"Що ти знаєш про ВІЛ/СНІД"

 

Виховна година на тему:

«Що ти знаєш про ВІЛ/СНІД»

(8 клас)

 

ТЕСТУВАННЯ

Учитель роздає аркуші з роздрукованою анкетою і просить учнів відповісти на її запитання. Через деякий час учитель виві­шує на дошці плакат, за яким учні перевіряють свої відповіді, й обговорює з ними результати анкетування.

Тест «Перевір свої знання про СНІД»

  1.  Що таке СНІД? Що ви знаєте про цю хворобу?

2.  Чи спричинює вірус імунодефіциту людини (ВІЛ) СНІД?
3. Чи вражає ВІЛ імунну систему організму?

   4. Чи відрізняються за зовнішнім виглядом ВІЛ-інфікований та хворий на СНІД від здорової людини?

    5. Чи передається СНІД через поцілунок? 

   6. Чи передається СНІД через нестерильний медичний інструментарій?

    7. Чи допоможе використання презерватива під час статевих контактів уберегтися від СНІДу?

     8. Чи можна виявити вірус відразу після інфікування?

    9. Чи проводить держава політику:

а) на виявлення хворих на СНІД та ВІЛ-інфікованих;

б) на ізолювання їх від суспільства?

10. Чи має медицина ліки від СНІДу, вакцину, що перешкоджала б інфікуванню?

Відповіді:

1 — власні думки; 2 — так; 3 — так; 4 — ні; 5 — ні; 6 — так; 7 — так; 8 — ні; 9 «а» — так; 9 «б» — ні; 10 — ні.

СЛОВО ВЧИТЕЛЯ

У генеалогії цієї страшної хвороби багато загадкового. Нау­ковці й досі не дійшли згоди про походження лиховісного ВІЛ - вірусу імунодефіциту людини. Висуваються різні гіпотези, зокре­ма і фантастичні, мовляв, вірус занесли на Землю інопланетяни. Є й більш обґрунтовані версії.

Югославський лікар та історик медицини Мірко Грмек вва­жає, що привід для епідемії СНІДу — це порушення рівноваги між поширеними хворобами і тяжкими інфекційними захворю­ваннями, яких майже повністю позбулися завдяки успіхам меди­цини. За Грмеком, епідеміям нових, незнаних досі хвороб, пере­дують їх поодинокі прояви впродовж десятиліть, навіть століть. Уся біда в тому, що медики просто не встигли своєчасно звернути на них увагу, вивчити й осмислити через ту ж таки їх обрідність у медичній практиці. До того ж новий вірус здатен досить довго нічим себе не виявляти в організмі людини, очікуючи більш спри­ятливих для себе умов.

А ось іще одна версія, теж не позбавлена наукового сенсу. Професор радіології з Пітсбургського університету Ё. Шернглас та його колеги з Бременського університету, дослідження яких висвітлювалися в британській науковій пресі, вважають, що од­нією з головних причин появи вірусу СНІД у США та Африці є викиди в атмосферу радіоактивних елементів під час випробу­вань ядерної зброї. Сталося мутаційне перетворення одного з рід­кісних у природі вірусів під дією радіоактивного випромінювання Стронцію-90, який у величезних кількостях викидався в атмосфе­ру в 50- 60-ті роки XX століття. Учені також спромоглися вста­новити, що переважна кількість Стронцію-90 випала на території Північної Америки і Центральної Африки. Як відомо, населення саме цих районів земної кулі найбільше постраждало від смерто­носного вірусу.

Цей вірус дуже дрібний, набагато менший за бактерії, про­те неймовірно підступний. Розмножується, тільки потрапивши в клітини білих кров'яних тілець людини — основних вартових її імунної системи. Вірус руйнує їх зсередини. Наслідки цього жах­ливі: людина стає беззахисною перед будь-якою інфекцією.

Практичне значення в передачі СНІДу мають тільки ті речо­вини, в яких збудник міститься в достатній кількості: кров, спер­ма, піхвові виділення, жіноче молоко.

Основні шляхи зараження ВІЛ-інфекцією:

•   статевий;
•   під час переливання донорської крові, зараженої вірусом імунодефіциту;
•   при використанні нестерильного медичного інструмен­тарію (шприців, системи для переливання крові та ін.);
•   від ВІЛ-інфікованої або хворої на СНІД матері дитині до, під час або після пологів.

Інкубаційний період від моменту зараження ВІЛ до перших проявів інфекції може бути як коротким — чотири-п'ять тижнів, так і дуже довгим — декілька років. За цей період збудник СНІДу руйнує лімфоцити, що неминуче призводить до глибоких змін усієї імунної системи хворої людини.

Що повинно викликати занепокоєність?

•   збільшення лімфатичних вузлів практично одночасно у кількох місцях: на шиї, у ліктьових згинах, під руками, У паху;
•   втрата ваги, що прогресує (режим харчування не зміне­ний);
•   часті гнійні й запальні ураження слизової оболонки рота, шкіри, статевих органів;
•   підвищення температури тіла, що тримається більше як місяць без будь-якої причини.

