Бакум Наталія Миколаївна

учитель української мови та літератури.

Вища категорія, «старший учитель»

Лизогубовослобідський навчально-виховний комплекс

 «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – дитячий садок

Система уроків з теми «Складносурядне речення» у класі з поглибленим вивченням української мови

 

Мета  вивчення складносурядного речення:

а) усвідомлення і засвоєння основних відомостей про складносурядне речення;

б) вироблення практичних умінь і навичок:

- розпізнавати складносурядні речення різних типів у тексті;

- розмежовувати складносурядні речення і прості речення, ускладнені однорідними членами;

- здійснювати повний синтаксичний аналіз складносурядних речень;

- добирати до складносурядних речень синонімічні варіанти (наприклад, серед безсполучникових складних речень);

- інтонаційно і пунктуаційно оформляти складносурядні речення з єднальними, протиставними, розділовими, приєднувальними сполучниками;

- конструювати складносурядні речення з різними смисловими відношеннями відповідно до комунікативного завдання;

використовувати їх у зв’язному мовленні;

розвивати творчі здібності учнів, їх мовленнєво – комунікативні  вміння, спостережливість, самостійність, вміння здійснювати мовний аналіз тексту, логічно мислити, порівнювати, узагальнювати, робити висновки;

виховувати прагнення до знань, інтерес до мови, крилатих висловів – джерел народної мудрості, сумлінне ставлення до навчання, відповідальність за якість навчання, дисциплінованість, зібраність.

  Завдання вчителя – забезпечити усвідомлення і засвоєння найважливіших теоретичних відомостей про складносурядне речення: його семантику, структуру, граматичні ознаки, інтонаційні, пунктуаційні і стилістичні особливості  і на цій основі сформувати відповідні практичні вміння й навички.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Урок 1

(Урок інформації)

 

Тема. Складносурядне речення. Основні групи складносурядних речень за значенням і сполучниковим зв’язком.

Мета. Поглибити знання про складне речення; забезпечити усвідомлення учнями основних груп складносурядних речень, ознайомити з інтонацією і пунктуацією в них; формувати вміння розмежовувати різні види складних речень; удосконалювати навички грамотного письма, вміння висловлюватися, розвивати мовлення; удосконалювати вміння самостійної пізнавальної діяльності; виховувати інтерес до мови, розвивати увагу, мислення. 

 Тип уроку. Урок вивчення інформації, формування нових умінь і знання.

Хід уроку.

1. Повідомлення теми і завдань уроку. Мотивація вивчення теми.

Завдання.

1.Поглибити поняття про складне речення.

2. Пригадати сполучники сурядності.

3. Осмислити і запам’ятати поділ складносурядних речень на групи за значенням і сполучниками.

4. Ознайомитися з інтонацією та пунктуацією у складносурядних реченнях.

5. Уміти розпізнавати види простих речень, що входять до складносурядного.

Мотивація. Запис на дошці уривку з "Поученія" В. Мономаха.

 Добро своєю рукою сіючи, не лінуйтеся ні на що хороше, і хай не застане вас сонце в постелі.

 Де йтимете чи станете, напоїть, нагодуйте стороннього, а ще більше вшануйте гостя – хоч простого, хоч знатного.

 Що вмієте, того не забувайте, а чого не вмієте, того навчайтесь.

Бесіда.

Пригадали, з якого твору цей уривок?

Яка основна думка висловлювання?

Чи актуальні ці слова сьогодні?

Якими реченнями В. Мономах висловлює свої міркування?

Які висновки можна зробити?

Слово вчителя.

 Отже, ми дійшли з вами висновку, що складні речення, зокрема сполучникові, виникли давним – давно. Уже в давньоруській мові  вживалися всі типи складних речень.

 Сьогодні на уроці ми осмислимо різновид складних речень – складносурядні.

Реалізувати нашу мету й завдання можна вирішенням пізнавальних завдань різного рівня складності.

 Я сподіваюсь на вашу активність і вірю, що зміст роботи, методи, які ми використаємо на уроці, форми роботи сприятимуть зацікавленості і формуванню пізнавальної самостійності. Тільки активна самостійна робота забезпечить міцність, глибину і гнучкість знань, сформує вміння самостійно виконувати завдання – від простіших до найскладніших.

 Знання з цієї теми потрібні для вироблення вмінь і навичок вільно користуватися складносурядними реченнями у зв’язному мовленні, тобто для удосконалення культури мовлення.

 

ІІ. Систематизація знань про складне речення.

 

      Робота  в групах.

 

І група – накресліть і презентуйте схему класифікації складних речень, вказавши засоби зв’язку простих речень у складному.

Зразок

 

 

Складні речення

 

                  

               Сполучникові     Безсполучникові

 

1.     інтонація, 2) сполучники,                                  1)інтонація

3) сполучні слова.

 

            Складносурядні      Складнопідрядні

 

1) інтонація, 2) сурядні     1) інтонація,

сполучники.       2) підрядні сполучники,

                                                                                  3) сполучні слова.

 

ІІ група – побудуйте з поданих простих речень складні з різними сполучниками і без них. Визначте граматичну основу в них. Поясніть, чому вони називаються складними.

 Туристи повернулись додому. Почав накрапати дощ.

Скоро вдарили перші морози. Снігом завіяло село.

Обмін інформацією.

Поясніть, чому складні речення називаються сполучниковими і

безсполучниковими, які типи речень виділяються серед сполучникових.

Пригадайте і назвіть сурядні сполучники (єднальні: і(й), та, ні-ні, ані-ані,

також; протиставні: а, але, проте, так, та (але); розділові: або, чи, то-то, чи-чи, не то -  не то, чи то - чи то).

ІІІ. Вивчення нової інформації.

І. Робота над осмисленням поняття про  складносурядне речення і над його визначенням.

- Запишіть речення і самостійно зробіть їх синтаксичний аналіз за допомогою умовних позначень.

1. Учні сумлінно виконали завдання і одержали подяку.

2. Учні сумлінно виконали завдання, і директор школи виніс їм подяку.

- Порівняйте речення і підготуйтесь до відповіді за такими запитаннями:

1. Які ці речення? Чому?

2. Які розділові знаки поставлені в них? Чому?

3. Як поєднанні у складносурядному прості речення?

(За допомогою єднального сполучника  і та інтонації).

Висновок. Отже, прості речення у складносурядному синтаксично рівноправні й поєднуються між собою сурядним сполучником і та інтонацією сурядності. Не слід їх плутати з простим реченням, ускладненим однорідними членами.

 Подумайте над визначенням і самостійно сформулюйте його (спільно з учителем формулюють визначення складносурядного речення).

2. Ознайомлення з групами складносурядних речень, виділених за сполучниками і смисловими зв’язками.

- Скільки є груп сурядних сполучників і груп складносурядних речень? Назвіть їх?

- Які смислові зв’язки наявні в кожній групі цих  речень? (Для одержання відповіді звернемося до вправи підручника).

