Тема – Середньовічні школи та університети

Мета уроку:

• сформувати уявлення про розвиток освіти в Середньовіччі
• ознайомити з видами шкіл та першими університетами
• розвивати вміння аналізувати історичні факти
• виховувати повагу до освіти та науки

Тип  уроку :  вивчення нового матеріалу

Хід   уроку

1.Організаційний етап

Привітання, перевірка відсутніх.

2. Актуалізація опорних знань

У Середньовіччі освіта значно відрізнялася від сучасної. Вона була доступна не всім, а переважно духовенству та заможним верствам населення. Основними осередками знань були монастирі та церкви.

Саме там виникали перші школи, де навчали читати, писати та розуміти релігійні тексти. Усі заняття проводилися латинською мовою, яка була мовою науки і церкви.

З часом освіта почала розвиватися, і в Європі з’явилися перші університети, такі як Болонський університет та Паризький університет. Вони стали центрами науки, де навчали майбутніх лікарів, юристів і вчених.

Сьогодні на уроці ми дізнаємося:

• які існували школи
• що вивчали учні
• як виникли університети
• і яким було життя студентів.

Бесіда з учнями

1. Хто в Середньовіччі був носієм знань?
Очікувана відповідь:

• священники
• монахи
• духовенство

2. Де люди могли отримати освіту?
Очікувана відповідь:

• у монастирях
• при церквах
• у школах при соборах.

3. Чи всі люди могли навчатися? Чому?
Очікувана відповідь:

• ні, не всі
• освіта була доступна лише заможним і духовенству
• більшість населення була неписьменною.

4. Якою мовою велося навчання?
Очікувана відповідь: латинською мовою.

5. Навіщо людям була потрібна освіта в Середньовіччі?
Очікувана відповідь: для служби в церкві,  для ведення справ, для управління державою

1.Вправа  «Так чи ні»

Визначте правильність тверджень:

1.               Освіта в Середньовіччі була доступна всім.
   Відповідь: Ні
2.               Навчання велося латинською мовою.
   Відповідь: Так
3.               Школи існували лише у містах.

Відповідь: Ні

4.               Основними центрами освіти були монастирі.
   Відповідь: Так

 

 

2.Заповни пропуски

1. У Середньовіччі навчання велося __________ мовою.
   Відповідь: латинською
2. Основними осередками освіти були __________ і __________.
   Відповідь: монастирі і церкви
3. Людей, які навчали в університетах, називали __________.
   Відповідь: професорами

3. Встанови відповідність

Поєднай поняття з поясненнями:

1. Монах
2. Латина
3. Школа
4. Студент

А) Людина, яка навчається
Б) Давня мова науки
В) Людина, що служить у монастирі
Г) Місце навчання

Відповідь:

1 – В

2 – Б

3 – Г

4 – А

 

 

4. Зайве слово

Знайди зайве:

1.Граматика, риторика, логіка, математика
Відповідь: математика (бо не входить до тривіуму)

2.Монастир, церква, університет, замок
Відповідь: замок

 

5. Логічне запитання

Чому саме церква була центром освіти?

 Відповідь: церква зберігала книги,  духовенство було освіченим, мала вплив у суспільстві.

6. Міні-завдання

Продовж речення:

«У Середньовіччі навчатися було складно, тому що…»

Приклад відповіді:

• освіта була платною або недоступною
• потрібно було знати латину
• навчалися не всі

7. Швидке опитування

Хто навчав? →  священники, монахи

Де навчали? →  у школах при церквах

Якою мовою? →  латинською

 

8.«Виправ помилку»

Знайди й виправ помилки:

1. У Середньовіччі всі люди були освіченими.
   Виправлення: освіта була доступна небагатьом
2. У школах навчали українською мовою.
   Виправлення: навчали латинською мовою
3. Університети виникли у XV столітті.
   Виправлення: у XII–XIII століттях.

 

9. Логічні пари

З’єднай:

1. Тривіум
2. Квадривіум
3. Університет
4. Монастир

А) Центр освіти і науки
Б) Релігійний осередок
В) Гуманітарні науки
Г) Точні науки

Відповідь:
1 – В
2 – Г
3 – А
4 – Б

10. Хто я?

