Синхронізоване календарне планування 8 клас

№

Історія України №

Всесвітня історія

№

Тема уроку

Дата

Примітки

І СЕМЕСТР

1

1.

ПОВТОРЕННЯ. ВСТУП

Повторення. Середні віки в історії Європи та України. 

Вступ. Поняття і періодизація Нового часу (Модерної доби). Ранній Новий час

Розділ I.  Великі географічні відкриття та  становлення капіталістичних відносин

Знаю:

•     час Великих географічних відкриттів і Конкісти;
•     дату першої подорожі Христофора Колумба;
•     напрямки подорожей Христофора Колумба, Васко да Гами, Фернана Магеллана, центри світової торгівлі.

Розумію:

•     Великі географічні відкриття як просторове розширення впливу європейської цивілізації на світ;
•     причини історичних явищ і процесів (як факти, що зумовили їх появу) та їхні наслідки (як факти, породжені цим явищем, процесом);
•     вплив Великих географічних відкриттів на світобачення, господарське та суспільне життя населення Європи та Нового світу;
•     поняття «конкіста», «колоніальна імперія», «зустріч цивілізацій», «революція цін», «мануфактура», «капіталізм», «буржуазія», «найманий працівник».

Умію:

•     розташувати в хронологічній послідовності відомості про розширення впливу європейської цивілізації на світ;
•     простежити на основі карти, як змінювався простір впливу європейської цивілізації на світ;
•     визначати причини і наслідки Великих географічних відкриттів;
•     характеризувати зміни в житті людей, пов’язані з Великими географічними відкриттями, створенням перших колоніальних імперій, поширенням мануфактур і найманої праці;

встановити причини масових міграцій європейців у ХVІ–ХVІІ ст.

2

1

Відкриття європейців

3

2

Колонізація Нового Світу. Наслідки та значення Великих

географічних відкритті

4

3

Матеріальний світ і  суспільство

5

4

Повсякденне життя населення Західної Європи

6

5

Практичне заняття. Підготувати і представити групове повідомлення (презентацію) на тему «Цивілізації доколумбової Америки (ацтеки, майя, інки)»

7

6

Узагальнення. Тематичне оцінювання

Розділ II.  Високе Відродження. Реформація в  Західній Європі

Знаю:

•     час бароко і релігійних воєн у Німеччині та Франції;
•     дати початку Реформації в Німеччині, укладення Аугзбургського релігійного миру;
•     територію поширення Реформації, культурні центри Європи Раннього Нового часу.

Розумію:

•     Ранній Новий час (Ранньомодерну добу) як період звільнення суспільного життя від церковного догматизму;
•     світський, нецерковний характер культури Відродження;
•     гуманізм епохи Відродження як європейський інтелектуальний рух за вдосконалення людської природи через пізнання культурної спадщини Античності;
•     бароко як усвідомлення людиною Ранньомодерної доби складності, багатоманітності та мінливості світу;
•     поняття «секуляризація», «Реформація», «протестантизм», «лютеранство», «кальвінізм», «Контрреформація», «релігійні війни», «орден єзуїтів», «Високе Відродження», «бароко».

Умію:

•     розташувати в хронологічній послідовності відомості про Реформацію, Відродження (Ренесанс) і Бароко;
•     показати на карті регіони поширення Реформації; культурні центри Європи Раннього Нового часу;
•     розповісти про наукові й технічні досягнення Раннього Нового часу; представників культури Відродження й Бароко, їхні твори; видатні пам’ятки культури епохи Ренесансу й Бароко;
•     визначити причини і наслідки Реформації та Контрреформації;
•     сформулювати основні ідеї вчень Мартіна Лютера і Жана Кальвіна;

розпізнати пам’ятки культури епохи Відродження і Бароко.

8

7

Гуманізм. Високе Відродження

9

8

Реформація в  Німеччині

10

9

Поширення Реформації та  Контрреформації в  Європі

11

10

Культура епохи Бароко. Народження нової європейської науки

12

11

Узагальнення. Тематичне оцінювання

Розділ III.  Держави Західної та Центральної Європи в  XVI—XVII  ст.

