирішення педагогічної проблеми, робота з матеріалами - все це дає можливість підготуватися до подання результатів роботи.

5. Обговорення, коригування рішення поставленого педагогічного завдання.

Наступним кроком має бути їх обговорення, а потім коригування власного рішення поставленої педагогічного завдання з варіантами, запропонованими колегами.

Майстер-клас - це оригінальний спосіб організації діяльності педагогів у складі малої групи (7-15 учасників) за участю Майстра, ініціюючого пошуковий, творчий, самостійний характер діяльності учасників.

Основні елементи проведення майстер-класу

Основними елементами технології проведення майстер-класу, методичними прийомами є індукція, самоконструкція, соціоконструкція, соціалізація, афішування, розрив, творче конструювання знання рефлексія.

Індукція. Системо-утворюючим елементом майстер-класу є проблемна ситуація - початок, мотивуючий творчу діяльність кожного. Це може бути завдання навколо слова, предмета, малюнка, спогади - найчастіше несподівані для учасників, загадкові і обов'язково особистісні.

Проблемна ситуація характеризує певний психічно-питальний стан суб'єкта (учасника), що виникає в процесі виконання такого завдання, яке вимагає відкриття (засвоєння) нових знань про предмет, способи або умови виконання дій. Питання має займати, хвилювати розум дослідника, бути в колі його інтересів; представити це невідоме, показати необхідність роботи з ним; визначити коло засобів, об'єктів, які дозволять почати роботу і через період незнання прийти до відкриття; приєднати до наявного знання нове і поставити інші проблеми для дослідження. Така проблемна ситуація в технології майстерень називається індуктором (індукцією).

Складаючи індуктор, треба співвіднести його з почуттями, думками, емоціями, які він може викликати в учасників. Індуктор повинен налаштовувати особистість на саморозвиток. Якщо у педагога взагалі немає потреби у розвитку, то одного індуктора недостатньо, потрібна серія мотиваційних прийомів майстерень з формування даної потреби. Існують і інші, не менш значимі потреби: бути особистістю, потреба в самоствердженні, спілкуванні, самовираженні, емоційному насиченні, свободі, емоціональному контакті та ін.

Майстер в процесі майстер-класу повинен прагнути реалізувати всі ці потреби, але пріоритет віддається розвитку потреби саморозвитку. Якщо подібного інтересу немає, Майстру необхідно спрямувати дії на створення мотиву, на позначення мети і на те, щоб учасники самі відкрили, що ця мета для них досяжна. Усвідомлення можливості вирішення проблеми - необхідний засіб для стимулювання інтересу.

Самоконструкція - це індивідуальне створення гіпотези, рішення, тексту, малюнка, проекту.

Соціоконструкція. Найважливіший елемент технології майстер-класу - групова робота (малі групи можуть визначатися Майстром, утворюватися стихійно, з ініціативи учасників). Майстер може коригувати склад груп, регулюючи рівновагу методичної майстерності і психологічних якостей учасників (екстра та інтравертного, тип мислення, емоційність, лідерство та ін.) Майстер розбиває завдання на ряд завдань. Групам належить придумати спосіб їх вирішення. Причому учасники вільні у виборі методу, темпу роботи, шляхи пошуку. Кожному надана незалежність у виборі шляху пошуку рішення, дано право на помилку і на внесення коректив. Побудова, створення результату групою і є соціоконструкція.

Соціалізація. Будь-яка діяльність у групі представляє зіставлення, звірку, оцінку, корекцію оточуючими його індивідуальних якостей, іншими словами, соціальну пробу, соціалізацію. Коли група виступає із звітом про виконання завдання, важливо, щоб у звіті були задіяні всі. Це дозволяє використовувати унікальні здібності всіх учасників майстер-класу, дає їм можливість само реалізуватися, що дозволяє врахувати і включити в роботу різні способи пізнання кожного педагога.

Афішування - представлення результатів діяльності учасників майстер-класу і Майстра (текстів, малюнків, схем, проектів, рішень тощо) і ознайомлення з ними.

Розрив. Найближче відображають зміст цього поняття слова «осяяння», «інсайт», «розуміння». Розуміння різне: себе, інших, прийому, методу, технології. Розрив - це внутрішнє усвідомлення учасником майстер-класу неповноти або невідповідності старого знання новому, внутрішній емоційний конфлікт, посувають до поглиблення в проблему, до пошуку відповіді, до звірки нового знання з інформаційним джерелом. Це те, що в інших формах трансляції педагогічного досвіду подається вчителю, а тут він запитує сам, шукає самостійно, іноді за допомогою Майстра, колеги, учасника майстер-класу. Такий же процес можна спостерігати в лабораторіях учених, дослідників, коли тривалий пошук приводить їх не тільки до накопичення інформації з досліджуваного питання, але й до іншого розуміння, а часом і до розриву зі старою теорією, старим обґрунтуванням.

Рефлексія - останній і обов'язковий етап - відображення почуттів, відчуттів, що виникли в учасників під час майстер-класу. Це багатющий матеріал для рефлексії самого Майстра, для удосконалення ним конструкції майстер-класу, для подальшої роботи.

Позиція Майстра

При підготовці та проведенні майстер-класу важливо не тільки дотримуватися вище описаних алгоритмів, але і правильно визначити власну позицію Майстра.

Позиція Майстра - це перш за все позиція консультанта і радника, який допомагає організувати навчальну роботу, осмислити наявність просування в освоєнні способів діяльності.

Проводячи майстер-клас, Майстер ніколи не прагне просто передати знання. Він намагається задіяти учасників у процес, зробити їх активними, розбудити в них те, що приховано навіть для них самих, зрозуміти і усунути те, що йому заважає в саморозвитку. Всі завдання Майстра і його дії спрямовані на те, щоб підключити уяву учасників, створити таку атмосферу, щоб вони проявили себе як творці. Це м'яке, демократичне, непомітне керівництво діяльністю.

