Що важливо знати про погоду?

Про матеріал
Матеріал ,можно використати на уроках 6 класу з географії або на уроках природознавства при вивченні теми"Погода"
Перегляд файлу

Що важливо знати про погоду?

Цікаво, якою буде погода завтра? у неділю? улітку? Зазвичай, намагаючись відповісти на це запитання, ми дивимось у небо, адже саме там, у повітряному океані, народжується погода. Немає нічого більш рухливого та мінливого, ніж повітря, що утворює атмосферу. До того як учені відкрили таємниці передбачення погоди, люди уважно стежили за небом, поведінкою тварин, станом рослин. Сьогодні науковці, які прогнозують погоду, мають цілий арсенал новітньої техніки, за допомоги якої проводять спостереження за мінливим станом атмосфери. Відомий учений-хімік Дмитро Іванович Менделєєв говорив: «Атмосфера — велика лабораторія погоди».

Погода — це стан нижнього шару атмосфери в певній місцевості у визначений момент або проміжок часу.

 

Стан погоди характеризується показниками (метеоелементами) — температурою приземного шару повітря, атмосферним тиском, вологістю, силою й напрямком вітру, хмарністю, атмосферними опадами.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Погода характеризується не окремо взятими елементами, а їхньою сукупністю, бо всі вони взаємопов’язані та взаємозалежні.

3. Типи погоди

Тип погоди — це загальна характеристика погоди, що містить її основні елементи (середні добові температури, стан хмарності, опади, наявність і сила вітру).

У помірних широтах типи погоди чергуються за порами року.

Метеорологія — наука про земну атмосферу та явища, які в ній відбуваються. Об’єктом вивчення метеорології є метеорологічні елементи: температура, вологість повітря, хмарність, опади, атмосферний тиск тощо.

Основи метеорології було закладено давньогрецьким ученим Арістотелем. Свою наукову працю про погоду він назвав «Метеорологія», що й дало згодом назву цій науці.

За погодними елементами ведуть регулярні спостереження на метеорологічних станціях. Результати спостережень передають у метеорологічні центри, де на основі здобутих і опрацьованих даних декілька разів на добу складаються синоптичні карти (карти погоди). Зіставляючи такі карти, можна визначити напрямок руху повітряних мас, фронтів, циклонів і антициклонів і скласти прогноз погоди на періоди.

Погоду на нашій планеті визначають циклони й антициклони, які систематично «атакують» її. Цікаво, що лише в Північній півкулі одночасно можуть пересуватися понад 20 циклонів на день із середньою швидкістю 35 км/год, а на всій планеті щороку фіксують близько 15 тис. циклонів і 7 тис. антициклонів.

Місцем найгіршої на Землі погоди, мабуть, слід вважати острів Ян-Майєн, розташований у Північній Атлантиці між Норвеґією та Ґренландією. Тут на стику теплої Північно-Атлантичної та холодної полярної течій не вщухають циклони та шторми. За весь рік тут трапляються в середньому лише три дні порівняно непоганої погоди.

Передбачити погоду можна за поведінкою птахів. Горобці, зазвичай рухливі та задерикуваті, подеколи стають млявими, сидять настовбурчившись — це на дощ. Але ось вони під час тривалої негоди пожвавилися та зацвірінькали — значить, слід очікувати ясної погоди. Реагують на атмосферні зміни слони. Вони заздалегідь передчувають, коли піде дощ, і за день-два до нього йдуть на узвишшя: під час злив низини затоплюються, а це загрожує голодом і небезпекою для життя. От слони й піднімаються на підвищені місця. Білі ведмеді в зоопарках за два-три дні до настання похолодання перестають купатися в басейні. А за три дні до потепління охоче лізуть у воду та тривалий час купаються. Бджоли зранку швидко літають, отже, день буде сонячним. А якщо вони сидять у вулику, то годин через шість буде дощ. Якщо бджоли щільно закривають воском вічко (отвір), залишаючи лише невеликий отвір, то слід очікувати холодної зими. Перед теплою зимою вічка залишаються відкритими.

Хмари,як без них?

Атмосфера заповнена плаваючими молекулами води,або водяною парою. Джерелом цієї вологи є водні масиви і вологий грунт. Під дією сонця ця волога випаровується,перетворюючись на пару ,яка підіймається вгору. При охолодженні ця пара конденсується на мікроскопічні частинки пилу і інших речовин,плаваючих в повітрі повертаючись в краплинки. Із скупчення цих краплинок ,їх мільярди – утворюються хмари . Краплинки в хмарах  крихітні:щоб отримати одну дощову краплинку ,треба мільйон таких краплинок. Коли з хмар на землю йде дощ або падає сніг ,велика частина вологи повертається  в океани,річки,озера. Потім процес повторюються знову і знову. Такий колообіг води.

Хмари бувають різні. Це залежить від умов в атмосфері. Основні – низькі,середні,високі. Перисті хмари-утворюються з крижаних images.jpg

кристаликів,які формуються на великій висоті з дуже холодним повітрям. Вони легкі та тонкі.

Шаруваті формуються низько над землею. Вони сірого кольору ,спостерігаються в прибережній зоні.Без названия (2).jpg

 

Купчасті хмари низькі відносять до хмар середньої групи.images (3).jpg

Купчасто-дощові приносять погану погоду-смерч,грозу,зливу.

Цікаво,чи зможе літак пройти скрізь хмару?Зможе ,це як пірнати у туман. Але  треба довіритися навігаційним приладам,тому ,що нічого очі не побачать. А дощові хмари взагалі небезпека для літаків.

Незвичайні хмари.

351067_337417.jpg16.jpgimages (1).jpgБез названия (3).jpg

images (5).jpgimages.jpg

docx
Додано
29 лютого 2020
Переглядів
1215
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку