Шістдесятництво в особах: Д. Павличко. Громадянські мотиви лірики. Пісня „ Два кольори», яка стала народною.

Урок №

Тема: Шістдесятництво в особах: Д. Павличко. Громадянські мотиви лірики.  Пісня  „ Два кольори»,  яка стала народною.

Мета уроку: предметні: з’ясувати найголовніші відомості про Д. Павличка, охарактеризувати громадянські  мотиви його творчості, пояснити популярність пісенної лірики поета; комунікативні:  навички аналізу ліричного твору, вміння висловлюватися щодо форми і змістової глибини поезії; інформаційні: навички узагальнення та систематизації інформації; загальнокультурні: виховувати національну свідомість громадянина України.

Тип уроку: комбінований.

Цілі:

Учні знатимуть:

Основні віхи про митця, основні мотиви його лірики.

Учні вмітимуть:

Виокремити найактуальніші  мотиви лірики, пояснити  їх вибір. Обгрунтувати популярність пісенної лірики поета.

Обладнання: підручник,  портрет письменника, видання його творів ( зб. „ Ялівець”), аудіо- запис пісні „ Два кольори”,  демонстраційний матеріал, карта України, презентація до уроку.

Епіграф

Поет від Бога! Але чимало написав і зайвого.

Щось відсіється, а зостанеться золоте зерно (Олесь Гончар).

Хід уроку

І. Мотиваційний етап.

1. Забезпечення емоційної готовності  до уроку.

Слово вчителя:

     Бачу, що у вас прекрасний настрій. Я впевнена, що він  буде ще кращим  до кінця уроку.

(Звучить  пісня «Пісня про Україну»)

2. Актуалізація опорних знань учнів

- Фронтальне опитування:

 - Чи відомий вам автор  слів цієї пісні?

- Що ви знаєте про Д.Павличка?

- Хто ж такі шістдесятники?

- Чому їх так називають?

- Які ідеї принесли вони в суспільство та мистецтво?

ІІ. Цілевизначення й планування.

1.  Повідомлення теми й мети уроку.
2. Слово вчителя

      Шістдесятництво — загальне визначення певного періоду розвитку української літератури. Щоби зрозуміти це явище, потрібно докладніше познайомитися з особами письменників, які становили групу тих, кого літературознавці зрештою визначили як шістдесятників. На уроці ми продовжимо вивчати шістдесятництво в особах, зокрема  детальніше ознайомимося із  Дмитром Павличком. 

  Записуємо тему уроку: «Шістдесятництво в особах: Д. Павличко. Громадянські мотиви лірики.  Пісня  „ Два кольори «, яка стала народною».

3. Цілі та завдання уроку.

• Які цілі та завдання ви ставите на уроці?

4. Проблемне питання нашого уроку:

• Яка  ж за особистість Д.Павличко? Людина, яка убачивши всі події ХХ ст., залишилася вірною  ідеалам суверенності й незалежності, і як це відтворює у своїх поезіях? Чому ж його твори і донині знайшли популярність  у народу?

Відповідь на ці запитання ми  спробуємо дати  наприкінці уроку. Разом із тим і розкриємо зміст епіграфа: Поет від Бога! Але чимало написав і зайвого.

Щось відсіється, а зостанеться золоте зерно (Олесь Гончар).

 

ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу

1. Слово вчителя.

    Наші творчі групи досліджували життєвий і творчий шлях поета. Уважно послухаймо їх. Зверніть увагу на географічні назви, що стосуються  життєвого шляху Д.Павличка. Після перегляду відеопрезентації поясніть, яким чином вони відображені у житті поета.

 Запрошуємо  «Біографів».

2. Біографи        Проект  (презентація) «Життєвий шлях Д.Павличка».

     Як часто чуємо мудрі слова Гете: «Хто хоче пізнати поета, мусить піти в його край». Що ж до поради Великого Олімпійця варто прислухатися. Тож якщо хочемо проникнути у буремний світ Д.Павличка – мусимо навідатися в Карпати.