Знаю:

•     хронологічні межі національно-визвольної війни в Нідерландах, революції в Англії, Тридцятилітньої війни;
•     дати укладення Люблінської й Утрехтської уній, Нантського едикту, Вестфальського миру.

Розумію:

•     передумови утвердження абсолютизму в європейських державах;
•     абсолютну монархію як перехідну форму від станово-представницької до сучасної (національної) держави;
•     роль міського патриціату та дворянства в управлінні містами-республіками;
•     роль дворянської аристократії (магнатів) в управлінні Річчю Посполитою;
•     історичне значення національно-визвольної війни в Нідерландах та Англійської революції;
•     Вестфальський мир як подію, що заклала основи сучасного світового порядку – поділу світу на національні держави й утвердження в міжнародних відносинах принципу державного суверенітету;
•     поняття «абсолютизм», «абсолютна монархія», «олігархічна (бюргерська) республіка», «аристократична (шляхетська) республіка», «парламентська монархія», «протекціонізм», «меркантилізм», «революція», «національно-визвольна війна», «протекторат».

Умію:

– розташувати в хронологічній послідовності відомості про процеси централізації влади і формування національних держав у Західній Європі в XVІ–XVІІ ст.;

– простежити (на основі карти) утворення в Західній Європі національних держав;

– охарактеризувати політичний устрій західноєвропейських країн;

– обґрунтувати власні судження про володарів і державних діячів європейських країн XVІ–XVІІІ ст.;

визначити причини і наслідки: Люблінської унії, релігійних війн у Франції, національно-визвольної війни в Нідерландах, Англійської революції.

13

12

Становлення абсолютної монархії у  Франції

14

13

Завершення формування абсолютної монархії у  Франції

15

14

Володіння Габсбургів. Національновизвольна війна в  Нідерландах

16

15

Англія у XVI- XVII cт.

17

16

Англійська революція

18

17

Річ Посполита: шляхетська демократія. 

19

18

Міжнародні відносини в  XVI  — першій половині XVII  ст. Тридцятилітня війна

20

19

Практичне заняття. Укласти і представити історичний портрет одного з монархів XVІ–XVІІІ ст. (на вибір учителя або учнів).

21

20

Узагальнення. Тематичне оцінювання

Розділ 1. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ (XVI – перша половина XVII ст.)

Знаю:

•     дати укладення Пересопницького Євангелія, Литовських статутів, Берестейської церковної унії, утворення Київської (Києво-Могилянської) колегії, відновлення православної ієрархії, підписання «Пунктів для заспокоєння руського народу»;
•     адміністративно-територіальний устрій українських земель у складі Речі Посполитої.

Розумію:

•     наслідки укладення Люблінської унії для українського суспільства;
•     роль фільваркового господарства в соціально-економічному житті Європи й України;
•     вплив Реформації і Контрреформації на суспільне життя українців у Речі Посполитій;
•     історичне значення розвитку книговидання та шкільництва на теренах України;
•     поняття «фільварок», «оренда», «рента», «панщина», «унійна (греко-католицька) церква», «полемічна література», «церковні братства», «слов’яно-греко-латинська школа», «колегія», «академія», «вертеп», «гравюра».

Умію:

•     розташувати в хронологічній послідовності відомості про характерні для XVІ і першої половини XVІІ ст. процеси соціально-економічного, політичного та культурного життя на теренах України;
•     показати на карті територіальний розподіл України на початок XVІ ст. і зміни, що відбулися внаслідок Люблінської унії;
•     обґрунтувати власні судження про діячів церкви і культури XVІ – першої половини XVІІ ст.;
•     охарактеризувати господарське, політичне та релігійне життя на українських землях у XVІ – першій половини XVІІ ст.;
•     розкрити цілі та напрямки діяльності православних братств;
•     визначити причини і наслідки поширення на теренах України фільваркового господарства, розгортання діяльності православних братств, укладення Берестейської унії, утворення Острозької та Київської колегій (академій);
•     розпізнавати пам’ятки архітектури, зведені на теренах України в стилі Ренесанс.

