Система уроків з теми "Рослини"

Урок 1.

Тема. Рослина - живий організм

Мета: розширити поняття про основні ознаки рослин, їх процеси

життєдіяльності; сформувати думку про те, що рослина – живий

організм;

розвивати: вміння встановлювати взаємозв'язки, порівнювати

органи рослин та процеси, що в них відбуваються; логічне

мислення, творчу активність учнів;

виховувати бережливе ставлення до природи

Обладнання: таблиця «Загальний план будови рослини», таблиця «Форми

рослин », схеми для вивчення нового матеріалу, малюнки підручника

Основні терміни: рослина, ознаки живого, процеси життєдіяльності,

живлення, спосіб, живлення, форми рослин

Методичні прийоми: бесіда, розповідь, робота зі схемами, створення схеми,

ігрові моменти, самостійна робота, вправа «Незакінчені речення»,

демонстрація

Тип уроку: Урок засвоєння нових знань

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

- Давайте, діти, пригадаємо, що вам відомо про рослинний організм.

Побудова «Асоціативного куща»

дерева листки

квіти зелені

рослина

ростуть

кисень трави живі

Прослухайте вірш. Скажіть, про що буде йти сьогодні мова

Мичуємо часто: “Рослина жива!”
А як же вона промовляє слова?
Як ходить в крамниці, в кіно, в магазин?
Чому для клітинишкідливий бензин?
Тепер я вже знаю: рослина – цедім,
де мешкає разом багатоклітин.
І кожнаклітина в рослині жива,
І в кожнійклітині ядро - голова.
Не треба клітинам ходить в магазин
Їхфункція – створюватиїжу самим.
І зайвірозмови,усіці слова
Як є всіумови – рослина жива!

Разом визначаємо мету уроку і записуємо тему.

Мотивація. Ми живемо серед рослин, вони — наші сусіди, а із сусідами потрібно жити у злагоді. Про них потрібно все знати. Знати їх спосіб життя, аби їм не нашкодити. А щоб допомагати рослинам, необхідно знати їхню будову та процеси життєдіяльності.

Чи замислювалися ви, як живуть рослини? Як вони живляться, дихають, розмножуються? Чи рухаються?

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

1. Характерні ознаки рослин.

Пригадаємо основні ознаки рослин . В ході бесіди складемо схему.

клітина тканина органи рослин рослина

а)Запитання до учнів:

- З чого складається тіло рослин? (з клітин)

б)Слово вчителя. У багатоклітинних рослин існують групи клітин, які здійснюють ті чи інші процеси життєдіяльності: одні з них забезпечують ріст, інші — живлення тощо. Групи клітин, які мають спільне походження, подібну будову й виконують однакові функції, називають - тканинами.

в) Слово вчителя.Із тканин побудовані органи.

Запитання до учнів:

- Які органи рослин ви знаєте? (пагін, листок, корінь, квітка)

г) Метод «Прес»

Як на вашу думку працюють органи рослини, виконуючи кожен свою функцію: кожен сам за себе, чи всі разом – узгоджено? Відповідь обґрунтувати.

Відповідь розпочати словами: «На мою думку…»

Формуємо висновок:Всі органи рослин працюють узгоджено, як єдине ціле, отже рослина- цілісний організм.

Вчитель. Рослина- жива. Більшість рослинних організмів за типом живлення є автотрофами, тобто вони здатні утворювати органічні речовини з неорганіч-них, використовуючи енергію Сонця. Як і будь-який організм, рослина дихає. Іншою не менш важливою ознакою рослинних організмів єте, що вони ведуть прикріплений спосіб життя. До того ж рослини мають необмежений ріст, тобто вони ростуть протягом усього життя.

Отже, найзагальнішими ознаками рослин є клітинна будова, автотрофний тип живлення, дихання, прикріплений спосіб життя та необмежений ріст.

Складемо опорний конспект (в ході складання ведемо бесіду,

діти допомагають)

Загальні ознаки рослин

клітинна автотрофний тип дихання прикріплений

будова живлення спосіб життя необмежений

ріст

2. Основні процеси життєдіяльності.

Самостійна робота . Учні вже багато знають про процеси життєдіяльності рослин, отже вони спробують заповнити схему самі.

основні процеси

життєдіяльності

рослин

При перевірці вчитель вносить корекцію, добавляє втрачені процеси. (Потрібно назвати процеси: ріст, дихання, фотосинтез, живлення, транспорт речовин)

3. Різноманітність рослин за кількістю кількістю клітин.