  Кажуть., що народжені в горах – люди особливої душі. Тож вміють нестримно-гаряче любити й так само нестримно-гаряче ненавидіти. «Я син простого лісоруба, Гуцула із  Карпатських гір»,  писав  поет. Мати привела його у світ на отій голій ріллі. Народився поет 28 вересня 1929р. в с. Стопчатові на Івано – Франківщині в багатодітній  селянській родині, «коли копати картоплю мати з батьком йшли»- тверда земля Дмитрові була за ліжко , шорсткий киптар за пелюшки». Тож завше він почував кревний зв'зок з рідною землею:

Франківщино! Моя висока земле,

З твоєї глини я, з твоїх страждань.

Засну, але ніколи не задремле

Твій дух, що наказав мені: повстать.

Отже, дух цієї високої землі – дух повстання, бунту, непокори. Дух опришків, що їх зродили ці гори, аби випростатися на повен зріст.

(Опришки – народні месники, борці за свободу, оборонці справедливості.)

            Початкову освіту поет розпочав здобувати у польській школі в Яблуневому. Вересень 1939р. приніс зміни – школа рідною мовою ( Коломийська гімназія, де вивчав німецьку мову та латинь), десятирічка у Яблуневі, українські книжки. З осені 1945р. по літо 1946р. поет був ув’язнений за сфабрикованим сталінськими каральними органами звинуваченням у приналежності до УПА. Звільнили неповнолітнього Дмитра разом з іншими тільки через те, що зізнання у своїй причетності до національного повстанського руху від них енкаведисти не дочекалися.

            1948р. Дмитро Павличко вступає на філологічний факультет Львівського університету, очолює літературну частину Львівського театру юного глядача, згодом – відділ поезії  журналу „ Жовтень”. Уже 1 січня 1951 року в газеті Львівського університету «За Радянську владу» публікується перший вірш Павличка «Дві ялинки».1953р. поет вступає до аспірантури, але невдовзі залишає наукову роботу. (Поета виключили з аспірантури за виступ на зборах викладачів з критикою русифікаторської політики влади. Офіційною причиною виключення називали «неуспішність»).

   1964р.  письменник разом із родиною переїхав до Києва й очолив сценарну майстерню кіностудії

ім. О. Довженка.

3. Слово вчителя.

         Дякуємо за  цікаву інформацію. Пригадуєте завдання, про яке я наголошувала  перед переглядом? То  спробуймо   розв’язати  географічну задачу.  Про що ж говорять  подані  географічні назви?

4. (Заповнення таблиці: «Георгафічна задача»).

Івано – Франківщина – місце народження.

Яблуневе – початкова освіта у польській школі

Коломийськ – навчання в гімназії

Львів – навчання в університеті

Київ – проживає на даний час.

5. Слово вчителя.

         Випереджувальним завданням для  групи «Журналістів» було дослідити  громадсько-політичну діяльність  Д.Павличка.

6.  Проект (стінгазета)  «Портфоліо Д.Павличка»

 З 1966 р. по 1968р. поет працює в секретаріаті Спілки письменників України, а з 1971р. по 1978р. редагує журнал „ Всесвіт”. У 1977 р. Д. Павличко стає лауреатом Державної премії України

ім. Т. Шевченка.  Далі працює секретарем СП СРСР із 1986 р., а з 1988 р.— секретарем правління СПУ.

1989 року Д. Павличка обирають головою Товариства української мови ім. Т. Г. Шевченка. Поет є одним із організаторів Народного Руху України, Демократичної партії України.

Упродовж 1990 р. — 1994 років Павличко — депутат Верховної Ради, та певний час — посол України в Канаді. З жовтня 1995 р, до травня 1998 р. поет був Надзвичайним і Повноважним Послом України в Словацькій Республіці.

1997 року поета нагороджено орденом «За заслуги» III ст., а 1999 р. — орденом князя Ярослава Мудрого V ст.

Павличко був Послом України в Республіці Польща в період з весни 1999 р. по лютий 2002 р. (завдяки його старанням у центрі Варшави в березні 2002 р. було споруджено пам’ятник Тарасу Шевченку). 2004 р. за визначний особистий внесок у розвиток української літератури, створення вершинних зразків поетичного слова, плідну державну і політичну діяльність поету присуджено звання Героя України з врученням ордена Держави.

