СЕМІНАР – ПРАКТИКУМ «МУЗИКОТЕРАПІЯ ЯК ЕФЕКТИВНА ФОРМА КОРЕКЦІЇ ЕМОЦІЙНО – ПОЧУТТЄВИХ СТАНІВ ОСОБИСТОСТІ»

                                          « Музика ,як казка, музика –жива.

І не треба серцю будь – які слова.

В музиці – найвищі ніжні почуття.

В ній любов і туга, та саме життя.

Музика , як море, то штормить, то ні.

Там знаходить серце рятівні вогні.

Музика, як сонце, гріє нам серця,

Їй нема початку і нема кінця.

І чого не зможеш словом досягти,

В музиці розкажеш щиру правду ти.»

Надія Красоткіна

      Музичну терапію у світі давно застосовують як ефективну форму корекції емоційно-почуттєвих станів особистості, бо сила музики безмежна: вона може надати насолоду, може викликати сильне душевне переживання, збудити до роздумів, відкрити невідомий світ фантазій. Багато досліджень довели, що музика посилює обмін речовин, посилює або  зменшує  м’язову  енергію,  змінює  дихання,  змінює  кров’яний  тиск,  дає  фізичну  основу    для   емоцій. Адже вона є мистецтвом звуків, а звук – це вібрація, яка пронизує кожну клітину нашого фізичного тіла.

Дітям    музикотерапія     допомагає     збагатити    знання   про  навколишній світ, прищепити любов до музики, навчити слухати й розуміти, як і  про  що  розповідає  музика.

 Проведення елементів музикотерапії не потребує спеціальних знань від педагога. Починати щлях у музикотерапію вихователю слід зі змін у самому собі. Насамперед, потрібно упорядкувати свій внутрішній стан, свою емоційно-почуттєву сферу, змінити традиційний підхід до занять і навчитися бачити і відчувати те, що раніше було поза увагою. Найголовніше, що потрібно зробити – позбутися агресії та роздратування , бажання вирішити все натиском. Також необхідно навчитися володіти своїм голосом, зокрема його інтонацією. Інтонація повинна бути лагідною, розспівною, протяжною, тихою, загадковою. Варто хвалити дітей, говорити їм, які вони розумні, здібні, гарні та слухняні.  Для того, щоб  музикотерапія  позитивно  вплинула  на  розвиток і виховання малят, необхідно  враховувати особливості кожної дитини.

 Так , діткам І молодших груп для зняття ранкового стресу при розставанні з мамою, можна влаштувати сеанс музикотерапії – це усмішка, побажання добра і успіху і зрештою – музика. Дітей  можна посадити на килимку чи на подушечки і провести приємні для дітей бесіди 10-15хв.Такі хвилинки «щастя і радості» можна застосовувати під час всіх режимних моментів.

Це: - релаксацію під музику;
- медитацію під музику;
- вокалотерапію;
- музично-рефлекторне пробудження дітей після денного сну;
- музичні фізкультурні хвилинки;
- етюди психогімнастики;
- бестінг - музичні вправи та ігри для стабілізації психічного стану;
- музично-пальчикові ігри та вправи.

Релаксація під музику. Дітям потрібно вміти розслаблятися, так само, як і дорослим. Іноді вони бувають дуже напружені фізично й емоційно — це призводить до роздратування та ірраціональної поведінки. Отже, дуже важливо допомагати їм знімати напругу.Тривалість проведення релаксації становить 15-20хв. Під час релаксації діти можуть лягти на килимок, прийняти будь-яку зручну позу, корисними будуть нахили й потягування тіла. Тут знадобляться спеціальні дитячі вправи із системи йоги. Наприклад, комплекс гімнастичних вправ "Бебі-йога", де вправи "Зустріч Сонця" і "Подяка".Спеціально дібраний музичний су­провід - ліричні твори, спокійні мелодії з плавним ритмічним   малюнком,   неголосним   звучанням,   з частотою ритму не більше 60 ударів за хвилину — допомагає дитині зосередитися на створюваних в уяві образах, відчути м'язове розслаблення, ритмізу­вати дихання. Найкраще підходять твори періоду музичного бароко та класицизму, а також східна музика

Окрім музики, добре заспокоюють і відновлюють внутрішню рівновагу, різноманітні звуки природи. Для прослуховування добирають скомпоновані фраг­менти записів реальних голосів птахів, тварин, які викликають приємні асоціативні відчуття, відтворю­ють у свідомості зорові, слухові, ароматичні образи природи. Ефективно діють на релаксацію вранішній спів птахів у лісі, звуки морського прибою, голоси дельфінів, чайок тощо.

Слухання музики доцільно поєднувати з демон­страцією картин, слайдів, що сприяє яскравішому відтворенню потрібного образу. Розслабившись, ди­тина з допомогою вихователя вибудовує в уяві при­ємні їй образи, оживлює приємні спогади, які допо­можуть їй подолати напругу, з якого б приводу вона не виникла.