Майстер створює атмосферу відкритості, доброзичливості, співтворчості у спілкуванні. Майстер працює разом з усіма, майстер дорівнює учаснику майстер-класу в пошуку знань і способів діяльності. Майстер виключає офіційне оцінювання роботи учасників майстер-класу, але через соціалізацію, афішування робіт дає можливість для самооцінки педагога, його самокорекції.

У взаємовідносинах з колегами Майстер повинен застосовувати певний стиль, виявляючи свої особистісні якості: комунікативність, загальнокультурний розвиток, інтелігентність, погляди, переконання, світогляд, характер, волю, темперамент та ін..

Авторські технології, які презентуються на майстер-клас, не володіють властивістю фотографічної відтворюваності; однак кожна з них несе ідейний заряд, володіє безліччю відтворюваних деталей, прийомів, елементів учительської майстерності. Ця особистісно-процесуальна, афективна інфраструктура авторської технології дуже важко фіксується на папері, але вона передається шляхом прикладу, наслідування через: мову і голос (тон, сила, виразність, дикція, інтонація, техніка мови); міміку, жест, управління емоціями, читання емоційного стану на обличчі; пантоміміку (постава, вміння стояти, сидіти, спостерігати за поведінкою учасників); вміння зосередитися на предметі розмови, володіння мнемотехнікою, аутогенним тренуванням, відсутність скутості; мистецтво спілкування: психологічна вибірковість, здатність до педагогічної уваги, емпатія; педагогічна імпровізація: вміння працювати за планом «в голові» , залучати особистий досвід, керувати незапланованими ситуаціями; психологічна пильність, вміння обчислювати «геніїв» і підтримувати «відстаючих»; комунікативну культуру, вміння вести діалог, дискусію, відчуття часу.

Критерії якості підготовки та проведення майстер-класу

Для визначення ефективності підготовки і проведення майстер-класу ми пропонуємо використовувати такі критерії.

1. Презентативність.

Виразність інноваційної ідеї, рівень її представленості, культура презентації ідеї, популярність ідеї в педагогіці, методиці та практиці освіти.

2. Ексклюзивність.

 Яскраво виражена індивідуальність (масштаб і рівень реалізації ідей). Вибір, повнота та оригінальність рішення інноваційних ідей. Прогресивність. Актуальність і науковість змісту і прийомів навчання, наявність нових ідей, що виходять за рамки стандарту та відповідних тенденціям сучасної освіти та методиці навчання предмета, здатність не тільки до методичного, але і до наукового узагальнення досвіду.

3. Мотивованість.

Наявність прийомів і умов мотивації, включення кожного в активну творчу діяльність зі створення нового продукту діяльності на занятті.

4.Оптимальність.

 Достатність використовуваних засобів на занятті, їх поєднання, зв'язок з метою і результатом (проміжним і кінцевим). Ефективність. Результативність, отримана для кожного учасника майстер-класу. Який ефект розвитку? Що це дає конкретно учасникам? Уміння адекватно проаналізувати результати своєї діяльності.

5.Технологічність.

 Чіткий алгоритм заняття (фази, етапи, процедури), наявність оригінальних прийомів актуалізації, проблематизації («розриву»), прийомів пошуку і відкриття, подиву, осяяння, рефлексії (самоаналізу, самокорекції).

6.Артистичність.

 Піднесений стиль, педагогічна харизма, здатність до імпровізації, ступінь впливу на аудиторію, ступінь готовності до поширення і популяризації свого досвіду.

7.Загальна культура.

 Ерудиція, нестандартність мислення, стиль спілкування, культура інтерпретації свого досвіду. Використання даних методичних рекомендацій дозволить, на наш погляд, забезпечити якісну підготовку та ефективне проведення майстер-класів в рамках поширення педагогічного досвіду працівників обласної освітньої системи.

Алгоритм підготовки та проведення майстер-класу

 

План-конспект

 

 

 

 

майстер-класів для вихователів

з художньої праці

 

План-конспект майстер-класу

«Виготовлення поробок в стилі «Tunnel book»

 Тема: Ознайомлення з паперовим мистецтвом..

Вироби в стилі «Tunnel book»

Мета майстер-класу:

• дати знання  про паперову техніку «Tunnel book»;
• формувати уявлення про виготовлення поробок, дидактичних ігор та посібників для дітей дошкільного віку з паперу;
• вправляти у виготовленні виробу в стилі «Tunnel book».

Хід майстер-класу:

Вправа «Давайте познайомимось»

Мета: знайомство-завоювання довіри. Створення атмосфери доброзичливості та відвертості. Прийняття правил участі в занятті.

Хід: Ведучий збирає учасників у коло і пропонує гру "Давайте познайомимось ближче".

Умови гри:

• кожен учасник по черзі називає своє ім'я, коротка розповідь про те, що йому  відомо про це ім'я, подобається воно йому чи ні, хто його так назвав, чи знає видатних людей, що носять таке ж ім'я, назвати одну рису характеру, яка на його думку, найбільш притаманна людині з таким ім'ям і має відношення до нього, знову повторює своє ім'я. Сусід повторює ім'я попереднього учасника і представляє своє ім'я. Наступний повторює ім'я попередніх учасників і презентує своє. Можливий обмін думками і враженнями між учасниками щодо інформації про імена, особливо між тими, хто має однакові імена.

Запитання для обговорення:

• Як Ви вважаєте з якою метою проводилася гра?

Правила взаємовідносин у групі

• Бути активним.
• Бути щирим.
• Довіряти іншим.
• Висловлюватись по черзі.
• Слухати не перебиваючи.
• Звертатись по імені.
• Взаємодопомога - один за всіх і всі за одного.
• "Тут і зараз".

