"Скарбниця Волині: Дубенський Замок"

Дубенський замок. КРАВЦОВА Є. М

ОПОВИТИЙ ІСТОРІЄЮ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ, ДУБЕНСЬКИЙ ЗАМОК СЬОГОДНІ Є ОДНИМ ІЗ СЕМИ ЧУДЕС УКРАЇНИ, А ЗА ВІКОМ Є ОДНИМ ІЗ НАЙСТАРІШИХ. РОЗТАШОВАНО ФОРТЕЦЮ НА ВОЛИНІ В МІСТІ ДУБНО РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ , НА БЕРЕГАХ РІЧКИ ІКВИ. Колись давним давно в неприступних стінах замку та широких лабіринтах підземель були заховані скарби – сімейні реліквії Острозьких, які передаваліся новостворенним сім’ям. Всі ці багатства приваблювалі завойовників, але нікому жодного разу не вдалося взяти в облогу Дубенську фортецю.

Дубенський замок захоплює з першого погляду. Спочатку вас зустріне в’їзна брама і масивні оборонні мури з бастіонами та ровами, які колись наповнювала вода річки Іква, що і нині омиває місто.

Спочатку ніякого замку у Дубно не існувало. Це було лише дерев’яно-земляне укріплення, яке не забезпечувало достатнього захисту. Тому через смутні часи та небезпеку, була необхідність спорудження потужного замкового комплексу із міцними кам’яними конструкціями, що збереглися донині. На території замку розташовано палаци князів Любомирських та Острозьких, дві вежі-бастіони, підземелля, бальні зали, музей, виставка історії тортур і покарань. Одну з веж бастіонів було названо “Беатка” або Дівоча вежа, в честь хороброї княжної з минулого. Загалом, це була вежа, із якої повідомляли про напад ворогів. Можна потрапити всередину вежі, із якої відкривається краєвид на місто та річку Ікву. У 1577 РОЦІ ТАТАРИ НАПАЛИ НА ЗАМОК, КОЛИ ВІДБУЛОСЯ ВЕСІЛЛЯ ПЛЕМІННИЦІ ОСТРОЗЬКОГО, БЕАТИ. РОЗЛЮЧЕНА НАРЕЧЕНА ВИЙШЛА НА ВЕЖУ ТА ВИСТРІЛИЛА З ГАРМАТИ І ПОЦІЛИЛА В ШАТРО КРИМСЬКОГО ХАНА, ТИМ САМИМ ВБИВШИ ЙОГО СИНА. СМЕРТЬ КРИМСЬКОГО ХАНА - ІСТОРИЧНИЙ ФАКТ, ЙОГО ПОХОВАНО У КРАСИЛОВІ. ОСЬ ТАК БУВАЄ, КОЛИ РОЗІЗЛИТИ ЖІНКУ.