Рекомендовані музичні твори:

При перевтомі — "Ранок" Е. Гріга, "Полонез" М.Огінського.

При поганому настрої — "Ода радості" Л. Бетховена, "Аве Марія" Ф. Шуберта.

При вираженій дратівливості — "Хор пілігри­мів" Р.Ватера,

"Сентиментальний вальс" П.Чай­ковського.

При зниженні уваги — "Пори року" П.Чайковсько­го, "Місячне світло" К.Дебюссі, "Мрії" Р. Шумана.

Релаксація може проводитися як самостійний вид оздоровчої роботи з усією групою дітей, у різних інди­відуальних та підгрупових формах, а також як завер­шальна частина заняття з фізкультури, спортивного змагання або розваги з високою руховою активністю і підвищеним емоційним збудженням дітей.

2.Медитація під музику.
Важлива умова - урівноважений стан педагога і дітей, затишна атмосфера. Можна запропонувати дітям лягти на килимок, заплющити очі. Під час звучання спокійної або радісної музики педагог може розповісти невеличку казку, наприклад про сонечко, промінець, хмаринку тощо. Така вправа допоможе дітям розслабитися і уявити себе героями казки.

3. Вокалотерапія.
Співати можна не лише на музичних заняттях, а й на прогулянках або під час гри. Коли діти співають, вони психологічно розвантажуються, заряджаються позитивними емоціями. Виконання української народної пісні заспокоює та вводить у світ гармонії, злагоди, радості..
Але діти можуть співати не лише пісні. Спів навіть окремих звуків може поліпшувати стан здоров'я. наприклад, спів протягом 3-5 хвилин звуків:
- «ч» - покращує дихання;
- «з» - полегшує біль у горлі;
- «н» - допомагає зняти зубний біль;
- «е» та «і» - поліпшує роботу головного мозку;
- «ж» - сприяє швидкому одужанню від кашлю.

4. Музично-рефлекторне пробудження.
Щоб пробудження було м'яким, раджу використовувати відповідну музику: тиху, ніжну, легку.
Якщо протягом тривалого часу використовувати одну музичну композицію - у дітей виробляється рефлекс пробудження під певну музику. Таку оздоровчу роботу можна проводити не лише у дитсадку, а й удома.

5. Музичні фізкультурні хвилинки.
Рухи під ритмічну музику забезпечують дітям необхідну рухову активність, знімають фізичну і психологічну напруги, активізують інтелектуальну діяльність. Також можна використати вправи з валеокорекції - вправи для язика, очей; вправи на дихання, адже правильне дихання є одним із найважливіших чинників довгого і зорового життя.

6. Етюди психогімнастики.
Їх мета - зберігати психічне здоров'я дитини, коригувати психоемоційні порушення. Наприклад можна провести етюд на вираження радості: звучить п'єса «Нова лялька» П.Чайковського - дівчинці подарували нову ляльку; дівчинка весело танцює, кружляє, стрибає, грається з лялькою.
Цікавим буде етюд на вираження приємного здивування: звучить п'єса жарт Й.С.Баха - хлопчик радіє від отримання сюрпризу чи споглядання фокусу.
Можна провести з дітьми гру:
Показати картки із зображенням різних життєвих ситуацій, запропонувати обрати серед карток ті, які зацікавили; під час розглядання кожної картки вмикати відповідну за характером музику.

7. Бестінг.
Бестінг - це вправи та ігри для стабілізації психічного стану. Наприклад, діти стають в коло і по черзі висловлюють свої мрії, підтримку друзям. Для таких ігор краще попередньо розучити з дітьми оптимістичні співанки-замовлянки, які формують позитивну програму життєдіяльності, радісного світовідчуття, бадьорості, оптимізму. Слово та музика на рівні гіпнотичного навіювання вкорінюють у свідомості дитини певні оптимістичні формули: «Я хороший. Я здоровий. Я щасливий!»

8. Музично-пальчикові ігри та вправи.
Нескладні рухи пальцями, кистями рук у супроводі інструментальної музики розвивають у дітей рухову пам'ять, увагу, спритність. Якщо ці рухи поєднати з виконанням пісні, укріплюватиметься дихання, розвиватиметься артикуляційна моторика та мовлення.

Використання  музикотерапії є   формуванням  і  музично- сенсорних здібностей  дітей , що дозволяє творчо проникнути у світ краси, відчути гармонію навколишнього. «Зіграй, станцюй, заспівай, як ти хочеш», - ці магічні слова відчиняють перед дитиною ворота у світ фантазії. Можливість зробити по-своєму дає дитині змогу бути індивідуальною, неповторною. Емоції  впливають  на  всі  психічні  процеси, радісний,   щасливий   настрій   дитини   є   основою   її  фізичного     і  психологічного      здоров’я.

