Система уроків з географії "Води суходолу"

Навчально-виховне об’єднання № 33 «Загальноосвітня школа I-III ст., дошкільний навчальний заклад Кіровоградської міської ради Кіровоградської області»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Система уроків з географії

на тему:

 

Води суходолу і водні ресурси

 

 

 

 

 

 

 

Розробила та провела

вчитель географії

Чумак Анастасія Іванівна

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Кропивницький, 2016

 

 

 

 

 

8 клас            Урок №28     Дата:  ______          Вчитель: Чумак А.І.

Тему уроку:

Склад вод суходолу. Поверхневі води. Річки. Будова річкової долини: річище, заплава, тераси, меандри, твердий стік. Основні річкові басейни та системи

Мета: поглибити та систематизувати здобуті знання учнів про воду суходолу, здобуті ними; формувати знання про загальні гідрографічні особливості території України та загальні ознаки гідрологічного режиму й роботи річок; показати взаємозалежність гідрографічних, геоморфологічних і кліматичних особливостей території; продовжувати формувати вміння роботи з картографічними джерелами географічної інформації; навчити характеризувати річку шляхом накладання карт та застосування нових термінів; сприяти вихованню екологічної культури та грамотності, переконання в необхідності природоохоронної діяльності.

Тип уроку: засвоєння нових знань і вмінь.

Обладнання: фізична карта України, карта поверхневих вод України, клі­матична карта, атлас, підручник; типовий план характеристики річок, додаткова література, ілюстрації річок.

Географічна номенклатура: Чорне море, Азовське море, річки: Дніпро, Дунай, Дністер, Південний Буг, Сіверський Донець, Прип'ять, Десна, Тетерів, Ірпінь, Росава, Трубіж, Сула, Псел, Оріль, Самара, Інгулець, Чорна Тиса, Біла Тиса, Тересва, Ріка, Теребля, Боржава, Прут, Стрий, Свіча, Лімниця, Серет, Збруч, Смотрич, Дохна, Савранка, Кодима, Соб, Синюха, Інгул, Салгир, Біюк-Карасу.

ХІД УРОКУ

 

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ УЧНІВ

Методичний прийом «Асоціація»

Створення позитивного, дружнього мікроклімату через декламацію спогадів Бориса Харчука: «Є люди, які закохані в героїчну суворість гір, у таємничу тишу лісів або в безмежжя вільних степів. А я люблю життєдайність води в будь-яких її проявах: і у величній повільності рівнинних річок, і в бурхливій нестямі гірських струмків, і в чистій пісні дзвінких джерел, і в загрозливому ревінні водоспадів...»

З цього уривку можна зрозуміти, що письменник обожнює рух води, що тече на поверхні. Скажіть, які у вас виникають асоціації, коли ви чуєте слова річка, струмок, водоспад.

Методичний прийом «Бліцопитування»

•                 Згадайте, з яких частин складається гідросфера.
•                 Яка частина гідросфери припадає на води суходолу?
•                 Як води суходолу пов’язані зі Світовим океаном?
•                 Які найбільші річки та озера вам відомі?
•                 На якій річці стоїть наше місто (село)?

Робота зі схемою «Склад вод суходолу»

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ

Здавна люди поселялися біля річок, тому що річка була годувальницею, а також широким шляхом у навколишній світ. Сьогодні ми дізнаємося, як природа наділила нас цим безцінним скарбом — водними багатствами. Де густа річкова система, а де води катастрофічно бракує. Отже, вода — найцінніший мінерал на землі... Вона відіграє велику роль у житті людей і в господарській діяльності.

З її наявністю або відсутністю пов’язані не тільки певні види госпо­дарської діяльності людини, але й саме існування людства. Недарма всі води, які є в тій чи іншій державі, обліковують, охороняють і називають водними ресурсами. Сьогодні ми розширимо та конкретизуємо знання про поверхневі води України. Детальніше зу­пинимось на характеристиці основних річкових басейнів, зокрема на особливостях гідрографії водного режиму річок. Але спочатку дещо згадаймо. Які води належать до поверхневих? Дайте визна чення поняттям: «річкова система, рукав річки, притоки, вододіл, басейн, режим річки, живлення». Від чого залежить режим річки? Яку роботу виконують річки?

Методичний прийом «Міжпредметний зв'язок»

Микола Васильович Гоголь, описуючу річку, дав їй такий художньо-мистецький опис: «Дивний Дніпро в тиху погоду, коли вільно і лагідно несе крізь ліси і гори повні води свої. Ні колих­неться, ні загримить. Дивишся і не знаєш, плине чи не плине його величава широчінь, і уявляється, ніби весь він вилитий зі скла, і ніби голубий дзеркальний шлях, без міри широкий... рідко яка птиця долетить до середини Дніпра. Пишний. Немає ріки йому рівної на світі...»

Назвіть ознаки рівнинних річок.

А ось зовсім інший опис тієї самої річки в Тараса Григоровича Шевченка:

Реве та стогне Дніпр широкий,

Сердитий вітер завива,

Додолу верби гне високі,

Горами хвилю підійма.

І блідий місяць на ту пору

Із хмари де-де виглядав,

Неначе човен в синім морі,

То виринав, то потопав.

Можна увімкнути музичний запис «Реве та стогне Дніпр широкий».

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Це художні описи. На їхній підставі неможливо чітко уявити господарську роль річки, неможливо побудувати ГЕС, розрахувати перспективи забезпечення населення або підприємства водою тощо. Тому географи дають науковий опис річки у вигляді характеристи­ки за певним планом (типовим):

1.Назва (топоніміка, походження).

2. Довжина загальна, в межах України.

3. Географічне положення, де протікає.

4. Належність до басейну моря.

5. Місцезнаходження витоку, висота.

6. Місцезнаходження гирла, висота.

7. Напрям течії.

8. Найбільші притоки.

9. Швидкість і характер течії.

10. Падіння річки.

11. Похил.

12. Тип живлення, режим.

13. Гідротехнічні споруди: ГЕС, водосховища, канали.

14. Господарське використання.

15. Екологічні проблеми, шляхи їх вирішення.

Методичний прийом «Час підручника»

За текстом підручника з’ясувати особливості гідрографічних характеристик річок України (заповнити таблицю).

Гідро графіка	Рівнинні річки	Гірські річки
Живлення річок
Річний стік
Падіння та похил
Робота річок
Твердий стік
Загальний висновок

Методичний прийом «Картографічний практикум»

За картами атласу назвіть річки, що належать до басейну:

Азовсько-Чорноморського (Дніпро, Дністер, Південний Буг, Ду­най, Прут, Тиса, Сіверський Донець);

Балтійського (притока Вісли — Західний Буг).

Методичний прийом «Додаткові джерела інформації»

Учні працюють зі словниками та додатковою літературою й знайомляться з новими поняттями: «падіння річки», «похил річки», «витрати води», «річний стік», «водний баланс».

