Середньовічні держави: від роздробленості до станово-представницьких монархій.

Середньовічні держави: від роздробленості до станово-представницьких монархій. Підготувала : Вчитель історіїРезепа Анастасія Миколаївна

Обговоріть у класі стр. 94 На які століття припадає зріле (високе) середньовіччя. Які зміни відбулись в житті європейців за часів раннього середньовіччя. Які держави існували в ті часи, хто і як ними правив.

1. Дослідіть стр. 94 Розташуйте наведені словосполучення (терміни) в логічній послідовності, що відображає розвиток середньовічного суспільства, і поясніть цю послідовність - розробленість, зростання влади місцевих феодалів, міжусобні війни, монархії раннього середньовіччя, централізована держава.

Мотивація навчальної діяльностіДіти, сьогодні ми з вами поговоримо про час, коли в Європі майже кожен великий феодал почувався господарем на своїй землі. Формально над усіма стояв король, але насправді його влада часто була дуже слабкою. Він не завжди міг зібрати військо, встановити податки чи навіть примусити підданих виконувати його накази. Але з часом ситуація змінилася. Королівська влада поступово посилилася, держави почали об’єднуватися, а король став справжнім правителем країни. Постає запитання: чому так сталося?

Що змінилося в житті людей і в устрої держав, що слабкі королі перетворилися на сильних правителів?Сьогодні на уроці ми з’ясуємо, як середньовічні держави пройшли шлях від феодальної роздробленості до станово-представницьких монархій, і чому цей процес мав велике значення для подальшої історії Європи.

Вивчення нового матеріалу. Що таке феодальна роздробленість стр. 95 Працюючи в парах, визначте, що таке феодальна роздробленість і якими були її причини. Поділіться своїми думками з однокласниками/однокласницями.

Розповідь вчителя стр. 95 Хоч яким різноманітним був історичний шлях європейських держав, на кожному етапі вони мали спільні характеристики розвитку. Так, IX-XV ст. стали добою якісних змін для більшості з них. Ранні європейські монархії були великими, проте не міцними. У ІХ-Х ст. Західна Європа вступила на шлях феодальної роздробленості. Робота з терміном. Феодальна роздробленість — розпад великих держав на низку дрібних володінь.

Дослідіть стр. 96 Пригадайте, про якого діяча йде мова на початку документа. Як ставиться автор до роздробленості Франкської держави? Як ви вважаєте чому? Про які риси роздробленості можна дізнатися з уривка?ІЗ ТВОРУ ДИЯКОНА ФЛОРА ЛІОНСЬКОГО «СКАРГА ПРО РОЗДІЛ ІМПЕРІЇ» (ХІ СТ.)Франкська нація сяяла в очах усього світу. Іноземні королівства... посилали до неї посольства. [У] Римі її голова, міцний підтримкою Христа, отримав свою діадему як апостольський дарунок... Але тепер ця велика держава в занепаді, втратила відразу і свій блиск, і найменування імперії; держава, яка ще недавно була єдиною, поділена на три частини, і нікого вже не можна вважати імператором; замість государя — дрібні правителі, замість держави — один лише шматочок. Загальний добробут зник, кожен переймається власними інтересами...

Роздробленість держав була спричинена кількома важливими процесами, що відбувалися у країнах Європи. Послаблена королівська влада вже не могла контролювати території своєї держави. У кожному феодальному володінні залежні селяни забезпечували власника продуктами харчування та ремісничими виробами. Торгівля була розвинута слабко, адже феодали купували тільки те, що не вироблялося в них у маєтку. Тож феодальне землеволодіння перетворювалося на замкнений світ, де панувало натуральне господарство. Так поступово формувалися невеликі держави, де феодали збирали податки із залежного населення, вели війни, видавали укази й навіть карбували власні гроші. Тому, наприклад, герцогів і графів називали ще «феодалами в короні», а короля — лише «першим серед рівних». Водночас у результаті роздробленості у Європі виникли нові держави й народи із власною культурою та способом життя.

