Урок з біології у 6 класі на тему: "Квітка — це орган статевого розмноження. Лабораторне дослідження № 7. Будова квітки."

План-конспект уроку з біології у 6 класі      Дата:

Вчитель: Філіпчук Т.А.

Тема: Квітка — це орган статевого розмноження. Лабораторне дослідження № 7. Будова квітки.

Мета навчальна: дати уявлення учням про квітку як орган статевого розмноження, охарактеризувати її складові та їх функції.

Мета розвиваюча: розвивати логічне мислення, вміння робити висновки, розширювати їх біологічний кругозір.

Мета виховна: виховувати працелюбність, активність, старанність.

Основні поняття: квітконіжка, квітколоже, оцвітина, чашечка, віночок, тичинка, маточка.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Хід уроку

І. Організація класу.

Вправа «Явища природи».

Пригадайте явища природи і позначте в зошиті яке відповідає вашому настрою на початку уроку. (дощ, град, сніг, листопад, сонячно, хмарно)

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Термінологічний диктант з теми: «Вегетативне розмноження» на 2 варіанти.

Варіант 1

1. ___________________- це ча­стина вегетативного органа (коре­ня чи пагона) з розташованими на ньому бруньками.
2. __________________- це штучно створена група рослин одного виду, всім представникам якої притаманні певні корисні для людини властивості.
3. Рослину, до якої прищеплюють частину іншої, називають __________________
4. _______________ - особина певного виду дерев'янистої рослини, знайдена у при­роді або вирощена із насіння.
5. Спосіб щеплення, за якого навскіс зрізану прищепу переносять на так само зрізану підщепу, називають __________________
6. _____________________________ роз­множують півники, флокси, примули, стокротки.
7. Значення вегетативного розмноження культурних рослин: 1 - ______________________; 2 - _______________________
8. Якщо збігаються тканини прищепи та підщепи, особливо______________ і _________________, зрощування відбувається дуже швидко і щеплення буде успішним.
9. Якщо ж підщепа значно товща за прищепу, застосовують щеплення __________________ або в__________________.

Варіант 2

1. __________________________- це частина пагона з вузлами, між­вузлями та бруньками
2. Рослину, яку прищеплюють, називають __________________
3. Півники, флокси, примули, стокротки розмножують ____________________________
4. __________________ часто виконують для того, щоб підсилити певні якості рослини.
5. Щеплення __________________ виконують навесні, коли у рослин посилюється активність камбію.
6. Чим краще і швидше зростаються ___________________ і ________________, тим кращі результати щеплення.
7. Відомо багато різних способів щеплення: _________________, ____________________, ______________________, _____________________, ______________________

III. Мотивація навчальної діяльності.

Легенда. Я розповім вам легенду про квіти. Якось нахилилась веселка до річки напитися води, та й почула раптом ніжний спів солов’я. Заслухалася й не помітила, як утратила кілька своїх кольорових стрічок. Упали ці стрічки на земля і перетворились на різні квітки. Тому веселка завжди зависає над садами, лугами, шукаючи загублені барви. Тож сьогодні ми з вами вирушимо у світ краси. Адже де квіти, там завжди краса…

Вправа «Мозковий штурм».

Навіщо рослині квіти? Якою є будова квітки? Навіщо у квітці пелюстки? Звідки з'являється в квітці пилок? Яка найбільша і най­менша квітка?

Вправа «Здивуй»

Квітки дуже різноманітні. Вони відрізняються кількістю, роз­міщенням і будовою своїх частин, розміром і кольором. Наймен­ші квітки, розмір яких близько 1 мм, має водна рослина ряска. Найбільшою в світі вважають квітку рафлезії Арнольда з лісів тропічної Азії. Ця рослина — паразит, її тіло перетворило­ся на нитки, які проростають крізь корені тропічною винограду. Лише під час цвітіння рафлезія стає помітною — на поверхні ґрунту з'являються величезні квіти до 1 м в діаметрі.

IV. Вивчення нового матеріалу.

Квітка являє собою видозмінений вкорочений та об­межений в рості пагін, пристосований для утворення статевих клітин та здійснення статевого процесу, який завершується утво­ренням плоду з насінинами. Квітка — це орган насінного розмно­ження квіткових рослин. Як і вегетативний пагін, квітка є склад­ним органом. Вона утворена різними органами — це квітконіжка з квітколожем, оцвітина, тичинки та маточки (мал, 135).

Осьова частина квітки складається із квітконіжки і квітколо­жа. Квітконіжка — це стеблова частина квітки, якою вона при­кріплюється до стебла пагона. Вона буває добре помітною, як у яблуні, або дуже короткою, майже непомітною, як у подорожника (таку квітку називають сидячою). Квітконіжка переходить у квітколоже — розширену стеблову частину квітки, до якої прикріплені листки оцвітини, тичинки та маточки.