Отже, прості речення в складносурядному завжди рівноправні тільки синтаксично: між ними сурядний зв'язок, виразником і показником якого є сурядний сполучник. Що ж до смислової  рівноправності частин складносурядного речення, то вона є  відносною, умовою. (Крім, звичайно, випадків, коли можлива перестановка простих речень у складному без порушення змісту: Було тихо, і сонце мирно лежало на водяних галявинах).

Прості  речення в складному взаємодіють, через що одне сурядне речення може в тій чи іншій мірі семантично (своїм змістом) впливати на інше, а це інше речення може потрапляти в певну смислову залежність від нього.

Тісний граматичний (синтаксичний) і смисловий зв'язок сурядних речень особливо виразний тоді, коли між ними встановлюються  не тільки загалом єднальні, протиставні чи розділові відношення, а й деякі інші, додаткові.

Спробуємо побути дослідниками і встановити смислові зв’язки у таких реченнях:

Хтось шарпнув за двері, і вони розчинилися навстіж. (причинно-наслідкове).

Коріння навчання гірке, зате плід його солодкий. (перше речення повідомляє про дію – стан, незважаючи на яку реалізується дія-стан другого речення (допустове відношення).

Тебе утрачу – і сама загину. (часова послідовність).

Отож, сурядні сполучники і відносна смислова рівномірність простих речень становлять найголовніші специфічні ознаки складносурядного речення.

ІІІ. Вироблення вміння та інтонаційних навичок у складносурядних  реченнях, вживання розділових знаків у них.

Запишіть речення і поставте знаки, що позначають його інтонаційні особливості.

1. А літо йде полями і гаями, і вітер віє, і цвіте блакить.

       А. Малишко

(Це речення читається з перелічувальною інтонацією; у кінці кожного простого речення підвищується тон і робиться пауза; на останньому реченні тон знижується).

 

2. Стерня навколо стояла загусклою жовтою водою, а спека над нею пливла густими білими хвилями.

       (П. Панч)

(Інтонація протиставлення(зіставлення) характеризується тим, що в кожному простому реченні логічний наголос падає на той член речення, який протиставляється).

Запишіть інтонаційні особливості речення із розділовими смисловими зв’язками.

Які розділові знаки між частинами складносурядного речення?

ІV. Узагальнення інформації.

1. Яке речення називається складносурядним? Приклад.

2. На які групи поділяються складносурядні речення за сполучниками і смисловими зв’язками?

3. З якою інтонацією читаються складносурядні речення різних груп?

 Для осмислення поняття про складносурядне речення і його особливостей звернемося до опорної таблиці і розглянемо таке речення.

 

Праця людину годує, а лінь – марнує.

 

 

Опорна таблиця

 

Складносурядні речення

 

Включають  виражають  вимовляються              розділяються дві або                         єднальні,             перелічувальною           комами,                                                                                         

більше           протиставні,         інтонацією          тире (при           граматично             розділові,            чи інтонацією                      швидкій рівноправних       приєднувальні              зіставлення                                 зміні подій

частин речення.  відношення з (протиставлення)          та ін.),  

   допомогою                                                   крапкою з     

   сурядних                                                      комою.

   сполучників 

   (одночасність,

   послідовність,

                              протиставлення,

                              чергування дій,

                              явищ.

 

Вживаються переважно в художній  та публіцистичній літературі.

 

V. Домашнє завдання

1.  Опрацювати матеріал підручника

2. Підготувати повідомлення "Складносурядні речення в різних стилях мовлення" (2 учні).

3. Скласти твір – мініатюру "Мелодія осіннього дощу", використавши різні види складносурядних речень.

VІ. Підсумок уроку і оцінка роботи учнів.

 

 

 

Урок 2

(урок-дослідження)

Тема. Смислові зв’язки, інтонація і пунктуація у складносурядних реченнях.

Мета. Забезпечити усвідомлення учнями смислових зв’язків, усвідомити та засвоїти інтонаційні, пунктуаційні і стилістичні особливості складносурядних речень; виробити практичні уміння і навички, розпізнавати складносурядні речення різних типів у тексті; конструювати складносурядні речення з різними смисловими відношеннями відповідно до комунікативного завдання; використовувати їх у зв’язному мовленні; виховувати інтерес до мови, художнього слова.

Тип і вид уроку. Урок закріплення інформації; зміцнення знань, умінь і навичок.

Обладнання: картки з диференційованими завданнями, твори Г.Тютюнника,

Л. Мороз "Григір Тютюнник".

Хід уроку.

І. Повідомлення теми, мети, завдань уроку.

- У сьогоднішньому дослідженні беруть участь 3 групи:

"Публіцисти" та "Письменники", а також "Мовознавці".

 

 Перш ніж розпочати роботу, сформулюємо основні завдання:

Навчитися визначати смислові зв’язки у складносурядних реченнях з метою побудови речень різних груп.

Навчитися інтонувати складносурядні речення і вживати розділові знаки в них.

Мотивація. Вказані знання і вміння потрібні для поліпшення культури усного і писемного мовлення.

 

ІІ. Закріплення інформації про складносурядні речення, отриманої на попередньому уроці.

. Робота біля дошки

"Ланцюжок "  (працюють 2 учні "Мовознавці"   - текст на дошці)

І. Запишіть словосполучення в дві колонки: 1) ті, що пишуться через дефіс;

2) ті, що пишуться разом.

Вправа з ключем.

Відкривши ключ – перейдемо безпосередньо до складносурядного речення – теми уроку.

 Гігант (паровоз), меч (риба), плазун (удав), риба (івасі), учитель (фізик), негній (дерево), товариш (директор), місто (воїн), красень (пароплав), месник (партизан), добротворець (сонце), трава (буркун), громадяни (глядачі), палаци (музеї), Люб’язь (озеро),квітка (нарцис), газ (азот), творець (народ), народи (брати), гриб (трюфель), вітер (пустун).

 Підкресливши останню літеру в останньому слові кожного словосполучення, матимем закінчення вислову М. Коцюбинського:

"Дружба має різні вияви, але закон в неї один – вірність"

Через дефіс        Окремо

Гігант-паровоз,      плазун удав,

меч-риба,       риба івасі,

учитель-фізик,      товариш

негній-дерево,      директор,

місто-воїн,       трава буркун,

красень-пароплав,     громадяни

месник-партизан,      глядачі,

добротворець-сонце,     квітка нарцис,

палаци-музеї,      газ азот,

Люб’язь – озеро,       гриб трюфель.

творець-народ,

народи-брати,

вітер-пустун.

 

Група "Мовознавці"

                                              дає характеристику реченню

 Дружба має різні вияви, але закон в неї один-вірність.

Усна відповідь учня + усна рецензія відповіді.

Запишемо схему цього складного речення.

[      ], а   [   ] – протиставлення.

 

ІІІ. Формування вмінь і навичок.

Творче завдання (картки).

Перед вами опис із твору  Панаса Мирного . Замініть прості речення складносурядними, визначте смислові зв’язки між складовими частинами, запишіть схеми речень.

Ясне сонце почало підніматися десь далеко за лісом. Його червоний світ слався в лісі по снігу. На опушених інеєм високих гілках стрибало його ясне проміння, висвічуючи то жовто-зеленими, то червоно-синіми іскорками.

Творче завдання (індивідуальні завдання).