Історичні відомостіУ ТОЙ ЧАС, КОЛИ КОЛУМБ ВІДКРИВ АМЕРИКУ (1492), КНЯЗЬ КОСТЯНТИН ОСТРОЗЬКИЙ ЗБУДУВАВ ДУБЕНСЬКИЙ ЗАМОК. ДЕРЕВ’ЯНЕ УКРІПЛЕННЯ БУЛО ТУТ І РАНІШЕ, АЛЕ САМЕ КОСТЯНТИН УКРІПИВ ЙОГО КАМЕНЕМ. У 1498 РОЦІ, РОЗБУДОВАНЕ ОСТРОЗЬКИМИ ПОСЕЛЕННЯ, ОФІЦІЙНО ОТРИМУЄ СТАТУС СЕРЕДНЬОВІЧНОГО МІСТА, А ВЖЕ ЧЕРЕЗ 9 РОКІВ КОРОЛЬ СИГІЗМУНД І ДАРУЄ ДУБНО МАГДЕБУРЗЬКЕ ПРАВО, ЩО ДОЗВОЛИЛО ПРОВОДИТИ ЯРМАРКИ І ТОРГИ. У ЧИСЛЕННИХ БИТВАХ ПРОТИ МОСКОВИТІВ ОСТРОЗЬКИЙ ЗДОБУВ ЧИМАЛО ТРОФЕЇВ, ЯКІ ЗБЕРІГАВ У ПІДЗЕМЕЛЛІ ДУБЕНСЬКОГО ЗАМКУ. ЗАГАЛОМ НАЛІЧУВАЛОСЬ 49 СКРИНЬ РІЗНИХ СКАРБОВИЩ. ЩО ЦІКАВО, ДО СКАРБІВ ПРИРІВНЮВАЛИСЬ ХАРЧІ, ЯКІ ЗБЕРІГАЛИСЬ У СПЕЦІАЛЬНИХ КАЗЕМАТАХ НА ВИПАДОК ОСАДИ МІСТА ТА МОГЛИ НЕ ПСУВАТИСЬ РОКАМИ. ТОМУ В ЗАМКУ МОГЛИ ПРИХИСТИТИСЬ НЕ ЛИШЕ ЙОГО ЖИТЕЛІ, А Й ДОВКОЛИШНІ. ПІДЗЕМНІ ТУНЕЛІ ДОЗВОЛЯЛИ ДІСТАТИСЬ У РІЗНІ ЧАСТИНИ МІСТА. НЕ КОЖНА СТОЛИЧНА СТАНЦІЯ МЕТРО МОЖЕ ПОХВАЛИТИСЯ ТАКИМ РОЗМІРОМ. КАЖУТЬ, ЩО ЗА РАДЯНСЬКИХ ЧАСІВ, КОЛИ В ЗАМКУ БУЛА ВІЙСЬКОВА ЧАСТИНА, ІСНУВАЛИ І НИЖНІ ЯРУСИ, АЛЕ КОЛИ СОЛДАТИ ПОЧАЛИ БІГАТИ В “САМОВОЛКИ” КОМАНДУВАННЯ НАКАЗАЛО ВСЕ ЗАЛИТИ БЕТОНОМ.

Історія. До початку XX ст. ніхто і ніколи не міг взяти замок, тільки у роки Першої Світової війни його сильно зруйнувала Австрійська артилерія. Руїни простояли до 1934 року, аж поки Польська влада не відбудувала замок заново.

Літопис подає розповідь походження назви поселення та замку пов'язуючи з місцем, де було багато дубів, — «дубне місце». Походження назви

Єдиний в Україні двобастіонний замок. Ніколи не був узятий штурмом. Цікаві факти. Унікальні музейні експонати

Саме під мурами Дубенського замку відбулась одна відома драма. Тарас Бульба втратив тут обох своїх синів. Андрій, син Тараса, закохався у польську панночку і пробрався в замок одним із підземних ходів. Намагаючись повернути брата, Остапа було спіймано та по-звірячому закатовано поляками, а Андрія Тарас власноруч вбив за зраду. Прототипами цієї історії є цілком реальні люди, яких описав Гоголь. Це була сім’я Миклухо, із якою товаришував Гоголь, а предком відомого українського дослідника Миклухо Маклая виявився курінний отаман Охрім Махлухо, який став прямим прототипом головного героя “Тараса Бульби”. Слідами героїв Тарас Бульба

Тарас Бульба. Легенда про привидів закоханої пари. Саме у Дубенському замку Микола Гоголь оселив героїню повісті Тараса Бульби — Панночку Полячку. Саме у неї закохався син Бульби — Андрій, а було усе так: козаки вже тиждень тримають Дубно в облозі, у замку закінчуються запаси провізії. Вночі до Андрія прибігає служниця татарка із звісткою, що Панночка помирає голодною смертю. Він хапає мішок із хлібом і крізь ці підземелля потрапляє у Дубенську фортецю. Рятує кохану, але зраджує козаків і батьківську віру. Кажуть, душі цих закоханих дотепер блукають замком. У другому крилі підземель музейники відтворили склад провізії

Тронна зала

Каплиця пророка Божого Іллі

Зірка Мензатюк. Зобразила у своїй повісті замок для утвердження історичної пам'яті для сучасної людини ,цим виховавши у сучасних дітей повагу до пам'яток культури ,формування таким чином нацональної свідомості та патріотичних почуттів.