2. Чим характеризується станово-представницька монархія стр. 96 Поміркуйте стр. 96 Сформулюйте і поставте однокласникам/однокласницям запитання про сутність станово-представницької монархії.

Хай якими сильними були феодали, роздробленість не могла тривати вічно. У ХІІІ ст. в багатьох європейських країнах формується розуміння необхідності міцної королівської влади. У період розвиненого Середньовіччя в Західній Європі знову почалося її зміцнення. Королівська влада перетворювалася на грізну силу, що долала опір непокірних феодалів. Поступово складалися єдині для всієї країни органи управління, закони та податки, що свідчило про початок процесу централізації держав. Дослідіть стр. 96 Поєднайте інформацію схеми та репродукцій : 1) поясніть, які верстви населення і чому були зацікавлені у зміцненні королівської влади; 2) знайдіть у переліку чинників підписи під репродукції, уміщені нижче. Обґрунтуйте свій вибір.

Жан Фуке. Прибуття Карла IV у місто Сен-Дені (XV ст.)Зображення стр. 97 Військо феодалів (середньовічний малюнок)

Чинники зміцнення королівської влади стр. 97• Швидке зростання міст, населення яких, насамперед ремісники й купці, підтримували міцну королівську владу сплатою податків, що поповнювали казну, адже королі намагалися обмежити свавілля феодалів.• Підтримка зацікавленого духовенства.• Утримання королями боєздатного й дисциплінованого війська, на яке можна було спертися в боротьбі з непокірними васалами.• Підтримка короля дрібними феодалами, які шукали захисту від свавілля могутніх сусідів.

Робота з терміном Станово-представницька монархія — централізована держава, у якій влада монарха спирається на станово-представницький орган. Система суду в середньовічній Європі також розподілялася за станами, отже: феодали мали свій суд, духовенство — свій, а містяни — свій. Виняток становили лише селяни: вони підлягали судовій владі своїх панів та призначуваних ними суддів. Сеньйор міг на власний розсуд милувати чи карати підданих. Найвищим суддею був король. Якщо справа була заплутаною, король призначав так званий Божий суд — змагання між двома сторонами, що не порозумілися. Рицар міг брати участь у двобої сам чи виставити свого бійця. Вигравав справу той, хто перемагав у поєдинку. Часто за вироком суду правих і винуватих виявляли шляхом випробувань окропом, розпеченим залізом тощо. Пізніше такі випробування на вимогу церкви було скасовано.

Дослідіть стр. 98 Поєднайте інформацію мініатюри та документа, поясніть - хто і кому вносив вирок . Які елементи середньовічного суду представлені на мініатюрі Чи було справедливим рішення суду, яке ухвалювали на основі поданого нижче закону .

ІЗ СЕРЕДНЬОВІЧНОГО ЗАКОНУ ПРО ВИПРОБУВАННЯ РОЗПЕЧЕНИМ ЗАЛІЗОМ стр. 98 Залізний брусок, призначений для випробування в суді... має бути завдовжки з долоню, товщиною — у два пальці. Той, кого випробовують, повинен... взяти залізо й зробити, тримаючи його в руці, дев'ять кроків, а потім поволі опустити його на землю... Відразу після того, як він покладе брусок, суддя повинен змастити воском ту руку, в якій той тримав залізо, й обгорнути її клоччям чи лляними вичісками, а зверху перев'язати тканиною. Зробивши це, суддя повинен... через три дні після цього оглянути його руку. Якщо на ній залишилися сліди опіку, того, хто не витримав випробування, слід спалити живцем чи покарати інакше за вироком суду.

3. Якими були станово-представницькі органи в Європі стр. 99 Визначте ознаки європейських станово-представницьких органів.