Записати речення, розставляючи пропущені розділові знаки. Накреслити схему речення, зробити синтаксичний розбір (усно).

Оскільки кожне з речень – це згусток мудрості, авторська думка про життєві цінності, то ваше завдання – представити цю думку однокласникам, коментуючи її (погоджуєшся чи ні, як розумієш).

1. Щастя йде з душі, а душа потребує не ситості, а доброти.

                                                                                    Є. Гуцало

2. Життя людини має межі, воно коротке, а мрії безмежні.

        Р. Гамзатов.

3. Любов може стати найбільшим щастям, але ж як ще багато треба для цього, і самої любові людині ніколи не досить.

        П. Загребельний.

4. Самотність – прірва між людьми,  і  як її здолати?

        М. Сингаївський.

5. Будь сіячем, і хай життя твоє насущний хліб, а не кукіль діє.

        Л. Забашта.

6. Життя на цій землі, під цим благодатним сонцем не переривається, але воно щораз починається заново, і починають його інші.

        Д. Міщенко.

- Думаю, що впродовж уроку у вас склалася певна думка щодо стилістичних особливостей складносурядних речень.

- Спробуємо її сформулювати та узагальнити.

 

Творче завдання (картки).

Зіставте художні описи. Чим вони відрізняються? Коли надають перевагу складносурядним реченням перед простими у художньому стилі.

1) Ясне сонце почало підніматися десь далеко за лісом. Його червоний світ слався в лісі по снігу. На опушених інеєм високих гілках стрибало його ясне проміння, висвічуючи то жовто-зеленими, то червоно-синіми іскорками.

2) Ясне сонце почало підніматися десь далеко за лісом, і його червоний світ слався в лісі по снігу, а на опущених інеєм високих гілках стрибало його ясне проміння, висвічуючи то жовто-зеленим, то червоно-синіми іскорками.

Завдання "Стилістичний експеримент".

 

Стилістичний експеримент

Перебувати ССР так, щоб складові частини кожного з них стали

окремими простими реченнями. Зіставити речення і з‘ясувати,  якого стилістичного ефекту досягає автор, використовуючи ССР.

 Там нікого не було – і Остапа із Соломією присіли на мішках. Борошняний пил висів у повітрі, а стіни, бантини і постав були обсипані ним, як снігом. Врешті мельник наказав їм зупинитися, а сам пішов наперед. Остап опирався бистрині з усієї сили, але його кіл мало що помагав. Остап придержав пліт – і обоє вискочили на берег, втомлені й мокрі. У грудях у нього хрипіло і було боляче дихати. Погода була сонячна й суха, та дув холодний осінній вітер і таки добре продував крізь лиху Соломіїну одежу.

     ( з творів М. Коцюбинського)

 

- Тепер - слово нашим дослідникам. Вони працювали з текстами улюблених письменників та публіцистичними творами, відшукуючи складносурядні речення, з’ясовуючи смислові зв’язки в них та простежуючи пунктуаційний зв'язок.

Отже, улюбленим письменником став Гр.. Тютюнник.

Аналіз текстів. "Комета"

Виведе, було, того коника вночі у двір ( а жив він отам на бугрі, де зараз пісок беруть), сяде на дривітні та як утне – на сопілці, як утне, а той коник анахтемський танцювати починає… Пісок при місяці блищить, а коник, як полум’я, грає. Недарма він його "Кометою" називав.

Дядько заходжується чистити рибу, а я лежу з заплющеними очима, і бачу місячне сяйво на Онайковому бугрі, і чую, як дзуремить сопілка і вицокують жеребчикові копитця, а сам він гиготить, мов полум’я, мов справжня комета…

Гойднулась і побігла з-під верболозів хвиля, підкотилась під місяць,

колихнула його, і він зробився спочатку довгий і плесковатий, а згодом знову покруглішав.

 Угорі прошелестіло, а внизу, на річці, й очеретини не поворухнуло.

 Ми повертаємось додому лісом, мимо страшного гарджамакуватого дуба  – громовиці ( в нього колись грім ударив і висушив), а тоді продираємось ліщиною, і мені хочеться намацати в пітьмі хоч один кім’яшок  оріхів.

 

         Можна зробити висновок, що твори Григора Тютюнника – це не лише правильний шлях до осмислення людської долі, понять добра, зла, честі, доброти, а й джерело мовознавчих досліджень ( до того ж, невичерпне).

Слово "Публіцистам"

Григір Тютюнник зазирав так глибоко у людські душі, своїм проникливим, безмежно добрим і людяним зором бачив так далеко, але нічого не програмував і не нав’язував своїх висновків, а залишав їх на розсуд читача, вміло підводячи саме до них.

 Усі його твори засновані на матеріалі сучасного життя або ж зовсім недавнього минулого, але у творах тих нема й тіні поспішності, непродуманості, поверхневого підходу.

 "Питають часто, над якою темою працюю. Ніколи над  не працював над темою, а завжди працював над почуттями, і живуть вони навколо мене і в мені." (1972).

"Найвища наука життя – мудрість, а найвища мудрість – бути добрим" (1972).

 Твори Григора Тютюнника перечитуються багаторазово, і їхня емоційна наповненість викликає відповідний спалах в душі читача, а кожне нове перечитування відкриває новий, до того не помічений пласт у багатошаровій, з не виміряними ще ніким  підтекстовими глибинами, Тютюнниковій прозі.

Л. З. Мороз.    Григір Тютюнник. 

      Нарис життя творчості – К., Дніпро. – 1991.

Таким чином зробимо висновок: складносурядні речення

використовуються в різних стилях літературної мови ( найчастіше – в художньому та публіцистичному).

Найбільш поширені складносурядні речення з єднальними відношеннями. Вони вживаються тоді, коли потрібно створити загальну картину з окремих деталей. Іноді з цією метою застосовуються складносурядні речення з протиставними відношеннями. Останні часто використовуються в художній і публіцистичній літературі як прийом антитези.

ІV. Підсумок уроку.

Зачитаємо ваші мініатюри "Мелодія осіннього дощу"

Один учень починає, інші продовжують (не повторюючись).

 Характеризуємо речення (вибірково):

кількість частин, смислові зв’язки, інтонація, розділові знаки.

V. Оцінка роботи класу.

 

VІ. Домашнє завдання.

 

Скласти опорний конспект до теми " Складносурядне речення", наповнивши його прикладами.

Зміст

Приклади

 

Інтонація і порядок частин

1. ССР вимовляються з перелічувальною інтонацією або з інтонацією зіставлення (протиставлення). При перелічувальній інтонації кожна частина вимовляється підвищеним тоном і з паузою; у кінці речення тон знижується, вільний порядок частин.

 

 

2. При інтонації зіставлення логічно наголосити в кожній частині ті члени, які зіставляються: перший вимовляється вищим тоном, а другий – нижчим.

 

 

3. У реченнях з часовою послідовністю і швидкою зміною явищ порядок частин сталий, а з часовою одночасністю дій і зіставленням явищ-вільний.

 

 

Пунктуація

Частини ССР розділяються

здебільшого комами. Однак при вираженні причинно-наслідкових відношень, швидкої зміни подій, різкого протиставляння ставиться тире.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Я мислю, отже, існую.

