Що таке спілкувальна поведінка та мовний етикет.Урок "Що означає бути цікавим і приємним співрозмовником. Які є моральні основи спілкування."

                                                       

  Тема.  Що таке спілкувальна  поведінка та мовний етикет. Що означає бути цікавим і приємним співрозмовником. Які є моральні основи спілкування.

       Мета. Розкрити сутність понять «спілкування» та «мовний етикет», поговорити про значення слова в людському спілкуванні, про те, що таке культура спілкування, сформулювати та використовувати найважливіші правила бесіди,  виховувати любов до рідного слова

       Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

      Нові поняття: спілкування, культура спілкування, мовний етикет.

      Очікувані результати: пояснювати зміст понять «спілкування», «культура спілкування», «культура мовлення», «мовний етикет»; визначати роль спілкування у житті людини; виконувати ситуативні завдання; формулювати найважливіші правила ведення бесіди.

Хід уроку

І. Організаційний момент

Треба разом привітатись:

 Добрий день. Добрий день.

Дружно й весело сказати:

 Добрий день. Добрий день.

 Вправо, вліво повернутись.

 Добрий день. Добрий день.

 Один одному всміхнутись.

 

 

 Добрий день. Добрий день.

 Як вас, друзі, всіх багато

Синьооких і чорнявих,

 Карооких і білявих,

 І високих, і низеньких,

 І товстеньких, і худеньких…

 Всіх вас рада привітати

 І найкраще побажати.

 Добрий день!

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

      Учитель   Є така казка про двох горобців, що знайшли одне зернятко і почали його відбирати один в одного, бо кожному кортіло з’їсти. Дійшло до бійки. І поки вони чубилися, кричали, сварилися, прийшла курка і з’їла те зернятко. А потім ще й посміялася над ними, кажучи: «Поки дурні билися, то розумні поживилися». Ось така казка. Вона дуже схожа на правду про деяких дітей, котрі не вміють належно спілкуватися, а всі проблеми намагаються вирішити криком, бійкою і лайкою, хоч і знають, що роблять собі гірше. Та й не раз ви самі спостерігали, як чубляться горобці, як не миряться часом собаки, як скубуть одна одну ворони, і при цьому всі вони голосно кричать. Та це тварини, вони не знають про те, що всі питання можна вирішити спокійно, без крику і бійки. Тварини вирішують свої проблеми на рівні інстинкту і здіймають крик і бійку переважно за їжу, за самку чи самця або за своє гніздо. Людина — зовсім інше. У людей, крім інстинктів, є ще великий дар — розум, мова, культура, правила поведінки. Людина вміє володіти своєю поведінкою на високому культурному рівні, бо вона має слово, знає правила, що їх виробило людство за тривалий історичний період, уміє спілкуватися із собі подібними. Ось про це ми сьогодні і поговоримо, щоб Навчитися спілкуватися з однолітками та дорослими і виробити в собі звичку бути культурними.

      Що таке спілкування?

Асоціативний кущ.

    Учні добирають асоціації до слова «спілкування»,  добираючи слова до кожної букви.

                                 Система

                                 Правило

                             ВвІчливість

                                 Люди

                             ЗаКон

                                 Упевнений

                            ПоВага

                                 Активний

                                 Навчання

                      ПасивНий

                          Сім’Я

 

Учитель Спілкуватися — означає підтримувати взаємні стосунки, діловий, дружній зв’язок із ким-небудь; контактувати. Розуміти один одного; порозумітися. Об’єднуватися для спільних дій. То як нам контактувати одне з одним, щоб не бути схожими на тих двох горобців?  (Відповіді учнів.)

 Спілкування потрібне людині. Вона спілкується з людьми, з тваринами, телефоном, за допомогою листів, телеграм, Інтернету. Таке спілкування є непрямим. А коли люди бачать одне одного i розмовляють, то таке спілкування є прямим. Спілкуючись, ми не замислюємося, що під час обміну інформацією ми сприймаємо людину, взаємодіємо з нею за допомогою слів, мiмiки, жестів.

