Урок №1

Тема. «Слово про похід Ігорів» - найвидатніша пам’ятка літератури  Київської Русі. Історична основа «Слова». Питання авторства.               Переклади і переспіви ХІХ-ХХ ст.

Мета: -   ознайомити учнів з історичною основою, питанням авторства,                         жанровими особливостями, перекладами та переспівами твору;

• під час роботи в групах розвивати вміння учнів самостійно здобувати інформацію, досліджуючи певний контекстний матеріал та зміст твору;
• виховувати почуття пошани до історичного минулого нашого народу.

Тип уроку: урок-дослідження

Обладнання: мультимедійна презентація, виставка різних книжкових видань «Слова...»

«Слово…» - прекрасна запашна квітка слов’янської народної поезії, гідна уваги, пам’яті і пошани.

В.Бєлінський

Хід уроку

І Мотивація навчальної діяльності школярів

Вступне слово вчителя. Сьогодні ми розпочинаємо вивчення нового розділу, який має назву «Давня література». Як відомо, до найдавніших книг, крім релігійних, відносять літописи. Це здебільшого наукові історичні твори, але в них можна знайти найдавніші записи легенд, міфів, казок, пісень, приказок та інших зразків фольклорних жанрів. Літописи велися монахами десятки років, потім дописувалися кимось, переписувалися для князів, інших монастирів, доповнювалися.

ІІ Актуалізація опорних знань учнів

Бесіда.

• Яку історичну добу описано в літописах? (добу Київської Русі)
• Що ви знаєте про давньоруських авторів? (Це переважно ченці, бажали залишитися невідомими, тому твори не підписували; Нестор - літописець).
• З іменами яких руських князів пов’язаний розквіт Київської Русі? (Володимир Великий, Ярослав Мудрий, Володимир Мономах).
• Якою була причина занепаду могутньої держави?(Князівські усобиці й напади кочівників).

ІІІ Оголошення теми й мети уроку

Слово  вчителя. Київська Русь вела тривалу й тяжку боротьбу проти кочівників, але рідну землю було б легше захищати, якби не було б князівських усобиць. Змагання князів за багатства, а найбільше за землю, ослаблювали міць Київської Русі й відкривали половцям шлях для нападів і нищення. Деякі князі, хоч якось намагалися зарадити лиху і тому вдавалися до різних заходів: укладали з половцями мирні угоди – Володимир Мономах та Святослав - ,  одружувалися з дочками хана, задобрювали подарунками. Але успіху це не мало, бо деякі князі використовували кочівників у боротьбі зі своїми суперниками. Київська Русь нищилася нещадно.

Саме ці сумні часи лягли в основу  «Слова про похід Ігорів».

Робота з епіграфом. «Слово…» завжди привертало увагу багатьох дослідників. Справедливість вислову одного з них ми спробуємо підтвердити впродовж уроку.

Цей твір – суцільна  загадка, адже невідомо ким і коли створена пам’ятка літератури, складнощі викликає і встановлення точного місця подій. Частину цих загадок ми спробуємо розгадати на уроці. Допомагати в цьому нам буде віртуальний путівник.

Перегляд 1-го і 2-го слайдів презентації. Учні записують в зошит тему(1-й слайд) і завдання уроку(2-й слайд).

IV Сприйняття та засвоєння учнями навчального матеріалу

 1. Вивчення контекстних матеріалів (під музичний супровід опери О.Бородіна «Князь Ігор»).

У Лаврентіївському та Іпатіївському списках існує літописне оповідання про невдалий похід князя Ігоря проти половців навесні 1185 року. Порівняйте його текст зі змістом «Слова…». Визначте спільні і відмінні риси.

Методичний коментар. Учні одержують уривки з літопису. Завдання: знайти відповідний уривок у «Слові» і прокоментувати його( Див. додатки до уроку)

Очікуваний висновок. У літописі  події описані дуже докладно, об’єктивно, спостерігається чітка хронологія; у «Слові» на першому плані емоційне ставлення автора до зображуваного, використання тропів, мова ритмізована, на відміну від літопису.