Вправа «Поняття «Творчість»

Матеріал:

• ватман із написом слова «Творчість»;
• маркер.

Мета:

• сформулювати узагальнене визначення поняття «творчість».

Хід: педагог-майстер пропонує учасникам написати слова, які асоціюються зі словом «творчість». Педагог-майстер зачитує слова і підбиває підсумок.

Міні-лекція

Tunnel book – це  один  з  різновидів  паперових  виробів. Своїм виглядом вироби  в  техніці  tunnel  book  нагадують  невелику книжечку з отвором всередині. Саме завдяки цій особливості техніка отримала свою оригінальну  назву, що  перекладається з англійської мови як «книжковий тунель».  Саморобки в  стилі tunnel book поєднують в собі різні паперові техніки: орігамі, вирізування, аплікація, скрапбукінг.

Перші вироби, що нагадують сучасні tunnel book, почали створюватися ще в 18 столітті, вони зображували сцени з театральних постановок. З розвитком цієї творчості tunnel book стали виготовляти на честь якої-небудь важливої ​​події або заходу.

У 1840 р. був створений перший у світі підводний тунель, який перебував під річкою Темзою в Лондоні. Ця  дата була відзначена створенням традиційної книги  з  зображенням  всередині, з того часу мистецтво створення подібних книг і стали називати tunnel book.

Нове  життя  в  даний  вид  творчості  вдихнула  Керол  Бартон,  автор книги «Скульптурні форми».

Виріб у стилі tunnel book в залежності від складності композиції може служити листівкою, фото рамкою або невеликою сувенірної книгою.

Огляд виставки робіт і обговорення у групі

Педагог-майстер запрошує учасників до огляду виставки, в ході якого надає необхідні коментарі. Після огляду надає учасникам змогу висловити свої думки та пропозиції.

Вправа «Виготовлення виробу в техніці «Tunnel book»

Матеріали: Аркуші   досить  щільного   паперу,  наприклад,  тонкий картон або ватман. циркулі, різаки для паперу, ножиці, скотч або клей, приладдя для художньої творчості, різноманітні картинки, ілюстративні матеріали, шаблони, покрокові  схеми для виконання робіт.

Мета: вправляти у виготовленні виробу в стилі «Tunnel book»

Хід роботи:

 Педагог-майстер пропонує учасникам розділитися на підгрупи за бажанням та розміститися за столами. Під спокійну мелодію учасники виготовляють виріб за технологічною карткою.

За   допомогою  циркуля  креслять  на кількох  аркушах  коло  однакового  діаметру, кількість таких   листів   може   бути   різними,  але  найчастіше використовують 4-6 аркушів.

Один з аркушів з отвором  -  це  обкладинка   майбутнього виробу, добре буде зробити її з кольорового паперу, ще один аркуш без вирізаного отвору - це задня стінка роботи. Окремо  заготовлюється  два  аркуші,  які  слід скласти «гармошкою», їх  висота  повинна дорівнювати висоті майбутньої листівки. Вирізаючи  кола,  слід залишати невеликі  штирі - на них будуть приклеюватися елементи композиції, в якості яких можуть виступати самостійно зроблені моделі, або готові невеликі фігурки метеликів,  квіток тощо. Після того,  як заготовка до композиції зроблена, аркуші слід склеїти - спочатку внутрішні, а потім обкладинку і задню стінку. Листи у формі гармошки - це боковинки готової роботи.

По закінченню роботи кожна група учасників обирає представника, який презентує роботу.

Презентація робіт

 

 

 

 

 

 

 

План-конспект майстер-класу

«Виготовлення саморобок  в техніці орігамі»

Тема: Ознайомлення з паперовим мистецтвом орігамі.

Мета майстер-класу:

• розширити і уточнити знання про паперову техніку орігамі;
• формувати уявлення про виготовлення поробок, дидактичних ігор та посібників для дітей дошкільного віку з паперу в техніці орігамі;
• вправляти у виготовленні виробу в стилі орігамі.

Хід майстер-класу:

І. Вправа « Очікування».

Мета: допомогти учасникам засідання усвідомити особисті очікування від заняття. Пропонується кожному учасникові:

• написати на картках - корабликах кілька слів про свої очікування від засідання;
• по черзі наклеїти їх на плакат із заздалегідь намальованою річкою на березі Надії, озвучуючи свої думки.

Міні-лекція

Орігамі історія появи. У перекладі з японської «орігамі» означає «складений папір», у країні висхідного сонця мистецтво орігамі називають мистецтвом цілого листа. Це одне з найголовніших правил орігамі - не додавати і не віднімати нічого зайвого. Це закон, якого дотримуються вже багато століть всі художники орігамі. Завдяки цьому даний вид мистецтва вже тисячоліття вважається самим незвичайним і оригінальним.

     З'явилося орігамі майже відразу після появи папери в Японії. Саме японці, а не першовідкривачі нового писального матеріалу - китайці, здогадалися використовувати папір як сировини для декоративних прикрас і виробів. Спочатку новий вишуканий і цінний матеріал використовували у проведенні різних релігійних церемоній.

     Слова «папір» і «Бог» японською мовою співзвучні. Тому всім паперовим виробам став надаватися релігійний сенс. У храмах стіни були прикрашені папером із зображенням богів і записаними їх заповідями. За допомогою листів розпалилися жертовні багаття. В особливих паперових коробочках було прийнято приносити дари в храми.

Історія розвитку та поширення орігамі.

     Нерозумно було б стверджувати, що орігамі є чисто японським мистецтвом. Не мало країн може також похвалитися власними досягненнями в області складання паперових фігурок з цілого листа. Разом з поширенням рецепта виробництва паперу поширилося і мистецтво орігамі.