Станово-представницькі органи відігравали важливу роль у розвитку середньовічної Європи. Загальним для них був принцип представництва різних верств населення. Рішення станових органів не були обов'язковими для виконання, а слугували тільки порадами для королівської влади. Водночас станові органи намагалися контролювати ухвалення законів і нових податків, питання оголошення війни і миру та престолонаслідування. У більшості країн вони працювали нерегулярно, скликалися королями в найскрутніших для країни обставинах. Робота з терміном Парламент (від франц. «говорити») — загальна назва вищих представницьких органів державної законодавчої влади, у яких представники різних верств населення обговорюють й ухвалюють закони, що регулюють життя країни.

Дослідіть стр. 99 Як наведені ілюстрації пов'язані з текстом пунктів 2 і 3? За таблицею з'ясуйте, у яких європейських державах, коли і які представницькі органи виникли. Зробіть висновки про розвиток парламентаризму в Європі. Засідання Гамбурзького суду (мініатюра XV ст.)Засідання парламенту (середньовічне зображення)

Закріплення вивченого матеріалу. Завдання 1. Вибери правильне твердження. У роздроблених державах центральна влада була сильною. Феодали самостійно керували своїми землями. Станово-представницькі монархії не мали парламентів чи зборів представників станів. Завдання 2. Поясни термін. Що таке станово-представницька монархія?

Подія. Наслідок1. Розпад Київської Русіа) З’явилися сильні королівства з парламентом2. Формування Англійського парламентуб) Кожен князь правив своєю землею3. Створення Генеральних штатів у Франціїв) Представники станів брали участь у владіЗавдання 3. Встанови відповідність. З’єднай події з їх наслідками:

Завдання 4. Заповни пропуски. У середньовічних державах _______ мали велику владу на своїх землях, а король часто був змушений радитися з представниками _______. Завдання 5. Коротка відповідь. Назви 2 причини появи станово-представницьких монархій. Завдання 6. Творче завдання. Уяви, що ти — король середньовічної держави. Як ти залучиш представників станів, щоб зміцнити свою владу?

Завдання 7. Правда чи брехня?У середньовічній Європі всі королі мали абсолютну владу і не радилися з феодалами. Роздробленість держав часто призводила до внутрішніх війн між князями чи графами. Станово-представницькі монархії дозволяли королю повністю ігнорувати інтереси духовенства. Завдання 8. Вибери правильний варіант. Що з’явилося завдяки станово-представницьким монархіям?a) Абсолютна влада короля без обмеженьб) Збори станів, де радились про закони та податкив) Князі отримали повну свободу від короля

Завдання 9. Коротка відповідь. Назви три основні стани, які входили до представницьких зборів. Завдання 10. Логічне завдання. Впиши пропущене слово: Коли центральна влада слабшає і кожен феодал керує своєю землею, держава переживає _______, а коли король радиться з представниками станів — це _______. Завдання 11 . Мозаїка історії (творче завдання)Уяви, що ти живеш у середньовічній Англії. Ти — містянин. Які питання ти хотів би обговорити на зборах станів, щоб твоє місто процвітало?

Підсумок уроку. У середньовіччі багато європейських держав переживали феодальну роздробленість, коли центральна влада була слабкою, а князі, графи та інші феодали керували своїми землями самостійно. Роздробленість держав супроводжувалася внутрішніми конфліктами, боротьбою за владу та посиленням місцевих правителів. У відповідь на послаблення королівської влади поступово формувалися станово-представницькі монархії, де король радився з представниками трьох основних станів: духовенства, дворянства та містян. Представницькі збори (парламенти, Генеральні штати) виконували важливі функції: затверджували закони, податки та забезпечували підтримку армії. Формування станово-представницьких інститутів стало важливим кроком до розвитку централізованої влади і сучасних парламентарних систем.

Домашнє завдання. Опрацювати & 15, Уяви, що ти живеш у середньовічному місті під час роздробленості. Напиши 5–6 речень, де: Опиши труднощі життя та податки. Поясни, як збори станів чи парламент можуть допомогти місту. Наведи приклад (Англійський парламент або Генеральні штати Франції).