22

2

Українські землі у складі Польщі, Литви та інших держав на початку XVІ ст. 

23

3

Люблінська унія 1569 р. та її вплив на українське суспільство. 

24

4

Соціальна структура суспільства в Україні XVІ ст. (магнати, шляхта, духовенство, містяни, селяни). Литовські статути. 

25

5

Практичне заняття. Повсякденне життя представників основних верств українського суспільства XVІ – першої половини XVІІ ст.;

26

6

Економічне життя українського села і міста в другій половині XVІ ст.

27

7

Православна церква у XVІ ст. Реформація та контрреформація

28

8

Берестейська церковна унія 1596 р.

29

9

Православна церква у першій половині XVІІ ст.

30

10

Культурно-освітнє життя в українських землях у другій половині  XVІ  - на початку XVІІ ст.

31

11

Містобудування, архітектура,

образотворче мистецтво XVІ – першої половини XVІІ ст.

32

12

Узагальнення. Тематичне оцінювання

Розділ 2. СТАНОВЛЕННЯ КОЗАЦТВА (ХVІ – перша половина ХVІІ ст.)

Знаю:

•     дати заснування першої Запорозької Січі, час виникнення реєстрового козацького війська та чинності «Ординації Війська Запорозького»;
•     напрямки походів козаків першої чверті ХVІІ ст.

Розумію:

•     передумови і розвиток козацтва до окремого соціального стану;
•     затвердження урядом Речі Посполитої реєстрового війська в 70-х роках XVI ст. як початок визнання козацтва новим соціальним станом;
•     місце козацтва в захисті національних інтересів українського суспільства наприкінці XVI – у першій половині XVII ст.;
•     причини козацьких воєн (повстань);
•     поняття «козак», «зимівник», «Запорозька Січ», «кіш», «кошовий отаман», «козацька рада», «козацькі клейноди», «реєстрове козацтво», «низове козацтво», «курінь», «покозачення».

Умію:

•     розташувати в хронологічній послідовності відомості про формування козацтва як окремого соціального стану;
•     показати на карті об’єкти, наявність яких свідчить про формування козацького стану;
•     охарактеризувати військово-політичну організацію козацтва;
•     описати традиції, звичаї й побут козаків, історико-культурні пам’ятки доби;

визначити причини та наслідки: виникнення козацтва і Січей, активності козацтва в морських і суходільних походах у Кримське ханство, Османську імперію, Московське царство; козацько-селянських повстань 1590-х і 1620–1630-х років;

•     обґрунтувати власні судження про Дмитра Вишневецького, Северина (Семерія) Наливайка, Петра Конашевича-Сагайдачного

33

13

Походження українського козацтва.

34

14

Запорозька Січ – козацька республіка. Реєстрове козацтво.

35

15

Становлення козацького стану. Козацькі повстання кінця ХVІ ст.

36

16

Козацько-селянські повстання 20–30-х років ХVІІ ст. «Ординація Війська Запорозького».

37

17

Практичне заняття. Військове мистецтво, традиції та побут українського козацтва

38

18

Узагальнення. Тематичне оцінювання

Розділ 3. НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНА ВІЙНА УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ середини XVII ст.

Знаю:

•     хронологічні межі національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького;
•     дати укладення Зборівської угоди та «Березневих статей»;
•     устрій Війська Запорозького – української козацької держави.

Розумію:

•     Хмельниччину як національно-визвольну, соціальну та релігійну війну;
•     Військо Запорозьке як незалежну станову (козацько-гетьманську) військову державу (що не мала міжнародного юридичного визнання);
•     особливості здійснення владних повноважень Богданом Хмельницьким;
•     поняття «Гетьманщина», «Генеральна рада», «гетьман», «генеральна старшина», «універсал», «полк», «сотня».

