Середньовічні замки України

Середньовічні замки України Осіпенко О. В.

Хотинський замок Хотинська фортеця веде свій початок від Хотинського форту, що був створений у 10 столітті князем Володимером Святославичем  як одне із порубіжних укріплень південного заходу Русі, у зв'язку з приєднанням до неї буковинських земель. Форт, який згодом було перебудовано у фортецю, знаходився на важливих транспортних шляхах, що з'єднували Київ із Пониззям, пізнішим Поділлям і Придунав'ям.

Кам’янець – Подільський замок  Фортеця в місті Кам'янець-Подільський  (нині Хмельницької області України). Відколи засновано Кам'янець — замок разом з містом стає першорядною фортецею русько-литовської держави, а потім польської, коли в І половині  XV ст. західне Поділля відійшло до Польщі. Особливого значення набула Кам'янецька фортеця, коли збільшилися напади татар на Україну, коли Туреччина стала організувати татарські сили, твердою ногою ставши на Босфорі.

Дубенський замок Фортеця в місті Дубно, Рівненської області . Визначна пам'ятка  історії, культури та архітектури України . Виник як фортеця волинян у Х ст. Протягом Х—ХІІІ ст. існував як дитинець  літописного Дубна. Приблизно в кінці XIV  — початку XV ст. князь Федір Острозький, спорудив дерев'яно-земляне укріплення, яке, звичайно, мало дещо інший вигляд, аніж тепер. Ця споруда була оточена земляними валами, огороджена дерев'яним частоколом по периметру і тісно забудована всередині житловими та господарськими приміщеннями. 1492  рік офіційно вважається датою спорудження Дубенського замку.

Червоногородський замок Це оборонна споруда, у першій половині  XIX ст.  перебудована на палац. Розташований в урочищі Червоне поблизу с. Нирків,Тернопільської області , на стрімкому пагорбі посеред глибокої котловини р. Джурин , що в цьому місці творить майже замкнуту петлю. Назва пов'язана з інтенсивним червоним кольором місцевим пісковиків. Поблизу — Червоногородський водоспад , за леґендою, його створили татари , які прокопали нове русло для р. Джурин , щоби полегшити доступ до замку.

Генуезька фортеця Судацьке укріплення як за історико-культурною значущістю, так і за масштабністю фортифікаційної системи є унікальною пам'яткою оборонної архітектури Таврії X-XVIII ст. Фортеця розташована на стародавньому кораловому рифі, що є конусоподібною горою Киз-Кулле-Буру. Більшість будівель Судацької фортеці, що збереглись до наших днів, належать генуезькому періоду, тому її іменують «генуезькою». Загальна площа фортеці – майже 30 гектарів, довжина мурів по периметру - більше 2-х кілометрів.

Свірзький замок  Замок  в Україні , розташований у селі  Свірж, Перемишлянського району Львівської області. Згадки про нього трапляються в архівних документах 1530 року, коли він належав шляхетському родові Свірзьких. Але сучасного вигляду він набув з середини XVII  століття, з часу переходу його у власність графа О. Цетнера. Замок мав вигідне оборонне розташування. Він стоїть на горі Белз і оточений непрохідними болотами, ставками. Відомо, що під час українсько-польської війни в 1648—1654 рр. замок не раз здобували козацькі загони, а в 1648  р. — спалили татари. Згодом був реставрованим.

Замок Паланок Замок Паланок — знаходиться в місті Мукачево, Закарпатської області. Унікальний зразок середньовічної фортифікаційної архітектури, з поєднанням різних стилів. Саме природний рельєф Закарпаття створив усі передумови для будівництва там замків. Близькість Карпат дозволяли добувати деревину, камінь і глину (для випалу цеглин)

Ужгородський замок. Ужгородський замок розташувався на високій горі вулканічного походження, що нависає над річкою Уж. Муроване укріплення було зведено у XIII ст. на місці давньоруського городища IX—XIII ст. Протягом XIII – першої половини XVI ст. замок неодноразово витримував облоги, руйнувався й відбудовувався. 

Україна має право пишатися своєю історичною спадщиною, яка по собі залишила шедеври архітектури минувшини — казкові замки, величезні палаци та непорушні фортеці. Замок — це укріплена будівля, яка поєднує житлові та оборонні споруди, зазвичай замок оточений високим кам’яним муром із кількома вежами. Найважливішою частиною замку була головна башта, де під час облоги ховалися його мешканці. Звідти, підземними ходами, можна було дістатись у безпечне місце — наприклад, у сусідній ліс. Повністю замок охороняла фортеця — укріплений пункт із міцними капітальними спорудами, постійним гарнізоном, озброєнням та різними запасами. Це забезпечувало тривалу кругову оборону. Усередині замку були житло власника, оселі робітників, а також млин, конюшні, майстерні ремісників, колодці тощо. На його території могли розташовуватися й палаци — парадні будівлі зі своєрідною архітектурою та особливим призначенням. Саме тут завжди проводили урочисті святкування, а згодом і спортивні змагання. Але палац міг бути і «самостійною» будівлею, не частиною замкового комплексу. Палацом вважається велика парадна будівля, де жили правителі держави, воєначальники, знатні й заможні люди.