1. Я навчаюся в університеті → студент
2. Я викладаю науки → професор
3. Я живу в монастирі →  монах

11. Впорядкуй (хронологія)

Розташуй у правильному порядку:

А) Поява університетів
Б) Виникнення монастирських шкіл
В) Розвиток освіти

12. Поясни коротко

Що таке «сім вільних мистецтв»?

Відповідь:  це основні науки, які вивчали в Середньовіччі (граматика, риторика, логіка, арифметика, геометрія, музика, астрономія)

 Відповідь:  Б → А → В

 

13. Знайди причину

Чому університети виникли саме в містах?

Відповідь: там було більше людей,  розвивалася торгівля і культура, були умови для навчання.

14.Завдання на уяву

Закінчи речення:

«Якби я навчався у середньовічній школі, то…»

Приклад відповіді: вчив би латину, писав би пером,  слухав лекції

3.Мотивація навчальної діяльності

Сьогодні ви щодня ходите до школи, маєте підручники, зошити, доступ до інтернету. Освіта для вас — це звична частина життя.

Але уявіть: у Середньовіччі більшість людей взагалі не вміли читати й писати. Навчатися могли лише одиниці, а знання зберігалися переважно в монастирях.

І водночас саме в цей період виникають перші університети — такі як Оксфордський університет, які стали центрами науки і освіти.

 Проблемне питання уроку:
Як у суспільстві, де більшість людей була неписьменною, змогли виникнути університети?

Спробуємо разом знайти відповідь:

• хто створював школи
• що вивчали учні
• і чому освіта почала розвиватися

Можливо, наприкінці уроку ви зможете пояснити, як знання змінюють світ.

4. Вивчення  нового  матеріалу

 

§ 26  стр. 173

 

ОБГОВОРІТЬ У КЛАСІ  стр. 173

Як розвивалась освіта в ранньому середньовіччі? Кого і як навчали в школах Русі-України в X—XIII ст.?

Відповідь - Освіта в ранньому середньовіччі (V–X ст.) в Європі була тісно пов'язана з церквою, розвиваючись при монастирях та храмах, де вчили переважно духовенство. У Русі-Україні X—XIII ст. освіта зростала завдяки християнізації: школи відкривалися при церквах/монастирях, навчаючи грамоти, письма та церковного співу дітей знаті та духівництва. Використовувалися методи зазубрювання за рукописними книгами, а навчання включало «сім вільних мистецтв».

Освіта в Русі-Україні (X—XIII ст.):

• Осередки: Перші школи створювалися при княжих дворах, церквах та монастирях (наприклад, заснована Анною Всеволодівною у 1086 р. школа для дівчат).
• Кого навчали: Спочатку освіта була доступна переважно для князівської родини, оточення, дружинників та духовенства. Пізніше грамотність поширювалася серед міщан.
• Чого навчали: Читання (за Псалтирем), письма, церковного співу, основ християнської віри.
• Методика: Вивчали «сім вільних наук», що включали граматику, риторику, діалектику, арифметику, геометрію, астрономію та музику. Навчання було рукоприкладним, учні часто вчили напам'ять.

 

Основні характеристики середньовічної освіти:

• Церковний характер: Більшість вчителів були духовними особами.
• Малограмотність: Навіть монархи часто не вміли читати.
• Схоластика: Навчання базувалося на зазубрюванні, а не на розумінні.

ДОСЛІДІТЬ стр. 173

Проаналізуйте схему й поясніть, як пов’язані зміни в суспільстві та виникнення потреби в освічених людях.

Відповідь - У Середньовіччі відбулися важливі зміни в суспільстві, які безпосередньо призвели до появи потреби в освічених людях.

1. Зміни в суспільстві

У Європі поступово розвивалися:

Зростання міст

Розвиток торгівлі та ремесел

Посилення державної влади

Вплив церкви

Ускладнення управління суспільством.

2. Чому виникла потреба в освічених людях?

Через ці зміни з’явилися нові потреби:

 1. Управління державою

• потрібні були писарі, чиновники, юристи
• потрібно було вести документи та закони

 2. Торгівля і міста

• купцям потрібні були навички рахунку і письма
• укладалися договори

 3. Церква

• потрібні освічені священники
• потрібно було читати Біблію латинською мовою

 4. Суспільний порядок

• необхідні люди, які вміли тлумачити закони.

