Середньовічний період європейської

Середньовіччя. Брунько Ярослав

Середньовіччя — це історичний період європейської та світової історії, що тривав приблизно з кінця V століття (падіння Західної Римської імперії у 476 році) до кінця XV — початку XVI століття, передуючи епохи Відродження.

Основні періоди. Раннє середньовіччя (V — кін. IX ст.) — переселення народів, розпад імперій, формування нових королівств. Високе середньовіччя (XI — XIV ст.) — розквіт феодалізму, хрестові походи, будівництво готичних соборів, поява перших університетів. Пізнє середньовіччя (XIV — кін. XV ст.) — криза середньовічних інститутів, початок Відродження, великі географічні відкриття.

Головні ознаки епохи. Феодалізм: Поділ суспільства на стани (те, що моляться, ті, що воюють, ті, що працюють) та залежність селян від землевласників-феодалів. Вплив церкви: Християнська церква відігравала провідну роль у житті суспільства, культурі та науці. Міста та ремесла: У Високому середньовіччі відроджуються міста як центри торгівлі та ремесла (цехи). Культура: Розвиток рицарської культури, університетської освіти та чернечого літописання. IX ст. Карл Великий з папами Геласієм I і Григорієм I

Роль християнської церкви в житті середньовічного суспільства​Середньовічне суспільство поділялося на соціальні стани, до яких людина зазвичай належала від народження й мала визначені права, обов’язки та привілеї. Основними станами були духовенство, феодали, купці, ремісники та селяни, що утворювали сувору станову ієрархію. Могутнім об'єднуючим чинником в таких умовах були релігія і церква. Визначальна роль християнської релігії і церкви у всіх галузях суспільного і культурного життя складала принципову особливість європейської середньовічної культури. Церква підпорядкувала собі політику, мораль, науку, освітуі мистецтво. Весь світогляд людини середньовіччя був теологічним (від грецького «теос» — Бог). Христос, мозаїка в Сант-Аполлінаре-Нуово, Равенна.

Чим же можна пояснити таке виняткове положення релігії в середньовічному суспільстві?

Одну з відповідей на питання дає сам зміст християнського віровчення. Воно виникло з боротьби і взаємного впливу безлічі філософських і релігійних течій. Якщо говорити про первинне християнство, то однією з головних ідей, що забезпечили широке поширення нової релігії, була ідея рівності людей — рівність як гріховність істоти перед всемогутнім і всемилостивим Богом — але також рівність. Християнство, виникнувши в колоніях Древнього Риму, в середовищі рабів і вільновідпущених, з самого початку не було релігією якого-небудь одногонароду, воно мало наднаціональний характер. Як релігійне вчення, християнство засновується на трьох головних ідеях:ідеї гріховності усього людського роду, зараженого первородним гріхом Адама і Єви;ідеї порятунку, який необхідно заслужити кожній людині;ідеї спокутування всіх людей перед Богом, на шлях якого стало людство завдяки стражданням і добровільній жертві Ісуса Христа, який з'єднав в собі як божу, так і людську природу. Король на будівництві храму. Мініатюра з англійського рукопису Житіє Св. Оффара, до XIV ст.

У первинному християнстві сильною була віра в швидке друге пришестя Ісуса Христа, Страшний суд і кінець грішного світу. Однак час ішов, нічого подібного не відбувалося, і на місце цієї ідеї приходить концепція посмертного воздання за добрі або погані вчинки, тобто пекла і раю. Худ. Джотто, фреска «Поцілунок Юди» або «Взяття Христа під варту»Базиліка Марії Магдалини в Везеле, центральний вхід

Офіційний церковний світогляд Середньовіччя значною мірою сформував Августин, який наголошував на провідній ролі віри та церкви у спасінні людини. Християнська церква поступово перетворилася на ієрархічну організацію з великим політичним і суспільним. впливом. У 1054 році відбувся розкол християнства на західну римо-католицьку та східну православну церкви. У Західній Європі церква стала однією з найорганізованіших сил і значно впливала на правителів та населення через церковні покарання. Церква володіла значними земельними багатствами, отримувала десятину, а духовенство в католицькій традиції поступово прийняло целібат. Целібат — це добровільна або обов'язкова відмова від шлюбу та статевого життя, якої дотримується духовенство. Августин

Порятунок римського народу, ікона VI ст. н. е.

Св. Лаврентій, мозаїка собору Св. Софії, Київ, XI століття.

Лицарська культура. Лицарі — військово-службовий стан середньовічного суспільства, переважно знатного походження. Основою лицарської культури були честь, відвага, вірність, захист слабших і служіння сюзерену. Важливе місце посідали лицарські турніри, полювання, військова підготовка та придворне життя. Ідеалом лицаря вважався хоробрий воїн, вірний своєму правителю та здатний захистити свою честь. Лицарська культура вплинула на розвиток героїчної літератури, легенд і середньовічної романтики. Жак Іверні. Фрагмент фрески «Дев'ять героїв і дев'ять уславлених жінок минулого», до 1420 р., замок Манта, південний П'ємонт, Італія.

АРХІТЕКТУРНІ СПОРУДИ УКРАЇНИ ДОБИ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ

П'ятницька церква у м. Чернігові, побудована у XII–XIII ст. у візантійському стилі, реконструйована арх. П. Д. Барановським у 1962 р.

Оборонна Покровська церква (Сутківці) 15-перебудови XVIII ст. Хмельницька область.

Горянська ротонда, м. Ужгород. Рото́нда (італ. rotonda, лат. rotunda — «кругла») — кругла в плані споруда, зазвичай увінчана банею.

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!