Середньовічні держави: від роздробленості до станово-представницьких монархій.

Всесвітня історія

Урок №19. Середньовічні держави: від роздробленості до станово-представницьких монархій.

Мета: сформувати в учнів уявлення про феодальну роздробленість; створити умови для розуміння принципів станової монархії; розглянути становлення парламентаризму в Середньовіччі та станово- представницькі органи у європейських країн; установити зв’язок між ступенем розвитку суспільства та формою державного правління; охарактеризувати різні форми державного правління в Середні віки; продовжувати розвивати в учнів вміння працювати з текстом підручника; виховувати шанобливе ставлення до минулого.

Очікувані результати. Після цього уроку учні зможуть: пояснювати, що таке феодальна роздробленість; визначати причини феодальної роздробленості; характеризувати наслідки роздробленості; розповідати, які верстви населення і чому підтримали централізацію держави; давати визначення понять «централізація», «станово-представницька монархія», «станово-представницький орган»; наводити приклади станово-представницьких органів.

Основні поняття : феодальна роздробленість, централізація, стан, станово-представницька монархія, парламент, Генеральні штати, кортеси

Тип уроку: комбінований урок

Хід уроку

1. Організація навчальної діяльності

Привітання, перевірка  відсутніх

2. Актуалізація опорних знань

Перевірка домашнього завдання

Опрацювати & 11-12, підготувати повідомлення про один з європейських середньовічних міст (Париж, Лондон, Венеція, Любек).

§ 15  стр.  94     Обговоріть у класі

На які століття  припадає зріле (високе)  середньовіччя. Які зміни відбулись в житті європейців за часів раннього середньовіччя. Які держави існували в ті часи, хто і як ними правив.

Відповідь - Зріле (Високе) середньовіччя переважно охоплює період із середини XI до середини XIV століття (приблизно 1050–1300/1350 роки). Ця епоха характеризувалася стрімким зростанням населення, розвитком міст, хрестовими походами та формуванням класичного феодалізму.

Раннє Середньовіччя (V–X ст.) в Європі ознаменувалося падінням Римської імперії, формуванням «варварських» королівств, занепадом міст і поширенням християнства. Життя європейців перейшло на натуральне господарство, зменшилося населення, а суспільство поділилося на стани: тих, хто молиться, воює та працює. Панувала феодальна роздробленість, де влада належала королям, графам та герцогам.

Основні зміни в житті європейців:

Зміна соціальної структури: Занепад античної системи, поява становості (духовенство, шляхта/феодали, селяни).

Економіка: Перехід до натурального господарства, згортання торгівлі, зменшення кількості міст.

Культура та релігія: Християнізація Європи, роль церкви як центру культури та грамотності, Теоцентризм (світогляд, центрований на Бога).

Повсякдення: Зменшення населення (темні віки), часті голод та міжусобні війни.

Держави раннього середньовіччя та правління:

Після падіння Римської імперії виникли нові монархії:

Франкська держава: Наймогутніша держава (династії Меровінгів, Піпінідів/Каролінгів), яка під керівництвом Карла Великого стала імперією.

Варварські королівства: Вестготів (Іспанія), Остготів (Італія), Вандалів (Північна Африка), англосаксонські королівства (Британія).

Візантійська імперія: Продовження Римської імперії на Сході.

Київська Русь (з IX ст.): Почала формуватися як потужна держава Східної Європи.

Хто і як правив:

Влада монарха: Була ранньофеодальною, спиралася на військову силу (дружину) та вірність васалів (герцогів, графів).

Зростання впливу феодалів: У VIII-X ст. влада королів слабшала, а місцеві великі землевласники (феодали) ставали фактично незалежними у своїх володіннях.

Система васалітету: Королі роздавали землі (феоди) васалам в обмін на військову службу.

Цей період також характеризується постійними війнами між феодалами за землю, що призводило до формування феодальної роздробленості.

1.Дослідіть  стр. 94

Розташуйте наведені словосполучення (терміни) в логічній послідовності, що відображає розвиток середньовічного суспільства ,і поясніть цю послідовність  - розробленість, зростання влади місцевих феодалів, міжусобні війни, монархії раннього середньовіччя, централізована держава.

Відповідь - Логічна послідовність розвитку середньовічного суспільства:

1.Монархії раннього середньовіччя -> 2. Зростання влади місцевих феодалів -> 3. Міжусобні війни -> 4. Роздробленість -> 5. Централізована держава.