    Дуже яскравим прикладом, що підтверджує цей факт, стала Іспанія. Місцеві майстри відкрили свій неперевершений метод складання пташок «Орач» (у Мескіке цю фігурку пізніше стали називати трохи по-іншому - «паяріт», який значно відрізнявся від японських посібників з орігамі).

     В Іспанії навіть була утворена «іспанська школа» під тонким керівництвом філософа Мігуеля Уманумо. Тут були розроблені нові методи складання класичних фігурок, а також винайдені нові, до цього невідомі навіть класикам - японським майстрам. Під іспанським впливом орігамі, що стало за дуже короткий час популярним мистецтвом, поширилося і до Латинської Америки.

Орігамі в сучасному житті.

     Ми пов'язані з папером від наших самих перших днів і до кінця життя. Сьогодні малюки стикаються з листами цього матеріалу набагато раніше, ніж починають вчитися писати або читати. Дитина рве, мне її, намагаючись додати аркушу певну бажану форму. Цей матеріал доступний і дешевий, тому його можна без страху довіряти дітям.

     Інше зручність таких занять для дитини це те, що папір легко піддається будь-яким деформацій. А після занять ще довго і добре тримає задану форму. Це використовується сьогодні в багатьох виховно-розвиваючих методиках.

    За допомогою різних орігамі технік легко можна розвивати у дітей образне і логічне мислення, уяву та інтелект, винахідливість і фантазію. При цьому робиться це абсолютно непомітно для малюка у формі гри і цікавого проводження часу.

Нововведення та експерименти.

    Подібно будь-якого виду мистецтва орігамі не застигло на місці у дванадцятому столітті. Поступово воно перетворювалося, напрацьовувало досвід і традиції. Створювалися різні школи залежно від географічного положення та новаторських принципів. На даний момент орігамі-твори створюються не тільки з паперу, але і з металу, фольги та інших матеріалів, в яких вироби орігамі виглядають ще більш оригінальними та цікавими.

    Залучення нових матеріалів в техніки орігамі пов'язано, в основному, з бажанням авторів продовжити термін служби своїх творів. А папір, на жаль, схильна до будь-яким механічним пошкодженням. Тому більш міцні матеріали, хоч часто і складніше в реалізації, але набагато міцніше і довговічніше. Металеві вироби просто так не порвеш, та й, щоб деформувати його, доведеться докласти значних зусиль.

     Тонкий папір дуже зручна при складанні фігури, а ось форму вона тримає погано. Щоб виправити ці недоліки була розроблена нова технологія, яка отримала робочу назву «срібний сендвіч». Сендвіч - тому що використана ідея багатошаровості.

     А срібний - тому що важливим шаром буде звичайна тонка кулінарна фольга. Якщо між двома шарами паперу прокласти шар фольги і проклеїти їх. Те виріб з таких тришарових квадратів буде відмінно тримати форму, а також багатошаровість матеріалу додасть рельєфності фігурці орігамі.

Різновиди паперу.

    Сьогодні прогрес дозволяє виробляти найрізноманітнішу папір, кожний вид якої покликаний відповідати своїм вимогам і має зовсім особливими властивостями. Є папір, яка тонші людської волосини. З водостійкої паперу роблять географічні карти і грошові купюри. За допомогою паперу навчилися імітувати навіть поверхні пластику або виробних каменів.

     Папір розрізняється по багатьом властивостям - міцності, відношенню до води, до чорнила, вихідному кольором, прозорості і багатьом іншим. Папір є неоднорідним матеріалом. На просвіт у листі видно ущільнення або навпаки більш тонкі місця.

     Неоднорідність також позначається на властивостях цього матеріалу. Ставлення папери з водою також дуже важливі. Волокна між собою склеєні. Від виду клею і буде залежати, розмокне лист чи ні. За властивостями матеріал ділять на безліч різних типів та видів, число яких складно назвати точно, тому що воно постійно росте.

Огляд виставки робіт і обговорення у групі

Педагог-майстер запрошує учасників до огляду виставки, в ході якого надає необхідні коментарі. Після огляду надає учасникам змогу висловити свої думки та пропозиції.

Вправа «Виготовлення виробу в техніці орігамі»

Матеріали: схеми, кольоровий двосторонній папір, ножиці, лінійка, клей

Мета:  вправляти у виготовленні виробу в стилі орігамі за схемами.

Хід роботи:

 Педагог-майстер пропонує учасникам розділитися на підгрупи за бажанням та розміститися за столами. Під спокійну мелодія учасники виготовляють виріб відповідної тематики за схемами .

Схеми

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

По закінченню роботи кожна група учасників обирає представника, який презентує роботу.

Вправа « Очікування».

Мета: визначити, наскільки виправдалися очікування кожного учасника засідання. Учасникам пропонується:

• на стікерах записати, настільки виправдалися їхні очікування;
• стікери прикріпити на плакаті на «березі виправданих надій», озвучуючи свою думку.

План-конспект майстер-класу

«Виготовлення саморобок  в техніці орігамі - кусудама»

Тема: Ознайомлення з паперовим мистецтвом орігамі - кусудами.

Мета майстер-класу:

• розширити і уточнити знання про паперову техніку орігамі - кусудами;
• формувати уявлення про виготовлення поробок для оформлення інтер’єрів груп дитсадка, подарунків для дітей дошкільного віку з паперу;
• вправляти у виготовленні виробу в стилі орігамі - кусудама.

Хід майстер-класу:

І. Вправа «Знайомство».

Мета: допомогти учасникам майстер-класу познайомитися, та  Пропонується кожному учасникові:

• написати на картках - корабликах кілька слів про свої очікування від засідання;
• по черзі наклеїти їх на плакат із заздалегідь намальованою річкою на березі Надії, озвучуючи свої думки.

