СЕРЕДОВИЩЕ ІСНУВАННЯ ЖИВИХ ОРГАНІЗМІВ (БІОЛОГІЯ). СТВОРЕННЯ ПРЕЗЕНТАЦІЇ У POWER POINT (ІНФОРМАТИКА)

Про матеріал
У даному посібнику зібрано матеріали бінарного відкритого заняття у контексті ресурсно-орієнтованого навчання студентів, яке проводилося за темою «Середовище існування живих організмів» з предметів «Біологія», «Інформатика». Розраховано на студентів денної форми навчання вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації. Посібник містить необхідний мінімум теоретичних і практичних відомостей з тем «Електронні презентації у Microsoft PowerPoint 2003», «Середовище існування живих організмів». Продемонстровано міжпредметні зв’язки, застосування програми з пакету Microsoft Office2003 при вивченні біології.
Перегляд файлу

 

Міністерство аграрної політики і продовольства України

Аграрний коледж управління і права

Полтавської державної аграрної академії

 

 

 

 

 

Біологія

Інформатика

 

Матеріали бінарного відкритого заняття у контексті ресурсно-орієнтованого навчання студентів за темами

 

Середовище існування живих організмів (біологія)

Створення презентації у Power Point (інформатика)

 

 

 

ПОЛТАВА-2012


Матеріали підготували: к.пед.н. Кононец Наталія Василівна, викладач інформатики та комп’ютерних технологій, викладач вищої категорії, викладач-методист;

Федченко Сергій Васильович, викладач біології та хімії, викладач вищої категорії

 

Рецензент:  Гриньова М.В., д. пед. н., декан природничого факультету ПНПУ імені В. Г. Короленка

 

 

 

У даному посібнику зібрано матеріали бінарного відкритого заняття у контексті ресурсно-орієнтованого навчання студентів, яке проводилося за темою «Середовище існування живих організмів» з предметів «Біологія», «Інформатика». Розраховано на студентів денної форми навчання вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації. Посібник містить необхідний мінімум теоретичних і практичних відомостей з тем «Електронні презентації у Microsoft PowerPoint 2003», «Середовище існування живих організмів». Продемонстровано міжпредметні зв’язки, застосування програми з пакету Microsoft Office2003 при вивченні біології.

 

 

 

 


Предмет – «Біологія», «Інформатика»

Тема заняттяСередовище існування живих організмів (біологія); Створення презентації у PowerPoint (інформатика)

Тривалість -  80 хв.

Вид заняття – практичне, БІНАРНЕ

Робочі місця (для ЛПЗ) 1-30

 

Дидактична мета

Закріпити знання про особливості водного середовища існування, його основні властивості, екологічні групи гідробіонтів та їхні адаптації до водного середовища існування.

Закріпити уміння і навички роботи у програмі «Microsoft PowerPoint 2003».

Розвивати культуру спілкування, культуру поводження з комп’ютерною технікою, культуру використання інформаційних технологій у начальному процесі, логічне мислення у студентів, розвивати творчі здібності студентів, почуття прекрасного.

Виховна мета

Виховувати інтерес до предметів, до навчання; вміння створювати та настроювати презентації різних типів; виховувати любов та повагу до рідної природи. Продемонструвати міжпредметні зв’язки.

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАНЯТТЯ
  1.                    Електронний підручник Кононец Н.В. з предмета «Інформатика та комп’ютерна техніка»
  2.                    Таблиці зі схемами структури водних екосистем, фотографії або малюнки тварин і рослин, що живуть у водному середовищі.

 

Роздатковий матеріал

  1.                    Інструкційні картки
  2.                    Брошури-пам’ятки

Технічні засоби навчання

Персональні комп’ютери, мультимедійний проектор.

 

Основна література

  1.              Кучеренко М.Е. Загальна біологія : [підр. для учн. 10-11 кл. загальноосв. шкіл] / Кучеренко М.Е. та ін. – Ґенеза, 2000. – 464 с.
  2.              Інформатика. Комп’ютерна техніка. Комп’ютерні технології. Підручник. 2-ге вид. / [Баженов В.А., Венгерський П.С., Горлач В.М. та ін.] –К.: Каравела, 2007. – 640 с.

 

Додаткова література

  1.                    Кеттел Дж.А., Харт-Дэвис Г., Симмонс К. Microsoft Office 2003. – Эком, 2006
  2.                    Меженный О.А. Microsoft Office 2003. – М.: «Вильямс», 2005.
  3.                    Бровдій В.М. Охорона природи (посібник). 8-9 / Бровдій В.М. – Ґенеза, 1997.
  4.                    Білявський Г.О. Основи екологічних знань (підручник) 10-11 / Білявський Г.О. та ін. – Либідь, 1996.