          Р. Декарт

 

 

Урок 3-4

(урок-практикум)

Тема. Розділові знаки у складносурядному реченні.

Мета. Удосконалювати вміння і навички будувати і використовувати ССР речення у мовленні, інтонувати їх і вживати розділові знаки в них.

 Розвивати розумові здібності, вміння робити висновки, узагальнення, стисло формулювати мовні правила, чітко висловлювати думки і обґрунтовувати їх; розвивати творчі здібності; виховувати інтерес до джерел народної мудрості – крилатих вислові, навчити доречного їх вживання в різних життєвих ситуаціях.

Тип і вид уроку. Урок застосування знань, удосконалення вмінь і навичок.

 Хід уроку

І. Повідомлення теми і завдань уроку. Мотивація їх опрацювання.

Слово вчителя.

Культура людини складається з багатьох чинників, серед яких важливе місце займає наше ставлення до мови, до надбань світової культури.

Завдання:

1. Закріпити знання термінів, що стосуються ССР.

 2. Удосконалювати граматичні, інтонаційні та пунктуаційні навички з теми.

3. Удосконалювати комунікативні навички, аналізуючи речення у зв’язному мовленні(тексті).

 Безпосередньо сьогодні спробуємо застосувати набуті знання про ССР на практиці, а також розпочнемо розмову про крилаті вислови, їх походження та значення.

 Отож, розпочнемо.

Я буду на сьомому небі, коли ви всі здолаєте тернистий шлях до вершини знань, а ССР та розділові знаки в ньому зокрема, не стануть для вас книгою за сімома печатями. Думаю, що каменем спотикання для нас стануть ті пунктуаційні випадки, коли кома між частинами ССР не ставиться.

 Але крапля камінь точить. До того ж, як зауважив ще Дж. Бруно: "Крапля точить камінь не силою, а частим падінням, і людина стає мудрою не за допомогою сили, а завдяки частому читанню".

 Перефразовуючи автора, додам, що мудрості додає не просто читання, а й роздуми над прочитаним, почутим, побаченим.

 Отже, перші наші роздуми про значення використаних мною крилатих висловів.

 Що ви знаєте про їх походження?

1. На сьомому небі (Аристотель) – позначення найвищого вияву радості, щастя.

2. Тернистий шлях (Євангеліє) – життя, повне перешкод; йти тернистим шляхом – наражатися на перешкоди.

3. Книга за сімома печатями (Біблія) – щось незрозуміле, приховане, неприступне.

4. Камінь спотикання (Біблія) – перешкода, на яку наражаються в якійсь справі.

ІІ. Формування вмінь і навичок учнів.

Завдання 1. Самодиктант.

Запишіть самостійно наукові терміни, які вживаються в названій темі, поясніть їх значення. (Перевірка класу: хто повніше, краще, швидше).

Завдання 2. Спостереження за реченнями, записаними на дошці. Пояснення розділових знаків.

1. Не все одразу дається, а потроху та помалу, і зробиш користі чимало.

2. Праця чоловіка годує, а лінь марнує.

3. Хоч з одної печі, та не однакові калачі.

4. Науки ні вода не затопить, ні вогонь не спалить, ні злодій не вкраде.

5. Хоч камінь на шию та в воду, хоч зав’яжи очі та вниз головою.

6. Люди про нас говорять, і ми про людей не мовчимо.

7. Держи язик за зубами – і будеш їсти кашу з грибами.

8. Вчи другого – і сам помудрішаєш.

9. Трапилось раз на віку бобове зерно курці, і тим удавилась?

- На які випадки щодо розділових знаків немає речень?

Доповніть.

1. Кома не ставиться перед сполучниками і (й), якщо він поєднує рівнозначні дві частини і якщо ці частини є:

а) питальні – До кого я пригорнуся і хто приголубить?

 б) окличні – Яке чудове море і як легко дихається біля нього!

в) називні – Сміх і сльози.

г) безособові – Було затишно і пахло вогкістю.

2. Завжди ставиться кома, хоч і є спільний другорядний член речення, якщо частини з’єднуються парним градаційним сполучником не тільки – але й; не тільки – а й.

 У кошику червоніла не тільки перша молода картопля, а й усміхалися огірочки.

Лінгвістичне конструювання.

Завдання 3.

а) З поданих простих речень побудувати складносурядні. Поставити розділові знаки.

1. Хитаються й повзуть холодні тіні ночі. Зорі дивляться на місто без вогнів.

2. Око бачить далеко. Розум ще далі.

3. Шумлять твої міста. Даль цвіте весною. Щебечуть солов’ї в садах твоїх густих.

4. Гримнув постріл. Соломія впала.

5. Я людина. Ніщо людське мені не чуже.

6. Земля тремтить у млості і ронить пелюстки. Невідомі гості злітаються в садки.

(Індивідуалізовані завдання з коментуванням).

Робота в парах.

б) Складіть і запишіть свої роздуми (асоціації) стосовно крилатих висловів:

1) відкрити Америку;

2) закопати талант у землю;

3) гордіїв вузол,

використовуючи в тексті складносурядні речення. Пояснити розділові знаки.

Завдання 4 ( на дошці).

 Проаналізувати подані ССР з єднальними сполучниками і встановити, як впливають видові форми дієслів на смислові відношення між частинами складних речень. Відповідь обґрунтуйте.

 Грубий голос іде знизу, й старий безвусий вид панського пастуха Хоми Гудзя виглядає з-за похилого паркану. Ліва рука від незвичайної ваги зомліла , і Харитя не могла її зігнути. Іде Харитя селом, і якось їй чудно. Василько глянув на свіжий пеньок, і дві сльози скотилися йому по щічках. Дорога була слизька, і сани йшли в затоки. Вітер стих, і чистий свіжий сніг сріблом сяяв під блакитним наметом неба.

 В печі тріщав вогонь та сичав борщ.

- Поясніть відсутність коми в останньому реченні.

(Дієслова недоконаного виду вказують на смислові відношення одночасності, а дієслова доконаного виду – на відношення послідовності або причинно-наслідкові. Тобто форми дієслів формують семантику (зміст) речення і є засобом формальної організації ССР).

Лінгвістична задача.

 Інженер з дочкою в неділю пішли на каток, а лікар з сином також прийшов туди.

(Хто старший: дочка інженера чи син лікаря? Відповідь обґрунтуйте).

1. Знайти головні члени речення.

2. Дати загальну характеристику реченню (структура, смислові відношення, засоби зв’язку).

- Дочка старша за сина. (граматично).

 

Завдання 5. (2 групи, картки).

 Доповнити прислів’я та приказки відомими варіантами.

 З’ясовувати яким жанрам художньої літератури властиві ці синтаксичні конструкції, чим зумовлюється їхня виразність.

 Визначити смислові відношення між частинами ССР, пояснити розділові знаки.

Насміхався кулик з болота – та й … (сам туди заліз).

Вовка як не годуй, а … (він усе в ліс дивиться).

Щастя роздум одбирає, а … (нещастя повертає).

Краса до вінця, а … (розум до кінця).