Методичний прийом «Nota bene» (замітка на полях)

Падіння річки це різниця між висотами поверхні води біля витоку та гирла. Визначають за формулою П = Вв — Вг.

Похил річки це величина падіння річки розділена на довжину річки. Визначають за показниками Пр = П/Д.

Витрата води це об’єм води, який протікає за певний час через поперечний переріз річки і визначається у м³/с (площа попереч­ного перерізу, помножена на швидкість течії).

Методичний прийом «Робота в групах»

Визначити падіння річки Дніпро.

Визначити падіння річки Дунай.

Визначити падіння річки Дністер

За формулою П = h₁ - h₂

П — падіння річки (м)

h₁ — висота витоку

h₂ — висота гирла

Визначити похил річки Дніпро

Визначити похил річки Дунай

Визначити похил річки Дністер

Похил = П/Д

П — падіння річки (м)

Д — довжина річки (км)

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Методичний прийом «Географічний мікрофон»

Учням пропонують подивитися на контурну карту України, фізичну карту України: річкова мережа голубі павутинки і висловити свої міркування, чому річки називають «голубими артеріями».

Методичний прийом «Що я бачу?»

1. Русло річки

2. Заплава

3. Долина річки

4. Тераса

5. Корінний берег

Методичний прийом «Бліцопитування»

Учні швидко дають відповідь по черзі: по яких річках і з якими державами пролягає державний кордон України? Поясніть маловодність гірських річок Криму. Чому річка Дніпро між містами Дніпропетровськ та Запоріжжя мала пороги? Доведіть, що рельєф впливає на річки, а річки впливають на формування рельєфу. Чому береги Дніпра на ділянці Київ — Канів асиметричні? Чому праві притоки Дністра більш повноводні, порівняно з лівими?

VI. ПІДСУМОК УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ

Чи виправдались ваші очікування від сьогоднішнього уроку? Де в практиці життя ви застосуєте здобуті знання? З’ясуйте, чому діти люблять плескатись у річках.

Поверхневі води України це її річки, озера, болота, штучні водойми. Разом із підземними водами вони становлять водні ресурси України. Більшість великих річок України є рівнинними та мають переважно снігове живлення. Характеристика річок містить багато показників, знання яких сприяє раціональному використанню їхніх водних запасів.

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацюйте § 23 підручника.

2. Дізнайтеся, як називалися найбільші річки України в давнину, яке походження мають сучасні назви.

3. Обчисліть похил та падіння однієї з річок своєї місцевості. Необхідні статистичні дані знайдіть у мережі Інтернет.

4. Випереджальне завдання. Самостійно опрацюйте матеріал § 24.

5. Об’єднайтеся у п’ять-шість груп і складіть кросворд на сім слів про річки України.

8 клас            Урок №29     Дата:  ______          Вчитель: Чумак А.І.

Тема уроку:

Вплив рельєфу на річки. Характер течії. Падіння, похил річки. Вплив клімату на формування річкової системи. Живлення і режим річок, густота річкової мережі. Річковий стік, витрати води.

Мета: формувати в учнів уявлення про основні річкові басейни України та канали; поглибити знання учнів про загальні ознаки гідрологічного режиму та роботи річок на прикладі найбільших рік України; навчити давати комплексну характеристику; виявити закономірності розташування річкових систем країни; дати уявлення про географію й значення каналів; удосконалювати уміння та навички роботи з тематичними і контурними картами; продовжувати формувати вміння опрацьовувати різні джерела географічної інформації.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Обладнання: фізична карта України, карта поверхневих вод України, атлас, підручник, контурні карти, відеоматеріали, фотографії.

Географічна номенклатура: річки: Десна, Тетерів, Ірпінь, Прип ять, Горинь, Рось, Сула, Ворскла, Псел, Інгулець, Стрий, Серет, Збруч, Соб, Синюха, Оскіл, Айдар, Казенний Торець, Прут, Тиса, Салгир, Альма, Кача, Бельбек, Західний Буг, Сан; канали: Сіверський Донець — Донбас, Дніпро Кривий Ріг, Дніпро — Донбас, Північнокримський, Каховський.

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ.ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

Методичний прийом «Бесіда»

Закінчіть речення.

- Гідрологія — це...

- Поверхневі води — це...

- Густота річкової мережі України — ...

- Річки України належать до басейнів таких морів...

- Найбільший каскад водосховищ розташований на річці...

Робота біля карти

Охарактеризуйте режим річки України (за вибором).

Назвіть та покажіть на карті річки або їхні ділянки, які мають частку снігового живлення понад 80-90 %.

На карті проведіть приблизні межі басейнів річок Дніпра, Дністра, Південного Бугу, Дону, Дунаю, Вісли, Криму, північного Приазов’я, північного Причорномор’я.

ІІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ УЧНІВ

Учням роздають «сліпі» контурні карти, під диктовку вчителя вони розставляють номери за назвами річок.

Методичний прийом «Бліцопитування»

За якими ознаками можна охарактеризувати річку?

Складіть план характеристики річки.

Пригадайте з минулорічного курсу географії, що ви знаєте про Дніпро і Дунай.

Чому долини річок асиметричні?

Що називають каналом? Для чого, їх створюють?

Назвіть основні напрямки використання річок.

IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ

Подорожувати річками України надзвичайно цікаво й захопливо. А зараз здійснимо уявну подорож найбільшими річками держави.

Випереджальне завдання. Учні, демонструючи відео- та фотоматеріали, за планом дають характеристику річкам, на яких вони побували. Демонстрування відеострічки про річку, яка не згадана в повідомленнях учнів.

V. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Річки

Дніпро — третя за довжиною в Європі, в межах України 1121 км (загальна довжина 2201 км); витік на Валдайській височині в Росії, впадає кількома потоками в Дніпровський лиман; водні ресурси: річний стік — 53,5 км³; ширина долини до 18 км, заплави — до 12 км; в басейні близько 32 тис. водотоків, з них 89 завдовжки по­над 100 км; живлення і режим характерні для рівнинних річок України; стік регульований каскадом водосховищ; величезне народногосподарське значення, судноплавна. Басейн Дніпра, це 65 % площі України.

Дністер — 925 км (1362 км); бере початок на північно-східних схилах Карпат, впадає у Дністровський лиман; у верхів’ях — гірська річка, у передгір’ях долина до 13 км, заболочена, перетинаючи Подільську височину, долина каньйоноподібна, завглибшки близько 120 м, є пороги, у гирла ширина долини до 22 км; річний стік близько 8,7 км³.

Південний Буг — 806 км; бере початок на Подільській височині, впадає в Бузький лиман; у середній течії долина звужується, утворюючи каньйон, є пороги; річний стік — 3,4 км³.

Західний Буг — 401 км (772 км); права притока Вісли; бере початок на північних схилах Подільської височини, перетинає заболочене Мале Полісся та Західну частину Волинської височини; долина до 3 км, річище звивисте, на окремих ділянках до 100 м завширшки.