2. «Занурення» у зміст твору. Попередньо ви ознайомилися зі змістом «Слова про похід Ігорів», а зараз я пропоную вам визначити, яке поняття об’єднує наступні слова і продовжити ці рядки власними прикладами:

• Ігор, Всеволод, … (Святослав, Володимир – князі);
• Затемнення, гроза, … (блискавка, грім, дощ – явища природи);
• Щит, шолом, …( ратище, спис, меч – військове опорядження);
• Дніпро-Словута, Каяла…(Стугна, Сула, Дунай, Дон, Донець – ріки);
• Новгород –Сіверський, Київ, …(Курськ, Трубецьк, Путивль, Римів – міста);
• Стрибог, Даждьбог, …(Див, Карна і Жля – язичницькі боги);
• Кобяк, …(Гзак, Кончак – половецькі хани).

3. Виконання дослідницько-пошукових завдань.

Інструктаж вчителя. Для успішного виконання завдань уроку вам потрібно розподілитися на групи, кожна з яких буде виконувати своє завдання:

1. Історики – досліджуватимуть історичну основу твору, питання авторства (Слайд 3).
2. Літературознавці – жанрові особливості(Слайд 7).
3. Мистецтвознавці – вплив давньоруської пам’ятки на художню літературу (переклади і переспіви) і образотворче мистецтво(Слайд 9).

Попередньо ознайомтеся з правилами роботи в групі, чітко розподіліть обов’язки, оберіть доповідача, головуючого, секретаря.

Досліджується матеріал підручника або інформація підготовлена вчителем.

Результати своїх досліджень оформіть у вигляді тез на чистому слайді. Перевірте себе, натиснувши відповідне посилання.

Примітка. Цей вид роботи можливий за умови проведення уроку в комп’ютерному класі, де всі групи мають доступ до комп’ютера. Як альтернативу можна запропонувати групам  викласти тези не на слайді, а просто в зошиті.

4. Захист результатів проведеного дослідження.

Звітують доповідачі груп. Презентують свій слайд, використовуючи різний ілюстративний матеріал. Оцінюється грамотність і повнота викладу, наявність орфографічних помилок, усний виступ. Корегування здійснюється усно вчителем і через слайд-відповідь, заготовлений вчителем.

5. Робота в зошиті.

Учні записують скореговані результати дослідницької роботи в зошит.

V Закріплення вивченого

Завдання учням.

1. Встановіть відповідність між поняттями, записаними на дошці.

Мусін-Пушкін   таємниця

переклад    оригінал

«Слово…»     дослідження

князь Ігор    рукопис

автор     поема

жанр     половці

більше тисячі   пам’ятка

2. Конкурс на кращий сенкан за темою уроку.

3. Робота з епіграфом.

Слово вчителя. А зараз ми повернемося до вислову відомого літературного критика В.Бєлінського про давньоруську пам’ятку і спробуємо довести справедливість його слів. Своє висловлювання розпочніть так: «Я вважаю його слова справедливими, тому що…»

Очікуваний висновок. «Слово» - унікальна пам’ятка саме слов’янської поезії, яку вважають своєю три братніх народи – українці, росіяни і білоруси; воно розповідає нам про героїчні і трагічні сторінки нашої історії, яку ми повинні знати, пам’ятати.

VI  Підсумки уроку. Оцінювання

Учитель корегує оцінки учнів, поставлені ними самими та колегами по роботі в групі.

VIІ Домашнє завдання

Класу - прочитати поему, скласти план до неї. Групі географів – дослідити  географічне місце подій у творі: виписати всі географічні назви, знайти їх на географічній карті. Опрацювати статтю Леоніда Логвиненка «Слідами «Слова о полку Ігоровім»: Розгадано таємницю літописної річки Каяли».

 

Додатки до уроку №1

1. Вивчення контекстних матеріалів.

 Порівняйте літописну повість(І) та зміст «Слова про похід Ігорів»(ІІ). Знайдіть спільні й відмінні риси.

Про затемнення:

І. «І коли вони дійшли до Дінця-ріки, то у вечірню годину Ігор, глянувши на небо, побачив, що сонце стояло, як місяць *. І сказав він боярам своїм і дружині своїй: «Ви бачите? Що се є за знамення?» А вони поглянувши побачили  це всі і поникли головами, і сказали мужі: «Княже! Се є не на добро знамення оце». Але Ігор сказав : «Браття і дружино! Тайни Божої ніхто не відає, а знаменню і всьому миру своєму творець – Бог. А нам що вчинить Бог, - чи на добро, чи на наше лихо, - то се нам і побачити». І, це сказавши, він перебрів Донець».

* Йдеться про сонячне затемнення.

ІІ. «Тоді Ігор глянув на світлеє сонце й побачив,

що воно тьмою всіх його воїв прикрило,

І сказав Ігор до дружини своєї:

«Браття і дружино!

Лучче ж би потятим бути,

аніж полоненим бути.

тож всядьмо, браття на свої борзії коні

та на Дін синій поглянем».

2. Завдання історикам

 

1) На початку 90-х років ХVIІІ ст. відомий колекціонер старовини граф О. Мусін-Пушкін знайшов оригінал твору в рукописному збірнику перекладних і оригінальних творів ХVI ст., який придбав у архімандрита Спаса-Ярославського монастиря І.Биковського. Разом із вченими Карамзіним, Бантиш-Каменським і Малиновським здійснив переклад і видав твір у 1800 році  у кількості 1200 примірників. Оригінал твору згорів під час пожежі в Москві у 1812 році. Твір зберігся лише  у виданні 1800 року та у писарській копії для цариці Катерини ІІ.

 

2) Основою для «Слова…» стали історичні події, а саме: невдалий похід князя Ігоря Святославича проти половців 1185 року і поразка на річці Каялі. Ігор мав нечисленне військо (6-8 тис.), в якому переважали вершники. Найближчими соратниками Ігоря були: його брат, князь курський і трубчевський Всеволод Святославич, молодший племінник Ігоря – Святослав Ольгович з Рильська  та двоє Ігорових синів – 15-річний Володимир і 10-річний Олег. Ігор хотів використати переваги несподіваного набігу на половців, інакше б не наважився виступати з таким невеликим військом. У вівторок 23 квітня 1185 року, коли сталося затемнення сонця, військо вирушило в похід з Новгород-Сіверська. Ця подія відображена також і в оповіданні Київського літопису.

 

3) Існують десятки гіпотез, в яких порушується питання авторства «Слова…». Однією з найбільш відомих є версія академіка В.Рибакова про те, що ним міг бути знатний дружинник, вхожий до княжого середовища, боярин Петро Бориславич. Називалися також інші прізвища: Рагуїл Добринич, Тимофій Рагуїлович, співець Митуса, Ольстин Олексич, Біловолод Просович. Шарлемань, І.Кобзєв, В.Чивіліхін називають автором головного героя поеми – князя Ігоря. Деякі дослідники вважали автором і Ярославну, дружину Ігоря, і його сина Володимира Ігоровича, якому в 1185 році було всього 15 років. Найбільш ймовірною, найпереконливішою на нинішньому етапі вивчення «Слова…» є концепція Л.Махновця, який дійшов висновку що творцем міг бути брат Ярославни, Володимир Ярославич, старший син галицького князя Ярослава Осмомисла, онук Юрія Долгорукого.

У творі згадується ім’я Бояна, легендарного співця, якого науковці ототожнювали з книжником, монастирським ченцем Яном Вишатичем, який за припущенням також міг написати твір. 

3. Завдання літературознавцям

Невідомий автор визначив жанр свого твору як «слово», що давньоруською мовою означало «мова», «розповідь».

Жанр твору за виданням 1800 року визначається як «героїчна пісня», сучасне визначення «ліро-епічна поема».

Ліро-епічна поема – це великий віршований твір, у якому порушуються важливі проблеми минулого, сучасного чи майбутнього. У поемі зливаються воєдино епічні (події, сюжети, характери) і ліричні елементи (авторські пере­живання, ліричні відступи, ліричний герой).

4. Завдання мистецтвознавцям

Переклади і переспіви слова

 Існують численні переспіви і переклади «Слова про похід Ігорів». Визначну пам’ятку давнини перекладали відомі українські письменники і літературознавці Микола Максимович, Маркіян Шашкевич, Степан Руданський, Тарас Шевченко, Юрій Федькович, Іван Франко, Борис Грінченко, Панас Мирний, Максим Рильський, Наталя Забіла, Валерій Шевчук та ін.

На сюжет «Слова…» Олександр Бородін написав оперу «Князь Ігор», Микола Лисенко створив композицію «Плач Ярославни», Гнат Хоткевич – інсценізацію. Майстри живопису, графіки, скульптури Василь Касіян, Георгій Нарбут, Віктор Васнєцов, Микола Реріх, Олена Кульчицька, Володимир Фаворський почерпнули натхнення для свої х творів у великій поетичності образів героїчної поеми «Слово про похід Ігорів».

Є переклади білоруською (автор Янка Купала) та російською (автори В.Жуковський, М.Риленков) мовами.

 

Оригінальний текст давньоруською мовою

	Ритмічний переклад Олекси Мишанича   и не гоже було б нам, браття, почати старими словами ратних повістей про похід Ігорів, Ігоря Святославича? Початися ж цій пісні по билицях часу нашого, а не за вимислом Бояна. Боян-бо віщий, якщо кому хотів пісню творити, то розтікався мислю по древу, сірим вовком по землі, сизим орлом під хмарами. Пам'ятав-бо ж він давніх часів усобиці — тому пускав десять соколів на стадо лебедів: котрого [сокіл] настигає, той спершу пісню співає старому Ярославу; хороброму Мстиславу, який зарізав Редедю перед полками касозькими; красному Романові Святославичу. Боян же, браття, не десять соколів на стадо лебедів пускає, а свої віщії персти на живії струни накладає,— вони вже самі князям славу рокотали. Почнем же, браття, повість оцю од старого Володимира до нинішнього Ігоря, що відточив намір силою своєю вигострив серця свойого мужністю; сповнившись ратного духу, він навів свої хоробрі полки на землю Половецькую за землю Руськую.

«Слова аб палку Ігаравым» Янки Купала

Ці не добра было бы нам, брацці,

Старадавными словы пачаці

 

Сказ аб Ігара трудным паходзе,

Святославіча-князя прыгодзе?

 

А пачацца сягачасным ладам

Песні той, - не Баянавым складам!

 

Бо Баян чарадзейны, як песняй

Захацеў каму пеці пачэсне,

 

Расцякаўся ён мысляй па дрэву,

Шэрым воўкам па полі-пасеву,

 

Сізакрылым арлом пад аблоки, -

Так захопліваў свет ён далёки!

 

Помніў ён бо, як кажуць, старыны

И разрухи ўсе даўных часінаў.

 

Выпушчаў дзесяць сокалаў радам

Ды на белае лебедзяў стада…

 

 

 

 

 

Переклад російською мовою М. Рилєнкова

Не приспело ль ныне время, братья,

Слово на старинный лад начать,

О походе Игоревой рати

Горестную повесть рассказать.

 

А начать нам подобает смело,

Не скрывая ни рубцов, ни ран,

Так, как правда времени велела,

А не так, как замышлял Боян.

 

У Бояна вещего, бывало,

Если петь он начинал о ком,

Мысль, как серый волк в степи, бежала,

Поднималась к облакам орлом.

 

Говоря: «Былое вспоминаю,

Шум усобиц в думах не затих», -

Выпускал он на лебяжью стаю

Десять верных соколов своих.

 

Первая настигнутая лебедь

Первой и запеть была должна.

Трубным звуком прославляла в небе

Ярослава Мудрого она.

 

 

 

«Плач Ярославни», автор В.Перов

Урок №2

Тема. «Слово про похід Ігорів». Сюжет, особливості композиції.

Мета: -    ознайомити учнів зі змістом та особливостями композиції твору;

• розвивати навички виразного читання, переказування й коментування сюжету твору;
• виховувати почуття патріотизму, захоплення художнім словом, естетичний смак.                           

Тип уроку: урок-подорож.

Обладнання: ілюстрації до твору Ігоря Голікова, гравюри Володимира                              Фаворського.

«Слово…» - не оповідання, це роздуми над долею рідної землі.

О.С.Орлов

Хід уроку

І Мотивація навчальної діяльності

Вступне слово вчителя. Ніхто не скаже про твір краще, ніж сам цей художній твір. Сьогодні на уроці ми будемо насолоджуватися красою поетичного слова давньоруської пам’ятки, перлини українського ліро-епосу «Слово про похід Ігорів».

ІІ Актуалізація опорних знань

Перевірка домашнього завдання.

а) «Закінчи речення».

1. Твір присвячений походу …(Новгород-сіверського князя Ігоря на половців 1185 року).
2. Жанр твору - … (ліро-епічна поема).
3. «Слово…» виявив на поч.90-х років ХVIІІ ст. …(Мусін-Пушкін).
4. Оригінал твору не зберігся тому, що… (згорів у 1812 р.).
5. «Слово…» вперше видано у … (1800р.).
6. Авторство точно…(не доведено).
7. Невідомий автор порівнює свій твір із творами …(Бояна).
8. Загибель князевого війська  передвіщало …(затемнення сонця).
9. Перша битва князевого війська з половцями закінчилася …(перемогою), а друга …(поразкою).
10. Хто і де оплакував поразку і полон Ігоря? ( його дружина, Ярославна)
11. Автором «Золотого слова» є … (Святослав).
12. Ігорю допоміг втекти з полону…(Овлур).

б) « Де знаходиться річка Каяла?»

Група географів, яка вивчала географічні назви твору, презентує результати свого дослідження.

ІІІ Оголошення теми, мети і завдань уроку

Слово вчителя. Ми продовжуємо роботу над змістом давньоруської пам’ятки. Завданнями нашого уроку є дослідити особливості композиції твору. Для цього ми здійснимо захоплюючу подорож у світ «Слова про похід Ігорів». Допомагати в мандрівці будуть картини видатного художника Ігоря Голікова і план до твору, складений вами вдома.

IV Сприйняття та осмислення навчального матеріалу

Методичний коментар. Здійснюється шляхом інтерактивної форми кооперативної роботи «спільний проект». Учні об’єднуються в групи - 8 груп(за кількістю репродукцій) по 3-4 особи.

Завдання для груп.

1. Описати картину.
2. Переказати зміст уривку, який вона ілюструє.
3. Охарактеризувати художні засоби, вжиті в уривку.

Орієнтовний план

1. Заспів.
2. Затемнення.
3. Перша битва.
4. Друга битва.
5. Полон Ігоря.
6. «Золоте слово» Святослава.
7. Плач Ярославни.
8. Втеча з полону.

Проблемне запитання. Які елементи твору  не ввійшли до нашого плану? Про що в них розповідається?

Очікувана відповідь. Ліричні відступи, оскільки це позасюжетні елементи, в них автор здійснює історичний екскурс, висловлює власне емоційне ставлення до зображуваного.

Робота в зошиті.

Учні записують особливості композиції твору. Записують пояснення незрозумілих слів.

V Закріплення вмінь і навичок

Гра «Знайди помилку». Вчитель демонструє гравюру В.Фаворського, на який зображений князь Ігор. Питання учням:

- У чому помилка художника? ( За  даними літопису Ігор був поранений у ліву руку, а на гравюрі в нього перев’язана права).

Робота з епіграфом.

«Мікрофон». Продовж речення: «Я згоден (згодна) зі словами епіграфа, оскільки…»

VI Домашнє завдання

Дібрати цитати до образів Ігоря, Святослава, Ярославни і природи(по групах). Скласти кросворд за змістом твору.

VIІ Підсумки уроку. Оцінювання

 

 

 

Урок №3

Тема. Образи руських князів, Ярославни та узагальненого  образу Руської  землі.

Мета: -  допомогти учням глибше усвідомити ідейно-художнє значення                         пам’ятки ;

 -  розвивати навички характеристики образів, вміння добирати                     цитатний матеріал, висловлювати своє ставлення до зображуваного;

• виховувати почуття мужності патріотизму, яке було притаманне давньоруським воїнам.

Тип уроку: урок вивчення художнього твору (типологія уроків                                Н.М.Кудряшова)

Обладнання: репродукції творів живопису (див. попередні уроки)

 

Усі образи твору підпорядковані єдиному ідейному задумові й становлять складну й водночас струнку сукупність засобів його вираження. Образи «Слова…» відзначаються великою художньою місткістю, виразністю.

С.П.Пінчук

Хід уроку

І Мотивація навчальної діяльності

ХІІ ст. – це доба лицарства. Благородні лицарі могли показати свою сміливість, хоробрість лише у військових походах, на війні. Тому в багатьох народів ми знаходимо героїчні епоси, в центрі яких славні захисники своєї землі, що заради любові до неї готові пожертвувати своїм життям. Згадаймо іспанську «Пісню про мого Сіда», грузинського «Витязя в тигровій шкурі», киргизький «Манас», литовську «Калевалу». Думаю, що на уроці нам буде цікаво дослідити образи «Слова…», які мають, безперечно, світове значення.

 

ІІ Актуалізація опорних знань учнів

Перевірка домашнього завдання. Розгадування кросвордів за змістом твору.

ІІІ Оголошення теми й мети уроку

Слово вчителя. Розкриваючи зміст подій, що описані в «Слові…», автор розповідає про поведінку окремих людей, їхні вчинки, наводить їхні висловлювання, з чого поступово вимальовуються образи героїв. Людські характери змальовуються скупо, але в кожному підкреслено найприкметнішу рису особи. Розкриті ці властивості в найхарактерніших для даного героя обставинах: воїна – у битві, політика – у промові, жінки – в очікуванні коханого.

IV Сприйняття та осмислення навчального матеріалу

Робота з епіграфом. Прочитайте епіграф. У кінці уроку дайте відповідь на запитання: якому ж  ідейному задумові підпорядковуються всі образи твору.

Робота в групах, метод «спільний проект».

- Зараз вам пропонується попрацювати в групах. Ваше завдання за планом, користуючись текстом «Слова…», дати характеристику образу:

І група – образу Ігоря.

ІІ група – образу Святослава.

ІІІ група – образу Ярославни.

IV група – образу природи.

Перевірка виконаної групами роботи, аналіз образів за планом.

Образ Ігоря

План

1. Головний герой твору.
2. Які якості виявляє, коли виступає в похід?
3. Як поводиться під час битви, його досягнення.
4. Ставлення до Всеволода  та воїнів під час поразки.
5. Ставлення до нього князів.
6. Авторська позиція (цитати).
7. Висновок.

Образ Святослава

План

1. «…Грізний, великий» Святослав, перемоги над половцями.
2. Сон Святослава.
3. Промова, її ідея.
4. Головні якості князя.
5. Авторське ставлення (цитати).
6. Висновок.

Образ Ярославни

План

1. Єдиний жіночий образ, справжнє ім’я.
2. Її душевний стан (цитати).
3. Плач героїні (уривок напам’ять – переспів Т. Шевченка):

а) до кого звертається;

б) з яким проханням;

в) які художні засоби використані автором.

4. Якими рисами характеру наділена?

5. Ставлення автора до Ярославни.

6. Значення образу для української літератури.

Образ природи

План

1. Описи природи (художні засоби використані автором):

а) затемнення сонця;

б) перед загибеллю руського війська;

в) після битви;

г) як допомагає Ігореві під час утечі.

2. Образи богів стародавніх слов’ян.

3. Значення образу природи, висновок.

«Займи позицію».Відповідь на проблемне запитання: - Образ Руської землі - окремий образ чи узагальнене втілення  всіх образів твору?(зв'язок з епіграфом)

V Закріплення знань, умінь і навичок

Характеристика образу автора

 Гра «Намалюй психологічний портрет» ( приблизний вік, громадянська позиція, як втілює її у творі)

«Мозкова атака». Визначення ідеї твору

Засудження усобиць руських князів, заклик до єдності у боротьбі з ворогами рідної землі.