Вчи другого  - і … (сам помудрішаєш).

Кожух ліпше новий, а … (приятель старий).

Завдання 6.

Введіть у складносурядне речення спільний другорядний член і запишіть,

пояснюючи відсутність коми між сурядними частинами перед єднальним сполучником у новому реченні.

1. Листя на деревах зазеленіло, і піднялося вгору трава (весною).

2.Сонце погасне, і ніч прилетить (скоро).

3.Вже літо розмовляло з вереснем, і сонце тихо впало за межу (в степу).

 

 

Завдання 7.

Знайдіть схему свого речення.

1. Високі верби шуміли над ровом, і небо між ними синіло, наче емаль.

2. До тебе, люба річенько, ще вернеться весна, а молодість не вернеться.

3. Ся розмова лишила в мені якийсь гіркий несмак, але миритися, брати назад свої слова у мене не було бажання.

4. До землі вже прихилився зоряний вечір, а з городів запахло чорнобривцями, соняшниками.

1. [  ], а  [ --   --  ].

2.   [   ], а  [     ]

3.   [    ], і     [  п. з.  ]

4.  [     ] ;   [  =  =  ].

 

Завдання 8.

Зредагувати речення і записати, пояснивши суть допущених у них помилок.

Було холодно, і сонце стояло високо.

Олеся знайшла стежку, і вона бігла зі степу.

Згода дім будує, та незгода руйнує.

Працею людина  і сильна й красива, але завдяки праці вона непереможна.

 

Завдання 9.

Скласти речення за схемами:

1. То  [   ], то     [  ].

2. [   ], і     [   ] , а  [   ].

3. [  ] , однак  [    ],

використовуючи в ролі підметів слова: осінь – каштани, сад – гілля, вітер-сонце.

 

ІІІ. Узагальнення вивченого. Підсумок уроку.

Які особливості будови має ССР?

Сформулюйте основні правила вживання розділових знаків у ССР?

Я вважаю, що мені вдалося засвоїти…

Доречно було б звернути увагу на …

 

Слово вчителя:

Відсій кукіль і відбери зерно,

Посій його й не жди, як зійде ряснотою,

А прагненням своїм і працею крутою

Доглянь і перевір, яке на зріст воно.

 Цими словами А. Малишка хотілося б завершити урок. І ще раз звернути вашу увагу на крилаті вислови.

 У кожній справі, а особливо в навчанні, потрібно відсіяти кукіль і відібрати зерно. Тож дійте.

 

ІV. Оцінка роботи класу.

V. Домашнє завдання.

1. Скласти ССР за поданими схемами й пояснити розділові знаки в них. Зробити заміну сполучників (синонімічну).

З’ясувати стилістичну функцію побудованих речень.

1. [   ], і   [   ].

2. [   ], та   [   ].

3. То [   ], то    [   ].

4. [   ], а   [   ].

5. [   ], але   [   ].

6.[   ], і  [   ], і   [   ].

7. [   ] –і  [ ].

8.Або[ ], або [ ].

9. [   ], проте  [  ].

 У яких реченнях не можна замінити сурядні сполучники на синонімічні? Чому?

 

 

 

 

                                                           

                                                         

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Урок 5

Тема. Синонімічність та антонімічність сполучників сурядності у складносурядному реченні.

Мета. Ознайомити учнів із синонімією та антонімією складносурядних речень з різними сполучниками; удосконалювати вміння і навички розрізняти в текстах ССР, відмежовувати їх від інших синтаксичних конструкцій; розвивати вміння конструювати такі речення і вживати їх у мовленні, відпрацювати пунктуаційні навички в ССР; добирати до ССР синонімічні варіанти.

Тип уроку. Комбінований.

 

Хід уроку.

І. Оголошення теми, мети уроку.

 Слово вчителя.

 Рада всіх вітати на уроці. Весь лексичний  матеріал, з яким будемо працювати сьогодні , пов’язаний із рідною землею, її красою та ставленням людини до багатств землі.

 Адже так важливо знати землю, на якій живеш, розуміти квітку, пташку, кожну маленьку комашку, чути, як дихає природа.

 Давайте спробуємо бачити те, що досі проходило повз нашу увагу.

ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів.

  Бесіда.

- Дати розгорнуту відповідь про засоби зв’язку в ССР.

- Чи можна поставити в наступних реченнях розділові знаки. Доведіть свою думку.

1. Вночі спадали хмари куряви і затихав Путивль.

2. Де-не-де біля вирв сивіє безводний полин або кущиться пахучий чебрець.

3. А десь біжать залізні коні і пахне холодом трава.

(Висновок! Якщо обидві частини мають спільне слово, то кома не ставиться).

- Бачу, що ви багато знаєте і вмієте.

А тепер погляньте у вікно. Що ви там бачите. Так, звичайно, осінь.

 А якою вона вам уявляється? Ось вам теми пейзажного етюду ( за 5 хв.) на вибір: „Палітра осені”, „Чую тихий подих зими”, „Природа плаче”.

 Та одна умова: у кожному етюді мають бути ССР.

- Учні зачитують пейзажні етюди, коментують, аналізують в них складносурядні речення.

Чи є ССР емоційним засобом виразності? Доведіть.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

 Отже, ми з’ясували і підтвердили, що ССР надають розповіді чи опису виразності.

 У ССР доречними бувають різні сполучники, кожен з них вносить додатковий відтінок значення, стилістичне забарвлення.

- Наступним вашим завданням буде:

І. Із поданих простих речень утворити складносурядні в художньому

стилі, добираючи різні сполучники сурядності. Визначити, як впливає заміна сполучників на значення речень. Зіставити побудовані речення й пояснити їхню стилістичну функцію.

Тінь від човна темніє на воді. Море темним полиском мерехтить

безкрайньо.

 

ІV. Опрацювання матеріалу.

  Пригадайте, що ми називаємо синонімами? Чим відрізняються синоніми від антонімів? Звернемося до домашньої вправи.

    А тепер – робота в групах.

Робота в групах . 3 групи.

Зіставити речення.

а) Хоч була рання весна, але надворі було вже гаряче.

б) Вітру на морі не було, проте клекотав сильний прибій.

в) Сонце спускалось за обрій, та день не згасав.

2. а) То не хмари з буйним вітром з Дніпра налягають, то Павлюк та Остряниця ляхів обступають.

б) Не  то осінні води шуміли, збігаючи в Дунай, не то вітер бився в заломах провалля.

в) Чи грубі й жорстокі вороги плюндрували землю, чи облудна брехня підступно ятрила душу.

3. а) Вже відтала земля, і оживає травичка, тягнучи до сонця свої вушка.

б) Лиш небо гуде неокрає, та сім’я журавлина на крилах весну піднімає, та ясними ночами зорі світять мечами на Дону, на Дніпрі, на Дунаї.

в) Уже давно стояла ніч над землею й зорі виблискували з темного неба.  

- „ Те, що я чую, я забуваю. Те, що я бачу й чую, я трохи пам’ятаю. Те, що я чую, бачу й обговорюю, я починаю розуміти. Коли я чую, бачу й обговорюю, я починаю розуміти. Коли я чую, бачу, обговорюю й роблю, я набуваю знань і навичок. Коли я передаю знання іншим, я стаю майстром”.