Міні-лекція

Кусудама - це найдавніше японське мистецтво складання фігурок з паперу, що відноситься до модульного орігамі. У складній кусудама може бути кілька десятків модулів, які з'єднуються між собою одним з трьох способів - за допомогою тертя, зшиванням або склеюються.

Спочатку кусудами використовувалися в лікувальних цілях, це підтверджує і переклад слова - «кусурі» - ліки, «тама» - куля, «кусудама» в перекладі з японської мови означає «лікарський куля».

Цікаве хобі дуже популярно у всьому світі, створюються клуби любителів кусудами, проводяться виставки робіт, конференції, конкурси, майстер - класи. У кожної нової авторської моделі є ім'я власне, і схеми, по яких складаються кусудами, теж мають назви. На перший погляд воно дуже схоже на орігамі. Проте між ними є дуже суттєва різниця. Виготовляючи кусудаму,  дозволяється склеювати та розрізати папір , що категорично заборонено оригамістам.

Кусудама в перекладі означає «лікувальна куля». Давним-давно в таку кулю клали лікувальні трави та підвішували її над ліжком хворого, аби зцілити його, або ж над ліжечками маленьких дітей, аби їх обходили хвороби та нещастя.

Ми підготував для Вас чудовий майстер-клас із виготовлення кусудами. Створивши таке кольорове диво, Ви можете  прикрасити ним свою групову кімнату, музичний зал, або ж подарувати колегам та друзям як талісман на удачу.

Для роботи нам  знадобляться:

— кольоровий двосторонній папір,

— клей ПВА,

— шнурок,

— намистинки.

Огляд виставки робіт і обговорення у групі

Педагог-майстер запрошує учасників до огляду виставки, в ході якого надає необхідні коментарі. Після огляду надає учасникам змогу висловити свої думки та пропозиції.

Вправа «Виготовлення виробу в техніці орігамі

Матеріали: папір, ножиці, олівець, лінійка, схеми складання тварин тощо.

Мета: вправляти у виготовленні виробу в стилі орігамі за схемами.

Хід роботи:

 Педагог-майстер пропонує учасникам розділитися на підгрупи за бажанням та розміститися за столами. Під спокійну мелодія учасники виготовляють виріб відповідної тематики за схемою.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

По закінченню роботи кожна група учасників обирає представника, який презентує роботу.

Гра «Квітка побажань»

(учасники майстер-класу висловлюють свої побажання організаторам )

 

План-конспект майстер-класу

«Виготовлення саморобок  в техніці модульне орігамі »

Тема: Ознайомлення з різновидом паперового  мистецтва  модульним  орігамі.

Мета майстер-класу:

• розширити і уточнити знання про паперову техніку модульне орігамі;
• формувати уявлення про виготовлення поробок, дидактичних ігор та посібників для дітей дошкільного віку з паперу;
• вправляти у виготовленні виробу в стилі модульного орігамі.

 

Хід майстер-класу:

Вправа «Давайте познайомимось»

Мета: знайомство-завоювання довіри. Створення атмосфери доброзичливості та відвертості. Прийняття правил участі в занятті.

Хід: Ведучий збирає учасників у коло і пропонує гру "Давайте познайомимось ближче".

Умови гри:

• кожен учасник по черзі називає своє ім'я, коротка розповідь про те, що йому  відомо про це ім'я, подобається воно йому чи ні, хто його так назвав, чи знає видатних людей, що носять таке ж ім'я, назвати одну рису характеру, яка на його думку, найбільш притаманна людині з таким ім'ям і має відношення до нього, знову повторює своє ім'я. Сусід повторює ім'я попереднього учасника і представляє своє ім'я. Наступний повторює ім'я попередніх учасників і презентує своє. Можливий обмін думками і враженнями між учасниками щодо інформації про імена, особливо між тими, хто має однакові імена.

 

Міні-лекція

Орігамі – це дивовижне мистецтво складання різноманітних фігурок з паперу. Умільці орігамі здатні звичайний аркуш паперу перетворити на прекрасного журавлика, тигреня або слоненяти. Окремим напрямком у мистецтві орігамі виділяється модульне орігамі. Як зробити модульне орігамі самостійно?

Модульне орігамі являє собою особливу техніку створення об’ємних фігур з паперу. Для того щоб отримати в техніці модульного орігамі фігуру лебедя або, скажімо, ялинки, потрібно з невеликих шматочків паперу зробити безліч невеликих модулів, а потім зібрати ці модулі подібно конструктору.

 

Щоб зробити модульне орігамі, потрібно запастися папером і терпінням: оскільки фігури в техніці модульного орігамі зазвичай виконуються в досить великих розмірах, то модулів може знадобитися багато. Для виготовлення модулів не потрібен клей, досить мати при собі папір, білу або кольорову, і ножиці або ж канцелярський ніж.

Готові модулі для орігамі мають трикутну форму. Роблять модулі з прямокутних шматків паперу розміром 53х74 мм або ж 37х53 мм. Для отримання прямокутників необхідно розміром 53х74 мм необхідно стандартний аркуш паперу формату А4 розділити на 4 частини по довгій стороні і на 4 частини – по короткій (разом, 16 частин). Якщо ж розрізати лист А4 на 8 частин по довгій стороні і на 4 частини – по короткій, то вийде 32 прямокутних заготовки розміром 37х53 мм.

Щоб зробити модульне орігамі, з підготовлених прямокутників необхідно скласти модулі. Спочатку прямокутник необхідно скласти навпіл – уздовж його довгої сторони. Потім слід скласти прямокутник навпіл і по короткій стороні. Далі потрібно розгорнути прямокутник взяти в руки, розташований другим згином до себе.