Дунай — друга за довжиною в Європі 2850 км, в Україні — 174 км нижньої течії та Кілійське гирло (2960 км); у межах України формується 5,7 км³ стоку, частина лівобережної заплави та 8% його дельти. Річний стік 123 км³, що вдвічі більше, ніж у Дніпра.

Сіверський Донець — 700 км (1053 км); найбільша права притока Дону; початок на Середньоруській височині в Росії; річище звивисте, перетинаючи Донецький кряж річка звужується. Річний стік 5 км³.

Ріки Криму — кількість понад 1500; більшість завдовжки близько 10 км; переважно беруть початок у горах. Салгир — 232 км; починається на північних схилах Головного пасма Кримських гір злиттям двох витоків — Ангари і Кизил-Коби, впадає в Сиваш; долина завширшки від 300 м до 3 км, річище від 3 до 15 м, звивисте.

2. Основні річкові басейни

Чорного моря: Дніпра (48 % площі країни); Дністра (12 %); Південного Бугу (10%); Дунаю (10%); частини Криму; північного Причорномор’я.

Азовського моря: Дону — в межах України басейн Сіверського Дінця (4 %); північного Приазов’я.

Балтійського моря: Вісли (1,6 %).

VI. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Методичний прийом «Гідне подиву»

А чи знаєте ви, що річки в Україні дуже різні й цікаві? Наприклад, Дніпро. Він має найбільший річковий басейн. Найглибшою рікою України є річка Прут (місцями глибина становить 10 метрів). Найкоротшою річкою України є річка Отуз завдовжки 4,5 км. Річка Сліпа Турія, що на Волині, не має гирла, тобто нікуди не впадає. Найкоротша назва українських річок містить дві літери — річки Уж та Уг, а найдовша назва річки має 27 літер — це Перший Куяльник Кучурганський (Одеська обл.).

Методичний прийом «Бліцопитування»

Назвіть найбільші за довжиною та басейнами річки України.

За допомогою карти визначте, на яких річках розташовані обласні центри України.

Зробіть висновок про значення річок для розселення населення.

За картами атласу назвіть адміністративні області, у яких створені найбільші зрошувальні системи. Зробіть висновок.

Методичний прийом «Тест-контроль»

1. Що утворює річка з усіма своїми притоками?

А Повінь.

Б Річкову систему.

В Річковий басейн.

Г Русло.

2. Дайте назву початку річки.

А Заплава.

Б Межень.

В Витік.

Г Гирло.

3.Визначте за характером течії більшість річок України.

А Рівнинні.

Б Бурхливі.

В Водоспадні.

Г Гірські.

4.Назвіть короткочасне підвищення рівня води після сильних до­щів і зимових відлиг.

А Паводок.

Б Межень.

В Повінь.

Г Розлив

VII. ПІДСУМОК УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ

Методичний прийом «Асоціація»

Учні висловлюють асоціації, що виникають у них під час згадування про основні річки України. Виставлення оцінок. Аналіз відповідей.

VIII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацюйте § 24 підручника.

2. Випереджальне завдання (окремим учням). Складіть короткі повідомлення про найбільш цікаві озера України

 

 

 

 

 

 

 

8 клас            Урок №30     Дата:  ______          Вчитель: Чумак А.І

Тема уроку:

Озера, їх типи, особливості водного режиму. Болота, їх типи і поширення, причини заболочення. Водосховища та канали. Практична робота№7  Позначення на контурній карті назв найбільших річок,  озер, водосховищ, каналів, позначення боліт України.

Мета: продовжити формувати систему знань про водні ресурси України; формувати в учнів уявлення про основні озера, лимани, болота, водосховища України; пояснити загальні ознаки гідрологічного режиму та роботи озер, лиманів, боліт, водосховищ України; ознайомити з ресурсами та екологічними проблеми озер, лиманів, боліт, водосховищ; пояснити взаємозв'язки між гідрологічним режимом озер та кліматичними умовами; удосконалити вміння пошуку закономірностей розташування водних ресурсів на території України; розглянути проблему доцільності створення водосховищ; з'ясувати закономірності розташування озер, лиманів, боліт, водосховищ територією країни; продовжити формувати вміння роботи з картографічними джерелами інформації; сприяти розширенню знань географічної номенклатури; сприяти формуванню екологічної культури особистості.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручник, атлас, фізична карта України, контурні карти, відеоматеріали.

Географічна номенклатура: озера: Шацькі, Світязь, Пулемецьке, Луки, Ялпуг, Кагул, Китай, Бребенескул, Несамовите, Синевир, Сасик, Сакське, Донузлав; лимани: Дніпровський, Бузький, Дністровський, Тилігульський, Куяльницький, Молочний; водосховища: Київське, Канівське, Кременчуцьке, Дніпродзержинське, Дніпровське, Каховське, Дністровське, Червонооскільське, Печенізьке, Салгирське.

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Налаштування на робочу атмосферу

На озері і тихо, і озерно,

Затих на ньому вітрохвильний хлюп.

Зелені тіні виткались химерно,

Як образи скорботи і жалю.

І озеро, як дороге свічадо,

В зеленій рамі з трав і комишу.

Стою над ним схвильовано і радо,

Від дум бентежних майже не дишу.

У човні спокій спить, заплющив очі,

Весло дріма, не кличе до труда.

Стомився рух і рухатись не хоче,

Про вічність думу думає вода.

Здається, в озері усе життя завмерло,

Але оманливий цей люстроспокій хвиль.

У глибині вирують десь джерела,

У глибині — буяння творчих сил.

Івана Коваленко

 

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ УЧНІВ

Методичний прийом «Створи схему»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Учні відповідають на запитання вчителя: «Пригадайте, що на­зивають озером; лиманом; водосховищем. Пригадайте, як утворю­ються озера. За якими ознаками ще можна поділити озера?»

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ УРОКУ

Якщо ми подивимось на карту України в збільшеному вигляді, то побачимо наче блакитні очі — озера. Вони надають Україні неповторної краси. Всі вони різні. Користь від них не тільки як від джерел води, хімічних сполук, лікувальних грязей, риби, а й насамперед як зон рекреації. Недарма на початку уроку вам було зачитано вірш про озера, тож сформулюймо тему уроку, адже в темі не тільки озера.

Учням оголошують тему, основні етапи роботи на уроці, називають основні поняття і терміни, із якими вони працюватимуть. Учитель разом з учнями визначатиме мету і завдання роботи на уроці відповідно до його теми.

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Методичний прийом «Мозковий штурм»

- Які вам відомі озера нашої місцевості?

- Чим озеро відрізняється від річки, моря?

- Розкажіть про озеро, яке ви бачили. Як його використовують?

Розповідь учителя

1. Озера

Озеро — природна заглибина на суходолі, заповнена водою. За утворенням улоговин розрізняють озера тектонічні, залишкові, льодовикові, загатні, лиманні, за водним режимом — стічні і без­стічні, за солоністю вод — прісні і солоні.