 Станьмо всі майстрами в галузі синтаксису. Зробимо висновки.

V. Виконання вправ.

І.Запишіть речення, вказуючи, яке значення в них має сполучник а.

1. Згода дім будує, а незгода руйнує. (а- протиставний сполучник).

2. А вітер палить вікна незнайомі, а синя хмара жаром пройнялася, а синій ліс просвічує вогнем. ( а- єднальний сполучник).

3. Коло старих і сам постарієш, а коло молодих і сам помолодієш. (а-зіставний сполучник).

4. Бачить під лісом, а не бачить під носом. (а- протиставний сполучник у простому реченні).

Зробіть висновки.

ІІ. Яке значення має сполучник та у даному реченні? Поясніть розділові знаки, накресліть схему речення.

 Нехай сивіє в мене волос і в зморшки криється рука – та тихий мій ліричний голос не замовка, не замовка.

ІІІ. Доповнити складносурядні речення потрібними сурядними сполучниками. З’ясувати, до якого стилю мовлення вони належать. Чим зумовлена особлива виразність таких речень? Визначте смислові відношення та засоби зв’язку в них.

... день іде на зміну ночі, ... нічка зорями сія.

Сонце зайшло, ... степ усе ще залишався повен світла.

... вітерець дихне по ниві, ... коник в житі засюрчить.

Скоро вже розпустяться місточки ... зацвіте все навкруги, ... гаї й сади сповняться солов’їним співом.

ІV. Відредагуйте речення; відновіть комунікативну точність.

Книга написана серйозно, і тому талановито, і тому з гумором.

Цей рядок підкреслено червоним олівцем, а містить він важливу думку.

 

VІ. Зробити повний синтаксичний розбір ССР, використовуючи алгоритм розбору ( на дошці).

1 учень біля дошки.

 Земля тремтить у млості і ронить пелюстки, і невідомі гості злітаються в садки.

VІІ. Підсумок уроку.

VІІІ. Домашнє завдання.

Написати твір - роздум „У чому я бачу мудрість природи” з використанням синонімічних засобів та складносурядних речень з різними типами смислових відношень.

Повторити особливості однорідних членів речення.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

У справі володіння словом, вироблення милозвучного

мовлення велике значення

має уміння будувати речення, вибирати той чи інший варіант його складності, відчувати синонімію простого і складного речення.

                                                                      К. Ф. Шульжук.

 

Урок 6

Тема. Розрізнення складносурядних речень і простих з однорідними членами.

Мета. Навчитися розрізняти ССР й прості з однорідними членами; розвивати спостереження над мовним матеріалом, активне мислення учнів, виробляти вміння аналізувати, робити висновки й застосовувати набуті знання на практиці; виховувати естетичний смак, любов до рідної природи.

Тип уроку. Формування вмінь та навичок.

Хід уроку.

І. Організація класу до роботи. Перевірка домашнього завдання.

1. Робота біля дошки.

Синтаксичний розбір ССР.

 А падолист гуде і дзвенить, і всі стежки тепер лежать у золоті листу.

- Розбір відбувається у такому порядку:

1 учень підкреслює  головні члени речення, з’ясовує кількість частин;

2 учень підкреслює другорядні члени речення; пояснює розділові знаки;

3 учень малює схему речення;

4 учень встановлює смислові відношення між частинами, засоби зв’язку.

5 учень позначає над кожним словом, яка частина мови.

6 учень оцінює і рецензує роботу товаришів (виправляючи, якщо потрібно, на кожному етапі роботи).

 Потім виконавці міняються ролями.

 Досвіткова над степом висіла імла, І плела ковила вересневу зажуру, А дорога пливла від села до села І несла у світанок молодого Сосюру.

ІІ. Повідомлення теми, мети і завдань уроку.

Актуалізація опорних знань.

Порівняйте записані на дошці речення, визначте ССР й просте.

Прокоментуйте.

1. Дівчата підбирали викопані буряки і, обрізавши гичку, складали в купи.

2. Дороги розмиті, і чується крик журавлиний.

3. Золотий промінь сонця перелинув зі сходу на захід, і вершечки синіх хмар зайнялися червоним полум’ям.

Які, на вашу думку, є підстави , щоб сплутувати ССР й прості з однорідними членами? (Сурядний зв’язок , однакові сполучники).

Які члени речення називаються однорідними? Які члени речення можуть бути однорідними? Як поєднуються однорідні члени речення?

ІІ. „Мозковий штурм” (ідеї щодо розрізнення речень; як уникнути помилки).

Учень пише на дошці.

1. Визначити головні члени речення 

                                        один      або два

Якщо підметово-присудковий центр один – просте.

Якщо підметово-присудкових центів  більше – складне.

Узагальнення ідей (колективний висновок).

ІІІ. Закріплення нового матеріалу.

 

Метод „Прес”

Я вважаю, що ...

Тому що ...

Наприклад, ...

Отже, ...

Використавши даний метод, розрізнити ССР та прості речення.

а) В моїй душі мелодія осіння, та в ній я чую ноти весняні.

б) Розжеврене, червоне сонце низько спустилося і багряним світлом грало на деревах.

в) Дощ періщив з самого початку і досі не перестав і не зменшувався. (Чому немає коми?).

г) Поникли береги осінні, й дерева гаснуть, мов свічки, та в ясно-сивім павутинні летять маленькі павучки.

д) Хмарився день яку хвилину, а потім знову заяснів.

е)  Тільки журавель милується своєю вродою, а місяць жадібно припав до прохолодної води і п’є її, п’є, щедро сипнувши на поверхню блискучого срібла.

2. Творчі завдання (картки).

 За проданим початком утворити прості речення з однорідними членами та ССР.

 Дослідити стилістичні особливості цих конструкцій: які відтінки значень властиві синонімічним простим реченням з однорідними членами і ССР.

       і затихли

№1. а. Берези запечалились    

      ,і хмари облягли навколо діброви.

б. Небо ще світилося ...

№2. а. Осінь щедро засипала дубовим листям посохлі трави...

б. До землі прихилився зоряний вечір...

№3. а. Осокори світять проти місяця голим гіллям...

б.  У печі палав вогонь...

№4. а. Чорні голі дерева стояли в садку...

б. Насунули снігові хмари...

№5. а. Вересневе сонце непомітно зайшло за потріскані хмари..

б. Хмарився день якусь хвилину...

 Один учень працює біля дошки.  Синтаксичний розбір речення.

Відійшла журавлина пора, і вже за хатою в золотій метелиці листу кружляє, гуде падолист.

Творче завдання.

У кожному з наведених прикладів перша частина ССР має в своєму складі спільний для обох частин другорядний член. У якому з них між частинами ССР все-таки треба кому?

1. На річці бухикнуло весло та злякано пискнув кулик.

2. Ніде ні травичка не колихнеться ні пташка не пролетить.

3. Над м’яким золотом нив нерівно підіймалися – опадали крила косарок і до самого неба строкато цвіли постаті жниць.

 

ІV. Узагальнення.

- У чому подібність ССР та простих з однорідними членами?