 Спробуємо  дати відповідь на деякі нескладні питання.

1. За допомогою чого ми спілкуємося?
2. Чи однаково ви спілкуєтеся з батьками, друзями, вчи­телями?
3. Від чого залежить ваша поведінка під час спілкування з різними людьми?
4. Як ви вважаєте, з якою людиною цікавіше спілкуватися: з емо­ційною чи нудною?

 

На всі ці та інші запитання ми сьогодні разом знайдемо відповіді.

 

Мистецтво спілкування - це одна з найбільших здібностей людини, вона піднімає її над усім живим і робить людиною!

  Саме завдяки вживанню різноманітних слів і відбувається спілкування. Ще в давнину казали про  вміння користуватися словом. Володимир Мономах у         «Повчанні синам» є такі рядки: «При старих мовчати, мудрих слухати, старшим коритися, з рівними собі й молодшими …без лукавого наміру розмовляти і більше вдумуватися, не шаленіти словом, не осуджувати мовою».

 

 Вправа «Мій стиль спілкування»

Як ви гадаєте, якими ж якостями характеру|вдачі| повинна володіти людина, яка гідна наслідування, якій можна завжди і у всьому довіритися? Групам пропонують на папері написати позитивні і негативні якості характеру людини.

Позитивні якості: доброзичливість, безвідмовність, тактовність, миролюбність, ввічливість, чесність, великодушність, гостинність, делікатність, добросердість, життєрадісність, ініціативність, дотепність, чуйність, скромність, справедливість, коректність|, непідкупність, патріотизм.

Негативні|заперечні| якості: грубість, нетактовність, нестриманість, прискіпливість|причепливий|, дратівливість, агресивність, заздрісність, байдужість, балакучість, нісенітність, єхидність, жадність, злопам'ятність, легковажність, лицемірство, користолюбство, недбалість, настирливість, образливість.

 

 

Гра  «Інтонація»

 Спробуйте сказати просту фразу «Ну ось і все», але сказати її потрібно:

• радісно, немов ви закінчили писати задану додому вправу;
• кровожерливо, немов ви винищили всіх мух, які літали по квартирі;
• сумно, немов ви додивилися до кінця останню серію улюбленного телесеріалу;
• злякано, наче вас наздогнав вовк, від якого ви намагалися втекти;
• стомлено, немов ви тільки-но очистили два відра картоплі.

 Коли ви дивитеся на людину, ви можете зрозуміти без слів, який у неї настрій, що вона відчуває та про що думає. Все у неї «написане» на обличчі. Коли вона радіє, що ми бачимо? (Усмішку.) А коли хмуриться, що вона відчуває? (Сумує.) Молодці!

 

 Ситуація «Зрозуміти іншу людину»

Уявіть собі таку ситуацію: ви домовилися з товаришами або подругою зустрітися на зупинці тролейбуса, щоб разом переглянути цікавий фільм. І ось ви своєчасно прийшли на місце зустрiчi, чекаєте вже 15 хв., а вашого товариша нема й досі. Ще минуло 15 хв. фільм почався. Вашого друга немає. «Нічого, почекаю ще трохи, підемо на наступний сеанс. Щоправда, вдома мене сваритимуть, адже я затримаюсь». Чекаєте… «Ось, я стільки стою на цій зупинці, а він невідомо чим займається!» Чекаєте ще 5 хв. … «Ну, де ж він вештається? Вже й на наступний сеанс квитки, напевно, продані! Досить! Піду додому» Уявили? А тепер уявіть собі подальшу зустріч з цим другом. Як ви будете поводитися? Поміркуйте. (Учні висловлюють свої думки. Обговорюють.)

 

Висновки. Отже, перш ніж звинувачувати людину, треба вислухати її i спробувати зрозуміти, чому вона поводилася так, а не інакше.

 

 

Порада. Спробуйте провести такий експеримент. Наприклад, завтра, якщо вас хтось образить, стримайте перше відчуття образи, дайте йому (почуттю образи) охолонути, намагайтеся зрозуміти свого кривдника, поставте собі за мету дізнатися, чому він так вчинив із вами. Тоді вам легше буде вирішити, що робити далi. Спробуйте так зробити i намагайтесь, щоб так було завжди. Адже навіть дорослі, піддавшись «першому пориву», роблять багато помилок, виправити їх iнодi нелегко, а інколи неможливо…

Замість того, щоб засуджувати людину, намагайтесь зрозуміти її. «Все зрозуміти все пробачити» — каже давня мудрість… Застосовуйте цей принцип у разі кожної слушної нагоди. Запитуйте себе, яких помилок ви припустилися, які висновки можете зробити на майбутнє. Якщо після нашого тренінгу ви зважатимете на думку іншої людини, дивитися на події очима, розуміти її, — це може стати важливою віхою на шляху самовдосконалення.

 

 Вправа «Закінчи фразу ввічливими словами»

Зазеленіє старий пень

Коли почує... («добрий день»).

Розтане навіть крижана глиба

Від слова теплого... («спасибі»).

Якщо їсти більш несила,

Скажемо мамі ми... («спасибі»).

Якщо дуже завинили,

Щось розбили, розтрощили,

Якщо все життя — не казка,

Кажемо... («пробачте, будь ласка!»).         

І у Франції, і в Данії

На прощання кажуть всі... («до побачення!»).

 

 

 

 ІІІ Узагальнення вивченого матеріалу

Учитель

Скласти клятву честі, яка починається так:

В ім’я себе й класного колективу присягаюся:

• Ніколи….

 

    Учитель

    А зараз давайте трохи розважимося і відпочинемо вправа “Пісня іноземною мовою”

    Для початку об’єднаємося в три групи. А тепер давайте проспіваємо дитячу пісеньку “Жили у бабусі...”, замінюючи всі голосні літерою “І” (перша команда), літерою “О” (друга команда), літерою “Ю” (третя команда).

 

Ось ми з вами і посміхнулися один одному.

 

     ІV Домашнє завдання

• Придумати казку про те, як брехлива сорока зробилася найправдивішим птахом у лісі.
• Прочитати казку «Язиката Хвеська»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури

1. Газета «Завуч» №14, травень 2006.

2. Данилевська О., Пометун О. Підручник «Етика» для 5 класу. –К., Генеза, 2005.

3. Данилевська О. Етика. Робочий зошит + тематичне оцінювання. 5клас.-К.,2011.

4. Етика. Методичний посібник. 5клас. –Х., Основа, 2005.

5. Інтерактивні методи навчання. Посібник. –К., Шкільний світ,2011.

6. Корнієнко С.М.  Навчально – методичний посібник «Весела перерва».−,   

   Навчальна книга, 2011.

7. Мартинюк О.О., Гісем О.В. Етика. Розробки уроків. 5 клас. Ранок. 2006.

8. Нестандартні виховні заходи. – Т., Навчальна книга. 2011.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додатки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вихваляка

Жабенятко квакає,

Каченятко крякає,

Курка кудкудакає,

А хлопчина якає.

Вихваляється маля.

Тільки й чути: «Я, я, я..,

Я все можу, я все знаю,

Я усіх випереджаю!»

-Слухай, вихваляко,

Відпочинь, не якай.

Припини хоч на хвилину самовихваляння,

Пригадай, що в алфавіті буква «Я» - остання!

 

 Тетяна Лисенко

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Сварка

 

 

Дівчинка гарненька,

Хлопчик чепурненький

Посварились у дворі,

Щось не поділили в в грі:

-Ти-дурна!

-Ти-дурень сам!

-Ну, тобі я зараз дам!..

Так кричали діти,

Що здійнявся вітер,

Сонечко злякалося -

В хмарку заховалося,

І пожовкла вся трава,

Бо отруйні ті слова.

Геть побігло літо,

На малят сердите.

Листя враз поопадало.

Випав сніг. Зима настала.

Є слова жахливі,

Є слова лайливі.

Не повинні діти

Слів цих говорити!

Тетяна Лисенко

 

 

 

 

 

У трамваї

У трамваї повно.

- Что ви за народ?

Впереді слободно, проході вперод!

Ти чево, чувішка, прьося на носок?

Опупєла, что лі? В головє пєсок?

Нікакіх пойнятій об культуре нєт.

Убєрі свой локоть, он же как шкілєт.

Дама в полосатом, топай вєсєлєй!

Трудно ж протолкаться, как срєді джунглєй.

Ти, піжон у шляпє, глазом нє косі!

Здєсь тєбє невдобно? Єздяй у таксі.

Да протрі глядєлкі, коріш дорогой!

Ти же мнє на тухлю лєзєш сапогой.

Что ти строїш хаханькі, будто нє причом?

Я же тібя спрашую русcким язиком!

Так, бува, в трамваї здоровань гука.

А у нього мова, чуєте, яка?

І, либонь, гадає лобуряка той,

Що російську знає, як той Лев Толстой.

 

ЗАНОЗА

Сказав якось Федір Галка

Занозі Панькові:

— Ти чому не розмовляєш

На вкраїнській мові?

— Зачим вона мінє нада? —

Прошипів Заноза. —

Што я — дядько тібє, что лі,

З какогось колхоза?

КОРОЛІВСТВО АНУ

 

 

 

 

 

 

Ось так починається казка:

 Було королівство Будьласка.

 Сусіда-король з королівства Ану́

 Почав з ним таємну, підступну війну.

 На вулицях міста-столиці

 З’явились насуплені лиця.

 Один у крамниці сказав продавцю:

 — Ану, дайте швидше машинку оцю!

 За серце схопився і зблід продавець...

 Ледь-ледь не настав продавцеві кінець!

 В трамваї хтось гаркнув бабусі на вухо:

 — Ану, відступися убік, розвалюхо!

 Не встигла убік відступити небога —

 Забрала стареньку «швидка допомога».

 Буфетнику Про́шу в дитячім кафе

 Хтось замість подяки та вигукнув:

 — Пфе!

 Буфетник облишив буфет і торти —

 Його до сьогодні не можуть знайти!

 А далі, як мовиться в казці,

 Заби́ли триво́гу   будьласці.

 Вони невідомих осіб

 Ловили шістнадцять діб!

 А потім не місяць, не два

 Учили казати слова:

 «пробачте»,   «спасибі»,    «будь  ласка»...

 На цьому й скінчилася б казка,

 Та вчора я стріла особу одну.

 Вона продавцеві сказала: — Ану...

 Одразу мені пригадалася казка

 Про два королівства: Ану і Будьласка.

 Подумала я:

 А можливо, цей раз

 Війною пішло королівство на нас?!                          Галина Малик

Глузливе  слово

 

       Давно се діялось, як побачив один чоловік в лісі огрядного оленя. І довго він любувався красою оленя. Аж той запримітив вкінці і чоловіка і зрадів, бо вже віддавна мав замір поспитати когось про свою красу.

         Олень наблизився, проте, до чоловіка, станув перед ним в цілій своїй огрядності та й питає: «Чи гарний я?» — «Коби-сь не куций!» — сказав чоловік.

      Олень задрожав з досади і каже: «Зроби мені сокирою рану межи рогами». Та й пригнув голову до чоловіка. Сей вагався, але вкінці цюкнув топором рогатого, а в тій же хвилі блюхнула кров косицею, аж до половини високих дерев. «Дякую тобі за прислугу,— каже зранений.— За рік прийди на те саме місце, щось тобі цікавого покажу і скажу». Та й за сим словом пігнав в гущаки, лишаючи широкий слід крові за собою.