Згадаймо одноклітинні рослинні організми організми.

- Які ще організми ви занєте , за кількістю клітин?

- одноклітинні;

- колоніальні;

- багатоклітинні

- Як ви гадаєте, чи в усіх групах рослин відбуваються ці процеси?

(висловлюють думки діти)

- Завдяки цим процесам багатоклітинні рослини досить ефективно розвиваються і за своєю різноманітністю, мабуть, досягли найбільшого числа. Їх можна розділити за зовнішнім виглядом.

4. Форми рослин. Форми рослин (робота з картками)

дерева

кущі

трави

5. За тривалістю життя рослини можна поділяють на:

- однорічні;

- дворічні;

- багаторічні.

- Давайте узагальнимо вивчений матеріал уроку:

Чому ж рослину називають живим організмом?

ІV. Закріплення. Тести.

Технологія «Незакінчені речення»

Учні працюють з відкритими реченнями, наприклад:

На сьогоднішньому уроці для мене найважливішим відкриттям було...

—Урок важливий, тому що...

—Мені сподобалося...

—Мені не сподобалося...

—Від наступного уроку я чекаю...

V. Д/з. параграф 20 – читати, вивчити опорний конспект в зошиті.

Урок 2.

Тема. Фотосинтез як характерна особливість рослин

Мета: ознайомити учнів з основним процесом життєдіяльності рослин-

фотосинтезом; розкрити суть цього процесу, значення для рослин та

усього живого на планеті Земля;

розвивати вміння аналізувати процес життєдіяльності рослин та

робити відповідні висновки; оцінювати значення фотосинтезу в

процесі існування живих організмів;

розвивати логічне мислення; вміння читати схеми;

виховувати бережливе ставлення до навколишнього середовища.

Методи і методичні прийоми:

розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з

підручником, ілюстрація, демонстрація, ТЗН, активізація уваги та

мислення, постановка проблемного питання, робота в малих групах,

метод «якби», метод гіперболізації, складання схем.

Міжпредметні зв язки: природознавство, хімія, фізика.

Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці, м\м дошка.

Основні поняття та терміни: фотосинтез, хлорофіл, автотрофне і

гетеротрофне живлення рослин, органічні речовини, кисень,

вуглекислий газ, енергія сонця.

Тип уроку. Урок засвоєння нових знань.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

1) Повторення знань про рослину як живий організм та органи рослини у вигляді діалогу.

Інтеракт. метод «Снігова куля»

(один учень говорить: рослина- живий організм…, інший його доповнює, ще інший другого доповнює, таким чином, утворюється розповідь , в якій прослідковуються отримані знання про рослину, як живий організм )

2) Бесіда.

- Які органи рослини ви знаєте? Як їх можна поділити? (наземні: пагін,

листки, квітка, плід і підземні: корінь)

- Чи можуть існувати органи рослини самостійно? Відповідь обґрунтувати.

- За рахунок чого існують органи рослини?

ІІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Саме сьогодні ми спробуємо дізнатися про те, за рахунок чого існують рослини?

Чим вони живляться? Де беруть «харчі»?

Ще в давнину люди задавали запитання: як живляться рослини? Чим живляться тварини і вони самі, люди бачили, а от чим живляться рослини ніхто не бачив. Як живиться рослина? Яку їжу поглинає? Як вона це робить? Це питання збуджувало їх уяву: одні вважали, що рослини живляться повітрям, інші уявляли собі на коренях рослин маленькі ротики, якими вони споживають грунт, інші- висловлювали інші думки.

Наше завдання розвіяти неправильні твердження і вияснити правду.

Поставити проблемне запитання:

«Чим живиться рослина? Яким чином відбувається цей

процес?»

ІV. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

1. Відтворення знань про водорості.

- Вивчаючи водорості(хламідомонаду, хлорелу), ми визначали її колір (дем.

зображення водорості). Який колір мають ці водорості?

(зелений)

- можливо, ви пам'ятаєте чому?

(хлоропласт- зеленого кольору).

- давайте, порівняємо за кольором рослини наземні й водорості.

(Учні порівнюють)

Зробити висновок. (рослина містить хлоропласти, отже вона

фотосинтезує).

- Що ж таке фотосинтез?