Цей шлях відображає перехід від слабкої центральної влади до феодальної анархії та подальше об'єднання навколо короля.

Пояснення послідовності:

Монархії раннього середньовіччя: Після розпаду імперій (наприклад, Франкської) виникають держави, де королі ще не мають абсолютної влади і залежать від військової дружини.

Зростання влади місцевих феодалів: Великі землевласники (герцоги, графи) зміцнюють свої позиції, будують замки та перетворюють свої володіння на спадкові, стаючи незалежними від короля.

Міжусобні війни: Місцеві феодали ведуть постійні війни між собою за землі, підданих та здобич, оскільки відсутня сильна центральна влада.

Роздробленість: Результат зростання влади феодалів та війн — держава розпадається на багато дрібних, фактично незалежних феодальних володінь.

Централізована держава: Через необхідність припинення війн, розвиток міст та підтримку городян, королі долають роздробленість і об'єднують країну під своєю владою.

1. Що таке феодалізм?

 Відповідь- Феодалізм — це суспільний лад, за якого земля була головним багатством, а влада й доходи залежали від володіння землею.

2. Яку роль відігравали феодали?

Відповідь- Феодали були власниками землі, мали власні війська, суд і часто не підкорялися королю.

3. Чому королівська влада була слабкою?

Відповідь- Тому що: держава була поділена на окремі володіння; феодали мали більшу реальну владу, ніж король;  не існувало єдиної системи податків і законів.

3.Мотивація навчальної діяльності

Діти, сьогодні ми з вами поговоримо про час, коли в Європі майже кожен великий феодал почувався господарем на своїй землі. Формально над усіма стояв король, але насправді його влада часто була дуже слабкою. Він не завжди міг зібрати військо, встановити податки чи навіть примусити підданих виконувати його накази.

Але з часом ситуація змінилася. Королівська влада поступово посилилася, держави почали об’єднуватися, а король став справжнім правителем країни. Постає запитання: чому так сталося?

Що змінилося в житті людей і в устрої держав, що слабкі королі перетворилися на сильних правителів?

Сьогодні на уроці ми з’ясуємо, як середньовічні держави пройшли шлях від феодальної роздробленості до станово-представницьких монархій, і чому цей процес мав велике значення для подальшої історії Європи.

4. Вивчення нового матеріалу

1. Що таке феодальна роздробленість стр. 95

Працюючи в парах, визначте, що таке феодальна роздробленість і якими були її причини. Поділіться своїми думками з однокласниками/однокласницями.

Відповідь - Феодальна роздробленість — це період у середньовічній Європі (переважно IX–XIII ст.), що характеризувався занепадом центральної влади королів та поділом держав на численні самостійні володіння герцогів, графів і баронів. Основні причини: панування натурального господарства, зростання могутності місцевих феодалів та слабкість королівської влади.

Ключові причини феодальної роздробленості:

Панування натурального господарства: Кожне помістя забезпечувало себе всім необхідним, тому економічні зв'язки між регіонами були слабкими, що не потребувало єдиної держави.

Зростання великого землеволодіння: Феодали ставали багатшими і могли утримувати власні армії, перетворюючись на «королів» у своїх володіннях.

Принцип «Васал мого васала — не мій васал»: Королі не мали прямої влади над дружинниками великих феодалів.

Традиції поділу володінь: Розподіл державних земель між усіма синами монарха (наприклад, після розпаду імперії Карла Великого).

Відсутність міцних торгових зв'язків: Замкнутість економіки сприяла самостійності окремих земель.

Розповідь вчителя  стр. 95

Хоч яким різноманітним був історичний шлях європейських держав, на кожному етапі вони мали спільні характеристики розвитку. Так, IX-XV ст. стали добою якісних змін для більшості з них.

Ранні європейські монархії були великими, проте не міцними. У ІХ-Х ст. Західна Європа вступила на шлях феодальної роздробленості.

Робота з терміном

Феодальна роздробленість — розпад великих держав на низку дрібних володінь.

Дослідіть стр. 96

Пригадайте, про якого діяча йде мова на початку документа. Як ставиться автор до роздробленості Франкської держави? Як ви вважаєте чому? Про які риси роздробленості можна дізнатися з уривка?