Чим складнішим ставало суспільство, тим більшою ставала потреба в освіті.

Саме тому:

• виникли школи при церквах і монастирях
• а згодом — університети, наприклад Болонський університет.

Зміни в суспільстві → ускладнення життя → потреба в грамотних людях → розвиток освіти → поява університетів.

1. Якими були європейські школи в X—XIV ст.  стр. 173

ПОМІРКУЙТЕ  стр. 173

Кого і чого навчали в європейській середньовічній школі?

Відповідь – У середньовічній Європі (V–X ст.) освіта була переважно церковною, спрямованою на підготовку духовенства, тому навчалися переважно хлопчики у монастирських та кафедральних школах. Навчання велося латиною і базувалося на «семи вільних мистецтвах» (трівіум і квадріум), включаючи читання, письмо, церковний спів та основи арифметики.

Основні аспекти навчання:

Хто навчався: Переважно діти заможних батьків, майбутні монахи та священики, рідше — світська знать, оскільки грамотність у ранньому середньовіччі не вважалася обов'язковою навіть для королів.

Чого навчали (7 вільних наук):

Трівіум (нижчий ступінь): Граматика (латинська мова), риторика (мистецтво красномовства), діалектика (логіка).

Квадріум (вищий ступінь): Арифметика, геометрія, астрономія, музика.

Мета: Головною метою було виховання в релігійному дусі, вивчення Біблії та церковної літератури.

Університети: Пізніше (з XI–XII ст.) на базі шкіл виникли університети, де навчали за тими ж програмами, але глибше, додаючи право, медицину та теологію.

Навчання базувалося на зазубрюванні та коментуванні авторитетних текстів.

Розповідь вчителя  стр.  174-175

Учені стверджують, що в V-X ст. освічених людей в Європі було мало, і навіть не всі королі та королеви вміли читати й писати.

Важливу роль у розвитку освіти й надалі відігравала церква. Більшість шкіл у Європі, як і в Русі-Україні, діяли при церквах і монастирях. Викладали в них духовні особи. Церква розглядала освіту як засіб підтримання свого авторитету та увічнення свого вчення.

В Європі в ХІ-ХII ст. з’явилися школи для всіх охочих, незалежно від їхньої національності й походження, де викладали «сім вільних мистецтв». Вільними їх називали тому, що опановувати їх могли лише вільні люди, а мистецтвом вважалася діяльність, спрямована на осмислення, творче сприйняття навколишнього світу, що також робить людину вільною. Створена ще в Давньому Римі, така освіта діяла протягом усього середньовіччя. Цикл навчальних предметів складався із двох частин — тривіуму²⁵ і квадривіуму.

ДОСЛІДІТЬ  стр. 174

Розгляньте схему. Порівняйте зміст середньовічної та сучасної освіти.

Відповідь - Середньовічна освіта

Основа навчання — «7 вільних мистецтв»:

• граматика
• риторика
• логіка
• арифметика
• геометрія
• музика
• астрономія.

 Особливості:

• навчання переважно латинською мовою
• освіта доступна лише небагатьом (духовенство, заможні)
• головна роль — церква
• багато уваги до богослов’я
• навчання часто було теоретичним.

 Сучасна освіта

 Основа навчання:

• широкий спектр наук (математика, мови, природничі науки, технології тощо)
• практичні та цифрові навички

 Особливості:

• навчання рідною мовою
• освіта доступна всім
• світський характер (держава, а не церква)
• розвиток критичного мислення
• поєднання теорії і практики.

Середньовічна освіта була вузькою і релігійною, а сучасна — широкою, доступною та спрямованою на розвиток особистості і практичних навичок.

Розповідь вчителя стр. 174

Проте переважно шкільну освіту отримували лише хлопці та юнаки із заможних сімей. Грамотність, а особливо знання латини, були зовсім непотрібні для обробки землі чи вирощування худоби. Селяни віддавали дітей до школи в тих випадках, коли їхні сини хотіли стати священниками чи мали шанс працювати в маєтку землевласника. Окрім того, у сільській місцевості шкіл було значно менше порівняно з містами. Дівчатам також було важко здобути знання. Однак панянки зі знатних родин могли займатися музикою, танцями та етикетом, готуючись до шлюбу та світського життя.