Озера:

за походженням озерних улоговин:

- заплавні — в долинах всіх рівнинних річок, особливо на ни­зовинних ділянках;

- дельтові — в дельті Дунаю: Ялпуг (найбільше прісноводне в Україні), Кагул, Катлабуг, Китай;

- лиманні — колишні лимани на узбережжі Чорного та Азов­ського морів, в Криму: Сасик, Донузлав, Акташське;

- карстові (провальні) — на Волинському Поліссі: Шацькі озера, Кримські озера;

- льодовикові — у Карпатських карах: Бребенескул, Несамовите озеро;

- вулканічні — на Закарпатті: Синє озеро, Липовецьке озеро;

- загатні — в Карпатах: Синевир.

за характером водного балансу:

- стічні,

- безстічні,

- з переміжним стоком.

за ступенем мінералізації:

- прісні,

- солонуваті,

- солоні

- мінералізовані.

2. Лимани

На відміну від лиманних озер, мають постійне сполучення з мо­рем. На узбережжі Чорного моря — Дністровський (найбільший в Україні), Дніпровський, Бузький, Тилігульський, Хаджибей- ський, Куяльницький, Сасик (Кундук) та ін.

На узбережжі Азовського моря — Молочний, Утлюцький та ін.

3. Штучні водосховища створюють з метою:

- накопичення запасів води для побутових і господарських потреб,

- для регулювання водного стоку,

- створення умов для виробництва електроенергії,

- покращення умов судноплавства,

- риборозведення тощо.

Водосховища поділяють на два типи — озерні й річкові. Для водоймищ озерного типу характерне формування водних мас, відмінних за фізичними властивостями від властивостей проточних вод. Течії в цих водосховищах переважно зумовлені вітрами. Водоймища річкового (руслового) типу мають витягнуту форму, течії в них зазвичай стокові; водна маса за характеристиками близька до річкових вод. Основними параметрами водоймища є обсяг, площа дзеркала й амплітуда коливання рівнів води в умовах його експлуатації. Створення водосховищ істотно змінює ландшафт річкових долин, а регулювання ними стоку перетворює природний гідрологічний режим ріки в межах підпору. Використовують водосховища для потреб електроенергетики, рибного господарства, водопостачання, як місце відпочинку. Водночас створення водосховищ спричинює низку негативних явищ: «цвітіння води», розмивання водою берегів, підтоплення прилеглих територій. Зміна температури води у водосховищі, зменшення швидкості течії, порівняно з річкою, наявність значних мілин спричиняють значний розвиток у них синьо-зелених водоростей. Відмирання водоростей супроводжено поглинанням кисню і виділенням у воду отруйних речовин, тому часто трапляється замор риби.

Найбільші водосховища (моря): Київське, Канівське, Кременчуцьке, Дніпродзержинське, Дніпровське, Каховське створені каскадом на Дніпрі, серед інших — Дністровське (Дністер), Печенізьке (Сіверський Донець), Червонооскільське (Оскіл), Ладижинське (Пів­денний Буг), Симферопольське (Салгир) та ще понад 1000. В Україні існує близько 28 тис. ставків.

Методичний прийом «Час підручника»

За текстом та ілюстраціями підручника, а також картами атласу заповнити таблицю:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Походження озерної угловини	Назва озера	Географічне розміщення
Річкові (стариці, дельтові, заплавні)
Морські
Карстові
Льодовикові
Вулканічні
Завальні

Методичний прийом «Проблемне питання»

Ваш знайомий пропонує вам чесно заробити, а саме — помити його автомобіль в озері. Ви розумієте, що озеро від цього постраждає, але ви отримаєте гроші. Що ви зробите?

Методичний прийом «Nota bene» (замітка на полях)

Болото — надмірно зволожена ділянка суходолу з шаром торфу не менш як ЗО см. За меншої товщини торфу території називають заболоченими землями. Болото містить лише 5-10% сухої речовини, решта — вода. Болота поділяються на низинні, верхові та перехідні. Вони розрізняються за джерелами живлення і харак­тером рослинності.

Раніше вважали, що болота — це «хворобливі лишаї» на тілі Землі, які не можна було використати в господарстві. Багато з них осушували. Це спричиняло обміління річок, уповільнення росту дерев, загибелі птахів і звірів, зникнення цінних ягід, зниження рівня води в колодязях. Тепер зрозуміло, що болота відіграють роль губки, що накопичує воду за її надлишків і віддає під час посух. Вони є фільтрами, які очищають воду річок і струмків. Настав час створити заповідники, де зберігалась би рослинність і тваринний світ боліт, запаси води в яких виручали б людину в посушливий період.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Практична робота №7

Учні самостійно виконують практичну роботу в зошитах для практичної роботи.

Методичний прийом «Евристична бесіда»

Наведіть приклади різних за походженням озер України. Перелічіть позитивні й негативні наслідки створення водосховищ на території України, наводячи конкретні приклади.

VI. ПІДСУМОК УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ

З’ясуйте, чому Світязь називають українським Байкалом. Поясніть, чому не можна гуляти на болотах. З’ясуйте, у чому на сьогодні полягає економічна цінність торфу. Висвітліть необхідність у створенні штучних водосховищ.

Озера територією України розташовані переважно долинами річок, на Чорноморському та Азовському узбережжях, а також в Українському поліссі. Найбільшими озерами є Світязь, Синевир, Сасик, Ялпуг. Живлення озер мішане — сніговими, дощовими, подекуди підземними водами. Болота відіграють важливу роль у природному комплексі України. До штучних водойм належать канали, водосховища й ставки. Вони, перш за все, покликані забезпечувати прісною водою потреби господарства. Крім того, штучні водойми потрібні для судноплавства, виробництва електроенергії, рибальства тощо. Спорудження штучних водойм має бути науковообґрунтованим й не завдавати шкоди природі. Оздоровлення во­досховищ потребує здійснення комплексу водоочисних і водоохоронних заходів, застосування спеціалізованих технологій, нового обладнання.

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацюйте § 25 підручника.

2. Визначте:

- назви озер, що поширені у вашій місцевості, та їх походження;

- наявність штучних водойм та напрямки їх використання.

3. Підготувати повідомлення про озеро України (на вибір учня).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

8 клас            Урок №31     Дата:  ______          Вчитель: Чумак А.І

Тема уроку:

Підземні води. Основні артезіанські басейни. Водні ресурси України, шляхи їх раціонального використання та охорони. Води суходолу своєї місцевості. Дослідження. Аналіз забезпеченості водними ресурсами різних територій  України

Мета: формування знань учнів про внутрішні води України шляхом вивчення підземних вод; сприяти формуванню знань про умови утворення та розміщення підземних вод; про основні артезіанські басейни України та їх розташування, взаємозв'язки між підземними водами, водосховищами, каналами та кліматичними особливостями; поглибити знання про властивості води; з'ясувати, які породи здатні пропускати, а які — затримувати воду; ввести поняття «верховодка», «ґрунтові води», «міжпластові» води, «артезіанські води»; сприяти розвитку уміння працювати з навчальним матеріалом, аналізувати його, робити висновки; формувати уявлення про використанні підземних вод та значимість збереження всіх видів вод; виховувати бережливе ставлення до водних багатств.