Хто може бути найімовірнішим вірусоносієм? Це так звані групи ризику. До них належать: гомосексуалісти (бісексуали), наркомани, що вводять наркотики внутрішньовенно, повії, особи, які часто змінюють статевих партнерів. Групою ризику є також новонароджені, матері яких ВІЛ-інфіковані або хворі на СНІД. Але було б великою помилкою думати, що СНІД вибирає собі жертви тільки серед груп ризику. Ризик інфікування на ВІЛ із більшою чи меншою ймовірністю загрожує кожній людині. Вірус-убивця розповзається планетою з невловимою швидкістю. Епі­демія страшна не тільки смертями, а й тим, що призводить до тяжкої соціальної та економічної деградації суспільства. Що треба робити, аби відвести від себе небезпеку:

• здійснювати санітарно-профілактичні заходи боротьби зі СНІДом;
• вести  жорсткий  контроль донорської  та плацентарної крові, її препаратів та інших біологічних рідин;
• у лікарнях вести контроль за стерилізацією ріжучих, ко­лючих та інших інструментів;
• пам'ятати, що основний шлях зараження — статевий;
• пам'ятати, що вберегти нас від СНІДу може тільки власна обачність;

Як загасити пожежу під назвою СНІД? Непроста це справа, і все-таки...

Як відомо, вірус атакує клітину білокрівця тільки в одній точці — точці кріплення молекули С0₄ до клітини. З'явилася ідея створити її синтетичний імітатор — свого роду мішень для вірусу. Згодом експериментами підтвердилося, що мішень діє успішно, примушуючи ВІЛ розпорошувати свої сили вхолосту, а справжні точки білокрівців лишаються неушкодженими. Каліфорнійська компанія «Генентехнік» виготовила препарат, що діє за цим при­нципом. Але він поки що експериментальний.

АНКЕТА «ПРОБЛЕМА ШКІДЛИВИХ ЗВИЧОК ДЛЯ УЧНЯ»

Учень має відверто відповідати на запитання анонімної анкети.

Варіанти відповідей на запитання 1—4:

а) таких немає;

б) 1—2 особи;

в) біля третини;

г) біля половини;

д) більшість.

1.   Як ти гадаєш, скільки твоїх однокласників курять?
2.   Скільки твоїх однокласників уживає спиртне?
3. Скільки твоїх однокласників хоча б раз спробували нар­котики?
4.   Скільки твоїх друзів уживають наркотики?
5. Чи вважаєш ти паління анаші, марихуани, гашишу нарко­манією?

а) так;

б) ні.

а) не одержую зовсім;

б) від батьків;

в) у школі;

г) з теле- і радіопередач;

д) газет, журналів;
є) від друзів;

ж) співробітників міліції;

є) від нарколога;

и) інше (указати).

а) отриману від батьків;

б) у школі;

в) з теле- і радіопередач;

г) газет, журналів;

д) від друзів;

є)  співробітників міліції;

ж) нарколога;

з) інше (указати).

8. Що з перерахованого досить часто має місце у твоїй школі:

а) ображання особистості;

б) бійки;

в) злодійство;

г) паління в будівлі школи;

д) вимагання грошей;
є) уживання алкоголю;

ж) уживання наркотиків;

з) інші антигромадські вчинки (указати).

9. Після уроків ти відвідуєш:

а) факультативи в шкоді;

б) курси;

в) спортивну секцію;

г) кружки;

д) нічим не займаєшся.

а) дискотеки;

б) «Вогники»;

в) предметні тижні, вечори;

г) спектаклі;

д)  спортивні змагання;

є)   походи;

ж) не проводять нічого.

Обробка отриманих результатів.

1. Чи існує у вашому класі «наркогенний ризик»?

(Відповідь вважається позитивною, якщо на запитання 1—3 біль­шість учнів обрали відповідь в), г), а на запитання 5 — варіант б).

2. Чи існує наркогенний ризик для учнів класу?

(Відповідь уважається позитивною, якщо на запитання 4 біль­шість учнів класу обрали варіант б), в), г), д), а на запитання 5 — варіант б.)

3. Що є основним і що — достовірним джерелом інформації про шкоду наркотиків?

(Об'єктивну картину визначити за кількістю учнів, обравши той чи інший варіант із запитань 6, 7.)

4. Які правопорушення мають місце у школі?

(Об'єктивну картину можна визначити за кількістю учнів, об­равши той чи інший варіант із запитання 8.)

5. Чи цікаво школярі проводять вільний час?

(Об'єктивну картину слід визначати за кількістю учнів класу, обравши той чи інший варіант із запитань 9, 10.)

ЗАКЛЮЧНЕ СЛОВО ВЧИТЕЛЯ

Учені не втрачають надії, деякі навіть певні, що медикамен­ти, спроможні перемогти ВІЛ, неодмінно з'являться в найближчі 5—7 років. Що ж до вакцини для масового застосування, то, за їх­німи прогнозами, вона з'явиться вже в нашому столітті. А поки що всі зусилля науковців і громадськості треба спрямувати на про­філактику СНІДу — такі перспективи на найближче майбутнє.

Кожна людина повинна до кінця усвідомити всю небезпеку, яку несе СНІД, і зробити все можливе, щоб уберегти себе і своїх рідних та близьких від цієї страшної інфекції, бо СНІД може ввійти практично в кожний дім, кожну сім'ю.

А ми маємо пам'ятати: здоровий спосіб життя, чистота у взає­минах — найкращі методи профілактики СНІДу.