2. Фотосинтез у рослин. (пояснення вчителя, складання з класом схеми)

кисень

органічні

речовини

енергія сонця

вуглекислий газ

вода мінеральні речовини

Формування висновку (діти): рослини вбирають з грунту поживні речовини, вуглекислий газ з повітря та енергію сонця, утворюють органічні речовини. При цьому виділяється кисень, який виходить у повітря.

Вчитель. Таким чином, рослини наповнюють повітря киснем, таким необхідним для дихання усіх живих істот.

- А куди ж дівається органічна речовина(крохмаль)?

Виявляється, рослина органічною речовиною живиться сама. А надлишок- відкладає про запас. Запам'ятайте це. В ході уроку ми ще звернемося до цього питання.

- Чи дійсно в рослині відбувається фотосинтез? Спробуємо з вами розібратися.

Пропоную дослід. Всі знають, що характерною реакцією на крохмаль є синьо-фіолетове забарвлення, якщо подіяти йодом на нього.

Тому ми беремо бульбу картоплі, розрізаємо її і піпеткою капаємо каплю йоду.

Спостерігаємо: на зрізі з'явилося синьо-фіолетове п'ятно, що говорить про те, що в бульбі картоплі є крохмаль- органічна речовина, яку собі виробила рослина на сонці.

3. формування узагальнюючого висновку.

- Отже, давайте разом сформулюємо висновок:

1) рослини - організми, клітини яких містять хлоропласти;

2) хлоропласти містять пігмент хлорофіл;

3) хлорофіл вбираючи енергію сонця і отримуючи поживні речовини з грунту, синтезує органічну речовину; наявність органічної речовини (крохмалю) можна довести за допомогою досліду з йодом.

Фотосинтез – у перекладі означає "створення за допомогою світла”, бо з грецької фотос – світло, а синтез – поєднання. У процесі фотосинтезу рослини самі собі створюють "їжу” (автотрофне живлення). Цей процес відносять до асиміляції – процесу утворення з простих речовин більш складних

4. Як багато кисню виробляють рослини на нашій планеті?

Вчитель. Ви на минулому уроці отримали завдання підготувати невеликі повідомлення про роль зелених рослин в утворення кисню атмосфери- повітряної оболонки землі.

Прошу висловити свої думки.

(повідомлення учнів, перегляд презентації, наданої вчителем, або учнем)

5. Гра «Давайте пофантазуємо…»

Уявіть собі, діти, що всі рослини на планеті Земля зникли… На вашу думку, які наслідки матиме така ситуація?

( Учні висловлюють свої думки)

6. Взаємозв'язок організмів між собою. Роль зелених рослин у ньому.

Діти, як пов'язані між собою рослини і тварини? (тварини поїдають рослин).

Дійсно, це так. Отже, тварини без рослин не можуть існувати, бо їм не буде що їсти.

- А як від рослин залежимо ми, люди?

Отже, рослини дають їжу всім істотам на планеті, а також кисень, без якого не можуть жити ні тварини, ні рослини, ні люди. Таким чином, у біосфері нашої планети є, так звані «ланцюги живлення», початком ланцюга є рослини.

Давайте разом напишемо цей ланцюг:

рослини рослиноїдні тварини м'ясоїдні тварини

Як бачите, без рослин не можуть обійтися тварини, а також люди.

VІ. Підведення підсумків уроку.

Скласти сенкан з вивченої теми

Фотосинтез

Важливий, необхідний

Вбирають, синтезують, споживають

Рослини вбирають енергію сонця

Автотрофи

VІІ. Д/З Параграф 21, п/п 2 ст. 94

Написати міні - твір на тему: «Рослини у моєму житті»

Урок 3.

Тема. Дихання рослин і живлення. Рухи рослин.

Мета:ознайомити учнів з основними процесами життєдіяльності

рослин: живлення, дихання, фотосинтезу; розкрити суть цих процесів

та взаємозалежність між ними;

розвивати уміння порівнювати процеси життєдіяльності рослин

та робити відповідні висновки; розвивати логічне мислення; вміння

працювати із схемами;

виховувати бережливе ставлення до навколишнього середовища.

Методи і методичні прийоми: розповідь-пояснення, опис, бесіда,

повідомлення учнів, робота з підручником, ілюстрація, демонстрація,

постановка проблемного питання, робота в малих групах, метод

порівняння, складання схем, застосування віршів про функції рослин,

фізкультхвилинка.