Оцвітина — це сукупність листкоподібних органів квітки, які утворюють її покрив. Вона може бути простою або подвійною. Проста оцвітина (мал. 135, а) складена з листків однакової будови, які називаються листками простої оцвітина. Подвійна оцвітина  складена із листків двох тилів. Зелені нижні лист­ки називають чашолистками, вони утворюють чашечки. Яскраво забарвлені верхні листки подвійної оцвітини називають пелюст­ками, вони утворюють віночок. Якщо оцвітина у квітці відсутня, то кажуть, що квітка гола (інжир, верба). Листки простої оцвітини можуть бути ніжними і яскравими — пелюсткоподібними, як у тюльпана або лілії, або шкі­рястими, плівчастими і зеленкуватими — подібними до чашолист­ків, як у кропиви або лободи. Яскраву просту оцвітину називають віночкоподібною, а неяскраву й непомітну — чашечко­подібною. Листки оцвітини можуть бути вільними або зрослими між собою у трубочку. Проста оцвітина виконує функцію захисту внутрішніх частин квіт­ки і водночас може приваблювати запилювачів. У подвійній оцвітині чашечка виконує захисну функцію, а запилювачів приваблює віночок.

Над оцвітиною до квітколожа прикріплюються тичинки — ор­гани квітки, які утворюють пилок. Кожна тичинка складається із нижньої частини — тичинкової нитки, а також розташованого на верхівці тичинкової нитки пиляки. Поперечний переріз пиляка нагадує за обрисами метелика. На ньому помітні чотири гнізда. В гніздах пиляка утворюється пилок.

Маточка — це частина квітки, у якій розвиваються насінні за­чатки і яка вловлює пилок. Вона має зав'язь та стовпчик (або де­кілька стовпчиків) із приймочкою на верхівці . Зав'язь містить один або кілька насінних зачатків. Кожен в них являє со­бою невеличке тільце на ніжці, оточене одним або двома покрива­ми з отвором. У насінному зачатку утворюється зародковий мішок. Приймочка вловлює пилок. У квітці може бути декіль­ка простих маточок або вони зростаються в одну складну маточку. Якщо зав'язь розташована на квітколожі вище місць прикрі­плення інших частин квітки, то її називають верхньою (тюль­пан, томати). А от зав'язь нарциса і огірка — нижня, оскільки її порожнина знаходиться під місцем прикріплення решти частин квітки.

У більшості рослин квітки є двостатевими. Вони мають одночас­но тичинки і маточки. Проте квітки можуть бути і одностатевими — маточковими (без тичинок) або тичинковими (без маточок), як, наприклад, у огірка або верби.

Фізкультхвилинка

IV. Закріплення вивченого.

1. Вправа «Квітка».

На згадку про наш сьогоднішній урок я кожному з вас подарую таку ж квітку, як на дошці, але зменшену. А зараз спробуємо записати на її пелюстках складові квітки.

2) Вправа «Заповніть таблицю».

3. Лабораторне дослідження № 7. Будова квітки.
4. Вправа «Вірю – Не вірю» (зелена і червона картки)

1. Квітка — це орган насінного розмно­ження квіткових рослин.
2. Найбільшою в світі є водна рослина ряска.
3. Квітконіжка — це стеблова частина квітки, якою вона при­кріплюється до стебла пагона.
4. Квітконіжка переходить у квітколоже.
5. У більшості рослин квітки є одностатевими.
6. Оцвітина може бути простою або подвійною.
7. Подвійна оцвітина складена із чашолистків і пелюсток.
8. Якщо оцвітина у квітці відсутня, то кажуть, що квітка одягнена.
9. Кожна маточка складається із тичинкової нитки, а також пиляка.

5. Вправа «Третій зайвий» (індивідуально)

1. Стовпчик, пиляк, зав’язь.
2. Проста оцвітина, складна оцвітина, подвійна оцвітина.
3. Пиляк, пилкова нитка, маточка.
4. Квітконіжка, квіткочашка, квітколоже.
5. Пелюстки, листки, чашолистки.
6. Квітка, плід, корінь.
7. Маточкова квітка, двостатева квітка, тичинкова квітка.

6. Вправа «Для допитливих»

Будову квітки можна записати короткою формулою. Окремі види частин квптси позначають літерами: О — проста оцвітина; Ч — чашечка; В — віночок; Т — тичинки; П — плодолистки (видозмінені листки, які утворюють маточку). Будову квітки також можна відображати діаграмою — своєрідним пла­ном будови квітки, на якому її частини нанесені умовними позначеннями (мал. 145). На малюнку 136, а зображена квітка тюльпана. їй відповідає діаграма на малюнку 145, а. Формула квітки тюльпана може бути записана так: О₃₊₃T₃₊₃П_(3). Формула квітки шипшини (мал. 145, б) така: Ч₅B₅Т_∞П_∞. У науковій літе­ратурі частини квітки у формулах позначають латинськими літерами.

V. Підсумок уроку.

Вправа «Незавершене речення»

На сьогоднішньому уроці я дізнався (-лась) про …

VІ Домашнє завдання: опрацювати відповідний параграф підручника, скласти 5 тестів з теми.