25 Тривіум — перші три науки, які мали опанувати студенти, від цього слова походить слово «тривіальний» — дуже простий, звичайний.

26 Риторика — мистецтво вести бесіду, дискутувати задля знаходження істини.

Під час уроків учні змушені були запам’ятовувати велику кількість інформації. У Русі-Україні матеріалом для письма слугував берест, в інших європейських державах використовували воскові таблички, оскільки пергамент був дуже дорогим, а папір поширився лише наприкінці середньовіччя. Іспити складали усно, бо таким чином перевіряли успішність із риторики.

ДОСЛІДІТЬ  стр. 175

На основі ілюстрації опишіть клас середньовічної школи. Хто навчає школярів? Скільки дітей у класі? Які методи навчання використовують?

Школа в середні віки. Середньовічне зображення

Відповідь -  У середньовічній школі клас виглядав дуже просто і відрізнявся від сучасного.

Хто навчає школярів?

Навчання проводить вчитель (монах або священник)

Він часто є представником церкви

Може сидіти на підвищенні або біля кафедри

Має книгу (часто латинською мовою).

Скільки дітей у класі?

Зазвичай небагато учнів (приблизно 10–20 осіб)

Учні різного віку могли навчатися разом

Діти сидять рядами або на лавках.

 

Які методи навчання використовують?

 Основні методи:

 

• читання вголос
• запам’ятовування текстів
• переписування книг
• повторення за вчителем

Особливості:

• навчання переважно латинською мовою
• сувора дисципліна
• можливі покарання за помилки (у деяких школах).

Загальний опис класу

Клас середньовічної школи — це невелике приміщення при монастирі або церкві. Учні сидять за лавами, уважно слухають вчителя і повторюють за ним тексти. Навчання суворе, головний акцент — на запам’ятовуванні.

Середньовічна школа була простою, дисциплінованою та орієнтованою на заучування, а не на сучасне обговорення чи творчість.

2. Як були облаштовані середньовічні університети  стр. 175

ПОМІРКУЙТЕ  стр. 175

Складіть словничок «Середньовічні університети». Поділіться з класом, які із цих слів ви вже знали, а які виявилися новими.

Відповідь – Ось словничок ключових термінів до теми «Середньовічні університети»:

Університет — (від лат. universitas — сукупність) корпорація викладачів та студентів, що здобувала право на самоврядування.

Сім вільних наук/мистецтв — цикл предметів, що ділився на нижчий ступінь (тривіум: граматика, риторика, діалектика) та вищий (квадривіум: арифметика, геометрія, астрономія, музика).

Факультет — основний підрозділ університету (артистичний/молодший, юридичний, медичний, богословський).

Лекція — метод навчання, під час якого професор читав та пояснював тексти книг.

Диспут — публічна суперечка між студентами та викладачами на наукову чи богословську тему.

Ректор — виборний очільник університету.

Декан — керівник факультету.

Схоластика — тип середньовічної філософії, що базувався на розумовому обґрунтуванні віри.

Ваганти — мандрівні студенти, які складали вірші та пісні.

 

Розповідь вчителя стр. 175-176

У ХII-ХІII ст. викладачі та студенти міських шкіл почали створювати особливі об’єднання, що мали назву університети.

Університети не тільки давали студентам високий рівень освіти та свободи, а й забезпечували розвиток науки у містах і навіть державах, де вони існували. Найперші з них виникли в Болоньї (Італія), Парижі (Франція), Оксфорді (Англія). До кінця XV ст. в Європі було засновано понад 60 університетів. Викладачі та студенти університетів самі обирали свого очільника — ректора, самостійно визначали склад викладачів і могли судити своїх учнів. Тих, хто здобував тут освіту, називали студентами, що латиною означає «старанно вчитися».

Робота з терміном

Університет (від лат. — «сукупність», «спільнота») — вищий навчальний заклад, де готують спеціалістів із різних галузей знань, ведуть наукову роботу.