Краї складеного по довгій стороні прямокутника слід зігнути до середини – вийде трикутник. Цей трикутник необхідно перевернути. Краї підняти вгору, а куточки загнути на «зворотний» сторону трикутника. Потім куточки потрібно відвернути і знову скласти по вийшов лініях згину, але вже не «загортаючи» їх «за» трикутник, після чого підняти вгору. Трикутник скласти навпіл.

Отриманий модуль має дві кишеньки – саме з їх допомогою модулі будуть з’єднуватися між собою. Щоб зробити модульне орігамі, можна складати модулі між собою по-різному. Відповідно до одного з найпоширеніших способів, щоб скласти кілька модулів, необхідно два модулі вкласти в кишеньки третього.

 

Огляд виставки робіт і обговорення у групі

Педагог-майстер запрошує учасників до огляду виставки, в ході якого надає необхідні коментарі. Після огляду надає учасникам змогу висловити свої думки та пропозиції.

Вправа «Виготовлення виробу в техніці орігамі

Матеріали: папір, ножиці, олівець, лінійка, схеми складання тварин тощо.

Мета:  вправляти у виготовленні виробу в стилі орігамі за схемами.

Хід роботи:

 Педагог-майстер пропонує учасникам розділитися на підгрупи за бажанням та розміститися за столами. Під спокійну мелодія учасники виготовляють букет підсніжників за схемою модуль «Трилисник» (мал.1)

«Підсніжник»

 По закінченню роботи кожна група учасників обирає представника, який презентує роботу.

 

 

 

 

 

 

 

 

Метод «Акваріум»

Учасники  працюють у колі, інші спостерігають і аналізують, тобто виступають в ролі глядачів:

1. Як, на вашу думку, пройшов майстер-клас?

2. Як працювали учасники майстер-класу:

• як спілкувалися?

• чи всі учасники групи були активні?

3. Чи були створені умови для активної взаємодії учасників між собою

4. Ваші пропозиції (зауваження, доповнення) щодо проведеного майстер-класу.

 

 

 

План-конспект майстер-класу

«Розвиток креативних здібностей дошкільників під час роботи із солоним тістом» «Виготовлення саморобок  в техніці  - квілінг»

Тема: Ознайомлення з паперовою філігранню - квілінгом.

Мета майстер-класу:

• розширити і уточнити знання про паперову техніку - квілінг;
• формувати уявлення про виготовлення поробок, дидактичних ігор та посібників для дітей дошкільного віку з паперу;
• вправляти у виготовленні виробу в техніці квілінг.

Хід майстер-класу:

І. Бліц-інтерв'ю

Мета: Одержати інформацію в процесі безпосереднього спілкування з педагогами.

1.Які техніки роботи з матеріалами використовуєте Ви в роботі з дітьми на заняттях з художньої праці?

2.Який матеріал для своєї діяльності Ви вважаєте найбільш універсальним?

З.Чи користуєтесь Ви спеціальною літературою? Можете назвати авторів?

4.В якій техніці, з яким матеріалом Ви б хотіли попрацювати?

Міні-лекція

Квілінг. На английській мові мистецтво крученого паперу називається "quilling" — від слова quill - пташине перо.

Квілінг — це можливість побачити незвичайні можливості звичайного паперу. Якщо батьківщиною орігамі є Японія, то мистецтво крученого паперу виникло в Європі в кінці 14 — початок 15ст.

В середньовічній Європі монахині створювали витончені медальйони, закручуючи на кінці пташиного пера смужки паперу з позолоченими краями. З близька ці мініатюрні паперові шедеври створювали повну ілюзію того, що вони виготовлені з тоненьких золотих смужок.

На жаль, папір недовговічний матеріал і мало що збереглося від середньовічних шедеврів. Однак ця древня техніка збереглася і до наших днів, і навіть є популярною в багатьох країнах. 

Техніка крученого паперу швидко поширилася в Європі, але, тому, що папір, особливо кольоровий і високої якості, був дуже дорогим матеріалом, паперова пластика стала мистецтвом для багатих дам.

В наші дні техніка крученого паперу широко відома і популярна як хобі в країнах Західної Європи, особливо в Англії та Германії. Але, найпопулярнішим це мистецтво стало тоді, коли воно «переїхало» на Схід. І багаті традиції витонченої графіки та пластики, виготовлення паперу та роботи з ним дали мистецтву паперової пластики нове життя.

В Південній Кореї існує ціла Асоціація любителів паперової пластики, що об'єднує послідовників самих різних напрямків паперової творчості.

В 15 столітті це рахувалося мистецтвом. В 19 — дамською розвагою. Більшу частину 20 століття воно було забуто. І тільки в кінці минулого століття квіллінг відвойовує собі минуле визнання, перетворюючись на повноцінне мистецтво.

В Англіі принцеса Єлизавета серйозно захоплювалася мистецтвом квілінга, і багато її творів зберігаються в музеї Вікторії та Альберта в Лондоні.

Слід зауважити, що корейська школа квілінга дещо відмінна від європейської. Європейські роботи, як правило, складаються з невеликої кількості деталей, вони лаконічні, нагадують мозаїку, прикрашають листівки та рамочки. А східні майстри створюють твори, що нагадують вироби ювелірного мистецтва.

Вправа «Виготовлення виробу в техніці - квілінг

Матеріали: папір та інструмент для квілінга, клей, ножиці, серветки, зубочистка, кольоровий двосторонній папір, картон кольоровий.

Мета: вправляти у виготовленні виробу в техніці квілінг.

Хід роботи:

Педагог-майстер пропонує учасникам розділитися на підгрупи за бажанням та розміститися за столами. Під спокійну мелодія учасники виготовляють виріб (рамку, листівку, сувенір тощо).