Обладнання: атласи, підручники, схема (відеофрагмент) «Утворення підземних вод», дві лійки з піском та глиною, контурні карти, додатковий матеріал.

Географічна номенклатура: артезіанські басейни: Дніпровсько-Донецький, Волино-Подільський, Причорноморський.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

ХІД УРОКУ

 

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Налаштування на успіх.

II. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

Методичний прийом «Інтелектуальна розминка»

Чи існує закономірність у розміщенні територією України різних озер:

а) за походженням озерної улоговини;

б) за ступенем мінералізації? Відповідь обґрунтуйте, наведіть приклади, покажіть на карті. Назвіть, які за походженням є озерні улоговини.

Далі зачитують уривок з твору Антуана де Сент-Екзюпері: «Вода, в тебе немає ані смаку, ані кольору, ані запаху, тобою насолоджуються, не знаючи, що ти таке. Не можна сказати, що ти необхідна для життя: ти — саме життя...»

У води багато дивовижних властивостей, які роблять її несхожою на всі інші речовини. І серед них є одне, надзвичайне — її безсмертя. Скільки б води людство не споживало, від цього її загальна кількість на планеті не зменшується.

III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ УЧНІВ

Бесіда з учнями

Чому прісна вода на планеті не вичерпується?

Розкажіть, як відбувається кругообіг води в природі.

Учням на вибір пропонують створити схему кругообігу води в природі на дошці.

(Можна скористатися наявною схемою.)

Кругообіг води в природі

Перегляд відеоролику про кругообіг води на Землі.

IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ

Ви вже знаєте, що вода — мандрівниця. Здійснюючи свій великий кругообіг, вона постійно змінюється, перетворюючись то на прозору легку пару, то на крихітні крапельки, то на крижинки та великі льодовики. З нею відбувається безліч всіляких пригод, і вона на диво дуже добросовісна — адже завжди працює. Вода знайшла собі роботу й під землею. Невпинно маленькі крапельки створюють цілий світ печер, підземних ходів і пустот. Завдяки своїй унікальній здатності просочуватися між частинками гірських порід, вона утворює підземні струмки, річки, величезні сховища найчистішої прісної та частково мінералізованої лікувальними солями води. У води під землею є «помічники» — гірські породи, одні з яких пропускають воду, другі затримують, а треті можуть розчинятися в ній. Сьогодні на уроці ви дізнаєтесь про воду, що прихована від зору, але відіграє винятково важливу роль у забезпеченні людей життєво важливим напоєм. Отже — підземні води. Ми вивчили поверхневі води, а чи у вас не виникло питання: «Як вода опинилась під землею, адже від самої назви зрозуміло її розташування?» Проведемо досвід: перед нами дві склянки, дві лійки. У лійці № 1 —- глина, у № 2 — пісок. Наливаємо одночасно в усі лійки воду. Що ми спостерігаємо? (Глина воду не пропускає.) Який висновок ми можемо зробити? (Є гірські породи, які пропускають воду, а ті, які затримують.) Від чого залежить швидкість проходження води крізь гірські породи? (Від кількості і розмірів тріщин і пор.)

V. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Підземні води є дуже своєрідною частиною гідросфери, режим і умови формування якої істотно відрізняються у поверхневих вод. Тому підземні води вивчає особлива наука — гідрогеологія, яка, на відміну від гідрології, що вивчає всі води Землі, особливу увагу приділяє континентальним водам.

Методичний прийом «Nota bene» (замітка на полях)

Води, що містяться в порожнинах, тріщинах, порах гірських порід верхніх шарів земної кори, називають підземними.

Як утворюються підземні води? (Вони утворюються від просочування атмосферних опадів. Гірські породи мають властивість пропускати й погано пропускати воду. Затримують воду глина, щі льний пісковик, глинистий сланець, граніт. Ці породи — водонепроникні. Вода, просочуючись вниз, заповнює проміжки водопроникної породи й утворює водоносний шар. Водоносних шарі в в одній місцевості може бути кілька на різних глибинах.)

За умовами залягання підземні води поділяють на верховодку, ґрунтові та міжпластові.

Методичний прийом «Час підручника»

За текстом підручника заповнити таблицю.

Тип підземних вод	Умови утворення	Живлення	Господарське використання
Ґрунтові води	Утворюються на першому від поверхні водостійкому шарі	Атмосферні опади, підтікання водоводів	Використовується як питна вода (будування колодязів), однак якість води може бути поганою через близькість до поверхні
Міжпластові води	Утворюються між двома водостійкими пластами (шарами)	Атмосферні опади	Використовують для водопостачання, вирізняються високою якістю; мінералізовані води використовують для лікування

Методичний прийом «Час підручника»

За текстом підручника заповнити таблицю.

Методичний прийом «Географічна лабораторія»

Робота в групах. Клас об’єднується у три групи (три ряди) й отримує завдання.

І група. Ви пішли в похід, і вода закінчилася. Де її шукатимете? (У похідних умовах джерело слід шукати в низинах, ярах, улоговинах, тобто в зниженнях рельєфу. Оскільки в цих місцях ґрунтові води можуть виходити на поверхню. Рівень води (за прин­ципом сполучених судин) прагне до рівноваги і тому джерела трап­ляються в пониженнях). Тож де розміщене джерело?

ІІ група. Поясніть, чому колодязі риють взимку. (Взимку рі­вень води в колодязях знижується. Це пов’язано з тим, що підземні води живлять річки. А взимку іншого живлення у рік немає, тому вся вода йде в річки, і рівень падає. А навесні талі води просочу­ються крізь водопроникний шар, і колодязь наповнюється.)

ІІІ група. Чому ключ на вигляд як маленький фонтанчик? (Найчастіше фонтанують міжпластові води, оскільки вони перебу­вають під тиском. Це пов’язано з тим, що вода стікає водотривкими шарами в найнижче місце і утворюється тиск.)

Методичний прийом «Час підручника»

Знайдіть у підручнику ілюстрацію, яка б знайомила з артезіанськими водами. Ілюстрацію можна перенести на дошку або взяти з інтернет-джерел.

На території України виділяють три великих артезіанських басейни, у яких водоносні шари залягають на глибині 175-800 м. Найбільшим є Дніпровсько-Донецький басейн, у надрах якого прихована половина усіх запасів підземних вод України. Вода тут за­лягає кількома горизонтами в гірських породах мезозойської та початку кайнозойської ери. У західній частині України розташований Волино-Подільський артезіанський басейн з водоносними пластами, що лежать у породах різних геологічних ер: від палеозойської до кайнозойської. Південні області України забезпечує якісною питною водою Причорноморський артезіанський басейн, води якого лежать у породах мезозойської та кайнозойської ер. Оскільки підземні води є найбільш чистими, їхнє господарське значення постійно зростає. Велику оздоровчу роль відіграють під­земні мінеральні води.