Відповідь- На початку документа мова йде про Карла Великого, який отримав імператорську діадему в Римі. Автор ставиться до роздробленості вкрай негативно, з сумом описуючи занепад колись великої єдиної держави. Це зумовлено втратою безпеки, колишнього блиску та добробуту, спричинених поділом на три частини, зникненням єдиного імператора та пануванням дрібних правителів.

Риси роздробленості з уривка:

Поділ єдиної імперії на три окремі частини.

Зникнення центральної влади: замість одного государя з'явилися «дрібні правителі».

Втрата єдності: «кожен переймається власними інтересами».

Занепад держави: втрата блиску, міжнародного впливу та загального добробуту.

ІЗ ТВОРУ ДИЯКОНА ФЛОРА ЛІОНСЬКОГО «СКАРГА ПРО РОЗДІЛ ІМПЕРІЇ» (ХІ СТ.)

Франкська нація сяяла в очах усього світу. Іноземні королівства... посилали до неї посольства. [У] Римі її голова, міцний підтримкою Христа, отримав свою діадему як апостольський дарунок... Але тепер ця велика держава в занепаді, втратила відразу і свій блиск, і найменування імперії; держава, яка ще недавно була єдиною, поділена на три частини, і нікого вже не можна вважати імператором; замість государя — дрібні правителі, замість держави — один лише шматочок. Загальний добробут зник, кожен переймається власними інтересами...

Розповідь вчителя  стр. 95

Роздробленість держав була спричинена кількома важливими процесами, що відбувалися у країнах Європи. Послаблена королівська влада вже не могла контролювати території своєї держави.

У кожному феодальному володінні залежні селяни забезпечували власника продуктами харчування та ремісничими виробами. Торгівля була розвинута слабко, адже феодали купували тільки те, що не вироблялося в них у маєтку. Тож феодальне землеволодіння перетворювалося на замкнений світ, де панувало натуральне господарство.

Так поступово формувалися невеликі держави, де феодали збирали податки із залежного населення, вели війни, видавали укази й навіть карбували власні гроші. Тому, наприклад, герцогів і графів називали ще «феодалами в короні», а короля — лише «першим серед рівних».

Водночас у результаті роздробленості у Європі виникли нові держави й народи із власною культурою та способом життя.

2. Чим характеризується станово-представницька монархія стр. 96

Поміркуйте стр. 96

Сформулюйте і поставте однокласникам/однокласницям запитання про сутність станово-представницької монархії.

Відповідь - Станово-представницька монархія (XII–XIV ст.) — це централізована держава, у якій влада монарха обмежена станово-представницьким органом (парламентом), що представляє інтереси дворянства, духовенства та городян. Вона виникла як проміжна форма між роздробленістю та абсолютизмом, спираючись на підтримку станів для введення податків.

Ось запитання для однокласників/однокласниць:

1.У чому полягала головна відмінність станово-представницької монархії від періоду феодальної роздробленості?

Очікувана відповідь: Посилення центральної влади короля, але з необхідністю радитися зі станами (парламентом), тоді як при роздробленості влада короля була майже номінальною.

2. Чому європейські монархи були змушені створювати станово-представницькі органи (парламенти, Генеральні штати)?

Очікувана відповідь: Королі потребували підтримки (особливо фінансової) для зміцнення держави, а стани хотіли впливати на податки та політику.

3. Яку роль у станово-представницькій монархії відігравали «представники» різних станів?

Очікувана відповідь: Вони брали участь у законодавчому процесі, затверджували податки та виступали посередниками між королем і підданими.

Розповідь вчителя стр. 96

Хай якими сильними були феодали, роздробленість не могла тривати вічно. У ХІІІ ст. в багатьох європейських країнах формується розуміння необхідності міцної королівської влади.

У період розвиненого Середньовіччя в Західній Європі знову почалося її зміцнення. Королівська влада перетворювалася на грізну силу, що долала опір непокірних феодалів. Поступово складалися єдині для всієї країни органи управління, закони та податки, що свідчило про початок процесу централізації держав.

Дослідіть стр. 96

Поєднайте інформацію схеми та репродукцій (с. 81): 1) поясніть, які верстви населення і чому були зацікавлені у зміцненні королівської влади; 2) знайдіть у переліку чинників підписи під репродукції, уміщені нижче. Обґрунтуйте свій вибір.

Відповідь - 1) Хто і чому був зацікавлений у зміцненні королівської влади

Зацікавлені верстви населення: