Схема візуального визначення втоми учнів під час фізичного навантаження

Схема візуального визначення  втоми учнів під час фізичного навантаження

Методи діагностики функціонального стану серцево-судинної системи дітей шкільного віку

Методика проведення функціональної проби Руфьє:

Учень повинен виконати 30 присідань з витягнутими вперед руками  протягом 45 с. Учневі пропонують самостійно і голосно проводити рахунок („один“, „два“ і т.ін.), що дозволяє уникнути затримки дихання.

Після 3-5 хв. відпочинку, у положенні сидячи, в обстежуваного підраховують пульс кожні 15 с., доки не буде отримано 2-3 однакові цифри. Отримані дані записують до протоколу, і пропонується виконати навантаження.

Під час виконання проби необхідно стежити за збереженням стандартних умов виконання навантаження, за зовнішніми ознаками втоми дитини.

Після закінчення присідань учень сідає і проводиться підрахунок пульсу за перші 15 с. першої хвилини відновлення та за останні 15 с. першої хвилини відновлення.

Оцінку функціональних можливостей серцево-судинної системи проводять за індексом Руфьє (ІР), що розраховується за формулою

,

де: ЧСС₁ – пульс за 15 с. у стані спокою; ЧСС₂ – пульс за перші 15 с. першої хвилини відновлення; ЧСС₃ – пульс за останні 15 с. першої хвилини відновлення.

Рівні функціонального резерву серця визначаються з урахуванням п’яти градацій:

менше 3 – високий рівень;

4 – 6 – вище середнього (добрий);

7 – 9 – середній;

10 – 14 – нижче середнього (задовільний);

більше 15 – низький;

ЧСС – частота серцевих скорочень.

Розрахунок загальної щільності уроку, показника моторної щільності уроку

1. Загальна щільність у

року визначається відношенням доцільно витраченого часу з точки зору педагогічної діяльності до загальної тривалості уроку:

Загальна щільність включає:

виконання учнями вправ (стройові, загальнорозвивальні вправи, вправи на увагу, підвідні, основні вправи, ігри, перевірка домашнього завдання);

 сприйняття (повідомлення і закріплення теоретичної інформації, інструктаж, спостереження за виконанням вправ, керівництво, використання наочних та технічних засобів);

 відпочинок (відпочинок між підходами, очікування черги до спортивного снаряда);

 допоміжні дії (страховка, корекція, перестроювання, перехід до інших снарядів, підготовка до уроку, прибирання обладнання);

 простій з вини вчителя і учнів (передчасне закінчення уроку, пошук інвентарю, тривале переодягання учнів).

2. Показник моторної (рухової) щільності уроку розраховується за формулою:

Так, наприклад, якщо за 45 хв. уроку загальна тривалість занять фізичними вправами однією дитиною становила 30 хв., то МЩУ становитиме:

30 хв. х 100% : 45 хв. = 66% (при гігієнічній нормі не менше 60%).

Фізіологічна крива оцінки реакції учня на фізичне

навантаження

Одночасно з хронометражем складових частин уроку фізичного виховання у 2–3-х учнів різної статі, які обираються об’єктами спостереження за критеріями достатньої активності, дисциплінованості та середньої фізичної підготовленості, проводять пульсометрію. За стандартом підрахунок проводять протягом 10 с. Обов’язковим є вимір пульсу до уроку та після його закінчення.

Пульс вимірюють до початку занять, після ввідної частини уроку, після проведення загальних вправ, після рухової гри, після заключної частини уроку та через 3-5 хв. після закінчення уроку.

Графічне зображення кривої фізичного навантаження будується з дотриманням таких умов: по осі абсцис (по горизонталі) від вихідної точки відкладають час уроку із зазначенням його частин, по осі ординат (по вертикалі) – пульс за 1 хв., починаючи шкалу осі із вихідної точки «60». За умови правильної побудови уроку фізіологічна крива повинна мати двовершинну (або одновершинну) параболічну форму.

Інтенсивність фізичного навантаження (ЧСС, уд./хв.)

до 140 уд./хв. – легке фізичне навантаження;

141 – 160 уд./хв. – середнє фізичне навантаження;

більше 160 уд./хв. – значне фізичне навантаження;

ЧСС- частота серцевих скорочень.