     В рік жде чоловік на оленя, але вже з кресом в руці, бо боявся пімсти оленя. Незабавом надбіг олень та й, поклонившися знакомому, каже: «Подивися, чи рана від твого топора загоїлась». І схилив голову перед очі чоловікові.

     Трепечучи, оглянув чоловік зранене місце та й каже: «Загоїлась і лиш маленький шрамок по собі лишила».— «Видиш,— промовив, зітхаючи, олень,— рана від топора за рік заросла, але рана, що мені в серці зробило твоє насмішливе слово, не загоїться ніколи».

Н. Колцуняк

 

 

 

Ґречний кролик

(Мексиканська народна казка)

 

      Жив-був Кролик, дуже скромний і ввічливий. Одного дня, вдосталь наївшись капусти на селянському городі, він зібрався додому, але раптом помітив Лисицю. Вона поверталася в ліс. їй не вдалося вкрасти курку із селянського двору, і вона була дуже сердита і голодна.

      У Кролика затремтіло серце. Бігти, але куди? І Кролик прожогом кинувся до печери. Він не знав, що там чигала на нього інша грізна небезпека — у печері оселилася змія. Кролик, проте, був добре вихованим і знав, що без дозволу в чужий будинок ходити не можна. «Потрібно поздоровкатися,— подумав він,— але з ким? З печерою, звичайно!»

 І, сівши на задні лапки, Кролик ввічливо сказав:

 — Здрастуйте, добра печеро! Дозвольте мені, будь ласка, увійти.

 Як же зраділа Змія, почувши голос Кролика! Вона дуже любила кроляче м'ясо.

 — Заходьте, заходьте! — відповіла вона, бажаючи обдурити Кролика.

 Але Кролик по голосу прекрасно зрозумів, з ким має справу.

 — Пробачте, що я потурбував вас,— сказав він. — Я зовсім забув, що мене чекає Кролиця! До побачення! — і кинувся що! духу бігти геть.

 Прискакав Кролик у свою нору і подумав про те, що ввічливість ніколи ще нікому не зашкодила. Змія ж згорнулася в клубок; і пробурчала:

 — Краще б я йому не відповідала! Ох уже ці ґречні кролики! Потрібно ж було йому просити дозволу увійти!

 

Прислів’я про слово,  спілкування

Афоризми

 

 

Гостре словечко коле сердечко.

 Говорить п'яте через десяте.

 Хто каже до ладу, то вухо наставляй, а хто без ладу, то теж не затикай.

 Менше говори — більше вчуєш.

 Мовчанка гнів гасить.

Яка головонька . така й розмовонька !

Умієш говорити - умій слухати .

Умій вчасно сказати і вчасно замовкнути .

 Більше діла — менше слів.

Від теплого слова і лід розмерзає.

Відказ — не обух: ґулі не буде.

Вода все сполоще, а злого слова — ні.

Вола в'яжуть мотуззям, а людину словом.

Гостре словечко коле сердечко.

Давши слово — держись, не давши — кріпись.

До пива їсться, а до слова мовиться.

Добре слово варт завдатку.

Добре слово краще, ніж готові гроші.

Довгим язиком тільки полумиски лизать.

Дурний язик голові не приятель.

За слово і честь, хоч голову з плеч.

За спрос грошей не беруть.

І під солодких слів буває гірко.

Їж борщ з грибами і держи язик за зубами.

Ласкаве слово краще карбованця.

На чужий роток не накинеш платок.

Не говори, що знаєш, але знай, що говориш.

Не кидай словами, як пес хвостом.

Не роби з-писка халяву.

Обіцянка — цяцянка, а дурневі радість.

Обмова — полова: вітер її рознесе, але й очі засипле.

По шерсті собаці й назву (ймення) дають.

 Проси—дадуть; стукай — відчинять.

Рана загоїться, зле слово — ніколи.

Сказав, як сокирою одрубав.