Методичний прийом «Проблемне питання»

Чи є мінеральні води в нашій місцевості?

Як слід використовувати ці ресурси? Чи можна вживати мінеральні води здоровим людям? Що краще — їхати на курорт чи купувати воду в пляшках?

Мінеральні води — багатство, дароване нам природою. Протягом багатовікової історії медицини багато, свого часу поширені методи лікування, наприклад, кровопускання, виявилися забутими. Та сама доля спіткала більшість фармацевтичних засобів. Проте лікування мінеральними водами залишається одним з основних поряд з лікувальним харчуванням, методом лікування захворювань, на­самперед захворювань органів травлення і порушення обміну речовин. За своїм лікувальним ефектом мінеральні води перевершують багато медикаментів.

У товщі земної кори, розмиваючи й розчиняючи осадові породи, підземні води утворюють карстові підземні печери, озера, річки. Хто з вас може пояснити, як утворюються печери? (Води самі можуть створювати щілини, пустоти в легкорозчинних гірських породах (гіпс, солі). Завдяки цьому можуть виникати печери, підземні озера.)

Одне з природних див, якими пишається Тернопільщина, — її печери. У світі поки не відкрито інших таких самих великих горизонтальних гіпсових печер зі специфічною будовою. Розташовані вони на глибині від 10 до 50-60 метрів під землею. В області, яка територіально є найменшою, сьогодні їх налічують понад сотню. Проте відкрито лише п’яту частину всіх печер Тернопільщини. Атмосферу печер можливо порівняти хіба що з космосом. Вічна тиша, темрява, спокій. Це неможливо описати — це потрібно відчути. Багато печер прикрашені сталактитами і сталагмітами, які утворюють химерні колони, все вкрито різнокольоровими кристалами.

Методичний прийом «Географічний кінозал»

Демонстрування відеострічки: «Печера «Оптимістична» — найдо­вша печера України». https://www.youtube.com/watch?v=yjfvW2U-ARg&t=30s .

Методичний прийом «Nota bene» (замітка на полях)

Печери — це порожнини у верхній частині земної кори, сполучені з поверхнею одним або декількома вхідними отворами, що мають не освітлені сонячним світлом частини та доступні для проникнення людини. Печери за їх походженням розділяють на п’ять груп: тектонічні, ерозійні, льодові, вулканічні і найбільша група — карстові. Печери — це об’єкт досліджень спелеологів. Також печери становлять інтерес для фахівців різних галузей науки: геологів, гідрогеологів, біологів, археологів, істориків, палеонтологів та ін.

Завдання. Скориставшись інтернетом, з’ясуйте, які негативні та позитивні явища спричиняють підземні води. Заповніть таблицю:

Негативні явища, спричинені дією підземних вод

Позитивні явища, спричинені дією підземних вод

Беруть участь у руйнуванні і перемі­щенні порід верхньої зони літосфери. За їхньою участю відбуваються кар­стові процеси — розчинення деяких порід та виникнення пустот (печер). Насичені водою водоносні горизонти можуть за певних умов сповзати по водотривких пластах, тобто спричиняти зсуви. Підземні води є причиною хімічного вивітрювання. Утворення в породах порожнин і просідань на поверхні — суфозія. На відміну від карсту, під час суфозії породи не розчиняються, а вимиваються їхні найдрібніші частки

Відіграють значну роль у водопостачанні. Мають лікувальні властивості, поширені прак­тично у всіх регіонах України. Розвідано 84 родовища, з яких використовуються 35. Пред­ставлені води всіх основних лікувальних властивостей: гідрокарбонатно-хлористо- сульфатні, йод-бромні, а також сірководневі, радонові, борні. Саме на їх використанні ґрунтуються такі відомі рекреаційні курортні комп­лекси: Трускавець, Моршин (Передкарпаття), Хмільник (Вінницька обл.), Саки (Крим), Миргород (Полтавська обл.), Березівка (Харківська), Слов’янськ (Донецька). Термальні підземні води Карпат і Криму вивчені недостатньо, але в перспективі ці води можуть стати екологіч­но чистим джерелом енергії. Відмінність підземних вод від поверхневих має ще один позитивний аспект: завдяки фільтрівним можливостям водоносних горизонтів забруд­нення підземних вод триває довше, ніж поверхневих, але і процес самоочищення теж триває довше. Тому охорона їх насамперед передбачає запобігання будівництву забруднювальних виробництв (гірничі, хімічні, металургійні) у місцях живлення підземних вод

 

Методичний прийом «Картографічний практикум»

На контурну карту нанесіть зазначені в таблиці курорти та артезіанські басейни.

Методичний прийом «Пізнавальна інформація»

Відомо, що кабани, ведмеді, олені теж нерідко використовують мінеральні води. В оповіданні відомого натураліста Е. Сетона-Томпсона «Життя сірого ведмедя» описано, як старий ведмідь Уебб, хворий на ревматизм, успішно лікувався, приймаючи ванни сірководневого джерела в Скелястих горах поблизу Єллоустонського парку.

VI. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Методичний прийом «Евристична бесіда»

На початку уроку було завдання «Що потрібно врахувати під час зведення будинку»? Ми з вами вивчили підземні води. Тепер ви можете відповісти на запитання, що прозвучало на початку уроку, а саме: склад водопроникних шарів; рівень ґрунтових вод; особливості рельєфу (низовини, береги та ін.). Яке ж значення мають підземні води в природі та житті людини? (Життєвий досвід учнів дозволяє відповісти на питання без допомоги вчителя і підручника.)

Методичний прийом «Мандрівка в Інтернет»

Учням пропонують самостійно знайти в мережі Інтернет інфор­мацію про місто-курорт Миргород.

VII. ПІДСУМОК УРОКУ

Які вам відомі мінеральні води? Як треба їх уживати? На що слід зважати, коли береш пляшечку мінеральної води в супермаркеті?

Методичний прийом «Бліцопитування»

• Чому треба вивчати підземні води?
• Чим підземні води відрізняються від поверхневих?
• Які виходи підземних вод на поверхню спостерігаються в нашій місцевості? Як живляться підземні води? Який зв’язок існує між підземними та поверхневими водами?
• За якими ознаками виділяють ґрунтову та артезіанську води?

У порах, тріщинах гірських порід і пустотах земної кори містяться підземні води. Чергування водопроникних і водостійких шарів у земній корі зумовлює розташування підземних вод на різних рівнях. Розрізняють ґрунтові та міжпластові води. Підземні води мають велике значення для водопостачання, тому використовувати їх слід бережливо. Оцінювання роботи учнів на уроці, їхньої ак­тивності під час відповідей.

