"Серце віддаю дітям" урок - пам'ять до 100 - річчя від дня народження Сухомлинського

           До 100 – річчя від дня народження Василя Сухомлинського

Тема уроку. «Серце віддаю дітям» - урок – пам'ять

Мета уроку: розвивати інтерес учнів до творчості великого педагога В.О.Сухомлинського; формувати вміння міркувати; спонукати до пізнання світу; виховувати доброту, людяність, шанобливе ставлення до оточуючих.

Обладнання: портрет В. Сухомлинського,виставка казок, дитячі малюнки,міні – презентація.

Перебіг уроку

1. Організаційний момент

Ось і вересень. Пора достигання яблук.

Час глибоких думок і прозорої мудрості…..

Мені зараз урок треба знову почати…..

І творити його, як митець творить вірші чи музику…

2. Підготовча робота до уроку

1. «Очікування»

Що ви очікуєте від сьогоднішнього уроку?

2. Настрій на урок

Діти оцінюють свій емоційний стан, підходячи до куточку настрою.

• Я бачу, що ви прекрасно почуваєтесь, і сподіваюся ваші очікування справдяться, отже, можна приступати до роботи.

3. Мотивація навчальної діяльності.

Гра «Пантоміма»

Закрийте очі, щоб дізнатися що на вас чекає. Напишемо носиком букви п а м я т ь ,а тепер об’єднаємо їх. Яке слово в нас вийшло? (пам'ять)

4.Основна частина уроку

Сьогоднішній урок – незвичайний. Урок – пам'ять  присвячуємо великому вчителю, директору школи, доброго сина і тата, великого письменника і педагога В.О.Сухомлинському.

Учень: Він залишив назавжди

             Слід після себе у світі.

             Слід той не зможуть змести

             Сиві і славні століття.

Вправа «Асоціативний кущ»

педагог                   вчитель                   батько

             СУХОМЛИНСЬКИЙ

директор школи     письменник    вчений

Вчитель. На дошці портрет В.О.Сухомлинського

Подивіться на ці задумливі очі, скільки в них доброти, тепла, розуму. Це не просто портрет великої Людини, а портрет великого Учителя, в якого вчилися і вчаться всі: і дорослі, і малі.

Учень :« Це була людина високого поетичного дару. І не лише тому, що він писав і друкував вірші. Усе, до чого торкалися його руки, його серце, світилося поезією».                     (В. Терен)

Учень : Народився Василь Олександрович Сухомлинський 28 вересня 1918 року в селянській родині в селі Василівці Кіровоградської області. Він був другою дитиною у сім᾽ї, яка мала чотирьох дітей.

Учень : Протягом 1926-1933 рр. він навчається в семирічній школі. Учителі та учні, з якими хлопець спілкувався у ці роки, спостерігали ранні вияви його творчої натури – він гарно малює, пише вірші, грає на народних музичних інструментах. У цей же час виявляється і його педагогічна обдарованість: він часто в оточенні дітей, заміняє вчителя, допомагає однокласникам.

Учень. Справа в тім, що він зростав хворобливою дитиною, а це, на мій погляд, привело до самоаналізу, заглиблення у світ власних почуттів і переживань. Це з однієї сторони. А з іншої – викликало пильну увагу тих, хто перебував допомоги до менших, слабших, беззахисних.        (звучить ніжна мелодія)

Міні – презентація «В.О.Сухомлинський – вчитель добра і краси» 

Вчитель. Все своє життя Сухомлинський працював у школі з дітьми. Він склав 10 правил: чого не можна робити. Послухайте і запам’ятайте їх.

Вправа «Квітка – семицвітна»

10 ПРАВИЛ: ЧОГО НЕ МОЖНА РОБИТИ

* Не можна ледарювати, коли всі працюють,

 *Не можна сміятися над старістю і старими людьми, про старість треба говорити тільки з повагою.

 *Не можна заходити в суперечку з шанованими і дорослими людьми, особливо зі старшими.

* Не можна виявляти незадоволення тим, ,що в тебе немає якоїсь речі.

 *Не можна допускати, щоб мати давала тобі те, чого вона не бере собі.

 *Не можна робити того, що осуджують старші.

 *Не можна залишати старшу рідну людину одинокою

 *Не можна збиратися в дорогу не спитавши дозволу і поради у старших.

 *Не можна сідати до столу, не запросивши старшого.

 *Не можна сидіти, коли стоїть доросла, особливо літня людина, тим більше жінка.

