Система органів виділення

Система органів виділення. Терморегуляція Біологія 8

Система органів виділення. Будова нирок. Виділення — процес, який забезпечує виведення з організму продуктів обміну речовин, які не можуть бути використані організмом. Виділення продуктів обміну речовин здійснюється різними органами:через легені з організму людини видаляються вуглекислий газ і пари води;через потові залози виводяться вода, сечовина, амоніак, солі;через кишечник (з калом) з організму видаляються солі отруйних важких металів. Проте, основними органами виділення є нирки, через які видаляються рідкі продукти обміну речовин (продукти розпаду білків, що містять Нітроген, надлишок води, деякі солі та інші речовини). Таким чином, нирки підтримують водно-сольовий баланс в організмі.

Система органів виділення. Сечовидільна система складається з нирок, сечоводів, сечового міхура і сечовипускального каналу (сечівник, уретра).

Нирки — парні квасолеподібні органи, розташовані біля задньої стінки черевної порожнини на рівні 1-го і 2-го поперекових хребців. Увігнутий край нирок звернений до хребта. У цьому місці в нирку входять і виходять з неї кровоносні судини. У нирці розрізняють зовнішній кірковий і внутрішній мозковий шари. Покрита нирка сполучнотканинною і жировою оболонками. До верхнього полюсу нирки прилягають наднирники (це залози, що належать до ендокринної системи).

Будова нефрона. Механізм утворення сечіНефрон — це структурна одиниця нирки, де відбувається фільтрація крові та утворення сечі. У кожній нирці приблизно 1 млн нефронів. Будова нефрона. У кірковому шарі нирки міститься ниркова капсула (капсула нефрона), всередині якої знаходиться капілярний клубочок звивистого канальця. У мозковому (пірамідальному) шарі містяться звивисті канальці. Канальці утворюють загальні збірні трубочки, які впадають у ниркову миску. Від ниркової миски кожної нирки відходить сечовід, що з'єднує нирку з сечовим міхуром.

Від капсули відходить звивистий каналець першого порядку (проксимальний звивистий каналець), який у мозковому шарі нирки утворює петлю (петля Генле), потім він знову піднімається до кіркового шару, де переходить у звивистий каналець другого порядку (дистальний звивистий каналець). Цей каналец впадає у збірну трубочку нефрона. Усі збірні трубочки утворюють вивідні протоки, що відкриваються на верхівках пірамід у мозковій речовині нирки.

Приносна ниркова артерія розгалужується на артеріоли, а потім на капіляри, утворюючи клубочок ниркової капсули. Капіляри збираються у виносну артеріолу, яка знову розпадається на мережу капілярів, що обплітають звивисті канальці. Потім капіляри утворюють вени, по яких кров надходить у ниркову вену.

Утворення сечіСеча утворюється в нирках з крові, якою нирки добре забезпечуються. Утворення сечі відбувається у два етапи — фільтрації і зворотнього всмоктування (реабсорбції). На першому етапі плазма крові фільтрується через капіляри мальпігієвого клубочка у порожнину капсули нефрона. За рахунок високого тиску крові у капілярах клубочків вода і невеликі молекули різних речовин, що містяться у плазмі крові, надходять у щілиноподібний простір капсули, від якої починається нирковий каналець. Так утворюється первинна сеча, близька за складом до плазми крові (вона відрізняється від плазми крові відсутністю білків) і містить сечовину, сечову кислоту, амінокислоти, глюкозу, вітаміни.

У звивистих канальцях відбувається зворотне всмоктування у кров первинної сечі і утворення вторинної (кінцевої) сечі. Знову всмоктуються у кров вода, амінокислоти, вуглеводи, вітаміни, деякі солі. У вторинній сечі збільшується у декілька десятків разів, у порівнянні з первинною сечею вміст сечовини (у 65 разів) і сечової кислоти (у 12 разів). Збільшується у 7 разів концентрація йонів Калію. Кількість йонів Натрію практично не змінюється. За добу утворюється близько 150 л первинної сечі і близько 1,5 л вторинної сечі, що становить приблизно 1 % об'єму первинної сечі. Таким чином необхідні організму речовини повертаються у кров, а непотрібні виводяться. Вторинна сеча надходить з канальців в ниркову миску, а потім по сечоводу стікає у сечовий міхур і по сечівнику виводиться назовні.

Захворювання органів сечовидільної системи та їх попередження. Ознакою захворювань нирок є присутність в аналізі сечі білка, підвищення кількості лейкоцитів або еритроцитів крові. Сечокам'яна хвороба. Одним із захворювань органів сечовиділення є сечокам'яна хвороба. Це захворювання, викликане порушенням обміну речовин, і камені з'являються у тих випадках, коли сеча перенасичена солями, або в ній не вистачає тих речовин, які перешкоджають утворенню каменів. Це захворювання характеризується сильними болями в області нирок, утрудненим відтоком сечі. Найчастіше камені складаються з солей Кальцію. Камені ускладнюють відтік сечі з нирок, їх гострі краї подразнюють слизові оболонки сечовивідних шляхів, викликаючи сильний біль. Камені сильно розрізняються за величиною і можуть бути як зовсім маленькими (пісок), так і дуже великими, що заповнюють усю ниркову миску. Великі камені доводиться витягувати хірургічним шляхом або дробити ультразвуковими хвилями.

Захворювання органів сечовидільної системи та їх попередження. Пієлонефрит. Якщо в нирки проникають хвороботворні бактерії, вони можуть викликати запальне захворювання пієлонефрит. Характерними симптомами цього захворювання є часте і хворобливе сечовипускання, підвищення температури тіла, біль у попереку, сонливість, нездужання. При запальному процесі в нирках може руйнуватися одношаровий епітелій капсул нефронів, і з крові у сечу починають проникати великі молекули і клітини крові (таким чином у сечі з'являються білки, еритроцити, лейкоцити — тобто з'являється кров у сечі). У той самий час при пошкодженні стінок ниркових канальців погіршується зворотне всмоктування у кров необхідних речовин, зокрема солей (ці речовини виводяться із сечею, що викликає їх нестачу в організмі).

Захворювання органів сечовидільної системи та їх попередження. Цистит. Цистит — це запалення оболонки сечового міхура. У здорової людини сеча стерильна, проте бактерії можуть потрапляти у сечовий міхур по сечівнику і викликати інфекційний процес. У жінок цистит виникає частіше, оскільки сечовидільний канал у них є коротшим. Симптомами цього захворювання є часті позиви до сечовипускання під час якого відчувається біль, свербіж, печіння. У 70 - 80 % випадків мікробом, що викликає цистит, є кишкова паличка — умовно-патогенна бактерія, постійно наявна у кишечнику. При недотриманні правил гігієни статевих органів кишкові палички проникають у сечовивідні шляхи.

Захворювання органів сечовидільної системи та їх попередження. Гостра ниркова недостатність. Дуже небезпечною для життя людини є гостра ниркова недостатність — швидке зниження здатності нирок очищати кров від продуктів обміну. Причиною гострої ниркової недостатності можуть бути пошкодження нирок, порушення їх кровопостачання, ниркові камені, отруєння, тощо.

Домашнє завдання !!!Будова нефрона. Сечовидільна система людини

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ !!!Біологія (Задорожний) 8 клас. Параграф 21, 22, 23