З 21 жовтня 2005 р. поет є народним депутатом України (фракція Української Народної Партії). На IV Всесвітньому Форумі Українців (Київ, серпень 2006 р.) Дмитра Павличка було обрано Головою Української Всесвітньої Координаційної Ради.

2009 р. Д. Павличка нагороджено орденом князя Ярослава Мудрого IV ст.

 

7. Відео «Особистість Д.Павличко».
8. Слово вчителя.

• Який висновок про  постать Д.Павличка ви можете зробити  на основі почутого?

Як  бачимо, Павличко відомий   громадсько-політичний діяч, але  ми його знаємо як і поета – лірика.

       Наступна група «Літературознавці» запрошує нас до віртуальної мандрівки в бібліотеку, де  представлено найвідоміші збірки творів автора.

 

9. Бібліотечна пауза.

            Представлення творчості Д. Павличка             

У літературному доробку Дмитра Павличка – поетичні збірки « Любов і ненависть» ( 1953), « Моя земля» ( 1959), « Правда кличе» ( весь тираж  ( крім кільканадцяти примірників) було знищено), « Чорна нитка» ( 1958), « Бистрина» ( 1959), « Днина»( 1960) та інші. Його перу належать такі збірки літературно – критичних статей: « Магістралям слова» ( 1978), « Над глибинами» ( 1984) та інші. Книги для дітей – « Золотий олень» ( 1970), « Дядько Дощ» ( 1971), « Де найкраще місце на землі» ( 1973), « Смерічка»

 ( 1982), « Плесо» ( 1984).

            Д. Павличко є чудовим майстром перекладу. Він перекладає з англійської, іспанської, італійської, французької, португальської, їдиш та багатьох слов’янських мов. По – новому зазвучали твори Данте, Ф. Петрарки, Ф. Г. Лорки, Й. Гете, Г. Гейне, Р. М. Рільке, Г. Ібсена.

            Дмитро Павличко автор відомих пісенних текстів – « Впали роси на покоси», « Пісня про Україну», « Долиною туман тече», « Розплелись, розсипались»… Пісня  «Два кольори» стала народною. Твори на слова Д. Павличка виконують українські співаки  Д. Гнатюк, А. Мокренко, квартет « Явір», Василь Зінкевич…

             Творчий доробок письменника відомий у близькому й далекому зарубіжжі. Окремими книгами виходили його твори російською, естонською, польською, болгарською, угорською, грузинською та слов’янськими мовами.

Словникова робота

 Бистрина́ — частина річкового потоку, що має швидкість течії більшу від середньої швидкості річки.

10. Слово вчителя.

         Щоб краще зрозуміти , які мотиви лірики найбільше виражені у творчості Д.Павличка, скористаємося  Рекламою, яку підготовили однокласники.

11.  Реклама

Учень.

 «Любов та ненависть» Перша книжка «Любовь і ненависть» (1953) тому й стала першорядним явищем молодої музи, що принесла поезію громадянськи стривожену і гострокутну. Авторові присудили Шевченківську премію

       Збірка Д. Павличка « Ялівець»   - видана у Києві 2004 р. видавництвом « Веселка». Книжка представляє поетичну творчість Д. Павличка у тематичній і жанровій різноманітності та повноті.

           Розкриває особливості поетики, символіку віршів, подає погляд літературних критиків на творчість Д. Павличка.

       Але найбільш відома  збірка Д. Павличка  «Правда кличе!»  1958 року .

Поет реалізував у ній своє творче завдання — «блискавкою-мислею своє життя я висловлю». Про свої нові підходи до змалювання дійсності кінця 50-х років Павличко чітко повідомив у невеликому вірші, що дав назву книжці:

Не змовкає правди голос,

Що веде нас у житті.

Лжа тікає, наче полоз,

Перед нами із путі.

Щоб за нами на дорогу

Знов не виповзала гидь,

Ми, долаючи знемогу,

Мусимо брехню палить!

На жаль, 18-тисячний наклад збірки було вилучено із продажу і знищено.

Павличко  відверто й сміливо сказав правду про сталінську добу, її жорстокість, фарисейство, лицемірство  у вірші «Коли помер кривавий Торквемада...», що входить до збірки «Правда кличе!» ( увесь тираж було знищено, цілком ймовірно, що саме через цей твір).. Поезія була своєрідним  відгуком на смерть Сталіна.

