Заняття "Розмова з весняними квітами".

Конспект заняття з ознайомлення з природним довкіллям  для дітей середньої групи.

Тема. Розмова з весняними квітами.

Мета. Поглибити знання дітей про весняні зміни в природі; ознайомити малят із дикорослими  квітами-первоцвітами , вчити уважно розглядати їх, з допомогою дорослого описувати рослини; розвивати зв’язне мовлення, логічне мислення; сприяти вихованню любові і бережного ставлення до природи рідного краю.

Матеріали та обладнання: ілюстрації « Весняні квіти»,дидактична гра « Якої квітки не стало».

                                             Хід заняття

1.Організаційний момент.

Психогімнастика  «Здрастуй, сонечко!»
-- Давайте утворимо коло, взявшись за руки.

Я всміхаюсь сонечку: - Здрастуй, золоте!
Я всміхаюсь квіточці – Хай вона цвіте!
Я всміхаюсь дощику : Лийся мов з відра!
Друзям усміхаюсь я – зичу їм добра!
-  Посміхнемось один одному і подаруємо гарний настрій собі та друзям.

2. Основна частина.

- Діти, ось послухайте загадку.
                           Гостя люба завітала -
                            Холод,сніг увесь прогнала,
                            І дарує залюбки
                             Лісу трави і квітки.( Весна)
- Яка ж пора року зараз? А перший місяць як називається? Чому він так називається?
    Діти, навесні сонечко пригріває сильніше і все  оживає від його теплих обіймів. Ось і  сьогодні воно заглядає у наше віконечко . Хоче діток побачити, казочку послухати , квітами помилуватися.

- Яке сонечко? ( Гарне, тепле, золоте, яскраве, променисте,лагідне і т.д.)
- На що воно схоже?  ( На золоту тарілочку, соняшник, тощо).
- Погляньте, лишень пригріло сонечко, як з-під землі виглянули  ростки трав та квітів, потягнули свої рученята-листочки до нього. Що ж дає рослинам сонечко? ( Світло,тепло , дає життя.)
Давайте ми з вами закриємо оченята та перенесемось на весняну галявину.

  ( Вихователь виставляє картинку  із зображенням медунки і зачитує вірш.)

           Мало квітів ще солодких,

            Егей, бджілко, до мене линь!

            До моїх кольорових долоньок,

             У бузкові обійми та синь,

             На початку цвітіння – рожева,

             Колір змінюю до блакиті,

             А  ім’я моє чистим медом

             Обіцяє тебе зігріти!

- Це медунка! Лікарська рослина і найкращий  медонос. А чи знаєте, звідки з’явилася медунка?

     Послухайте легенду.

      Жила – була собі злюща мачуха. Вона знущалася із сиріток. Одного разу вигнала їх з дому. Пішли сирітки до лісу , плачуть, мерзнуть. Голодні і сумні притулилися одне до одного під деревом. Аж гульк – з-за дерева вийшла Весна, а з нею і Сонечко. Пригріли, приголубили вони сиріток материнською ласкою і теплом, і ті розцвіли чарівними квітами. Погляньте, якого кольору квіти медунки?

-- Коли вона розпускається , квіти в неї рожеві. Мине трохи часу , і вони стають малиновими,а потім фіолетовими. А зів’ялі квітки мають синій колір. Оскільки квітки на одному стеблі розпускаються в різний час,то й виходить маленький букетик. Ще медунку називають солодким  букетиком, тому що в її квітах багато солодкого соку-нектару.
   --  Послухайте загадку про ще одну весняну квіточку.

                                            Загадка.
Чорна земля, голі поля
Золотом сяють квіти здаля.( Мати-й-мачуха).
( Показ ілюстрації.)
     В цієї рослини спочатку з’являються  ніжні квіти – сонечка, а потім виростають листочки. Листки знизу вкриті білим пухом, тепленькі і лагідні ,як мамині руки, а зверху – гладенькі холодні . Тому цю рослину так і називають – мати-й мачуха.

 Однією з перших навесні розцвітає ще одна квіточка , послухайте загадку.

                        Сонечко в траві зійшло,

                         Усміхнулось, розцвіло,

                         Потім стало біле-біле

                          І за вітром полетіло. ( Кульбаба.)
   Кульбаба – дивовижна квітка, яка також схожа на сонечко і одним своїм виглядом піднімає настрій. І назва в неї цікава – кульбаба.  Як ви гадаєте, чому вона так називається? ( Міркування дітей.)
   - Жило-було Сонечко. Воно було добрим і привітним. Удень у небі гуляло, а ввечері йшло на спочинок у свій чарівний сад. Одного разу Сонечко побачило на лузі Кульбабку. Вона була   сумна , невесела
        Сонечко погладило її по голівці . Кульбаба  розплющила відразу своє очко й посміхнулася. Це так  добре, коли тебе люблять. Сонечко і Кульбабка потоваришували. І з того часу Кульбабка прокидається,як тільки  Сонечко  торкається до неї своїми промінчиками. А закриває свій золотий кошичок, коли воно ховається за горизонтом.

-         Я бачу , що ми трішки засиділися,тому пропоную порухатися.
                       Фізкультхвилинка.
- Уявімо себе весняними квітами.
          Раз,  два, три – виросли квіточки!
          До сонця потягнулися високо,
          Стало їм приємно і тепленько!
          Вітерець пролітав,
         Гілочками похитав.
         Вліво похитнулись --
         Низенько пригнулись.
          Вправо похитнулись --
          Низенько пригнулись.
          Вітерець, тікай!
           Квіти не ламай!
           Хай вони цвітуть, ростуть,
           Людям радість принесуть!
  Дидактична гра « Якої квітки не стало».
На дошці -- зображення першоцвітів. Вихователь забирає зображення однієї рослини, а діти відгадують якої  рослини не стало.

-        
3. Підсумок заняття.
-- Діти, а чи можна першоцвіти рвати, у букети складати?
Вихователь зачитує уривок вірша.
             Не зривайте первоцвіти,
              Помилуйтеся на квіти.
              Той, хто робить з них букети,
              Знищує життя планети.