VI Підсумки уроку. Оцінювання

Яким вам бачиться місточок від ідей «Слова…» до сьогодення і в майбутнє? «Мікрофон».Продовжте думку:

«Місточком у сьогодення й майбутнє можуть бути ідеї «Слова…» про…»

VIІ Домашнє завдання

Підготуватися до написання твору на одну з тем:

1. «Образ рідної землі у «Слові…»».
2. «Узагальнений образ природи у «Слові…»».
3. «Образ князя Ігоря як захисника рідної землі в поемі «Слово про похід Ігорів»».
4. «Мої враження від «Слова…»».
5. «Як «Слово…» перегукується з нашим часом».

Додаток до уроків 2-3

 

        

 

 «Затемнення»    «Сон Святослава»

 

 

 

«Похід»

«Битва»

 

                   

 «Полон»      «Плач Ярославни»

Урок №4

Тема. Твір-роздум за поемою «Слово про похід Ігорів»

Мета: -     перевірити глибину засвоєння учнями змісту твору, розуміння                          значення його образів;

• розвивати вміння висловлювати свої думки на письмі, добираючи відповідні приклади, додержуючись послідовності викладу думок;
• виховувати усвідомлення того, що любов до рідної землі, вірність у коханні – найвищі людські цінності.

Тип уроку: розвиток зв’язного мовлення.

Обладнання: пам’ятка «Як працювати над твором»

Хід уроку

І Мотивація навчальної діяльності школярів

Слово вчителя. Чому понад два століття, а саме стільки «Слово…» відомо широкому колу читачів, всі захоплюються цим твором? Мабуть, не лише через глибоко патріотичну ідею, приваблюючі образи, чудову поетичну мову. Виступаючи в ролі дослідників ви збагнули, як багато ще нез’ясованих місць у творі, наскільки глибокий прихований зміст має кожне слово пам’ятки. Саме «Слово…» – це суцільна загадка.  Розгадати її – це означає розкрити глибинні таємниці слов’янської душі.

ІІ Оголошення теми й мети уроку

 Слово вчителя. Сьогодні на уроці ви спробуєте викласти результати своєї попередньої дослідницької роботи у вигляді письмового твору-роздуму. Для цього вам слід опрацювати пам’ятку «Як працювати над твором?» (Див. додаток до уроку)

IV Робота над темою уроку

1. Попередні етапи роботи над твором:

- вибір теми;

- складання і обговорення плану;

- підбір цитат (здійснювався на попередніх уроках).

2. Робота учнів у чернетці за планом.

3. Самостійна робота учнів, написання твору.

V Підсумки уроку

VI Домашнє завдання

 Підготуватися до уроку літератури рідного краю. Прочитати одну з «Легенд старокиївських» Наталени Королевої.

Додаток до уроку №4

Як працювати над твором

1. Обирайте тему не найлегшу, а таку, яка викликає цікавість і хвилює, визначте обсяг матеріалу, який вона охоплює, щоб не відхилятися від теми.
2. Продумайте основну думку вашого твору і намагайтесь усе підпорядкувати її розкриттю, по можливості доберіть до твору влучний епіграф.
3. Складіть повний та чіткий план і дотримуйтесь його, пишучи твір.
4. Намагайтесь оригінально почати роботу, щоб одразу зацікавити нею читача, звернути увагу на те, щоб вступ був пов’язаний з темою.
5. Стежте за логічною послідовністю у викладі матеріалу в основній частині твору.
6. Тему розкривайте глибоко і всебічно, уникайте загальної описовості, наводьте конкретні факти для підтвердження своїх думок.
7. Правильно цитуйте, але не переобтяжуйте роботу великим цитатами.
8. Подумайте, який стиль відповідатиме темі твору, намагайтесь писати охайно, правильною літературною мовою, грамотно, просто, своїми словами, не забувайте про абзаци.
9. Пам’ятайте, що читач мусить відчувати ваше ставлення до того, про що ви пишете.
10.                      Дотримуйтеся правильної пропорційності частин твору, у висновках постарайтеся зробити самостійні узагальнення, пов’язані із сучасністю чи вашою особистою думкою.