Початковий етап

Смужку паперу скручують у тугу спіраль. Зручно почати навивати папір на  кінчик шила, а сформувавши серцевину спіралі, продовжити роботу без допомоги інструменту. Так подушечками пальців Ви зможете контролювати однорідність формування рулону. В результаті має утворитися туга спіраль менше сантиметра в діаметрі. Вона буде основою подальшого різноманіття форм. Опустіть спіраль у отвір лінійки необхідного розміру і сформуйте потрібну фігуру. Кінчик паперу закріпіть клеєм. Існує багато типових фігур, водночас завжди можна придумати нові. Щоб отримати дво - триколірну деталь слід склеїти смужки різного паперу  разом.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

По закінченню роботи кожна група учасників обирає представника, який презентує роботу.

Презентація робіт

«Синичка»  Г.Демченко

«Пташка невеличка, в неї білі щічки,

Сірі лапки, чорна шапка,

фартушок жовтенький,

голосок тоненький.

Та ж ця птиця невеличка називається… (синичка)

«Латаття» ( Леся Пронь)

Пишна квітка, біла - біла,

На листочок зручно сіла.

Річка квітоньку колише,

Джміль про неї вірші пише.

 

Огляд виставки робіт і обговорення у групі

Педагог-майстер запрошує учасників до огляду виставки, в ході якого надає необхідні коментарі. Після огляду надає учасникам змогу висловити свої думки та пропозиції щодо проведеного майстер-класу.

Гра «Квітка побажань»

(учасники майстер-класу висловлюють свої побажання)

 

 

 

План-конспект майстер-класу

Тема «Розвиток креативних здібностей дошкільників під час роботи із солоним тістом»

Мета майстер-класу:

• дати знання  про секрети виготовлення солоного тіста;
• формувати уявлення про виготовлення поробок  з солоного тіста;
• вправляти у виготовленні виробів з солоного тіста.

Хід майстер-класу:

Вправа «Криголам»

Мета: познайомити учасників та створити умови для ефективної, плідної праці, доброзичливу  атмосферу. Учасникам пропонують:

— назвати своє ім'я;

—  назвати своє улюблене заняття;

—  з якою квіткою себе асоціюєте? .

Як бачимо, в нашій залі зібралися різноманітні формою, кольором,та запахом квіти. За умови правильного підходу, з них можливо створити прекрасний букет. Але задля досягнення гармонії в цій композиції, необхідно розробити правила взаємодопомоги та співпраці, якими будуть керуватися учасники нашого майстер-класу, працюючи в групах.

Правила взаємовідносин у групі

• Бути активним.
• Бути щирим.
• Довіряти іншим.
• Висловлюватись по черзі.
• Слухати не перебиваючи.
• Звертатись по імені.
• Взаємодопомога - один за всіх і всі за одного.
• "Тут і зараз".

 

Міні-лекція

Ліпити з пластиліну люблять усі діти без винятку. Але, на жаль, пластилінові вироби мають дуже короткий термін життя. Як же бути, якщо хочеться зберегти пам'ять на довгі роки? У такому випадку варто звернути увагу на красиві вироби із солоного тіста. Напевно, всі чули про те, що з особливим чином приготованого тесту виходять дуже гарні, а головне, довговічні вироби.

Перш ніж ознайомитися з  технікою ліплення з солоного тіста, хотілося б спочатку трохи розповісти про історію солоного тіста. Подібне тісто дуже пластичне, тому ідеально підходить для створення різних фігурок різноманітної форми і самих різних композицій з солоного тіста. Якщо знати, як правильно зробити солоне тісто, воно не буде ні тріскатися, ні кришиться довгі роки.

Ці особливості солоного тіста були добре відомі нашим предкам. Жінки з солоного тіста ліпили фігури птахів і тварин, дітям виготовлялися справжні іграшки з солоного тіста. Крім того, вироби з солоного тіста в давньої язичницької Русі використовувалися для різних обрядів та церемоній. Подібні фігурки також служили символічними подарунками на весілля, до народження дитини.

Рецепт приготування солоного тіста передавався від матері до дочки, і таким чином дійшов до наших днів. Багато людей перетворили звичайне ліплення  на майстерність, створюючи справжні шедеври із солоного тіста.

Це тільки на перший погляд здається, що приготування солоного тіста для ліплення не вимагає ніяких особливих знань і умінь. Однак, насправді, склад солоного тіста має величезне значення. Якщо ви візьмете звичайне тісто, яке готуєте постійно, і просто додасте в нього солі, робота з ним не буде комфортною, а дитячі вироби із солоного тіста дуже швидко втратять свій презентабельний зовнішній вигляд.

Саме тому, перш ніж приступити до роботи, необхідно з'ясувати, як робити солоне тісто. З часом ви можете навіть винайти свій рецепт солоного тіста для виробів, змінюючи кількість компонентів у відповідності зі своїми потребами, однак на початку вашого творчого шляху вам доведеться вчитися тому, як виготовити солоне тісто, ґрунтуючись на досвід інших людей.

Солоне тісто для ліплення, рецепт перший. Як вже говорилося раніше, склад солоного тіста дуже важливий, тому виконуйте всі пропорції. Перед приготуванням солоного тіста для ліплення подбайте про те, щоб у вас в наявності були:

Пшеничне борошно, переважно вищого сорту – 500 грам.

Кухонна сіль, обов'язково дрібного помелу – 200 грам.

Вода холод – 200 грам.

Розповідаючи про те, як правильно робити солоне тісто, не можна не розповісти про те, як замісити солоне тісто. А адже заміс тіста грає майже таку ж важливу роль, як і його склад. Насипте в ємність для замісу тіста необхідну кількість кухонної солі, після чого залийте її водою і перемішуйте до повного розчинення у воді. Потім, безперервно помішуючи, всипте у воду борошно. Ретельно вимішуйте тісто до тих пір, поки воно перестане приставати до рук і не стане крутим та еластичним. Якщо ви готуєте тісто заздалегідь, а не безпосередньо перед ліпленням, зберігайте тісто в поліетиленовому пакеті, щоб уникнути його висихання.

