Шестикласники!Вивчаючи уривки з твору ви:поглибите свої знання про науково-фантастичну повість;розширите знання про особливості творення образів майбутнього;виразно читатимете уривки повісті;поглибите вміння узагальнювати прочитане;будете висловлювати свої міркування щодо фантастичних подій у творі;висловите своє ставлення, думки та міркування з приводу особливостей науково-фантастичної повісті;будете аналізувати вивчений матеріал у мистецькому контексті;удосконалюватимете вміння виразно читати текст, аналізувати найяскравіші моменти, здійснювати літературознавчий практикум та ін.
Презентація повісті Володимира Арєнєва. Науково-фантастична повість «Сапієнси» дістала міжнародне визнання. Стала «Книгою року ВВС—2021» і потрапила до світового каталогу дитячої й підліткової літератури «Білі круки». У повісті письменник-фантаст відтворює життя київських школярів у майбутньому 2178 році. Головні герої твору — Михайло Неборак та Олександр Ненарок — живуть у світі після міжпланетної війни. Цей світ сповнений науковими новинками, що можуть з’явитися і в нашому майбутньому — реактивні наплічники, розумні роботи (імпи), фродики тощо
Літературознавчий словничок. Прототип персонажа– конкретна особа, факти життя або риси характеру якої покладені в основу образу персонажа. Один із героїв твору, директор, адмірал Сергій Оксеник, колишній очільник Дірявої ескадри, має прототипа в реальному житті. Під таким псевдонімом писав свої літературні твори Сергій Іванюк.
Герої повістіСторінками повісті «Сапієнси» Розповідь ведеться про школярів майбутнього - винахідливих, дотепних та відважних. Михайло Неборак - звичайний учень, у якого є таємниця: справжня робота своїх батьків. Олександр Ненарок – новачок із залізним серцем, у нього є дідусь- некромант і дві мами. Аліса Шелдон - рішуча та врівноважена, постійно рятує хлопців із халепи. Хоч вони різні, та їх об’єднує дружба. 2178 рік
Сторінками повісті «Сапієнси» Події відбуваються у далекому майбутньому - 2178 році, у якому змінилося все: транспорт літає, у школі працюють робоняні, проходять виставки марсіанських хижих орхідей, вулицями міста бігають повуча. Повуча - це попередження про погану поведінку учня. Вони надсилаються вчителями до батьків. Їх зовнішній вигляд - чорно-помаранчева конструкція, схожа на суміш павука та оси, яка має вісім еластичних ніг та надміцний корпус із камерами. Смартфони замінили фродики, а всесвітню павутину - Грибниця. На перервах дітлахи грають в поттербол, щось на кшталт славнозвісного квідичу. Проте незмінною залишилася надокучлива і голосна реклама.2178 рік. Квідич (англ. Quidditch) — вигадана спортивна гра, у яку грають персонажі книги Дж. К. Ролінґ про Гаррі Поттера.
Сторінками повісті «Сапієнси» Це про матеріальне. А що ж чекає у майбутньому на почуття, людськість, дружбу? З-під пера автора з’являється історія, яка від школярських забавок переходить у космічні пригоди друзів. Отож, разом із Ненароком та Небораком вирушаймо у космічну подорож. 2178 рік
Сторінками повісті «Сапієнси» Головний герой твору — Михайло Неборак – має таємницю своєї сім’ї, яку не довіряє навіть найкращій подрузі Алісі Шелдон. «Зі стартового майданчика на даху він устиг побачити, як вистрибують з вікна учительської стрімкі чорно-помаранчеві силуети, схожі на суміш павука та оси.» Це – повучі, помічники директора школи. Вони несли Попередження-Від-Учителів батькам учнів. Мишко за допомогою реактивного наплічника старається їх випередити, адже якщо повуч знайде батька, той щонайменше залишиться без роботи — або й узагалі загине! 2178 рік