ХІД ЗАНЯТТЯ

№ етапу

Етапи заняття, навчальні питання та їх короткий зміст, зміст практичних завдань, вправ, контрольних завдань та інше.

Тривалість етапу

Форми і методи навчання

1.

Організаційний момент (привітання, оголошення теми та мети)

3 хв.

 

2

Актуалізація знань, умінь, навичок

Федченко С.В.: Дайте відповіді на запитання та обґрунтуйте свою думку

  1. Чим водне середовище відрізняється від наземно-повітряного?
  2. Як називають мешканців водойм?
  3. Назвіть основні пристосування до існування у водному середовищі у водних організмів.
  4. Чому життя з'явилося саме у водному середовищі?

 

5 хв.

Фронтальне опитування

3.

Узагальнення і систематизація знань, умінь, навичок

Федченко С.В.: Бесіда

  • Назвіть основні пристосування до існування у водному середовищі в планктонних організмів.
  • Які організми входять до складу бентосу і які пристосування до водного середовища є в бентосних організмів?
  • У чому полягають особливості температурного режиму водойм?
  • Як впливає на живі організми сольовий склад води?
  • Як водні організми пристосовуються до тиску води?

5

Бесіда

 

Практична частина

Кононец Н.В.: Розробка та створення презентацій на тему:

  1. Водне середовище існування живих організмів
  2. Наземно-повітряне середовище існування живих організмів
  3. Грунт як середовище існування живих організмів

 

Користуючись матеріалами з інструкційних карток, брошур-пам’яток, матеріалами з підручника «Біологія», з освітніх ресурсів Інтернету (веб-квести з біології) створити презентації на визначену тему.

45 хв.

Створення та демонстрація електронного шоу

Виконання практичних завдань

4.

 

 

 

 

5.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6.

 

Аналіз виконаних робіт

 

Оцінювання робіт студентів за встановленими критеріями.

 

Домашнє завдання:

1) Вивчити матеріал § 26 підручника [1].

2) Дати відповіді на запитання підручника [1], с. 130, № 1—5.

Дати відповіді на запитання

  1.    Чим нектонні організми відрізняються від перифітонних?
  2. Чим забезпечуються міграції гідробіонтів і переміщення кормової бази?
  3. Як можуть поводитися водні організми під час пересихання водойм?
  4. Які пристосування до існування в товщі води пов'язані із забезпеченням плавучості?
  5. Для чого глибоководним організмам потрібні світлові сигнали?
  6. Від чого залежить тривалість пережиття гідробіонтами посушливого періоду?

 

Підведення підсумків заняття

 

18 хв.

 

 

 

 

 

 

 

1 хв.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2 хв.

 

 


Брошури-пам’ятки

    

 


 

 

 

 

 


Інформатика

Інструктційна картка

Завдання

 

Створити власну презентацію (див. варіант), використавши можливості MS PowerPoint 2003: автомакети слайдів для розташування тексту; маркированого тексту; таблиць і діаграм як скопійованих з робочих аркушів MS Excel, так і створених засобами MS Graph; рисунків і об’єктів, організаційних діаграм.

Для створення презентації можна використати:

Область задач Создание презентации – Из шаблона оформления або

Создание презентации – На моем компьютере

 

  

Рис. Вікно Создать презентацию

 

Перегляд презентації супроводити звуковими та анімаційними ефектами, кнопками керування. Зберегти презентацію у форматі Демонстрация PowerPoint.

 

 

ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ

 

Настройка анімації: 

  • спочатку слід виділити об’єкт, який треба анімувати,
  • Показ слайдов – Настройка анимации
  • в області задач Настройка анимации натиснути кнопку Добавить эффект

 

 

  • вибрати одну з чотирьох категорій ефектів
  • натиснути на потрібний ефект, переглянути його дію і ОК
  • на доданий ефект анімації можна змінювати його параметри та спосіб появи на слайді

 

Зміна слайдів:

  • Показ слайдов – Смена слайдов
  • вибрати ефект переходу, швидкість, спосіб зміни слайду (по щелчку, автоматически) і натиснути ОК

 

 

 

*Примітка. Кнопка Просмотр дозволяє переглянути ефекти анімації та зміни слайдів у робочому режимі. Кнопка Показ слайдов - перегляд презентації на екрані з поточного слайду. Клавіша F5 на клавіатурі – перегляд презентації на екрані з першого слайду.

 

Вставка музики у презентацію:

  • Вставка – Фильмы и звук – Звук из файла
  • У діалоговому вікні Вставка звука вибрати потрібну мелодію і натиснути ОК

 

 

  • з’явиться вікно із запитанням, як відтворювати звук у презентації, натисніть Автоматически

 

  • в області задач Настройка анимации доданому звуковому ефекту мелодії слід задати параметри відтворення: з початку, закінчити після певного слайду, на вкладці Время – затримка, швидкість, повторення. на вкладці Параметры звукаскрывать значок звука во время показа.

 

  

 

 

*Примітка. Наступний ефект анімації після звукового повинен мати Начало: С предыдущим, інакше музика програє до кінця, і тільки потім запуститься вся презентація

 

 

Кнопки керування презентацією:

 

  • Показ слайдов – Управляющие кнопки
  • вибрати потрібну кнопку

 

 

  • ЛКМ вставити на слайд кнопку, і у вікні Настройка действия вибрати дію по клацанню миші і перейти по гіперпосиланню у потрібне місце (слайд) презентації.

 

 

 

  • Якщо ви вибрали кнопку Управляющая кнопка: настраиваимая, слід самостійно задати їй напис: викликати з неї КМ -  Добавить текстовую строку

 

 

Настройка презентації:

  • Показ слайдов – Настройка презентации
  • Відкриється діалогове вікно Настройка презентации, у якому можна вибрати тип показу презентації: управляемый докладчиком (полный экран), управляемый пользователем (окно), автоматический (полный экран)

 

  • Вибрати параметри показу презентації: показу, слайдів, зміни слайдів тощо.

 

Збереження демонстраційної презентації:

 

  • При збереженні файлу презентації здійснити Файл – Сохранить как
  • Задати ім’я презентації
  • У полі Тип файла – Демонстрація PowerPoint

 

Файл демонстраційної презентації матиме таку піктограму

При натисненні на неї показ буде здійснюватися автоматично.

 

Увага! Для автоматичного показу презентації слід перевірити:

  1. Жоден ефект анімації не повинен бути налаштованим По щелчку
  2. Зміна слайдів повинна бути настроєна Автоматически
  3. Звук має бути настроєний Автоматически
  4. Настройка презентації – автоматический (полный экран).

 

 

 

 

 

 

 

 


ДОДАТКОВИЙ МАТЕРІАЛ ДО заняття

Характеристика наземно-повітряного середовища

Наземно-повітряне середовище найрізноманітніше за своїми умовами. Провідна роль серед факторів неживої природи тут належить освіт­леності, температурі, вологості, газовому складу атмосфери.

Освітленість. У спектрі сонячного проміння виділяють три ді­лянки, які розрізняються за своєю біологічною дією: ультрафіолето­ву, видиму та інфрачервону.

Для життєдіяльності рослин визначальне значення мають видимі промені. Саме завдяки їм у рослин відбувається процес фотосинтезу. Пригадайте, що таке фотосинтез і яке його значення. Ультрафіолетове проміння згубно діє на все живе, у тому числі й на рослини. Але цю частину сонячних променів поглинає озоновий шар атмосфери. інфрачервоні промені є джерелом теплової енергії, вони нагрівають живі істоти.

Температура навколишнього середовища відіграє винятково важливу роль у житті організмів, бо впливає на температуру їхнього тіла. У свою чергу, вона визначає швидкість реакцій обміну речовин: низькі температури їх гальмують, але надто високі можуть спричинити порушення структури особливих речовин — білків, які мають головне значення для життя будь-якого організму.

Для більшості організмів оптимальні значення температури перебувають у досить вузьких межах — +10... +30 °С. Але в неактивному стані (анабіозі тощо) живі істоти здатні витримувати значно ширший діапазон температур (від -200 до +100 °С).

Вода має винятково важливе значення для життя рослин і тварин. Саме у воді відбуваються усі процеси клітини, тканин і організму, вода регулює температуру тіла та виконує багато інших функцій. У процесі пристосування до існування в наземно-повітряному середовищі організми "навчилися" економно споживати вологу й підтри­мувати її вміст на сталому рівні.

Так, у вищих рослин посушливих місцезростань коренева система або здатна проникати на значну глибину (сосна звичайна, верблюжа колючка), що дає змогу використовувати підґрунтові води, або ж добре розгалужена у поверхневих шарах грунту (кактуси), що забезпечує ефективне вбирання вологи зі значної площі під час короткочасних дощів. У них зменшується площа листкових пластинок, потовщується покрив, зменшується кількість продихів, часто листки видозмінюються на голки, лусочки тощо, а функцію фотосинтезу бере на себе зелене стебло (кактуси, верблюжа колючка). Деякі багаторічні рослини здатні накопичувати вологу в листках (алое, молодило) або стеблах (кактуси) і потім її економно витрачати (є кактуси, здатні запасати до 3 т води). Багаторічні трав'яні рослини переживають посушливий період у вигляді підземних видозмінених пагонів (кореневищ, цибулин), тоді як їхня надземна частина відмирає. Дерева і кущі зменшують випаровування в посушливий період, скидаючи листя.