Умію:

•     розмістити в хронологічній послідовності битви і походи Національно-визвольної війни, рішення про політичні союзи та угоди Війська Запорозького з іншими державами;
•     показати на карті кордони Української козацької держави, основні напрямки походів і місця битв Національно-визвольної війни;
•     розповісти про перебіг Національно-визвольної війни;
•     зіставити умови Зборівського і Білоцерківського договорів, «Березневих статей»;

– визначити причини та наслідки: Національно-визвольної війни українського народу, укладення українсько-московського договору 1654 р., утворення українсько-шведсько-трансильванського союзу;

– охарактеризувати устрій Війська Запорозького – української козацької держави;

– проаналізувати відносини Війська Запорозького з державами-сусідами;

– обґрунтувати власні судження про державотворчу та військово-політичну діяльність Богдана Хмельницького, його сподвижників.

39

19

Передумови та причиини Національно-визвольної війни. Богдан Хмельницький. Козацько-кримський союз. 

40

20

Події 1648–1649 рр. Зборівський договір.

41

21

Події 1650–1653 рр.

42

22

Українська козацька держава – Військо Запорозьке.

43

23

Українсько-московський договір 1654 р. Воєнно-політичні події 1654–1655 рр.

44

24

Практичне заняття.Історичні джерела про Богдана Хмельницького як політика й людину.

45

25

Узагальнення. Тематичне оцінювання

Розділ IV.  Османська імперія. Держави Східної Європи в  XVII—XVIII  ст.

Знаю:

•     дати облоги Відня та проголошення Московського царства Російською імперією, хронологічні межі Північної війни.

Розумію:

•     період XVI–XVIIІ ст. як епоху воєн за переділ Європи і світу;
•     причини економічного занепаду та затяжної політичної кризи в Речі Посполитій (друга половина XVII – XVIIІ ст);
•     поняття «опричнина», «Смутний час», «церковний розкол», «Земський собор», «самодержавство (абсолютизм)».

Умію:

•     розташувати в хронологічній послідовності відомості про османську експансію в Центральній та Східній Європі, її зупинення (облоги Чигирина 1678 р. і Відня 1683 р.), шведську експансію в Центральній Європі, російську експансію у Східній Європі;
•     простежити на основі карти територіальні зміни, яких зазнали в XVI–XVIIІ ст.
•     Османська імперія, Річ Посполита і Російська держава (Московське царство, Російська імперія);

– охарактеризувати внутрішню й зовнішню політику Речі Посполитої в другій половині XVII–XVIIІ ст.;

– обґрунтувати власні судження про політику Сулеймана Пишного, Івана IV Грозного, Олексія Михайловича, Петра I;

– визначити причини і наслідки: османських завоювань в Європі, кризи в Речі Посполитій (друга половина XVII–XVIIІ ст.), російської експансії у Східній Європі, Північної війни, реформ Петра І.

46

21

Османська імперія у XVI- XVII cт.

47

22

Московська держава

48

23

Поява Російської імперії

49

24

Практичне заняття. Дати оцінку суперечливого характеру реформ Петра І.

50

25

Річ Посполита у  другій половині XVII  — XVIII  ст

51

26

Узагальнення. Тематичне оцінювання

Розділ 4. КОЗАЦЬКА УКРАЇНА наприкінці 50-х років ХVІІ – на початку ХVІІІ ст.

Знаю:

•     дати укладення Гадяцької угоди, Корсунського договору і «Вічного миру», Карловицького мирного договору, проведення «Чорної ради» під Ніжином, укладення угоди між Іваном Мазепою і Карлом ХІІ, Конституції Пилипа Орлика;
•     етапи заселення українцями й адміністративний устрій Слобідської України.

Розумію:

•     Гетьманщину другої половини ХVII – початку ХVIIІ ст. як місце змагань за зміцнення інститутів держави і збереження державного суверенітету;
•     поняття «Руїна», «Чорна рада», «козацьке бароко».