Сторінками повісті «Сапієнси» 1. «Новачка звали Сашко Ненарок — і в нього були дві мами, дідусь-некромант і металеве серце.» 2. «Усе почалося сім років тому. Мама Ненарока взяла участь у черговому експерименті, і щось там пішло не так. Малий Ненарок тоді не дуже знався на всіх цих речах, він більше цікавився побутовою технікою: реактивними наплічниками різних моделей, імпами й усяким таким. Та коли Сашка одного дня просто поставили перед фактом, що тепер у нього є мама-ІІ…» 3. «Власне, я переїхав до дідуся ще й тому, що мами не полишали надії знайти тата — і незабаром вирушили в експедицію. » 4. «— А серце?Ненарок знизав плечима. — Наслідок нерозсудливих вчинків буремного минулого. Коли мені було чотири роки, знайшов на горищі в дідуся стару модель реактивного наплічника, одну з перших.»2178 рік. Працюємо над змістом за допомогою цитат
Сторінками повісті «Сапієнси» 5. «Дідусь вважає, що є речі, які обов’язково має носити з собою будь-яка вихована людина, і я поважаю його думку.» 6. «Я п’ятнадцять хвилин кружляв біля Сауронового Ока — по-твоєму, просто з великої любові до спорту? Сам подумай: Око не просто стежить за подвір’ям, воно під’єднане до шкільної Грибниці. Береш носовичок, за допомогою жуйки фіксуєш на корпусі, щоб прикривав камери, потім через аварійне гніздо поєднуєшся до системи.»Працюємо над змістом за допомогою цитат. Розділ четвертий. Людина, яка носить носовичок 2178 рік
Як звати головного героя твору?Що таке фродик?Як називаються створіння,схожі на павука і осу?Що розносили повучі?Що міг зробити Мишко за допомогою наплічника?Як перекладається з латинської мови назва повісті?Як звали нового товариша Мишка?Чим він був незвичайний?Яка у нього була родина?Чому у нього було дві мами?Що сталося з татом Сашка?Чим займався його дідусь?Літературна вікторина
Навантаження в Школі зореплавства були нелюдськими. Щойно учні прилетіли туди й зібралися в каюткомпанії, пані Джудіт Мерріл, адміністраторка, ознайомила їх із розкладом на найближчі тижні — й уже тоді пролунали перші мученицькі вигуки. Від першокурсників чекали речей дивних, часом, здавалося б, жодним чином із зореплавством не пов’язаних. Креслити тривимірні карти зоряного неба — це ще хай, це зрозуміло. Але грати у волейбол у невагомості чи за умов збільшеної сили тяжіння? Відпрацьовувати надання першої медичної допомоги . Засинати за командою, наче ти легендарний індій- ський йог, а не звичайний український школяр?!Їм показували фільми з новітньої історії, навчали майструвати заміну деталям двигуна з того, що було під рукою, вирощувати картоплю на суміші гальки й піску, якнайшвидше знімати одяг і вдягати скафандр у невагомості. Зоряні джури.?
Адмірал, сказати направду, сильно відрізнявся від іншихучителів, бо, власне, не навчав, а просто вів бесіди з вами, і раптом ви з цих бесід з’ясовували багато важливих речей про світі про себе в ньому. Мишко дивувався: виходило так, начебто вінусе це знав сам, давним-давно, а тепер ці знання лягали на окреміполички й ставали частиною його досвіду. Адмірал говорив про те, що Всесвіт складний і безкінечний, і сповнений загадок, інколи вкрай небезпечних. Тоді й виявилося, що Всесвіт населений, і доволі щільно. Різні види розумних істот укладають між собою альянси, і кожен намагається досягти власних цілей, часто за рахунок слабших, менш розвинутих чи позбавлених потрібного ресурсу видів. На більшості уроків адмірала Ненарок поводився стримано:відповідав, коли його запитували, але сам руку не тягнув. Зараз він рішуче підвівся і сказав голосно, щоб почули всі:— Клони й імпи з’являються не з власної волі. Люди створюють їх… принаймні, найчастіше — саме люди. Тому робити їх безправними… це, як на мене, не по-людськи.— Ну бачиш, ми знову повернулися до питання про визначення. Що ж таке «людина» і чим таким особливим вона відрізняється від інших видів, розумних і не дуже? Що значить«поводитися по-людськи»?Яке враження на вас справив адмірал Оксеник?
Тільки Оксеник виглядав цілком задоволеним.— Чудово, — сказав він. — Олександр озвучив проблему —і проблему важливу. От і маємо основне завдання на цей триместр: визначитися з тим, що саме для вас означає «бути людяним». Від кожного чекатиму по есею, обсяг — десять тисяч знаків. З обмежень маєте тільки одне: не цитувати визначення з Грибниці. Подальші уроки Оксеника виявилися не менш цікавими, хочай не настільки сенсаційними. З понеділка він узявся розповідати про Марс — про його загадки, руїни, палаци, фрески, скарбниці — і про те, що й досі не знайдено жодного скелета, жодного зображення марсіянина. Коли нам здається, що імпи захоплять владу над світом, ми обмежуємо їхній розвиток і практично забороняємо тих, хто має інтелект третього ступеня й вище. Коли ми винаходимо спосіб клонувати людей, нам треба негайно це заборонити або суттєво обмежити — щоб хтось не відібрав у настого, що ми маємо. І водночас — розводимося про людяність. Але скажіть, адмірале, коли ви летіли на чолі Дірявої ескадри випалювати місячні бази люстерників — чи думали ви про людяність? Про милосердя, альтруїзм, цінність кожної розумноїістоти, якою б вона не була? Хто цінніший — люстерник, якийвинищив одним махом кілька міст, чи клон, який винний тількив тому, що от просто існує?— Я, — тихо сказав Ненарок, — вважаю, що ми навряд чи зараз вигадаємо щось нове. Визначення людини можна подивитися в Грибниці, але якщо хочете, щоб я озвучив, прошу дуже: від інших тварин нас вирізняє спосіб формулювання думок,володіння мовою, здатність до почуттів і спосіб поведінки. Підсумовано вченими, які працювали над цим питанням трохи довше, ніж один урок.
Зазвичай Ненарок тримався від усіх на відстані й чітко давав зрозуміти, що не має часу та бажання відволікатися на дурниці. Адже Ненарок досліджував. Ненарок гриз граніт науки. Ненарок самовдосконалювався. Будь-яку вільну хвилинку він використовував для того, щоб зависати в бібліотеці, будь-які розмови, не пов’язані з навчанням, намагався якнайшвидше скінчити. Не сказати, щоб Неборак із Ненароком стали друзяками нерозлийвода: узагалі складнувато дружити з тим, хто прирік тебе на знання справжньої й небезпечної таємниці. З іншого боку, Мишко віддячив йому тим самим — ну, може, хіба небезпека йоготаємниці була не такою зловісною. Сашко. Просто Ненарок готувався до візиту на Марс. Перед ним не стояло питання, чи варто розгадувати таємницю зникнення його власного батька. Це був його останній шанс — і Ненарок збирався використати його на всі сто. Рідні, звісно, підтримували їх, як могли. Бачитися з ними зоряним джурам дозволяли раз на тиждень, виключно за розкладом. Більшу частину таких сеансів Мишко відповідав на запитання, чи добре він харчується, чи вдягає зв’язані прабабцею шкарпетки під скафандр і чи добре замотує шию шарфом, коли працює в неопалюваних відсіках корабля. Мишко швидко перезнайомивсяз усіма — навіть з тими школярами, що прилетіли з інших країн. Завдяки фродикам, спілкуватися було легко,Мишко
Паспорт повісті Володимира Арєнєва «Сапієнси»Яке твоє призначення на Землі?Жанр. Тема. Рік написанняпригодницька, науково-фантастична повість2019 Розповідь про космічні пригоди двох винахідливих та відважних хлопців Михайла Неборака та Олександра Ненарока, які, шукаючи відповіді на багато питань і таємниць, залишаються людяними, заставляють читача задуматися над своїм призначенням на Землі і у Всесвіті. Рід літературиепос
Паспорт твору. Доповніть список проблем, висвітлених у творі. Основна думкаІдея. Проблеми. Уславлення людяності, відданості справі, відповідальності та готовності прийти на допомогу, жертвуючи собою, терпимості до відмінності в людях. Кожен на Землі доти Людина, допоки здатний на самопожертву, людяність, гуманність та співчуття. Добро і зло, війна і мир, роль наукових досягнень для людства, сім’я і родина… Проблема вибору, людяність і жорстокість, дружба…
Володимир Арєнєв. «Сапієнси» 29 січня5 лютого. У повісті письменник-фантаст відтворює життя київських школярів у майбутньому 2178 році. Головні герої твору — Михайло Неборак та Олександр Ненарок — живуть у світі після міжпланетної війни. Цей світ сповнений науковими новинками, що можуть з’явитися і в нашому майбутньому — реактивні наплічники, розумні роботи (імпи), фродики тощо Уславлює людяність, відданість справі, відповідальність та готовність прийти на допомогу, жертвуючи собою, терпимість до відмінності в людях.