В університетах так само вивчали «сім вільних мистецтв», але на вищому рівні. Провчившись п’ять-сім років, можна було вступити на старші факультети — богословський, юридичний і медичний. Заняття проводили у формі лекцій. Одягнений у чорну мантію магістр-викладач читав уголос яку-небудь учену книгу, не дозволяючи собі ні на букву відступити від тексту. Іншим видом занять були диспути — словесні двобої, під час яких студенти вже мали право не тільки поставити запитання викладачеві, а й виступити самі і навіть запропонувати будь-яку тему для обговорення. Перемагав у диспуті не той, хто більше знав, а той, хто переконливіше доводив свою позицію.

ДОСЛІДІТЬ  стр. 176

 

На основі тексту та ілюстрацій (с. 176-177) визначте, які традиції навчання існували в університетах.

 

1. Лекція в Болонському університеті. Деталь гробниці Дж. да Леньяно. Болонья, XIV ст.

 

2. Зустріч професорів Паризького університету. Мініатюра XIV ст.

 

3. Клас в університеті Німеччини. Серед. XIV ст.

4. Печатка Кембриджського університету. Зображено ректора, який сидить між

двома наглядачами, внизу міст через р. Кем. XIII ст.

5. Вид на Старий університет Болоньї. Сучасне фото

6. Диспут в університеті. Мініатюра XIV ст.

 

Відповідь - 1. Організація навчання в аудиторії

(Клас в університеті Німеччини, XIV ст.)

• студенти сидять у спільному приміщенні (аудиторії)
• навчання відбувається у формі занять з викладачем
• використовується письмова робота і записування матеріалу
• дисципліна і порядок у класі

 Висновок: навчання вже має організовану аудиторну форму.

 

2. Університет як самоврядна структура

(Печатка Кембриджського університету)

• університет має власне управління
• ректор є головною особою
• існує система контролю (наглядачі)
• університет має офіційні символи (печатка)

 3. Університет як важлива частина міста

(Вид на Старий університет Болоньї)

• університет інтегрований у міське середовище
• має окремі будівлі
• є центром культурного та освітнього життя міста

 Висновок: університет — важливий осередок міської культури.

 

4. Диспути як форма навчання

(Диспут в університеті, XIV ст.)

• головний метод навчання — дискусія (диспут)
• студенти і викладачі обговорюють питання
• аргументація та логіка дуже важливі
• навчання розвиває мислення, а не лише запам’ятовування

 Висновок: знання формуються через обговорення і суперечки.

 

Загальний висновок

У середньовічних університетах існували такі традиції:

•  організоване аудиторне навчання
•  самоврядування університету
• диспути як основний метод навчання
•  тісний зв’язок з міським життям
• офіційні символи та правила.

 

Університети Середньовіччя були автономними центрами освіти, де навчання відбувалося через лекції та диспути, а управління здійснювалося самими членами університету.

 

3. Що відомо про життя середньовічних студентів і викладачів стр. 177-179

ПОМІРКУЙТЕ  стр. 179

Як студенти ставилися до навчання? Яким було їхнє майнове становище? Чому ми пам’ятаємо Юрія Дрогобича?

Відповідь - Середньовічні студенти ставилися до навчання як до важкого, але престижного шляху, часто поєднуючи наполегливу науку з бідністю, гуляннями та диспутами. Вони жили в гуртожитках (колегіях) або наймали кімнати. Юрій Дрогобич (Котермак) відомий як видатний український вчений, астроном, перший ректор Болонського університету з України (1481–1482), що підняв українську науку до європейського рівня.

Ставлення студентів до навчання:

Висока мотивація та прагнення знань: Навчання тривало довго (4–10 років), студенти вивчали «сім вільних мистецтв», а потім медицину, право чи богослов'я.

Активність: Окрім лекцій професорів, студенти брали участь у диспутах — палких дискусіях.

Різноманітність мотивації: За свідченнями, одні вчилися задля знань, інші — задля кар'єри, слави чи кращого життя.

«Студентське братерство»: Часто виникали студентські об'єднання, які орендували приміщення та купували їжу.

 

Майнове становище:

Переважно бідне: Більшість студентів походили з міщан, селян та небагатих рицарів.

Високі витрати: Попри бідність, значні кошти витрачалися на книги, які були дуже дорогими.