VIII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацюйте § 26 підручника.

2. Творче завдання (за бажанням). Складіть кросворд (на 10—12 слів) за темою «Води суходолу України».

3. Учням дають випереджальне завдання для проведення уроку-конференції.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

8 клас            Урок №32     Дата:  ______          Вчитель: Чумак А.І.

Тема уроку:

Контрольна робота №4

Мета: формувати в учнів знання про показники водних ресурсів і водного балансу України; дати оцінку водозабезпеченості території України та її окремих регіонів; сприяти формуванню знань про основні шляхи раціонального використання водних ресурсів; сприяти розвитку навичок роботи учнів з додатковими джерелами інформації; формувати вміння спілкуватися, розвивати усне мовлення, відстоювати власну точку зору, переконувати аудиторію; сприяти вихованню бережливого ставлення до природи та її багатств.

Тип уроку: нестандартний, прес-конференція.

Очікувані результати: учні навчаться:

• характеризувати основні показники водних ресурсів та їхні джерела забруднення;
• робити висновок про значення водних ресурсів для людини і їхнє господарське використання;
• здійснювати аналіз щодо забезпеченості водними ресурсами різних територій України;
• визначати гідрографічні об'єкти на карті.

 

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Налаштування на успіх.

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ УЧНІВ

Методичний прийом «Мозковий штурм»

Якість, склад води у водоймах України постійно погіршується у зв’язку з потраплянням у воду нафтопродуктів, стічних вод, органічних речовин токсичної дії, фенолів, важких металів, радіонуклідів. Чи можете ви вирішити проблему очищення вод? Як? Як вирішують цю проблему в Європі, у світі?

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ ТА ЕТАПІВ УРОКУ

З давніх-давен наш народ мав звичай спостерігати за річками, ставками, озерами, джерелами. Нині водойми України потребують порятунку, їхні береги часто захаращені, перетворені на звали­ща, розмиваються, зникають криниці, ключі й навіть цілі річки. Марнується краса рідної землі, без якою душа стає байдужою. По­міркуйте, що може зробити кожен з вас особисто для покращення становища водойм нашої місцевості.

ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Життя людини неможливе без води, адже її тіло на 70 % складається з води, кров — на 90%, м’язи — на 75%, навіть у кістках міститься близько 25% води. Без їжі людина може існувати до 2-3 місяців, а без води не зможе прожити і тижня. Вода необхідна для промислових підприємств, сільського господарства, житлово- комунального господарства. Це основні споживачі води. Як же людина ставиться до цього природного багатства, які наслідки її діяльності, які шляхи збереження внутрішніх вод України? На ці актуальні питання сьогодення ми отримаємо відповідь у ході нашої прес-конференції.

Прес-конференція відбувається у вигляді круглого столу, за яким зібрались різні представники, професії яких позначені на візитках: «представник Міністерства охорони природи (екології) України», «журналіст місцевої газети», «журналіст обласного видання», «зарубіжний журналіст», «представник сан епідемічної служби», «народний депутат від Партії зелених», «інспектор» обласного комітету з охорони природи; «науковець-еколог», «науковець-гідролог».

Прес-секретар. Тема нашої прес-конференції «Водні ресурси України, шляхи їх раціонального використання та охорони». Будь ласка, хто хоче висловитися?

Журналіст місцевої газети. Як ми знаємо, вода є важли­вим мінералом, без якого неможливе існування людини, ведення господарства. Читачів нашої газети цікавить, хто найбільші споживачі води в України. Підтвердьте свої відповіді конкретним цифровим матеріалом.

Прес-секретар. На це запитання, я вважаю, може дати вичерпну відповідь представник Міністерства екології України.

Представник Міністерства охорони природи України. 2013 року для потреб населення та суспільного господарства з водних джерел було зібрано близько 30 млрд м³ води. Зверніть увагу на діаграму «Динаміка забору води з поверхневих та підземних водних об’єктів України». Головним, а подекуди єдиним джерелом водопостачання великих промислових центрів півдня і південного сходу України є річка Дніпро. Вона забезпечує водою 2/3 території країни, 30 млн людей, 50 великих міст, 10 тис. підприємств, 2,2 тис. сільських і комунальних господарств, 50 великих зрошувальних систем. Одним із найбільших споживачів води є сільське господарство. На відміну від промисловості, де безповоротне водопостачання не перевищує 20-25 %, у сільському господарстві безповоротні втрати води є най­більшими (до 80 %).

Журналіст обласного видання. Мені було б цікаво дізнатися про стан водного середовища України.

Прес-секретар. Я прошу відповісти на це питання експерта Держслужби з охорони природи.

Експерт Держслужби з охорони природи. Заданими екологічних спостережень, з 59 контрольних водних об’єктів України немає жодного, що характеризувався б як «чистий», 35 водних об’єктів екосистеми перебувають у стані екологічної кризи. Вкрай загрозливий екологічний стан склався на головній водній артерії України — Дніпрі. Зі стічними водами у водні об’єкти басейну Дніпра в над­мірній кількості надходять феноли, нафтопродукти, важкі метали, органічні речовини токсичної дії, які згодом акумулюються в донних відкладах. Так, 2013 року в басейн Дніпра було скинуто: 8 км² стічних вод; 745 т нафтопродуктів; 26 тис. т нітратів; 400 т сульфітів; 20 т міді; 32 т свинцю; 23 т нікелю; 7 т хрому та багато інших речовин. Цифри, як ви бачите, вражають. За даними європейських експертів, Дніпро втрачено як джерело прісної води, бо його вода — це коктейль токсичних речовин. Дуже забруднені також басейни річок Західного Бугу, Сіверського Дінця, Дунаю, річок Приазов’я. У водах цих річок вміст токсичних речовин значно (за деякими інгредієнтами в десять і більше разів) перевищує гранично допустимі концентрації (ГДК).

Журналіст обласного видання. Чи можете ви назвати області, райони з найбільш забрудненими поверхневими і підземними водами?

Прес-секретар. Я вважаю, що на де запитання дасть вичерпну відповідь представник Міністерства екології України.

Представник Міністерства охорони природи України. Можна упевнено сказати, що найбільш забруднені води в економічно розвинених районах Дніпропетровської, Запорізької та в Донбасі. Саме тут підземні води значною мірою забруднені різними солями, нафтопродуктами, ароматичними речовинами, засобами захисту рослин, відходами тваринницьких комплексів. Варто зазначити, що особливо загострилася ситуація в басейні Дніпра після аварії на ЧАЕС, внаслідок якої у води Дніпра потрапило багато радіонуклідів, а донний мул у Київському водосховищі став радіоактивним. На жаль, мало людей замислюється над масштабами катастрофи, яка нависла над нами. До речі, унаслідок діяльності людини в Україні зникло 20 тисяч річок.

Прес-секретар. Так, ця цифра приголомшує. Саме з цього приводу видатна поетеса Ліна Костенко присвятила вірш річечці, від якої залишилась тільки назва.