Слово — не горобець, вилетить — не піймаєш.

Слово — не полова, язик — не помело.

Слово — не стріла, а глибше ранить.

Слово старше, ніж гроші.

Удар забувається, а. слово пам'ятається.

Умій сказати, умій і змовчати.

Хто мовчить, той двох навчить.

Шабля ранить голову, а слово — душу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вислови відомих людей про спілкування

 

 

 

                                         Плутарх

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                              Цицерон

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                         Епіктет

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  Клавдій

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Клавдій

 

                                                                                                                                        

 

 

 

 

 

 

РІДНА МОВА

 Мово рідна, слово рідне,

 Хто вас забуває,

 Той у грудях не серденько,

 А лиш камінь має.

 

 Як ту мову нам забути,

 Котрою учила

 Нас всіх ненька говорити,

 Ненька наша мила.

 

 У тій мові нам співали,

 Нам казки казали,

 У тій мові нам минувшість

 Нашу відкривали.

 

 От тому плекайте, діти,

 Рідну свою мову,

 Вчіться складно говорити

 Своїм рідним словом.

С. Воробкевич

 

 

 

 

ХТО ЯК ГОВОРИТЬ

 Все, що живе на світі,

 Уміє розмовляти.

 Уміють говорити зайці і зайченята,

 По-своєму говорять і риби серед моря,

 І у садочку пташка, і у траві комашка...

 Говорять навіть квіти з блискучими зірками...

 — А як говорять діти?

 — Так, як навчила мама!

 — Прийми ж, матусю,

 Слово подяки від дитини

 За нашу рідну мову,

 За мову України.

Л. Полтава

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РІДНА МОВА В РІДНІЙ ШКОЛІ

 Рідна мова в рідній школі!

 Що бринить нам чарівніш?

 Що нам ближче і миліш

 І дорожче в час недолі?

 Рідна мова! Рідна мова!

 Що в єдине нас злила, —

 Перші матері слова,

 Перша пісня колискова.

 Як розлучимось з тобою,

 Як забудем голос твій

 І в Вітчизні дорогій

 Говоритимем чужою?!

 Краще нам німими стати,

 Легше гори нам нести,

 Ніж тебе розіп'ясти,

 Наша мово, наша мати!

 Ні! В кім думка прагне слова!

 Хто в майбутнім хоче жить,

 Той всім серцем закричить:

 — В рідній школі — рідна мова!

 І спасе того в недолі

 Наша мрія золота,

 Наше гасло і мета

 — Рідна мова в рідній школі.

БАЛАКУНИ

 

Торочив базіка всім:

 — Я збудую диво-дім!

 Торохтій допомагав —

 Язиком дошки «тесав».

 Теревенив пустомеля:

 — Скоро будуть стіни

 й стеля!

 Говорун клав на словах

 З бляхи цинкової дах.

 І патякало патякав:

 — Полакую я все лаком!

 Балакуха щебетала,

 Нахвалялась, обіцяла

 Для гостей спекти в печі

 Пиріжки і калачі.

 В дім без вікон і дверей

 Талалай скликав гостей.

 На гостину всі прийшли,

 Проте дому не знайшли,

 Ні дверей, ані стіни...

 Он які балакуни!

 

 

  Вовки

 «Чого, брате, так збілів?

 Що з тобою сталось?»

 — Ах, за мною через став

 Аж сто вовків гналось!

 «Бог з тобою... Сто вовків!..

 Та б село почуло...»

 — Та вірно пак і не сто,

 А п'ятдесят було.

 «Та й п'ятдесят диво в нас...

 Де б їх стільки взялось?»

 — Ну, Іванцю! нехай так,

 Але десять гналось.

 «Та і десять не було!

 Знать, один усього?»

 — А як один? аби вовк!

 Страшно і одного...

 «А може, то і не вовк?»

 — А що ж то ходило?

 Таке сиве та мале,

 А хвостик, як шило.

 

  Степан Руданський