Повітря. Головними складовими нижніх шарів атмосфери є кисень (близько 21%), вуглекислий газ (приблизно 0,03%) та азот (майже 78%).

Кисень потрібен організмам для забезпечення енергією. Підвищення концентрації вуглекислого газу в атмосфері гальмує процеси дихання, але сприяє інтенсифікації фотосинтезу. Крім того, вуглекислий газ має значну теплоємність і підвищує температуру атмосфери (парниковий ефект).

У повітря разом із викидами промислових підприємств та авто­транспорту потрапляють різні домішки: метан, сірководень, аміак, оксиди Сульфуру та Нітрогену, частки пилу тощо, які негативно впливають на життєдіяльність організмів, насамперед зелених рослин.

Водне середовище існування і його чинники

Водне середовище існування за своїми умовами значно відрізня­ється від наземно-повітряного. Вода має високу густину, менший уміст кисню, значні перепади тиску. Крім того, різні типи водойм відріз­няються за концентрацією солей, швидкістю течій тощо. Висока питома теплоємність водойм зумовлює значно менші коливання температури у поверхневих шарах води порівняно з повітрям (річна амплітуда температур у поверхневих шарах океану не перевищує 10—15 °С, а на великих глибинах температура взагалі стала — від ~1,5 до —2 °С), але різні типи водойм значно відрізняються за температурним режимом.

Освітленість водойм швидко зменшується зі збільшенням глибини. Як правило, на глибинах понад 150—250 м Фотосинтезуючі водорості існувати не можуть. На глибину проникнення світла також впливають пора року, прозорість води тощо {демонстрування малюнків прибережних, вільноплаваючих і занурених рослин).

На глибину понад 1 500 м світло не проникає взагалі.

СПОСОБИ ОРІЄНТАЦІЇ ТВАРИН У ВОДНОМУ СЕРЕДОВИЩІ

Життя в постійних сутінках чи в темряві надто обмежує можливості зорової орієнтації гідробіонтів. У зв'язку зі швидким згасанням світлових променів у воді навіть ті, хто має добре розвинені органи зору, орієнтуються за їхньою допомогою лише на близькій відстані.

Звук поширюється у воді швидше, ніж у повітрі. Орієнтація на звук розвинена в гідробіонтів загалом краще, ніж зорова. Ряд видів уловлює навіть коливання дуже низької частоти (інфразвуки), що виникають під час зміни ритму хвиль, і завчасно спускається перед штормом із поверхневих шарів у більш глибокі (наприклад медузи). Багато мешканців водойм — ссавці, риби, молюски, ракоподібні — самі видають звуки. Ракоподібні здійснюють це тертям одна об одну різних частин тіла, риби — за допомогою плавального міхура, глоткових зубів, щелеп, променів грудних плавців та іншими способами. Звукова сигналізація слугує найчастіше для внутрішньовидових взаємин, наприклад, для орієнтації в зграї, привертання уваги особин іншої статі тощо, й особливо розвинута в мешканців каламутних вод і великих глибин, що живуть у темряві. Ряд гідробіонтів відшукує їжу й орієнтується за допомогою ехолокації— сприйняття відображених звукових хвиль (китоподібні). Багато водних мешканців сприймають відображені електричні імпульси, видаючи під час плавання розряди різної частоти. Відомо близько 300 видів риб, здатних генерувати електричний імпульс і використовувати його для орієнтації й сигналізації. Прісноводна рибка водяний слон видає до 30 імпульсів за секунду, виявляючи безхребетних, яких вона добуває в рідкому мулі без допомоги зору. Частота розрядів у деяких морських риб доходить до 2000 імпульсів за секунду. Ряд риб використовує електричні поля також для захисту й нападу (електричний скат, електричний вугор та ін.). Для орієнтації в глибині служить сприйняття гідростатичного тиску. Воно здійснюється за допомогою статоцистів, газових камер та інших органів.