Життя в скруті: Студенти жили в гуртожитках, які часто були досить скромними, або винаймали кімнати, економлячи на всьому.

Чому ми пам’ятаємо Юрія Дрогобича:

1. Перший ректор-українець: Юрій Котермак з Дрогобича став ректором найстарішого в Європі Болонського університету в Італії (1481–1482).
2. Визнаний вчений: Був доктором філософії та медицини, професором астрономії.
3. Популярність в Європі: В Європі відомий під іменем «Джорджо да Леополі» (Юрій зі Львова).
4. Перша друкована книга: Він є автором першої друкованої книги українського автора — «Прогностичний погляд...» (1483), присвяченої астрологічним прогнозам.
5. Культурний міст: Його діяльність символізує інтеграцію української інтелектуальної еліти в європейський науковий простір.

Розповідь  вчителя  стр. 178

Навчання в усіх університетах велося латиною, тому студент міг почати вчитися в одному університеті, а закінчити його в іншому місті чи навіть в іншій країні. Аби підтримати одне одного, студенти різних країн об’єднувалися в земляцтва. Чимало студентів походили з містян, селян і небагатих рицарів, тому, аби заплатити за навчання і житло, вони змушені були заробляти на життя уроками чи просити милостиню.

Дослідіть   стр. 176

Яку нову інформацію про студентів містять джерела?

Із твору невідомого автора про навчання в Парижі на початку ХІII ст.

Майже всі паризькі школярі [студенти] займалися тільки тим, що училися й досліджували щось нове.

Одні навчалися для того, щоб знати, але це тільки цікавість, інші — аби прославитись, але це марнославність; нарешті, дехто вчився, щоб діставати пізніше вигоду, але це користолюбність. Дуже небагато хто з них навчався, щоб здобувати науку або навчати інших.

Gaudeamus!²⁷ Carmen scholasticum

(Студентський гімн) (Уривок)

Хай живуть нам виші всі,

Вся наша еліта:

Професори і доценти,

Аспіранти і студенти, —

«Многая їм літа!»

Хай живе республіка

І той, хто керує;

Хай живе наша спільнота

І благодійників щедрота,

Що про всіх нас дбає.

Всякий смуток геть від нас,

Песимізму досить;

Всякий біс нехай сконає,

Що студентам не сприяє,

На глум їх підносить.

Переспів М. Білика

 

Відповідь – Цей текст — уривок із сатиричного опису студентського життя, який підкреслює різні мотиви навчання: цікавість (знання), марнославство (слава), користолюбність (вигода) і лише рідко — справжню науку. Нижче наведено контекст та аналіз уривка.

Аналіз середньовічного навчання (поч. XIII ст.):

• Джерело: Текст відображає атмосферу перших університетів, зокрема Паризького, де навчання було зосереджено на дискусіях та вивченні «семи вільних мистецтв».
• Мотиви студентів: Автор іронічно зауважує, що більшість вчиться заради егоїстичних цілей (слава, гроші), а не заради істини.
• Умови життя: Попри поетизацію в гімнах, життя студентів було складним, бідним та вимагало великих витрат на книги.
• Gaudeamus (Студентський гімн): «Gaudeamus igitur» (Отже, радіймо) — це пізніший студентський гімн, що відображає життєрадісність, елітарність професії та вдячність меценатам, уривок з якого наведено у вашому запиті.

 

Основні характеристики освіти:

• Методи: Лекції (читання) та диспути (суперечки).
• Структура: Факультети — підготовчий («артистичний») та вищі (юридичний, медичний, богословський).
• Мова: Латина — міжнародна мова науки та церкви.

 

 

Розповідь   вчителя  стр.  178

У XV столітті помітною фігурою серед викладачів університетів став Юрій Котермак, більш відомий як Юрій Дрогобич. Виходець із України, він уславився як талановитий учений, поет і викладач та увійшов в історію як автор першої української друкованої книги, вчитель Миколи Коперника і ректор знаменитого Болонського університету.

²⁷ Гаудеамус (від лат. — «веселімося») — середньовічна студентська пісня, студентський гімн.

Юрій Дрогобич здобув ступінь магістра в Ягеллонському університеті у Кракові, став доктором мистецтв у Болоньї, читав там лекції і писав трактати з астрономії (два з них збереглися в Паризькій бібліотеці), вивчав медицину. У 1481-1482 рр. 31-річний (!) Юрій Дрогобич був ректором Болонського університету. А в 1483 р. в римській друкарні вийшла у світ його книга з астрології, написана латиною, що стала однією з перших друкованих книг у Європі.

 

Згодом Юрій Дрогобич повернувся до викладання в Ягеллонському університеті й був особистим лікарем польських королів та деканом медичного факультету.

Невідомий автор. Портрет Юрія Дрогобича. XV ст.

 

5.Закріплення вивченого матеріалу

1. Тест (обери правильну відповідь)

1. Де виникли перші школи?

А) у замках

Б) при церквах і монастирях

В) у містах

Відповідь: Б

2. Якою мовою навчали в Середньовіччі?

А) українською

Б) латинською

В) англійською

Відповідь: Б

3. Що входило до «семи вільних мистецтв»?

А) фізика

Б) логіка

В) біологія

Відповідь: Б

4. Хто навчав у школах?

А) воїни

Б) монахи

В) ремісники

 Відповідь: Б

2. Встанови відповідність

Тривіум

Квадривіум

Університет

Студент

 

А) Людина, яка навчається

Б) Точні науки

В) Навчальний заклад

Г) Гуманітарні науки

Відповідь:

1 – Г

2 – Б

3 – В

4 – А

3. Заповни пропуски

1.  Університети виникли у ________ століттях.

Відповідь: XII–XIII

2.  Основою освіти були «______ вільних мистецтв».

Відповідь: сім

3.Викладача в університеті називали ________.

 Відповідь: професор

4.Вправа  «Так чи ні»

1. Освіта була доступна всім.
   Відповідь -  Ні
2. Університети були центрами науки.
   Відповідь -  Так
3. Учні навчалися рідною мовою.
   Відповідь -  Ні

5. Коротка відповідь

Чому університети були важливими?

 Відповідь:

• вони розвивали науку
• готували освічених людей
• поширювали знання

6. Логічне завдання

Чому навчання було складним?

 Відповідь:

• потрібно було знати латину
• сувора дисципліна
• мало доступу до освіти

7. Обери кілька правильних відповідей

Що характерно для середньовічної освіти?

А) навчання латинською мовою
Б) доступність для всіх
В) важлива роль церкви
Г) використання комп’ютерів

 Відповідь: А, В

8. Хронологія

Розташуй у правильному порядку:

А) виникнення університетів
Б) поява монастирських шкіл
В) розвиток міського життя

Відповідь: Б → В → А

9. Знайди помилку

«У середньовічних університетах навчалися всі люди, незалежно від походження»

Відповідь:  навчалися не всі, освіта була доступна небагатьом

10. Поясни поняття

 

Що таке «лекція»?

 

Відповідь: це форма навчання, коли викладач пояснює матеріал, а студенти слухають і записують.

 

11. Встав пропущене

Основний метод навчання — ________

Відповідь -  лекція

Обговорення в університеті називалося ________

Відповідь – диспут

12. Порівняння (коротко)

Назви 2 відмінності між середньовічною і сучасною освітою

Відповідь: тоді латина — зараз рідна мова,  тоді не для всіх — зараз доступна всім.

13. «Хто це?»

1. Керує університетом →  ректор
2. Навчає студентів →  професор
3. Навчається →  студент

 

14. Логічне запитання

Чому в університетах використовували диспути?

 Відповідь: для розвитку мислення,  щоб навчитися доводити свою думку.

 

Сьогодні на уроці ми дізналися, як навчалися люди в Середньовіччі, які існували школи та як виникли перші університети, зокрема Болонський університет.

Ми побачили, що освіта тоді була складною і доступною не всім, але саме вона стала основою розвитку науки й культури Європи. Завдяки середньовічним школам і університетам з’явилися освічені люди, які змінювали суспільство.

Сьогодні освіта є доступною для кожного з вас, і це велика можливість, яку варто цінувати.

Пам’ятайте: знання — це сила, яка відкриває шлях до майбутнього.

Дякую за роботу на уроці!

6.Домашнє  завдання

Опрацювати &26, виконати завдання 6, 7  з рубрики "Перевір себе" на стр. 179