Умію:

•     розташувати в хронологічній послідовності відомості про змагання українців за зміцнення інститутів держави і збереження державного суверенітету в перід «Руїни» і гетьманування Івана Мазепи, а також про міждержавні угоди, що стосуються України;
•     простежити на основі карти хід боротьби за утвердження козацького устрою та державного суверенітету на теренах України;
•     охарактеризувати адміністративно-територіальний устрій, господарське та повсякденне життя Гетьманщини, Слобожанщини і Запорожжя (Війська Запорозького Низового);
•     проаналізувати зміст і визначити сутність Гадяцької угоди, політики Російської держави («Договірних статей») щодо українських земель, Конституції Пилипа Орлика;
•     визначити причини і наслідки періоду «Руїни», військово-політичного виступу Івана Мазепи;
•     обґрунтувати власні судження про діяльність козацьких гетьманів, кошових отаманів, діячів церкви та культури;
•     розпізнати пам’ятки українського мистецтва в стилі бароко.

52

26

Гетьманщина за правління Івана Виговського

53

27

Гетьманщина за правління Юрія Хмельницького

54

28

Правління Павла Тетері

55

29

Правління Івана Брюховецького. Андрусівське перемир’я

56

30

Лівобережна та Правобережна Гетьманщини у другій половині 60-70-х роках ХVІІ ст.

57

31

Правобережна Україна Гетьманщини у другій половині 60-70-х роках ХVІІ ст.

58

32

Заселення і розвиток Слобідської України.

59

33

Запорозьке козацтво. Іван Сірко

60

34

Військово-політичний виступ Івана Мазепи.

61

35

Гетьманування Пилипа Орлика

62

36

Практичне заняття Конституція Пилипа Орлика

63

37

Релігійно-культурне життя в українських землях у другій половині ХVІІ ст. – на початку ХVІІІ ст.

64

38

Узагальнення. Тематичне оцінювання

Розділ 5. ЕПОХА ПРОСВІТНИЦТВА

Знаю:

•     час епохи Просвітництва, початку індустріальної (промислової) революції, війни за незалежність США;
•     дати ухвалення Декларації незалежності США та Конституції Речі Посполитої.

Розумію:

•     визначальний вплив індустріальної революції на зміни в структурі економіки (формування промисловості) і соціальній структурі суспільства (зростання чисельності та ролі найманих працівників), на рівень життя людей праці та інші аспекти повсякденного життя;
•     Просвітництво як Добу Розуму, коли утверджувалася віра в силу знань і можливість розумного облаштування суспільного життя;
•     освічений абсолютизм як політику, спрямовану на знищення або реформування найбільш застарілих феодальних порядків;
•     поняття «індустріальна (промислова) революція», «освічений абсолютизм», «масонство», «Просвітництво», «енциклопедисти», «класицизм».

Умію:

•     розташувати в хронологічній послідовності відомості про індустріальну революцію, добу Просвітництва, Війну за незалежність США;
•     простежити зміни на політичній карті світу впродовж ХVІІІ ст.;
•     визначити зміни в повсякденному житті європейців протягом ХVІІІ ст., які стали наслідком індустріальної революції, поширення ідей Просвітництва;
•     встановити причини і наслідки реформ: Марії-Терезії та Йосифа ІІ (Австрійська монархія), зокрема для українських теренів, Фрідріха ІІ (Пруссія), Катерини ІІ (Російська імперія);
•     встановити причини розгортання війни за незалежність і утворення США.

65

27

Просвітництво та промислова революція

66

28

Освічений абсолютизм

67

29

Міжнародні відносини XVIII  ст.

68

30

Англійські колонії в  Північній Америці. Війна за  незалежність. Утворення США

69

31

Практичне заняття. Повсякденне життя в країнах Західної Європи у ХVІІІ ст.

70

32

Узагальнення. Тематичне оцінювання

Розділ 6. СХІДНИЙ СВІТ У ХVІ–ХVІІІ ст.

Знаю:

•     час існування Держави Великих Моголів, панування у Китаї династії Цин і період сьогунату Токугави.

Розумію:

•     традиційний характер чотирьох найбільших цивілізацій Сходу, що розвивалися в Ранній Новий час: індійської, ісламської, китайської та японської;
•     поняття «самураї», «політика самоізоляції», «сьогунат».