- А чим вони відрізняються?

- Самооцінка роботи на уроці.

(я повторив, працював біля дошки, виконав самостійно завдання на картці, зможу розрізнити....)

V. Оцінювання роботи учнів.

VІ. Домашнє завдання.

Зробити повний синтаксичний розбір речення (письмово).

Вкрили світ намистинки роси і чистішають води в потоках, і оновленням

пахнуть ліси, а під небом високим – високим знов лунають чиїсь голоси і відлунюють юності кроки.

Повторити теоретичний матеріал, підготуватися до уроку – заліку з теми „Складносурядне речення”.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Урок 7

Тема. Складносурядні речення . Урок – залік.

Мета. Перевірити, як учні засвоїли основні відомості про  ССР і навчилися застосовувати їх на практиці; допомогти ліквідувати прогалини в їх знаннях.

 Виховувати в учні сумлінне ставлення до навчання, відповідальність за якість навчання, витримку, а також інтерес до мови як засобу спілкування.

 Розвивати творчі здібності школярів, уміння швидко орієнтуватись у завданні.

Тип і вид уроку. Урок застосування знань, умінь і навичок; перевірка знань, умінь і навичок.

 

Хід уроку.

І. Повідомлення теми та мети.

 Слово вчителя.

 Сьогоднішній урок проходитиме у формі рольової гри. Уявіть, що у вас сьогодні екзамен. А прийматимуть  його разом зі мною Наташа та Аліна.

 Отже, на столі перед вами білети. А на підготовку вам, думаю, вистачить 15 хвилин.

ІІ. Перевірка знань учнів.

Учні  виконують залікові завдання. („Екзаменатори” виконують теж).Учитель надалі лише контролює хід „екзамену”.

ІІ. Відповіді учнів.

 Екзаменатори перевіряють тестові завдання. У ході перевірки мають право запитати, чому, наприклад, поставлений розділовий знак, уточнити варіант відповіді.

ІІІ. Оцінювання.

ІV. „Двобій”

-  А тепер нехай покажуть свої знання та вміння „екзаменатори”.

За 5 хвилин вони мають підготувати пейзажний етюд „Бабине літо”, використавши в ньому складні речення різних видів.

- Читають етюди (аналізуючи речення).

ІІІ. Підсумок уроку та оцінювання робіт.

ІV. Домашнє завдання.

 Підготуйтеся до написання контрольного диктанту. Повторіть вживання розділових знаків у ССР і простих реченнях з однорідними членами.

 

Залікові завдання (білети)

№1.

1. Яке з наведених речень складносурядне?

1. Культура поведінки – невід’ємна складова частина культури людського суспільства, а в її основу покладено пануючу в суспільстві мораль.

2. Молодші виявляють пошану до старших, і ця традиція є однією з найстародавніших.

2. З кожної пари простих речень утворіть складносурядні.

Багато тижнів тому це судно потрапило в жорстоку бурю. Шалений вітер

порвав на шматки паруси й снасті.

Яке чудове море! Як легко дихається біля нього!

3. Знайдіть „зайве” речення (відповідно до правил пунктуації).  

  1. Коли ви їдете і хто вас буде зустрічати?

  2.Нехай пісні гудок мені заводить і в серце лине гомін заводський!

  3.А десь біжать залізні коні і пахне холодом трава.

  4.Мокрий сніг цілу ніч падав на мокру землю, і все вкривалось білим  покривалом.

4. Розставте розділові знаки.

   1.Затих зелений сад із листом лист не грає і пишний осокір замовк не гомонить.

   2.Небо на сході ледь жевріло і синій туман ще стелився над сонним Дніпром а подорожні наші були вже далеко.

  3.Щось хотів сказати і не знаходив слів.

5. Накресліть схеми речень, вказавши смислові зв’язки між їх частинами.

  1.Травневий день давно вже догорів, і даль доносить пісню журавлину, а я іду у морі ліхтарів, закоханий у рідну Україну.

  2.Люди були вкрай потомлені, але марш продовжувався, і про відпочинок ніхто не заїкався.

6. Зробіть синтаксичний розбір речення (письмово), побудуйте його структурну схему.

Тисячі років летять так лелеки, не змінюючи своїх шляхів, і тисячі років стрічають їх над морем похмурі орлині зграї.

7. Складіть план виступу на тему: „Розділові знаки в ССР”.

8. Знайдіть складносурядні речення.

Тільки невсипуще море бухає десь здалеку та зорі тремтять в нічній прохолоді.

Старий батько сидить коло хати та вчить внука маленького чолом оддавати.

Таке розкішне над нами небо і такі ми до безмежності молоді!

Сонце обливало землю рожевим світом і ніжно цілувало тисячами своїх гарячих іскорок.

№2

 

1. У реченні “Реве Дніпро, й лани широкополі медами пахнуть, колосом шумлять” смислові зв’язки вказують на:

   а) послідовність подій, явищ;

   б) одночасність подій, явищ;

   в) чергування подій, явищ.

2. Який розділовий знак ставиться у складносурядному реченні, якщо між його частинами існує причинно-наслідковий зв’язок, іде мова про швидку зміну подій?

а) тире;

б) кома;

в) крапка з комою.

3. У реченні “За селом знов шелестіли хліба і пахло полином”

а) треба ставити кому перед і;

б) не треба ставити кому перед і;

в) можна ставити, можна не ставити.

4. Котре із речень є складносурядним?

а) Добре знати зимою, що знов на весні ти побачиш обличчя трав.

б) Тече вода в синє море, тече не витікає.

в) Вдалині хиталися дерева та синів задуманий прибій.

5. Розставте потрібні розділові знаки.

а) Над м’яким золотом нив нерівно підіймалися-опадали крила косарок і до самого неба строкато цвіли постаті жниць.

б) У кошику червоніла не тільки перша молода картопля а й огірочки йоршилися.

6. Накресліть схему речення.

Стояла в травах ніг, а трави пахли літом, і небо йшло задумливо над світом, і довгі зорі сіяло крізь віти, втираючи хмариною чоло.

7. Складіть план виступу на тему “Складносурядні речення”

8. Зробити синтаксичний розбір речення, накреслити його схему.

Ось одцвітає цвіту врода, і стигне на деревах плід, і сонце вранішнє зі сходу вже повертає на обід.

9. Знайдіть помилку (пунктуаційну, вказати в якому реченні).

Отак би тут стоять години цілі і слухать мову птиць, лугів, дібров.

Сіножаті скосять, і пшениця вижнеться, і листячком засиплються всі сади.

Як добре у житті закоханим і як тривожно в світі їм.

4.  Горіти зорі і тужавіти сокам, старіти корі, і вкриватися         

             мохом.

 

№3

 

1. Який розділовий знак не ставиться між членами складносурядного речення?

а) тире;

б) крапка з комою;

в) двокрапка.

2. У реченні “Хай наше слово не вмирає і наша правда хай живе!”

а) між частинами ставимо кому;

б) між частинами ставимо крапку з комою;

в) кому не ставимо.

3. Яке з наведених речень складносурядне?