Так, під час  проведення занятть  із  використанням хвилин  музикотерапії ,  педагогам слід використовувати  ігровий   матеріал   для  розвитку  тактильного  сприйняття  (м’які  іграшки, М.  Монтессорі).  Слухаючи  невеликий той чи інший  музичний  твір,  діти не  просто  радіють,  а  й  виражають свій емоційний стан , прислухаючись до   мелодії  та слів   пісні та граючись із іграшкою. Можна запропонувати дітям пограти на дитячих  інструментах та  музичних іграшках, потім  угадати,  який  інструмент  звучить,  порівняти  тихе й гучне звучання. а  потім  відтворювати  його , наприклад, у  грі  “Чий  будиночок?”  дитині  показати,  як  нявкає  кішка  (низький  звук)  або  кошеня  (високий  звук).

 Великий позитивний вплив на емоції дитини має метод музикомалювання та піскотерапія. Колір і музика, ритм і графіка захоплюють дітей і занурюють у свій чарівний світ.  Тож, діти стають зосередженими, їхня увага концентрується на зорово-слуховій координації, а рухи руки підпорядковуються роботі «зачарованого» музикою мозку. Існують два підходи до музикомалювання: малювання під музику і малювання музики. 

«Музика на піску» допомагає активно залучати дітей до творчого процесу. Адже діти набагато більше радіють тим ідеям і винаходам, які вони відкривають самостійно.

Так,  наведу приклади деяких музикотерапевтичних вправ:

Вправа «Зіграй свій настрій» (діти на шумових інструментах озвучують вірші, імпровізують своє ім’я, утілюючи у них свій настрій та звукові уявлення. )

Вправа «Шарф з чарівними історіями»(діти розповідають фантазійну історію,  впорядковуючи рухи із шарфом та словами).

Вправа для розслаблення «Морське дно»

(аудіозапис п’єси «Місячне сяйво» Клода Дебюссі)

«Діти, зараз ми зануримося на морську глибину. Спочатку перевіримо, чи працює наше спорядження для дихання під водою: спокійно, без напруження вдихніть, а тепер видихніть. Зі спорядженням усе гаразд, тож занурюємося! Зробіть спокійний глибокий вдих , а видихом опустіться на самісіньке дно. Навкруги нас – лише чиста блакитна вода,. А тепер відчуйте, що ви морські хвилі, які легко гойдаються разом із музикою». Навколо вас плавають різнокольорові жителі моря – відчуйте їхню присутність, роздивіться уважно. Раптом течія змінилася! Усі хвилі заворушилися, почали переміщуватися, мандрувати морською глибиною, зустрічати нових морських жителів… А тепер настала ніч. У повній темряві  морська вода засяяла – це світяться мікроскопічні водорості, рачки, медузи. Хвилі поступово заспокоюються і лягають на дно.»

Після такої вправи можна запропонувати дітям під ту саму музику намалювати образи, що постали в їхній уяві.

Вправа «Чарівна квітка» (діти уявно садять на долоньку зернятко квітки , потім словесно озвучують «поливання» - імітують голосом звуки краплинок; «зігрівають сонечком» - високо співають голосну букву; зернятко почало рости – діти співають звук «а» поступово голосніше голосом вверх; квітка виросла і має чудовий аромат – глибоко вдихають носом, а видихають ротом зі звуком «ха».)Цінність цієї вправи в тому, що вона вирівнює емоційний стан усіх дітей групи, допомагає вихованцям зі слабкою нервовою системою позбутися емоційного дисбалансу.

Вправа «Кольорова музика» містить елементи кольоротерапії. (діти під вальсуючу музику танцювально імпровізують, використовуючи шарфи блакитного, синього та зеленого кольорів. Щоб підбадьорити дітей, увімкнути ритмічну музику у жвавому темпі і запропонувати дітям як реквізит стрічки червоного і жовтого кольорів.)

Вправа «Музичні сни» (діти під музику  із мультфільма  уявляють пісню чи героя і відтворюють)

 Дитинство – це справжнє , яскраве, самобутнє, неповторне життя. Від того, яким воно було, хто і що супроводжували дитину в дитячі роки, що увібрали її розум і серце з навколишнього світу, залежать якості майбутньої особистості. Отже, кого я переконала змінити свій педагогічний підхід до занять за допомогою музикотерапії, бажаю натхнення і успіху!

Лебединський дошкільний навчальний заклад

(ясла-садок) «Ромашка»

Лебединської міської ради Сумської області

СЕМІНАР – ПРАКТИКУМ

«МУЗИКОТЕРАПІЯ

ЯК ЕФЕКТИВНА ФОРМА КОРЕКЦІЇ

 ЕМОЦІЙНО – ПОЧУТТЄВИХ СТАНІВ ОСОБИСТОСТІ»

Музичний керівник

                                                                              Бойко І.І.

2017