Ще назва є, а річки вже немає.

Усохли верби, вижовклі рови,

І дика качка тоскно обминає

Рудиментарні залишки багви.

І тільки степ, і тільки спека, спека,

І озерявин проблиски скупі.

І той у небі зморений лелека,

І те гніздо лелече на стовпі.

Куди ти ділась, річенько? Воскресни!

У берегів потріскались вуста.

Барвистих лук не знають твої весни,

І світить спека ребрами моста.

Стоять мости над мертвими річками.

Лелека зробить декілька кругів.

Очерети із чорними свічками

Ідуть уздовж колишніх берегів.

Журналіст місцевої газети. Читачам нашого журналу хотілося б дізнатися, як забруднення води впливає на здоров’я людини.

Прес-секретар. Я вважаю, це запитання адресоване працівникові санепідемічної служби. Дайте, будь ласка, відповідь.

Працівник санепідемічної служби. Найважливішим наслідком забруднення води є те, що, потрапляючи у водойми, забруднювальні речовини спричиняють зниження її якості, а саме у води може з’явитися запах; неприємний присмак; зменшується вміст кисню; з’являються хвороботворні бактерії, які є збудниками інфекційних захворювань (дизентерії, холери, гепатиту, черевного тифу). Вживання води зі вмістом понад 1 мг/л фтору спричиняє руйнування емалі зубів і навіть їх втрати. Ртуть, важкі метали накопичуються у планктоні, рибі і через трофічні ланцюги потрапляючи в організм людини, нега­тивно впливають на окремі органи та організм загалом, можуть бути мутагенами. Пестициди, потрапляючи у воду, пригнічують роботу багатьох органів, мають канцерогенну дію, а коли у воді є фенол, індол, вона стає непридатною не тільки для пиття, а й для купання. Дуже небезпечними є забруднення води нафтою нафтопродуктами. Відомо, що 1 г нафти вбиває все живе в 1 м³ води. Якщо після нафтового забруднення риба і залишається живою, то її не можна споживати, бо вона має сильний нафтовий запах і неприємний смак. Споживаючи її, людина може отруїтися, трапляються навіть смертельні випадки.

Прес-секретар. Дякую за відповідь. Народному депутатові від Партії зелених теж є що сказати про залежність між якістю води та станом здоров’я.

Народний депутат від Партії зелених. Хочу доповнити. Ми маємо дані, що в Україні спостерігається стабільне зростання захворювання населення на гепатит А, лише за останні три роки економічні збитки від цієї інфекції становили понад 300 млн дол. США. Проведені дослідження свідчать про те, що вирішальне значення в розповсюдженні гепатиту А в Україні має водний чинник. Після аварії на ЧАЕС у Дніпровські водосховища потрапили радіоактивні елементи — цезій, стронцій, плутоній. Статистика свідчить, що стан здоров’я людей в Україні різко погіршується, спостерігається сплеск патології, збільшення кількості онкологічних захворювань, народження дітей з різними відхиленнями, зросла смертність. Радіація завдає шкоди нинішньому і майбутнім поколінням. Хочу ще звернути увагу на такий факт.

На початку XX ст. людство, здавалося, знайшло дешевий засіб боротьби з інфекціями, які переносяться з водою, — хлорування води. Воду в містах хлорують. Але тепер уже відомо, що хлор — не рятівник, це отрута, яка може спричинити онкологічні захворювання, знижен­ня імунітету, захворювання печінки, нирок. У Європі давно відмо­вилися від хлорування води і використовують без хлорні технології. В Україні існує лише одна станція, де здійснюють озонування води.

Прес-секретар. Дякую за повідомлення.

Журналіст зарубіжного видання. Our magazine is heading «Nature and us». In his article, I would like to highlight the state of water resources Kyiv region. (Переклад. У нашому журналі є рубрика «Природа і ми». У своїй статті я хотів би висвітлити стан водних ресурсів Київщини.)

Прес-секретар. Слово для відповіді надається науковцю екологу та гідрологу.

Еколог. У поверхневі водойми області скинуто 63 млн м³ забруднених стічних вод, серед них 2,9 млн м³ неочищених стічних вод. Половина недостатньо очищених вод припадає на Київ. Причина у відсутності належних очисних споруд.

Гідролог. Занадто мінералізовані поверхневі води в басейні Десни.

Журналіст обласного видання. Які заходи з охорони водних ресурсів проводять у нашій країні?

Прес-секретар. Заслухаємо представника Партії зелених.

Представник Партії зелених. Хочу відзначити, що для державного регулювання водокористування, охорони й відновлення водних ресурсів в Україні ухвалено низку законів та нормативних актів: «Про охорону навколишнього середовища», «Водний кодекс України», «Правила охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами»; розроблена і затверджена Національна програма екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води. Покладено великі надії на: маловодні технології та технології повторного використання води; очисні споруди світових стандартів; науково обґрунтоване застосування хімічних добрив і отрутохімікатів; раціональне водокористування. Ми вже підійшли до тієї межі, за якою подальше зростання масштабів господарської діяльності, якщо воно й далі ґрунтуватиметься на споживацьких принципах використання води, може порушити екобаланс усієї планети.

Прес-секретар. Пам’ятаймо про те, що за нами прийдуть наступні генерації, для яких ми маємо зберегти в чистоті наші річки, озера, джерела. Адже Ліна Костенко застерігала: «Страшний скрипаль узяв уже смичок, Він буде грати реквієм річок...»

Тож об’єднаймося всі разом — і державні, і громадські організації, і кожна людина зокрема — і захистимо, збережімо те, що дісталось нам у спадок, і не допустимо реквієму по наших річках. Адже річки, озера — це «кров Землі», а невже можна без крові жити?!»

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Методичний прийом «Проблемне питання»

Україна забезпечена водними ресурсами недостатньо: досить зауважити, що за цим показником країна посідає одне з останніх місць в Європі. Чому це тай?

Насамперед тільки за останні два десятиріччя обсяг водопостачання зріс удвічі. Тому важливою проблемою стало ефективне використання прісних вод та їх охорона.

VI. ПІДСУМОК УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ

Методичний прийом «Географічна асоціація»

Учні висловлюють асоціації, що виникли в них після уроку прес-конференції. Учні куштують питну воду в стаканчиках та висловлюють враження від уроку.

На жаль, Україна потерпає від нестачі води. І незалежно від того, де ви працюватимете, що б ви не робили в майбутньому, вам обов’язково знадобляться знання про водні ресурси. Адже відсут­ність їх спричиняє безліч проблем: зупинка великих підприємств, таких як металургійні комбінати й хімічні заводи, затримка поста­чання енергії та питної води, водного транспорту, загибель риби, вигорання південних полів тощо.

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

• Опрацювати відповідний текст підручника.
• Згадайте, що таке ґрунти? Що ви знаєте про них?