Умію:

•     розмістити в хронологічній послідовності відомості про встановлення влади Великих Моголів, Сефевидів, династії Цин, Токугави;
•     показати на карті території Індії, Персії, Китаю, Японії;
•     визначити особливості культур народів Сходу;
•     розкрити особливості взаємин країн Сходу та Європи.

71

33

Китай та Японія в  XVI—XVIII  ст.

72

34

Індія та Персія в  XVI—XVIII  ст.

73

35

Узагальнення. Тематичне оцінювання

Розділ 5. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ в 20–90-х роках ХVІІІ ст.

Знаю:

•     хронологічні межі існування Нової Січі;
•     період розгортання гайдамацького й опришківського рухів;
•     дати остаточної ліквідації гетьманства, козацького устрою і відновлення кріпосництва в Слобідській та Лівобережній Україні, включення Галичини до складу Австрійської монархії та Правобережжя і Волині до складу Російської імперії.

Розумію:

•     причини втрати українцями державності;
•     внесок Києво-Могилянської академії в розвиток освіти;
•     поняття «паланка», «гайдамаки», «Коліївщина», «опришки», «козацькі літописи».

Умію:

•     розташувати в хронологічній послідовності події, що засвідчують наступ на українську державність з боку Російської імперії;
•     показати на карті території утворень, що зберігали ознаки української державності (Гетьманщини, Нової Січі, Слобідської України), українські землі, які потрапили до складу Російської імперії та Австрійської монархії внаслідок російсько-турецьких воєн, поділів Речі Посполитої, ліквідації Кримського ханства; райони розгортання гайдамацького та опришківського рухів;
•     охарактеризувати політику Російської й Австрійської імперій щодо українських земель;
•     встановити причини і наслідки скасування гетьманства, ліквідації Запорозької Січі, приєднання Правобережжя, Поділля, Волині та Кримського ханства до Росії, гайдамацького руху на Правобережжі, опришківського руху на Підкарпатті;
•     обґрунтувати власні судження про діяльність козацьких гетьманів і кошових отаманів, ватажків селянських виступів, діячів культури ХVІІІ ст.;
•     визначити особливості розвитку культури періоду козацького бароко.

74

39

Гетьманщина в 20-40-х роках ХVІІІ ст.

75

40

Лівобережна та Слобідська Україна в другій половині ХVІІІ ст.

76

41

Ліквідація гетьманства і козацького устрою в Україні.

77

42

Підкорення Кримського ханства. Колонізація півдня України.

78

43

Правобережна Україна та західноукраїнські землі у другій половині ХVІІІ ст.

79

44

Практичне заняття. Козацькі літописи як історичні джерела.

80

45

Розвиток культури на українських землях ХVІІІ ст.

81

46

Практичне заняття. Уявна мандрівка до історико-культурних пам’яток України.

82

47

Узагальнення. Тематичне оцінювання

Узагальнення до курсу. Історія України в контексті епохи раннього нового часу

Розумію:

•     взаємопов’язаність і взаємозалежність процесів господарського, соціального, політичного і культурного життя козацької України та європейських суспільств.

Умію:

•     встановити цивілізаційні здобутки українського суспільства Ранньомодерної доби;
•     визначити внесок українського суспільства ХVІ–ХVІІІ ст. в загальноєвропейську культурну спадщину;
•     зіставити типові процеси і явища європейської та української історії Раннього Нового часу;
•     оцінити роль козацтва в історії України.

83

48

Здобутки українського суспільства. Особливості суспільного життя України ХVІ–ХVІІІ ст.

84

49

Внесок України у формування європейської цивілізації.

85

50

Практичне заняття. На підставі укладеної протягом навчального року синхронізованої хронологічної таблиці «Європа в Ранньомодерну добу» сформулювати висновок про місце тогочасної України в загальноєвропейських політичних, господарських і культурних процесах.

86

51

Узагальнення.

87

52

Річне оцінювання