 

12.   Слово вчителя.

     Щоб краще зрозуміти, що ж в ній було таким, що збірку було вилучено з тиражу,  прослухаємо вірш «Коли помер кривавий Торквемада».

Довідка

Томас Торквемада (1420-1498) — жорстокий інквізитор Іспанії, який засудив на спалення понад вісім тисяч «невірних».

13.  Бесіда.

• Про що говориться в поезії?
• Чому автор звертається до образу Торквемади? У чому його алегоричність?

(Алегорію цього вірша зрозуміти нескладно: якщо жертви іспанського інквізитора становлять вісім тисяч людей, то новітній інквізитор знищив десятки мільйонів безневинних. Знищувались кращі, достойніші сини та дочки народу. Розплодився могутній чиновницько-бюрократичний клан сподвижників-душепродавців, донощиків, катів-мучителів — усіх тих, хто після смерті диктатора намагався зберегти свою владу й чини).

• Яку ідею розкрив автор?
• Чому не опубліковано цей вірш?
• Яку ж громадянську позицію відстоював Д.Павличко?

 

14. Слово вчителя.

 Щоб переконатися. Чи змінилася громадянська позиція  поета-шістдесятника впродовж років,  прослухайте ще один його вірш, але написаний набагато пізніше.

-   Слухаючи поезію, зверніть увагу , коли був написаний твір?

- Яку історичну подію українського народу він презентує?

 

15. Д.Павличко «Вірш з  Майдану».

 

 

 

  Бесіда.

- Про що йдеться в поезії? Які історичні події відтворені?

- Про якого кардинала говорить Д.Павличко?

- Які  слова з поезії вас найбільше вразили?

- Яку ж  ідею відстоює  поет?

 

16. Розповідь про збірку «Вірші з Майдану».

      Вийшла нова книга Дмитра Павличка "Вірші з Майдану", до якої увійшли твори, написані в період з осені 2013-го по літо 2014-го. Нещодавні події, які вже стали частиною новітньої української історії, автор переосмислює з висоти свого життєвого та творчого досвіду.

 

- Який зв’язок між творами Д.Павличка?  (Проблема побудови справедливої держави, влади і народу  залишилася актуальною)

 

17. Слово вчителя.

  Зверніть увагу  на часовий проміжок між  віршами («Коли помер кровавий Торквемана…» і «Кардинал»). Пройшло більше 50-ти років, але чи змінилася громадянська позиція автора?

5. Який висновок про Д.Павличка як особистість ви можете зробити?

 

   Говорячи про особу Д.Павличка не можна не згадати і про пісенну творчість, яка 

привернула увагу композиторів. Зокрема, Білаш написав музику до 40 поезій Павличка: «Лелеченьки», «Явір і яворина», «Пісня про Україну», «Пісня про Київ».

     Але найвідомішою піснею, що стала народною, є «Два кольори».

 

18.                    Слово вчителя .  Про історію створення пісні розкаже сам Д.Павличко.
19. Перегляд відео  «Пісенна творчість Д.Павличка».

 

• Який висновок з переглянутого відеозапису ви можете зробити?
• Що ж стало поштовхом для написання поезії?

     Під час прослуховування пісні зверніть увагу. Яким постає перед вами ліричний герой?

 

Пісня «Два кольори»

20.   Прослуховування пісні.
21. Бесіда за питаннями:

• Які почуття і враження  виникли під час прослуховування поезії?
• Яку картину уявляли, слухаючи твір?
• Це одна картина чи кілька? А саме які  ви побачили?
• Про що це говорить?
• Яким постає образ матері у вірші?
• Хто є ліричним героєм?
• Який він? Що відчуває? (Ліричний герой пройшов через життєві випробування. Зберіг найдорогоцінніший скарб-  «згорточок старого полотна». Вишиту сорочку – як часточку маминої душі, оберіг, «свої пороги» - як початок і кінець людської долі).
• Чому ж у цьому творі фігурує народна вишивка?

Щоб краще побачити  , які образи допомогли  зрозуміти відчуття ліричного героя  ,  прочитайте  твір ще раз мовчки і дайте відповідь на запитання.

• Які образи допомогли  ці відчуття зрозуміти ліричного героя?
• Чи можемо їх вважати символами?
• Тож які образи-символи використав Д.Павличко? Розкрийте їх значення.
•  (Пороги – символ батьківщини; символ тепла і доброти, як початок і кінець людської долі,

Дороги – символ життєвого шляху.

Сивина – прожиті роки,  багата життєва мудрість, досвід

Полотно – символ людського життя.

Нитки – символ людської долі.

            Вишита сорочка — символ материнської любові.

• Якого кольору нитки?
• Що ж символізує червона і чорна ниточка у цій пісні?
• Чому саме їх обрав автор?
• Складіть асоціативний кущ.

22. Складіть «Асоціативний кущ» до кольорів

                кохання                                                                          гореЧервоний             радість                             Чорний                        смуток

                              материнська любов                                                  журба

                                   щастя                                                                                  печаль

(Людину все життя супроводжують два кольори: червоний – то любов, а чорний – то журба. Такими ж нитками, за народною традицією, вишивали рушники та сорочки. Проводжаючи сина в дорогу, мати подарувала вишиванку  як оберег, як символ своєї любові. І це була для нього найдорожча річ, яку він зберігав протягом довгих років, бо мати напророчила синові долю, вишила її на полотні.

23. Слово вчителя.

Зараз попрацюємо в групах і заповнимо картки – схеми до поезії «Два кольори».

Тема : розповідь про вишиту сорочку — як часточку маминої душі, оберіг; «свої пороги» — як початок і кінець людської долі, її духовні начала.

Ідея:  уславлення  материнської  любові, яка завжди поруч із дитиною,оберігає  її; звернення  до читачів шукати свою життєву дорогу, свою долю, долаючи  труднощі і переживаючи радощі.     

• Який основний мотив поезії?
• Які художні засоби допомогли розкрити  образ ліричного героя?

Основний мотив вірша – мотив дороги як символу людської долі поєднаний із мотивом материнського благословення.

18. Звіт груп.
19. Бесіда.

• З якою піснею співзвучна поезія «Два кольори»?
• Що спільного в цих творах?( Однакові синам стеляться "дороги далекі", "незнані шляхи", "сумні і радісні дороги".Переважають два кольори: "червоний" — символ щастя і любові і "чорний" — символ журби й печалі.   З однаковим трепетом у серці згадують ліричні герої і "незрадливу материнську ласкаву усмішку", і сорочку, яку вишила мати "червоними і чорними нитками", і рідні "свої пороги", куди повертаються з життєвих мандрів.)

20. Бесіда:

• Чому пісня, на вашу думку. Стала популярною?
• Що в ній є близьке кожній людині, для вас особисто?

 

21. Слово вчителя.

Повернемося до епіграфа уроку: Поет від Бога! Але чимало написав і зайвого.

Щось відсіється, а зостанеться золоте зерно (Олесь Гончар).

• Про що ж зазначив О.Гончар?  Чи погоджуєтеся ви з його словами?

На початку уроку ми ставили проблемне питання. Спробуймо  дати відповідь.

• То яка ж  за особистість Д.Павличко?

      За допомогою вправи «Алфавіт» висловіть свою думку, дібравши  поняття-характеристики про письменника, що починаються з літер його прізвища.

 

І\/. Рефлексивно-оцінювальний етап

1. Слово вчителя.

      Нелегкий шлях судилося Д. Павличку. Він ніс вогонь свого таланту людям та по червоно – чорній стежині його життя, як два довічні супутники йдуть Любов і Журба.

2. «Мікрофон»

• Що ви взяли для себе в життя?
• Чим вас захопила особистість Д.Павличка? А, можливо, ні?
• Чи  досягли  поставлених цілей і завдань?

3.   Оцінки за урок.

 

 V. ДОМ АШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацювати ст.. 247 – 255.
2. Відповісти на запитання «Аналізуємо твір», ст.256  або скласти кіномайданчик школяра.
3. Інд. завд. – підготувати повідомлення про життя і творчість І.Драча.