Даний рецепт солоного тіста для виробів найбільш оптимальний для занять з найменшими дітками, які можуть вирішити спробувати готовий виріб на зубок. Всі компоненти абсолютно нешкідливі для дитячого організму й не принесуть ніякої шкоди. А сама консистенція тесту дуже зручна для роботи.

Солоне тісто для ліплення вироби можна приготувати і в такий спосіб. Для його приготування вам будуть необхідні такі компоненти, як:

Пшеничне борошно вищого ґатунку – 200 грам.

Кухонна сіль, суворо дрібного помелу – 200 грам

Звичайний клей для паперових шпалер – дві столові ложки.

Близько 200 мл води.

До речі, замість шпалерного клею можна використовувати будь-який живильний крем для рук або ж звичайний дитячий. Також необхідно враховувати, як правильно замісити солоне тісто, для досягнення найкращого результату.

Змішайте в підходящої посуді сіль, клей і борошно, після чого, безперервно помішуючи, тонким струменем влийте воду. Після цього тісто необхідно як слід вимішати до тих пір, поки воно не припинити прилипати до рук. Також тісто ні в якому разі не повинно кришитися.

Наступний рецепт для приготування солоного тіста ідеально підходить для ліплення складних композицій з великою кількістю деталей. Для його приготування підготуйте наступні інгредієнти:

Пшеничне борошно вищого ґатунку – 200 грам.

Соняшникова або будь-яке інше рослинна олія – 50 мл.

У посуд необхідно висипати сіль і борошно, ретельно перемішати. Після цього додайте масло і половину склянки води. Вимішуйте до отримання необхідної щільності тесту.

Досвідчені майстри використовують особливий секрет того, як приготувати солоне тісто. Замість води вони використовують приготований особливим чином кисіль. У такому випадку тісто виходить дивно пластичним.

Для приготування киселю вам знадобиться картопляний крохмаль. Крохмаль (одну столову ложку) необхідно розчинити в 100 мл. води кімнатної температури. Залишити на 5 – 10 хвилин для набухання, періодично помішуючи. У цей час необхідно закип'ятити стакан води. Після того, як вода закипить, поступово влийте в неї приготований розчин крохмалів, не забуваючи безперервно помішувати, щоб уникнути утворення грудок. Після того, як кисіль загусне, зніміть каструлю з вогню. Остиглий кисіль використовуйте для приготування солоного тіста для ліплення виробу. У тому випадку, якщо тісто має занадто м'яким, просто додайте трохи борошна і вимішуйте до необхідної вам щільності.

З’єднують деталі солоного тіста за допомогою води та пензлика. Вода виконує роль клею.

Сушать фігурки з солоного тіста на повітрі (теплому), або за допомогою духовки.

Після того, як виріб висох, його можна розфарбувати.

Огляд виставки робіт і обговорення у групі

Педагог-майстер запрошує учасників до огляду виставки, в ході якого надає необхідні коментарі. Після огляду надає учасникам змогу висловити свої думки та пропозиції.

Вправа «Виготовлення виробу з солоного тіста»

Матеріали: солоне тісто, дощечки, фігурні виямки, стеки

Мета: вправляти у виготовленні виробів з солоного тіста підсвічників, фігурок-сувенірів

Хід роботи:

 Педагог-майстер пропонує учасникам розділитися на підгрупи за бажанням та розміститися за столами. Під спокійну мелодія учасники спочатку замішують солоне тісто одним із способів, потім виготовляють вироби.

По закінченню роботи кожна група учасників обирає представника, який презентує роботу.

Презентація робіт

Підведення підсумків майстер-класу

 Вашій увазі був представлений майстер-клас по темі: «Вироби з солоного тіста». Ви познайомилися з поняттям «інтерактивні методи навчання», з одним із методів інтерактивного навчання – методом проектів, з інтерактивними формами навчання. Сподіваюся, що представлений вашій увазі матеріал, допоможе використовувати інтерактивні форми навчання в роботі.

Виступи педагогів і гостей. Оцінка результативності майстер-класу.

Метод «Акваріум»

Учасники  працюють у колі, інші спостерігають і аналізують, тобто виступають в ролі глядачів:

1. Як, на вашу думку, пройшов майстер-клас?

2. Як працювали учасники майстер-класу:

• як спілкувалися?

• чи всі учасники команди були активні?

3. Чи були створені умови для активної взаємодії учасників між собою?

4. Ваші пропозиції (зауваження, доповнення) щодо проведеного майстер-класу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Використана література

 

1. Шавровська В. Майстер-клас – ефективна форма навчання педагогів / Валентина Шавровська // Дошкільне виховання. – 2009 - №6. – С.5.
2. План – конспект майстер – класу Надточей В.О. «Виготовлення дидактичних посібників, ігор та іграшок для дітей дошкільного віку власноруч».
3. Коппалова  Н. Гурткова робота з аплікації та орігамі. Т.: «Мандрівець», 2009.
4. Шрагіна Л.І. Технологія розвитку креативності. К: Шк. Світ,2010
5. Розвиток креативних здібностей у дітей дошкільного віку. Упор. Малодушкіна І.В. Х.: Вид. група «Основа», 2011.
6. В.А. Хоменко «Солоное тесто шаг за шагом». Х: Книжный клуб «Клуб Семейного Досуга»,2007.
7. Елізабет Моут «Волшебный квилинг». М: Изд. группа «Контэкт», 2012.
8. Коза-диск. Випуск 2013.1Форми методичної роботи

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Для заміток

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________