Середньовічне європейське суспільство. Три стани середньовічного суспільства.

Тема. Середньовічне європейське суспільство. Три стани середньовічного суспільства.

     Мета уроку: охарактеризувати структуру середньовічного суспільства, показати його складові, створити уявлення про три стани середньовічного суспільства; розвивати вміння учнів визначати поняття й терміни, аналізувати і узагальнювати історичний матеріал, встановлювати причинно-наслідкові зв'язки між історичними подіями, явищами; виховати в учнів толерантне ставлення до людей.

      Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

      Основні поняття: «стани», «станова монархія», «васал», «феод», «сеньйор» , «феодальна драбина».

Хід уроку

І.Організаційна частина.

ІІ. Актуалізація опорних знань. Метод «Мозкова атака»

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

1.Народження нового суспільного устрою.

Розповідь учителя. До кінця раннього середньовіччя в  Західній Європі склався феодальний суспільний устрій. Земля джерелом багатства. Вся вона поділена між землевласниками. Феодали за отриману землю несли  військову службу. Селяни, що жили на цій  землі, повинні були працювати на власника землі та віддавати йому частину власного врожаю.

Робота з документом  за запитаннями.

«Жодна вільна людина не змогла б прожити без сервів: ні виконати будь-якої роботи, ні зробити будь-якої покупки. Ми бачимо , що королі  з прелати (вище духовенство) самі – серви своїх сервів. Серв годує господаря,який переконує, що це він годує серва. І неначе серв кінця своїм сльозам і жалям.  Так дім божій, єдиний , шановний, розділений на три частини  одні моляться, інші б’ються , треті працюють.  Три частини, що є  сусідами не страждають не страждають від свого розподілу: послуги, що надаються  однією з них, служать умовою для праці двох інших; у свою чергу, кожна частина  бере  на себе турботу про ціле.»

Запитання.

1.Як Ви розумієте хто такі серви?

2..Чи правильне твердження, що» господар годує  серва»?

3.На які частини поділяється суспільство?

2.Три стані середньовічного суспільства.

Все середньовічне суспільство поділялося на три великі групи - стани з певними правами та обов’язками,  закріпленими в законах державі.

В середньовічній Європі велику роль відігравали служителі християнської церкви.

Робота з історичними поняттями:

• Станова монархія у Франції — форма середньовічної феодальної держави, що виникла на початку XIV ст. в якій королівська влада спиралася на зібрання представників станів.
• Сеньйор-феодальний власник землі, котрий віддавав частину своїх земель із селянами іншому, дрібнішому феодалові, за службу.
• Феодальна драбина - система взаємопідпорядкування всередині класу феодалів, заснована на відносинах «сеньйор — васал». На вищих «сходах» перебували найбільші, на нижчих — середні, ще нижчих — дрібні феодали. Така організація дістала назву феодальних сходів. Обумовлена така модель відносин умовним характером феодальної земельної власності та ієрархічною структурою, що допомагала забезпечити панування феодалів в умовах відсутності сильної централізованої влади у період роздробленості.
• Васа́л  — в Середньовіччі в Західній Європі феодал, що одержував земельні володіння та був залежним від іншого, більш могутнього феодала-сеньйора (сюзерена).

Робота зі схемою.

Суспільство в період середньовіччя.

Виступ учнів з повідомленнями про «Рицарській стан».

Учитель поділяє клас на дві групи та пропонує учням прочитати відповідний пункт параграфу та документ та заповнити  таблицю.

«Існує багато  проявив особистої кріпосної залежності. Адже частини кріпаків настільки підлеглі своїм сеньйорам, що ці сеньйори  можуть  розпоряджатися усім їхнім майном, мають над ними право життя та смерті, можуть  кидати їх до в’язниці за в своїм бажанням – винуватих чи безвинних - і не  нести за це не відповідають, хіба що перед самим Богом.  З іншими поводяться милосердніше, бо життя  сеньйори не можуть нічого від них вимагати…, окрім їхніх чинів, ренти та повинностей …..і коли вони помирають чи одружуються на вільних жінках все їхнє майно…. Дістаються сеньйору…..і , якщо кріпак помирає немає у нього спадкоємця , окрім сеньйора, і дітям кріпака нічого не дістається , якщо вони не заплатять викуп сеньйору».

3. Сеньйори та васали.

Серед феодалів були старші, що давали землю і молодші, що несли службу  на землю. Старших за станом феодалів називали сеньйорами. Феодалів, що перебували у  залежності від сеньйора, називали васалами . Сеньйор дарував васалу землю за службу  - феод. Феод, що отримав васал , він міг не тільки віддавати землю в утримання зеленим селянам, але й передати власним васалам.

Робота з підручником.

 Опрацювати текст параграфу, що стосується васальної піраміди (феодальна драбина) та дати відповіді на запитання:

1.Хто стояв на верхівці васальної піраміди і був верховним власником усією землі в державі?

2.Який зі станом  зі середньовіччя не входив  до васальної піраміди і  чому?

3.Якими були обов’язки сеньйора та васала?

4.Як Ви розумієте вираз «Васал мого васала – не мій васал».

5.Що означає слово «лицар»?.

ІV. Закріплення  нового матеріалу.

Робота  з картами.

Картка 1. Співвіднесіть поняття та визначення.

Картка 2 .

1.Що таке феодальна  драбина?

2.Укажіть ,яке місце на ній посідали король , граф, герцог, чернець, барон, селянин, лицар.

Картка 3.

1.До рицарського кодексу  честі входили: А) покірність владі; Б) вірність В) хоробрість Г) щедрість Д) освіта

2.Війскові змагання рицарів називалися: А) тренування   Б) турнір   В) дуель

3.До рицарського кодексу честі не відносяться: А) поклоніння прекрасні дами   Б) вірність сеньйору    В) обережність в  бою Г) ощадливість

V. Оцінювання знань учнів.

VІ. Домашнє завдання.