Міжпредметні зв язки:природознавство, хімія, математика.

Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці, підручник.

Основні поняття та терміни: обмін речовин, фотосинтез, хлорофіл,

автотрофне і гетеротрофне живлення, дихання рослин, транспірація.

Тип уроку: Комбінований.

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

Повторення знань про рослину як живий організм та органи рослини у вигляді діалогу.

Учні працюють у малих групах попарно.

Одні задають запитання – інші відповідають. Більший бал отримують, звичайно, ті пари, які дадуть змістовніші відповіді.

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Проблемне запитання:

«-Чи можемо ми побачити як дерева чи квіти дихають, як вони живляться?

Якщо ми не бачимо, як вони дихають або живляться, то можливо вони не дихають і не живляться взагалі?»

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

1. Процеси дихання і фотосинтезу.

Один учень біля дошки зображує процес фотосинтезу (схематично)

кисень енергія сонця

органічна

речовина

вуглекислий

газ

вода мінеральні

речовини

- Давайте ознайомимося із процесом дихання.

Учитель на дошці зображує схему дихання (схематично)

Вуглекислий газ Органічна

речовина + кисень

вугл.газ +вода + енергія

кисень

- Давайте порівняємо процес фотосинтезу із процесом дихання.

Зовсім різні та водночас нерозривні і необхідні для рослин і всього живого, наприклад, для нас із вами.

Маєте сумнів, слухайте і допомагайте мені:

-зелені рослини – наші годувальники, але вони дають харчі не лише нам, а й тваринам;

-учені переконані, що весь кисень повітря був утворений протягом мільйонів років саме зеленими рослинами;

-учені стверджують, що зелені рослини за рік утворюють близько 150 млрд. т органічних речовин і виділяють понад 200 млрд. т вільного кисню;

-якби не було б рослин, поверхня Землі нагадувала б поверхню Місяця: гострі скелі, рівнини з камінням і кратери вулканів.

- Розповідь про хлорофіл: рослини вдягають нашу планету в чудове вбрання – зелений колір, який залежить від наявності речовини, яка зветься хлорофілом. Хлорофіл – зелений пігмент, що міститься у хлоропластах листків, приймає участь у фотосинтезі.

- Фотосинтез – у перекладі означає "створення за допомогою світла”, бо з грецької фотос – світло, а синтез – поєднання. У процесі фотосинтезу рослини самі собі створюють "їжу” (автотрофне живлення). Це процес утворення з простих речовин більш складних.

- Дихання – газообмін між рослиною і середовищем, поглинання кисню та виведення вуглекислого газу. Дихання – це процес окислення органічних сполук, їх розклад на простіші речовини.

2. Живлення рослин.

- Спробуємо з вами сформулювати, що собою являє процес живлення?

Прийом «Незакінчене речення»

Пропоную вам почати словами: Процес живлення – це…

(вислуховуємо думки дітей, вносимо корекцію)

Живлення – процес постачання клітинам поживних речовин, їх переробка та засвоєння.

- Діти, хто знає, що таке транспірація?

3. Транспірація – це ще одна досить важлива функція рослин – випаровування води листками.

Вона напряму пов'язана з усіма іншими. Завдяки саме їй рослина має здатність не перегріватися і вижити в усі сезони. (повідомлення вчителя)

ІV. Осмислення об'єктивних зв'язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

Провести ігровий момент, де головними дійовими особами будуть складові частини:

роздати учням картки з написами

- фотосинтезу (хлорофіл, світло, вода, кисень, вуглекислий газ);

- дихання (кисень, вуглекислий газ, день, ніч);

- живлення (повітря, грунт, поживні речовини).

Учитель називає поняття, а учні відбирають складові процесу.

Перевірка результатів роботи учнів

V. Узагальнення та систематизація знань.

Обговорення притчі:

- Одного разу зібралися гетеротрофи і почали міркувати, як стати незалежними від автотрофів, тобто зелених рослин. Як самим навчитися виробляти органічні речовини? Відправили гетеротрофи посильного на "зелену кухню”. Він довго спостерігав, розпитував і врешті-решт приніс рецепт: "Візьміть скільки загодно повітря, сонячного світла і цілу річку чистої води. Трішки попрацюйте і, органіка готова.” Гетеротрофи подумали, що зелені рослини глузують з них, і бажання самостійно створювати органіку зникло.

- Чи глузувади зелені рослини, чи правда все?

VІ. Підведення підсумків уроку.

VІІ. Д/з. читати параграф 21 ст. 92-93(живлення), 94(дихання)

Для учнів достатнього та високого рівня- написати міні-твір чи

казку про те, як рослини тримаються в грунті.

Урок 4

Тема. Рухи рослин

Мета: ознайомити учнів з різновидами руху в рослин, показати їх на

прикладах;

розвивати вміння: працювати з додатковою літературою; вести вільну

бесіду; створювати коротку, змістовну, логічну розповідь (по-можли-

вості, підкріплену демонстрацією зразків рослин);

виховувати зацікавленість навколишнім світом, любов до рідної

природи, екологічне мислення

Обладнання: картки з запитаннями для учнів, підручник, презентація «Рухи

рослин», можливі презентації дітей, малюнки, тощо.

Основні поняття: рухи рослин, ростові рухи, зовнішні подразники, неспря-

мовані зовнішні подразники, гігроскопічні рухи

Методичні прийоми: розповідь, бесіда, перегляд презентацій, дискусія,

формування узагальнюючих висновків,

Тип уроку: Урок засвоєння нових знань та умінь.

Форма уроку: Засідання круглого столу «Всезнайки».

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань та умінь.

1) Фронтальна бесіда з вивченої на минулому уроці матеріалу.

- Які процеси життєдіяльності рослин ми вже вивчили?

- Що собою являє фотосинтез?

- Охарактеризувати процес дихання?

- Яка різниця між фотосинтезом та процесом дихання?

- Використовуючи терміни фотосинтез і дихання, скажіть, що таке

живлення?

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

Перед тим, як розпочати вивчення нової теми, послухайте казку, яку написала учениця 6 класу Городецька Олена.

Казка про рослин

Кажуть, колись давно, рослини мали кінцівки і активно рухалися по поверхні Землі, шукаючи кращого місця під Сонцем. Та з часом рослин стало так багато, що вони своїми кінцівками заплутувалися, бо їм не вистачало місця, аби обійти одне одного. Найбільше заважали деревам крони. Вони були такі розлогі, широкі.

В решті - решт, одні рослини затримали інших, ще інші - заплуталися у їхніх тенетах.

Утворилася густа сітка, дерева сплелися гілками, переплутались кінцівками. Між ними затримались кущі і трави. Ось так вони і проросли у землю, де стояли. Кінцівки перетворилися на корені. З тих пір вони ведуть прикріплений спосіб життя, врослося коріння в грунт, сильно розгалузилося і тримає міцно рослину…

- Гарна казочка і темі нашого уроку відповідає.

А чи можуть рухатися фотосинтезуючі рослини сьогодні?

Дискусія

- Якими частинами можуть рухатися рослини?

Саме це питання ми будемо розглядати на сьогоднішньому уроці.

Засідання круглого столу «Всезнайки»

Кожен учень отримав випереджувальне завдання – підготувати відповідь на поставлене питання, в довільному стилі. Вони можуть супроводжувати свою розповідь малюнками, фотографіями, живим матеріалом, презентаціями невеликого обсягу. Учитель теж готується до засідання круглого столу – готує презентацію на тему «Рухи рослин»

( на дошку спроектовані запитання)

Запитання до розгляду:

1. Ростові рухи у рослин.

2. Рухи рослин, пов'язані з процесом фотосинтезу.

3. Ріст кореня.

4. Рухи рослин, викликані неспрямованим зовнішнім подразником.

5. Рухи рослин, як наслідок струсу або дотику.

6. Самостійні рухи у рослин.

7. Гігроскопічні рухи у рослин.

Враховуючи матеріал, який ми розглянули на уроці, давайте ще раз доведемо, що рослина - живий організм. (діти висловлюють думки)

ІV. Узагальнення

Формування висновку:

Рух – важлива характеристика живих організмів, а в даному випадку – рослин. Ми отримали багато доказів цього явища на уроці. Життєві функції потребують, аби рослина якнайкраще пристосовувалася до умов середовища. Прикладами є: плетіння гороху, що бути на висоті і отримати більше сонячної енергії; за нестачі вологи анемона сором'язлива складає листки, тим самим зменшує випаровування води; соняшник повертає свою головку за сонцем протягом дня, що сприяє кращому освітленню рослини, контролює процес фотосинтезу; тощо.

V. Підсумки уроку.

- Чи сподобалася вам така форма роботи?

- Чи хотіли би ви ще провести урок у незвичайній формі?

ІV. Д/з. параграф 37 – читати, повторити процеси: фотосинтез, дихання, живлення.

Урок 5

Тема. Тканини й органи рослин

Мета: продовжувати формування знань про рослини, вивчити особливості

будови й функцій рослинних тканин; ознайомитися з органами

рослин;

розвивати вміння досліджувати новий матеріал, працювати з

демонстративним матеріалом, формувати узагальнюючі висновки;

виховувати інтерес до навчання, самостійність.

Базові поняття: тканина, типи тканин, органи рослини: корінь, пагін,

квітка, насіння, плід.

Методи: практичні; наочні; словесні — пояснення з елементами бесіди.

Методичні прийоми: робота з підручником, таблицями, фіксування в

зошитах визначень, заповнення таблиці або складання схеми «Рослинні тканини».

Засоби навчання: кімнатні квіткові рослини (квітучі), гербарії рослин (водоростей, мохів, хвощів, плаунів, папоротей, пагони голонасінних, трав'янистих квітко­вих); таблиці (малюнки) із зображенням усіх органів рослин, таблиця «Рослинні тканини».

Тип уроку: Комбінований

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Графічний диктант ( +; - )

1. Основними процесами життєдіяльності рослин є: живлення, дихання, фотосинтез.

2. Процес фотосинтезу являє собою розщеплення складних речовин.

3. При фотосинтезі вбирається вуглекислий газ, а виділяється кисень.

4. Дихання – це газообмін у рослин.

5. При диханні у клітині утворюються вуглекислий газ і вода.

6. Живлення це процес утворення органічних речовин.

7. Рослини самі собі утворюють органічні речовини, ними ж і живляться.

8. фотосинтез + дихання = живлення

Повторення будови клітини рослин (ст. 27 мал. 11)

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

Мотивація навчальної діяльності.

Складання схеми будови рослиного організму:

Клітина - тканина - орган - рослина . ( про них ми маємо дізнатися на уроці)

Організація дослідницької діяльності учнів

Завдання: дослідити будову рослин, установити наявність у них органів.

1. Розгляньте всі запропоновані вам рослини, знайдіть їхні
органи: корінь, стебло, листки, квітки (плоди).

2. Порівняйте органи цих рослин. Чим вони відрізняються?
Що в них спільного?

Підбиття підсумків дослідницької роботи, формулювання висновку про ор­гани рослин.

От саме сьогодні ми вияснимо, чим же різняться органи рослин?

1. Визначення поняття «орган» ( ст.. 90)

- Що таке орган? ( записати в зошит)

2.Органи рослин — вегетативні (пагін, листки, корінь), генеративні(квітка, плід)
Органи рослин

вегетативні генеративні

- пагін - квітка

- листки - плід

- корінь

- Які функції вони виконують? Від чого це залежить?

(Вони різні, виконують різні функції)

- Чому вони різні , з чого складаються ми будемо досліджувати. Ознайомимося з тканинами.

3.Будова й функції рослинних тканин

Проблемне питання: «Чим різняться тканини рослинного організму?

Від чого це залежить»

Ознайомлення з зовнішнім виглядом тканин за малюнками підручника.

Запитання:

- На вашу думку, всі ці тканини схожі за зовнішнім виглядом? (ні)

- Тож давайте, ознайомимося з їх будовою і теж порівняємо їх між собою.

Опрацюйте таблицю і скажіть, чи схожі тканини за своєю будовою?

Характеристика тканин рослинного організму

- Який висновок ви зробили, опрацювавши таблицю?

Вирішення проблемного питання!!!

Висновок: Кожна тканина має свою будову, а отже, виконує свою функцію в організмі рослини.

4. Формування загального висновку:

Кожен орган має свою будову, створений певним видом тканини і виконує тільки свою функцію

ІV. Закріплення.

1. Укажіть характерні риси зображених клітин (форма, особливості будови оболонок, там, де це важливо, — вміст, призначення).

2. Назвіть органи, для яких характерні ці тканини.

3. Наведіть додаткові відомості про зазначені тканини. (за малюнками 65 ст.100, 69 ст 102, 70 ст. 102 підручника)

V. Д/з.

Прочитати відповідний параграф підручника.20,22,23, вив. матеріал таблиці

VІ. Підсумок уроку