а) Палали села, і дуби палали, палали ниви золотих пшениць, а ми ішли і груди підставляли під вістря чорнокрилих блискавиць.

б) Тиша була наповнена всякими звуками: і дзвінкою піснею жайворонка, і дзижчанням польових мух, і тихим мелодійним шелестінням стиглого жита.

4. Запишіть номери наведених речень у такому порядку:

а) Складносурядне речення єднального значення.

б) ССР протиставного значення.

в) ССР зіставного значення.

г) ССР розділового значення.

а) І на землі не стало ще одної жниці, а на небі зажевріла одна зірка.

б) По воді то мерехтіли срібні персні, то котилися смуги в прибережнім ситнягу.

в) Не тільки земля прокидалась од тяжкого зимового сну, але й птаство зраділо теплому сонячному промінню.

г) Хліб і сіль для друга й брата, а для ката – грім.

5. Доповнити речення, щоб утворилися складносурядні.

а) Ще квітнуть сади, а ....

б) Мова наша є таємницею, і ...

в) Минулася буря, і ...

6. У якому реченні неправильно розставлені розділові знаки?

а) Хай вітер знамена колише й співають в садах солов’ї.

б) Вмирає все, та не вмирає слово, народжене в крові, засвічене багрово, заплетене в літа, немов сурова нить.

в) Лиш гул од копит степом покотився та хліба шелестіли.

г) Ясне високе блакитне небо, і які чудові пісні дзвенять нині по всій нашій землі!

д) Хто ж дочекається в новому році жнива і хто привезе на вітряк зерно?

7. Відтворіть свої знання про ССР схематично (у вигляді певної моделі).

8. Зробити синтаксичний розбір речення (письмово), накресливши його схему.

Осінь була рання, і рано вдарили приморозки, а трава ще не зготовилася до зими і вперто зеленіла з-під жовтого листя.

 

№4

 

1. Якщо частини складносурядного речення з’єднані одиничним сполучником і є питальним:

а) кома між частинами ставиться;

б) кома не ставиться;

в) ставиться тире.

2. Якщо друга частина складносурядного речення виражає висновок, наслідок, то ставимо:

а) двокрапку;

б) тире;

в) крапку з комою.

3. Запишіть номера наведених речень у такому порядку:

а) Складносурядне речення протиставного значення.

б) ССР єднального значення.

в) ССР розділового значення.

г) ССР зіставного значення.

а) І серцю дано не бідніти, і думами не дано всихать.

б) Все повертається, але роки ідуть без вороття.

в) На столі з-під рушника виглядає житній хліб, а поряд темніє пучок польових волошок.

г) То сонце вигляне, то знову туча, і блискавиця, й дощ.

4. Знайдіть помилку (пунктуаційну).

а) Небо вкрили дрібні білі хмарки і сонце крізь їх білопінне мереживо світило тепло й лагідно.

б) Тепер садок потонув у темряві, і широкі вікна будинку, ясно освітлені зсередини, ніби висіли на сутіні вечора.

в) Сонце поволі опускалося за темний ліс, і з Дніпра війнуло вечірньою прохолодою.

г) Незабаром там запалав вогонь, а дрова були сухі, і в небо шугнуло малинове полум’я.

5. Накресліть смислові зв’язки схеми речень

а) Прилинув вітер, і в тісній хатині він про весняну волю заспівав, а з ним прилинули пісні пташині.

б) Тепер я в рідні води заглядаю, то вищі вже над світом небеса, і в зорі обернулись наші сльози.

6. Розставте розділові знаки у реченні, підкреслите головні члени та другорядні члени речення.

Сірий припорошений весняною пилюкою степ збігає на південь стигне там голубим маревом і стоять на ньому сторожові могили насипані татарвою а може волелюбним козацтвом.

7. За яким алгоритмом ми ставимо тире а ССР? Відтворіть його схематично.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Урок 8.

Тема. Тематичне оцінювання знань учнів з теми „Складносурядне речення”. Диктант.

Мета. Перевірити засвоєння учнями правил вживання розділових знаків у складносурядних реченнях та виявити прогалини в їх знаннях з пунктуації  складного речення. Розвивати спостережливість, самостійність. Виховувати увагу, дисциплінованість, охайність, зібраність.

Тип і вид уроку. Урок застосування знань, умінь і навичок; перевірка і контроль їх.

Хід уроку.

І. Повідомлення теми і мети уроку та завдань учнів.

Завдання 1. Бути уважними, дисциплінованими, зібраними.

2.Вміло застосовувати знання, вміння й навички при написанні диктанту.

3. Писати розбірливо, охайно, самостійно.

 Мотивація. Контроль і перевірка знань, умінь і навичок з мови потрібні для того, щоб довідатися про їх якість, виявити прогалини в засвоєнні матеріалу.

ІІ. Підготовка до написання диктанту.

- Записати дату і вид роботи.

-Щоб викликати  в учнів увагу й інтерес до написання диктанту, повідомляю головну думку (ідею) зв’язного тексту, читаю весь текст для сприймання й усвідомлення його змісту, а потім диктую речення та їх частини, після чого ще раз читаю весь текст для перевірки написаного. Порядок роботи відомий учням.

ІІІ. Контрольний диктант.

Маки

 Як молоде зітхання землі, як рожевий подих ранку, стоять на тонких підсвічниках тремтячі маки. Десь у зеленій, бурхливій гущі городу або на окремій грядці, або попід смарагдовою латкою буряків вони попідставляли свої рум’яні чашечки, складені з пелюсток, шпарким променям, ловлять їх, хочуть націдити по вінця, та хитнеться одна пелюстка, гойднеться друга, і вже розтеклося, вилилося сонячне тепло, і вже знову треба стояти непорушно, обережно підставляючи рум’яні чашечки.

 Підійдеш до маків, довго стоятимеш, здивований їхньою чистотою й непороточністю, милуватимешся із цнотливості їхнього блиску, і ще тоді, дитиною, не порівняєш їх ні зі своїм власним життям, ні свого життя не порівняєш з їхнім цвітінням. Це порівняння прийде пізніше, коли вже ті маки бачитимеш у спогадах, коли намагатимешся відновити в пам’яті їхній ранковоросяний запах – і не зможеш.

 І уявивши тоді своє дитинство великою квіткою маку, яка щойно-щойно визволяє свої пелюстки з тугого бубляха, нашорошує їх, розкріпачує й випростовує, уявиш десь посеред городу, в оточенні в’юнкої квасолі, що пнеться по патиках, зазираючи яскравими своїми квітучими оченятами прямісінько у твою душу, уявиш десь на світанку, коли бентежне молоко туману тече без берегів, а у великій краплині роси, що зібралася за ніч між пелюстками, відбивається весь той щойно народжений світ, щойно народжений ранок, і тремтить у тій краплині його прохолода, і віддзеркалюється невидимий вітерець і ще щось таке, чому й слів не підбереш.

       ( Є. Гуцало).

- Після повторного читання тексту і перевірки його учнями збираю диктанти і відповідаю на поставлені учнями питання.

ІV. Підсумок уроку.

Загальна оцінка роботи класу.

V. Домашнє завдання.

Повторити теоретичний матеріал про сполучники підрядності.