Сім способів зменшити кількість іграшок

Сім способів зменшити кількість іграшок

1. Заведіть вішліст

Навіть найменші здатні чекати, якщо внести бажання «у лист до Діда Мороза». Вам майже не доведеться відмовляти дитині, яка щось просить (лише якщо об’єкт бажань надто дорогий), тільки запропонуйте занотувати. За кілька тижнів до свят хай дитина сама обере один чи кілька пунктів, які для неї найважливіші. Очікування теж корисне: воно підвищує цінність іграшки, не дає одразу її поламати або закинути. Щоб підсилити ефект, почитайте про майбутній подарунок, намалюйте його, напишіть листа, оберіть ім’я, місце в дитячій кімнаті, «попередьте» інші іграшки про нового друга.

2. Видавайте іграшки порціями

Тримайте частину в недоступному місці, час від часу міняйте місцями те, чим дитина грає,  та «забуте старе». Малеча може щиро забути, що в неї було, і радіти, як новому. Дитині з 5 років важливо брати участь у цьому обміні, адже йдеться про її власність.

Можна, приміром, зробити своєрідний каталог: сфотографувати все, що «поза зоною доступу» — хай дитина сама обирає, чим хоче гратися (на день або тиждень). Можна поділити іграшки на чотири тижні та відповідно міняти. Будь-які образи зникнуть, якщо «порцію» іграшок з антресолі чи балкону упакувати в коробку з кольоровим папером, фольгою, новорічними «дощиками». Їхнє «розпаковування» стане очікуваним.

3. Вчіть грати не лише зі своїми іграшками

Ідеться не про чуже, а про кооперацію — це легко організувати після 5 років. Запрошуйте в гості дітей з іграшками для спільних ігор. Водіть сина чи доньку в ігрові кімнати при торговельних центрах, в ігротеки, де зібрані іграшки відомих брендів. Урешті-решт привчіть інколи «ходити в гості» до іграшок у магазини — без купування.

4. «Обкатуйте» кожну іграшку

Вручити дитині подарунок — цього замало. Дитина прагне не шматок гуми, пластику, тканини, дерева, а емоцій. По-перше, їй важливо показати приклад, як можна грати, а по- друге, «зарядити» іграшку позитивними враженнями. Якщо дівчинка бере ляльку та згадує, як вони разом з мамою гойдали її або шили сукню, вона ніби «розпаковує файл» з теплими почуттями. В іншому разі дитина відчуватиме розчарування та знову захоче щось інше, щоб відчути радість хоча б від новизни.

5. Вчіть майструвати іграшки

Те, що зроблено власноруч, ціниться набагато більше. А спільна діяльність з татом чи мамою наситить позитивом. До того ж фантазія працюватиме активніше, якщо забавка не надто реалістична: саморобний транспорт може стати і літаком, і потягом. Пошита власноруч тваринка — і ведмедиком, і кицею.

6. Не купуйте те, що подобається вам

Чимало іграшок валяється на поличках, бо вони сподобалися батькам, а не малюку. Якась нагадує те, що хотілося в дитинстві, інша здається дуже корисною для розвитку, а ще одна така модна та дорога, що тішить маму й тата: які ж вони турботливі. Але все це — сміття, якщо дитина ними не грається.

7. Вчіть витрачати кишенькові гроші

Маленького школяра треба привчати купувати іграшки з кишенькових грошей. Це  не скасовує подарунки на свята, але в решті випадків про слово «купи» час забувати. Тільки розділіть, що даєте на буфет, а що — на інші речі, щоб дитина не почала голодувати, аби побільше накопичити. Та  й сума має бути достатньою, щоб хоча б за 3–6 місяців зібрати потрібне. Якщо це нереально, просто зізнайтеся, що покупка не вписується у ваш бюджет. Хай дитина сама вирішує: щотижня купувати всілякий дріб’язок, пригощати приятелів чи збирати гроші на велику іграшку. Якщо школяр сам керує процесом, чимало зайвих бажань зникне.