Школа святкує: 116 річниця від Дня народження В.А.Лазаряна

КЗ "Оріхівський навчально-виховний комплекс №2 імені В. А. Лазаряна" Оріхівської районної ради Запорізької областіШкола святкує: 116 річниця від Дня народження В. А. Лазаряна

Започаткована у віках,З призначеної висоти. Тече ріка його життя,Куди їй вказано текти. Природна обдарованість Всеволода Арутюновича у поєднанні з його високою вимогливістю до себе, надзвичайно величезною працездатністю, винятково високими моральними якостями, чуйністю та уважністю створили цю своєрідну і поважну людину, вченого і педагога, організатора науки і вищої педагогічної освіти. 16 жовтня 1909 р. - день народження В. А. Лазаряна 1909 - 2025 Девізом своєї діяльності В. А. Лазарян зробив гасло: «Ні хвилини зупинки у науковій роботі!».

У місті Оріхів Катеринінської губернії (зараз Запорізької області) 16 жовтня 1909 року народився Всеволод Арутюнович Лазарян. Його мати, Лазарян Неоніла Василівна, працювала вчителькою в Оріхівському реальному училищі та жіночій гімназії, а батько – Лазарян Арутюн Лазаревич , був лікарем і з 1918 по 1924 рік займав посаду завідуючого міської амбулаторії Оріхова.

В цьому будинку вишуканої архітектури, що по вулиці Вернадського (Тімірязєва), пройшло дитинство В. А. Лазаряна.

У цьому найстарішому навчальному закладі Оріхівського району в 1916 – 1924 рр навчався видатний вчений, академік Всеволод Арутюнович Лазарян.

В 1916 році Всеволод Лазарян поступив на навчання до Оріхівського реального училища для хлопчиків. З 1923 по 1924 роки В. А. Лазарян навчався в Оріхівській профтехшколі. З 1924 по 1925 роки продовжив навчання ( в зв’язку з переїздом батьків) у Бердянську, у профтехшколі. У 1927 р. В. А. Лазарян вступив до політехнікуму щляхів сполучення, на відділення будівництва, який на III курсі залишив.І відразу вступає до технічного ВУЗу Дніпропетровська – гірничого інституту, який у 1931 році закінчив. З 1932 – 1932 роках навчався в аспірантурі Дніпропетровського інституту транспорту. У 1932 р. В. А. Лазарян захистив кандидатську дисертацію. У 1934 р. очолив кафедру будівельної механіки Дніпропетровського інституту інженерів залізничного транспорту. У 1934-1937 рр. В. А. Лазарян виконав серію робіт в області прикладної теорії пружності. В 1940 р., захистив докторську дисертацію. У 1941 р. В. А. Лазаряну присвоєне звання професора. З 1941 -1958 рік начальник Дніпропетровського інституту інженерів залізничного транспорту. У роки Великої Вітчизняної війни під керівництвом В. А. Лазаряна інститут (був евакуйований до Новосибірська) продовжував роботу з підготовки кваліфікованих кадрів для залізничного транспорту.

Колектив інституту всіляко допомагав фронту. Окремі бригади вчених займалися організацією технологічного процесу, що об`єднав заводський та магістральний транспорт. Тепер ешелони на фронт йшли із Сибіру без затримки. Вчені запропонували нові методи підвищення ефективності роботи локомотивів, прискорення ремонтних робіт. В. А. Лазарян надавав право відмінникам навчання відвідувати заняття за окремим графіком з тим, щоб вони мали можливість працювати на авіаційному заводі ім. В. Чкалова. У навчальних механічних майстернях студенти обточували корпуси снарядів для реактивної установки «Катюша». Влітку та восени працювали в колгоспах, на шахтах і заводах, на залізничному транспорті. В. А. Лазарян по-господарськи готувався до повернення в Дніпропетровськ. Студенти і викладачі заготовляли лісоматеріали, виготовляли деталі парт, лабораторних столів, табуретів. Тому, коли в 1944–1945 навчальному році відновилися заняття у навчальних закладах, то ДІІТ був єдиним, де студенти слухали лекції не стоячи, а сидячи за партами або столами. Після повернення інституту до Дніпропетровська в 1944 р., В. А. Лазарян займався справою відновлення інституту, розвитку його факультетів, кафедр і лабораторій. Він надавав велику допомогу залізничному транспорту у відновленні залізниць і одночасно вів наукову, педагогічну і науково-організаційну роботу в інституті.

Після повернення інституту до Дніпропетровська в 1944 р., В. А. Лазарян займався справою відновлення інституту, розвитку його факультетів, кафедр і лабораторій. Він надавав велику допомогу залізничному транспорту у відновленні залізниць і одночасно вів наукову, педагогічну і науково-організаційну роботу в інституті В. А. Лазарян звернув увагу на необхідність використання обчислювальних машин в наукових дослідженнях і в навчальній роботі. Ним створена в інституті перша в місті лабораторія аналогових обчислювальних машин, а потім і лабораторія цифрових обчислювальних машин, на базі якої створений сучасний обчислювальний центр. В 1958 р. за власним бажання залишив посаду начальника інституту і створив лабораторію динаміки і міцності, яка в виросла в потужну наукову організацію. У 1967 р. В. А. Лазарян обирається членом-кореспондентом Академії наук УРСР. Він доктор технічних наук, професор, академік АН УРСР, заслужений діяч науки УРСР, завідувач кафедрою будівельної механіки Дніпропетровського інституту інженерів залізничного транспорту, засновник і керівник Дніпропетровського відділення Інституту механіки АН УРСР, р. йому було присвоєно почесне звання заслуженого діяча науки УРСР. У 1971 р. йому присуджується Державна премія УРСРУ 1972 р. В. А. Лазарян обраний академіком АН УРСР.

Високо оцінено заслуги В. А. Лазаряна перед Батьківщиною: доктор технічних наук, професор, академік АН УРСР, заслужений діяч науки УРСР, завідувач кафедрою Дніпропетровського інституту інженерів залізничного транспорту, засновник і керівник Дніпропетровського відділення Інституту механіки АН УРСР; нагороджений орденом Леніна, чотирма орденами Трудового Червоного Прапора, орденом «Знак Пошани» і багатьма медалями. У 1979 році засновано премію імені академіка В. А. Лазаряна. Його ім’ям названо одну з вулиць Дніпропетровська, нині Дніпра. У музеї Бердянська функціонує меморіальний куточок, присвячений пам‘яті В. А. Лазаряна. І у цьому і в іншому світі,Його слава не обмина. Площа, вулиця, бронза, граніти. Сьогодні носять його ім’я. Помер Всеволод Арутюнович Лазарян 24 грудня 1978 року. Похований у Дніпропетровську. Життя та діяльність Всеволода Арутюновича Лазаряна є прикладом самовідданого служіння народу.

На визнання заслуг видатного вченого й педагога розпорядженням Кабінету Міністрів України від 11.02.2002 року № 576-р Дніпропетровському національному університету залізничного транспорту присвоєно ім'я академіка В. А. Лазаряна.

27 січня 2010 року розпорядженням Кабінету Міністрів України №146-р школі присвоєно ім'я її випускника - академіка В. А. Лазаряна.

На старовинному будинку родини Лазарянів встановлена меморіальна дошка з барельєфом вченого та написом «В цьому будинку народився видатний вчений, академік В. А. Лазарян (1909 – 1978)».

Осінь примхлива, осінь багряна. Знов принесла в школу свято Лазаряна. Та немає школи, самі лиш руїни. Клята війна знищила всі стіни. Порозбігались діти-школярі,Ні галасу, ні сміху у шкільному дворі. Та всі ми мрієм в мирнім світі жити. Навчатись, мріяти, дружити.І не пробачимо рашистську ту орду. За долі скалічені, сльози, біду.