Вчитель з учнями читають вірш (паравозиком)

 Запам᾽ятай, моя дитино, з юних літ

На все життя, щоб знала, як прожити.

 Людина для добра приходить в світ

Й покликана завжди добро творити.

Нелегко це, хто що б не говорив,

Й не кожному зробити це вдається.

Бо в світі стільки смертних є гріхів,

Що доброта не завжди йде до серця.

Та ти – людина, і тому учись

Добро творити, людям співчувати.

До цього світу пильно придивись,

Злим помислам навчися лад давати.

Йди з добротою – це собі затям,

Із ласкою, прихильністю, привітно.

Й не розлучайся х добрим почуттям,

Хай доброта в душі суцвіттям квітне.

Вчитель. Добрі, ніжні слова можуть творити дива. Говоріть їх, діти. «Найвище щастя і радість для кожного з нас – спілкуватися з людьми»,- писав В.Сухомлинський.

Вправа «Сонечко». (сонечко зроблене з осінніх листочків). Діти складають ланцюжок хороших і важливих слів: мама, мир, добро, дружба,щастя…

• А яке щастя? Кожен уявляє його по – своєму. Вправа «Мікрофон». Що таке щастя?

Вчитель. Давайте допоможемо всім присутнім та людям бути щасливими.

Гра «І я…» Розкажіть, як ви будете поводитися в таких випадках.

* Бабуся захворіла, і я….

*Впала сестричка (братик), плаче. і я ….

*Маленький братик 9сестричка) не може заснути, і я ….

*Мама втомлена прийшла з роботи, і я ….

*Наближається мамине свято, і я …

 

Вчитель. Василь Олександрович вчив гарно ставитися до своїх матерів, любити і поважати їх. Про це написав багато оповідань. Одне із них – «Найласкавіші руки» - інсценізація.

Ви почули, які ніжні слова можна говорити про свою матусю.

 

Проведемо гру «Комплімент моїй матусі»

 

Вчитель. Я почула, що ви вмієте говорити чудові компліменти.

 

Вчитель. Діти, ми знаємо,якщо  людина добра, з нею хочеться говорити, сміятись, мовчати, спілкуватись. Ось такими маємо бути й ми, бо таким був Сухомлинський – улюбленець народу. А народ – не забуває тих, хто залишив після себе добрий слід.

 

Учень : Добро творити на Землі

Людині лиш дано.

 І навіть діточки малі

Всі знають це давно.

 

Учень. Краса і море доброти

Оточує нас всіх.

Подібним будь до сонця ти,

 Щоб зазвучав твій сміх.

 

Учень.  Щоб ти освітлював всім шлях,

Як сонце з висоти.

  Хай сяє усмішка в очах.

 Будь завжди добрим ти.

 

Вчитель.  Своє життєве кредо В.Сухомлинський сформулював такими словами «Серце віддаю Дітям» (учні читають разом)

Сьогоднішній наш  урок мав таку назву, таку назву має і йог книга , в якій він писав: «Юні мої друзі, щадіть серця і виховуйте почуття… У тебе будуть діти, пам’ятай: від того, як маленька дитина ставиться до птахів, квітів, дерев, залежить її ставлення до людей»

(Свічка пам’яті – вчитель запалює свічку.)

 

*Проведіть рукою над свічкою. Діти, що ви відчули? (відповіді)

Добігає до кінця наш урок, наша розмова про вчителя, серце якого було сповнене любові і доброти.

 

5. Рефлексія. (діти готували вдома) сенкан

Презентують свої роботи.

 

Учень. Є люди , як свічки, -

Згорають, відходять в небуття.

Є люди, як зірки, -

Горять і світять все життя.

Та ні, це не зірки, холодні, мертві.

Вони – серця, засвічені у небі,

Які горять, обігрівають все і не згаснуть…

І не загинуть!

 

Вчитель. Нехай над кожною нашою школою горить зоря любові, запалювати яку навчав В.О.Сухомлинський. Любов – джерело життя.

 

(діти дарують присутнім кольорові кульки)

 

 

 

 

 

 

 

 

Учень : Як поле засівається зерном, так наша нива – розумом, красою і добром.

Вчитель:

А ми покликані ці зерна проростити –

В дитячих щирих душах відродити

І він допомагає це зробити…

Це вчитель з літери найбільшої, що є

Це той, хто дітям серце віддавав своє.

Вклонімось, діти, перед ним – Талановитим, мудрим і святим.