Найдавніший спосіб орієнтації, властивий усім водним тваринам,— сприйняття хімічного складу середовища. Хеморецептори багатьох гідробіонтів є надзвичайно чутливими. У тисячокілометрових міграціях, характерних для багатьох видів риб, вони орієнтуються в основному за запахами, з разючою точністю знаходячи місця нерестовищ або нагулу. Наприклад, експериментально доведено, що лососі, штучно позбавлені нюху, не знаходять гирла своєї ріки, повертаючись на нерест, але ніколи не помиляються, якщо можуть сприймати запахи. Тонкість нюху надзвичайно велика в риб, що здійснюють особливо далекі міграції. Наприклад, вугрі, які годуються в європейських річках, а нерестяться біля берегів Центральної Америки, реагували під час дослідів на етиловий спирт при концентрації його у воді 1 г на 6 тис. км3.

ФІЛЬТРАЦІЯ ЯК ТИП ХАРЧУВАННЯ

Деяким гідробіонтам властивий особливий характер харчування — це відціджування чи осадження завислих (суспендованих) У воді частинок органічного походження та численних дрібних організмів. Такий спосіб харчування, який не потребує великих витрат енергії на пошуки здобичі, характерний для пластинчасто-зябрових молюсків, сидячих голкошкірих, поліхет, моховинок, асцидій, планктонних рачків тощо. Тварини - фільтратори виконують дуже важливу роль у біологічному очищенні водойм. Літоральна зона океану, особливо багата скупченнями фільтрівних організмів, працює як ефективна очисна система.

СПЕЦИФІКА ПРИСТОСУВАНЬ ДО ЖИТТЯ В ПЕРЕСИХАЮЧИХ ВОДОЙМАХ

На Землі існує багато тимчасових, неглибоких водойм, що виникають після розливу рік, сильних дощів, танення снігу тощо. У цих водоймах, незважаючи на нетривалість їхнього існування, поселяються різноманітні гідробіонти. Загальними особливостями мешканців пересихаючих басейнів є здатність давати за короткі терміни численних нащадків і витримувати тривалі періоди без води. Представники багатьох видів при цьому закопуються в мул, переходячи до стану зниженої життєдіяльності. Так поводяться щитні, гіллястовусі рачки, планарії, малощетинкові черви, молюски й навіть риби — в'юн, африканський протоптерус і південноамериканський лепідосирен із дводишних. Багато дрібних видів утворюють цисти, які витримують посуху,— наприклад, сонцевики, інфузорії, корененіжки, ряд веслоногих рачків, турбелярій, деякі нематоди; інші переживають несприятливий період у стадії високостійких яєць. Нарешті, деяким дрібним мешканцям пересихаючих водойм притаманна унікальна здатність висихати до стану плівки, а при зволоженні відновлювати зростання й розвиток.

Ґрунт

Ґрунт - це верхній родючий шар літосфери (твердої оболонки Землі), утворений внаслідок життєдіяльності різних організмів. Ґрунт — це система порожнин, розміри яких залежать від діаметра механічних часток, що його складають. Ці порожнини заповнені водою або повітрям. Завдяки наявності вологи у гранті умови існування в ньому дрібних організмів наближаються до умов існування у водоймах. Вологість у нього завжди вища, ніж повітря, і тому різноманітні організми можуть легше переживати там посушливий період.

Іншою характерною рисою ґрунту як середовища існування є по­рівняно невелика амплітуда добових і річних коливань температур (на глибинах понад 2 м сезонні коливання температури майже не відчуваються). Це дає можливість наземним організмам мігрувати в товщу грунту і там переживати в активному чи неактивному стані період низьких або підвищених температур. У ґрунті є значні запаси органічних речовин, що створює кормову базу для різноманітних організмів.

Більшість мешканців ґрунту потребує підвищеної вологості, що пов'язано із характером живлення або особливостями будови їхніх покривів.

Різноманітність умов існування зумовлює багатий видовий склад мешканців ґрунту. В ґрунті розміщені кореневі системи, ризоїди, видозмінені пагони вищих рослин. На поверхні та у верхніх шарах ґрунту мешкають водорості (зелені, жовто-зелені, діатомові), гриби, лишайники, ціанобактерії.

Організм як середовище існування

Назвіть організми, що мають організмові середовища життя. Який тип живлення характерний для більшості організмів?

Організм як середовище існування за своїми властивостями істотно відрізняється від інших. Так, якщо на організми, які живуть на поверхні інших істот, впливають різні чинники довкілля, то на ті, що мешкають усередині організму хазяїна, ці чинники діють лише опосередковано, В ролі хазяїв можуть бути будь-які організми — від бактерій до квіткових рослин і ссавців. Прикладами бактерій-паразитів є велика кількість хвороботворних бактерій. Рослини-паразити і напівпаразити - це омела, повитиця.

Презентації студентів

    

 

 


1

 

doc
Додано
18 жовтня
Переглядів
69
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку